Рішення

від 28.11.2024 по справі 914/1085/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

28.11.2024Справа № 914/1085/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №914/1085/24 за позовом Приватного підприємства «Укртекстрейдинг» до Львівської митниці Державної митної служби України, Тернопільської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, Галицької митниці Державної митної служби України про стягнення солідарно грошових коштів, за участю представників позивача Лосина О.Б, А.П. Царука, відповідачів Луценко О.М., Васильчук І.Б.

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 17 478, 14 грн три відсотки річних та 54 415, 51 грн збитків від інфляції, завданих внаслідок прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товарів, які в подальшому скасовані судом в порядку адміністративного судочинства.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 12.05.2020 та 13.05.2020 Приватним підприємством «Укртекстрейдинг» здійснено передплату за митне оформлення товару на суму 255 000, 00 грн, що вбачається з виписки по рахунку підприємства за період з 12.05.2020 по 25.05.2020.

2.2. 12.05.2020 уповноваженою особою позивача - агентом з митного оформлення, для здійснення митного оформлення товару позивача у відділ митного оформлення №2 митного поста «Тернопіль» Галицької митниці Державної митної служби України подано до митного органу електронну митну декларацію №UA209220/2020/007602.

2.3. В подальшому, посадові особи Галицької митниці Державної митної служби України прийняли рішення оформлене Карткою відмови Галицької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209220/2020/00348 та скоригували митну вартість товару рішенням Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA20900/2020/600040/2 від 14.05.2020.

2.4. На підставі вказаних рішень від 14.05.2020 Галицької митниці Державної митної служби України позивачем було додатково сплачено митних платежів на суму 483 650, 00 грн, що вбачається з виписки по рахунку позивача за період з 12.05.2020 по 25.05.2020.

2.5. 14.05.2020 уповноваженою особою позивача - агентом з митного оформлення, для здійснення митного оформлення товару позивача було повторно подано до митного органу електронну митну декларацію №UA209220/2020/007711 за якою товар позивача випущено у вільний обіг у зв`язку зі сплатою ним митних платежів обчислених відповідно до зазначених рішень від 14.05.2020 Галицької митниці Державної митної служби України.

2.6. Таким чином, з метою здійснення митного оформлення за вказаними митними деклараціями №UA209220/2020/007602 та № UA209220/2020/007711 позивачем за період з 12.05.2020 по 14.05.2020 сплачено митних платежів на загальну суму 738 650, 00 грн.

2.7. 21.05.2020 Приватним підприємством «Укртекстрейдинг» здійснено передплату за митне оформлення товару на суму 60 000, 00 грн, що вбачається з виписки по рахунку підприємства за період з 12.05.2020 по 25.05.2020.

2.8. 22.05.2020 уповноваженою особою позивача - агентом з митного оформлення, для здійснення митного оформлення товару позивача у відділ митного оформлення №2 митного поста «Тернопіль» Галицької митниці Державної митної служби України подано до митного органу електронну митну декларацію №UA209220/2020/008084.

2.9. В подальшому, посадові особи Галицької митниці Державної митної служби України прийняли рішення оформлене Карткою відмови Галицької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209220/2020/00361 та скоригували митну вартість товару рішенням Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA20900/2020/600045/2 від 25.05.2020.

2.10. 25.05.2020 уповноваженою особою позивача - агентом з митного оформлення, для здійснення митного оформлення товару позивача було повторно подано до митного органу електронну митну декларацію №UA209220/2020/008145 за якою товар позивача випущено у вільний обіг у зв`язку зі сплатою ним митних платежів обчислених відповідно до зазначених рішень від 25.05.2020 Галицької митниці Державної митної служби України.

2.11. Таким чином, з метою здійснення митного оформлення за вказаними митними деклараціями № UA209220/2020/007602 та № UA209220/2020/008145 позивачем за період з 21.05.2020 по 25.05.2020 сплачено митних платежів на загальну суму 123 500, 00 грн.

2.12. Рішення митниці про коригування митної вартості товарів оскаржено позивачем до суду в порядку адміністративного судочинства.

2.13. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №380/4700/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021, визнано протиправним та скасовано рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2020/600040/2 від 14.05.2020. Визнано протиправним та скасовано рішення, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби № UA209220/2020/00348. Визнано протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2020/600045/2 від 25.05.2020. Визнано протиправним та скасовано рішення, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби № UA209220/2020/00361. Стягнуто на користь приватного підприємства «Укртекстрейдинг» за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби сплачений судовий збір у розмірі 12576 (дванадцять п`ятсот сімдесят шість) гривень 22 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.14. Ухвалою КАС ВС від 31.05.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021.

2.15. У зв`язку із набранням 20.04.2020 законної сили рішення суду першої інстанції, 31.05.2021, на рахунок позивача було повернуто надмірно сплачені суми митних платежів, за здійснення митного оформлення товару за вказаними вище митними деклараціями, у загальному розмірі 558 147, 92 грн, що вбачається з виписки по рахунку позивача за 01.06.2021.

2.16. За твердженнями позивача, прийняття Галицькою митницею Державної митної служби України протиправних рішень про коригування митної вартосіт від 14.05.2020 та від 25.05.2021 призвело до того, що позивач, з метою уникнення затримки товару на митниці, без жодних на те правових підстав сплатив митних платежів на загальну суму 558 147, 92 грн, які були повернуті йому 31.05.2021, а тому, позивач, має правові підстави вимагати стягнення солідарно з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) є солідарне стягнення з Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, Державної митної служби України та Галицької митниці Держмитслужби на користь Приватного підприємства «УКРТЕКСТРЕЙДИНГ» 54 415,51 грн інфляційних втрат та 17 478,14 грн 3% річних.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 15, 16, 509, 625, 1166, 1173 Цивільного кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є прийняття митницею протиправних рішень, що призвело до безпідставного користування грошовими коштами позивача.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧІВ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧІВ.

4.1. Відповідач Тернопільська митниця заперечив проти задоволення позову та вказав (1) митниця не є правонаступником Галицької митниці Держмитслужби і позивачем не надано суду докази того, що саме Тернопільська митниця є правонаступником Галицької митниці Держмитслужби (2) у Тернопільської митниці відсутні буь-які договірні чи інші грошові зобов`язання перед позивачем (3) Тернопільська митниця не може бути відповідачем у даній справі, оскільки відповідно до ст.. 1174 Цивільного кодексу України шкода завдана юридичній особі відшкодовується державо, АРК або ОМС незалежно від вини цієї особи (4) судові рішення у справі №380/4700/20 взагалі не містять посилань на будь-які суми надміру сплачених позивачем митних платежів (5) на відсутність збитків у позивача, оскільки суми надмірно сплачені ним в результаті прийняття рішень про коригування митної вартості товарів були оплачені ним за рахунок наданої ним самим фінансової гарантії, на яку згідно норм Митного кодексу України відсотки не нараховуються, а надміру сплачені суми ПДВ згідно закону віднесено до податкового кредиту, що є податковим активом такого платника податків.

4.2. Відповідач Львівська митниця заперечив проти задоволення позову та вказав (1) Галицька митниця Держмитслужби з 01.07.2021 не здійснює свої повноваження та функції (2) митне оформлення товарів за якими Галицькою митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, а в подальшому такі рішення були скасовані судами по справі здійснювалося в Тернопільській області, де з 01.07.2021 здійснює митну справу Тернопільська митниця (3) стягнення збитків, завданих фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або ОМС при здійсненні нею своїх повноважень, здійснюються з державного бюджету (4) доказів того, що саме Галицька митниця Держмитслужби України користувалася коштами, які були сплачені позивачем за митне оформлення товарів до суду не надано, а отже відсутні підстави для стягнення з Львівської митниці, Тернопільської митниці та Державної митної служби України солідарно грошових коштів.

4.3. Відповідач Галицька митниця Держмитслужби заперечив проти задоволення позову та вказав (1) митниця жодних коштів, які було сплачено позивачем за митне оформлення товарів за митними деклараціями не отримувала та, відповідно, не користувалася такими (2) окрім констатації про наявність судових рішень прийнятих судами в порядку адміністративного судочинства, які набрали законної сили, якими визнано протиправними та скасовано рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів, у позовній заяві не обґрунтовано усіх трьох умов для притягнення органу державної влади до відповідальності (3) стягнення збитків, завданих фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або ОМС при здійсненні нею своїх повноважень, здійснюються з державного бюджету.

4.4. Відповідач Державна митна служба України проти задоволення позову та вказав (1) ураховуючи, що суть спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, що були передані Державній митній службі України, і на момент звернення з даним позовом до реєстру не був внесений запис про припинення Галицька митниця Держмитслужби, твердження позивача про припинення Галицької митниці Держмитслужби і наявність підстав для звернення з позовом до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби та Держмитслужби про стягнення солідарно грошових коштів є передчасним.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2024 передано матеріали справи № 914/1085/24 за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

5.2. 12.08.2024 матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва.

5.3. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №914/1085/24 передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

5.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 прийнято справу №914/1085/24 до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.09.2024.

5.5. У підготовчому засіданні 17.09.2024 судом оголошено перерву до 17.10.2024.

5.6. У підготовчому засіданні 17.10.2024 суд ухвалив прийняти заяву позивача про зміну предмету позову та встановив відповідачам строк для подання заяви по суті справи з урахуванням заяви позивача від 16.10.2024 - 15 з дня отримання даної ухвали. Також встановлено позивачу строк для подання заяви по суті справи - 5 днів з дня отримання заяв відповідачів. Підготовче засідання 17.10.2024 відкладено судом на 14.11.2024.

5.7. У підготовчому засіданні 14.11.2024 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2024.

5.8. У судовому засіданні 28.11.2024, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів 3% та інфляційних втрат?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СОЛІДАРНОГО СТЯГНЕННЯ З ВІДПОВІДАЧІВ 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.

7.1. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7.2. Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

7.3. Згідно із частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

7.4. В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

7.5. Частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.6. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

7.7. Згідно з частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

7.8. У частині першій статті 1174 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

7.9. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

7.10. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 дійшла висновку про те, що статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України (пункти 6.11-6.13). При цьому природа такого зв`язку має бути пряма, тобто дії відповідача мають завдавати шкоду позивачеві як conditio sine qua non ("умова, без якої не може бути").

7.11. За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

7.12. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

7.13. Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

7.14. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №904/3189/19, від 10.12.2018 у справі №902/320/17).

7.15. Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов`язань.

7.16. Відповідно до статті 30 Митного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону. Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

7.17. Таким чином спеціальною нормою (статтею 30 Митного кодексу України) також передбачено відшкодування збитків, заподіяних органами митної служби громадянам чи юридичним особам під час виконання ними своїх повноважень.

7.18. Порядок здійснення митних формальностей на митній території України визначено Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

7.19. Згідно з пунктами 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

7.20. Згідно з положеннями статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

7.21. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №380/4700/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021, визнано протиправним та скасовано рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2020/600040/2 від 14.05.2020. Визнано протиправним та скасовано рішення, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби № UA209220/2020/00348. Визнано протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2020/600045/2 від 25.05.2020. Визнано протиправним та скасовано рішення, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби № UA209220/2020/00361. Стягнуто на користь приватного підприємства «Укртекстрейдинг» за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби сплачений судовий збір у розмірі 12576 (дванадцять п`ятсот сімдесят шість) гривень 22 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

7.22. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

7.23. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (вказане положення відображено в Законі України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" і поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції)

7.24. Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

7.25. Норми статті 124 Конституції України визначають обов`язковість виконання усіма суб`єктами прав судового рішення у вказаній справі.

7.26. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

7.27. Таким чином, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №380/4700/20, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.

7.28. Предметом позову у цій справі є стягнення майнової шкоди, завданої незаконними Галицької митниці Держмитслужби при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів.

7.29. Інфляційні втрати є способом захисту майнових прав і інтересів кредитора, що полягає у відшкодуванні йому матеріальних втрат від знецінення коштів у результаті інфляційних процесів, і гарантують отримання компенсації від боржника за використання утримуваних ним грошових коштів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляція - це тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці.

7.30. Позивач, який звернувся з даним позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди має довести наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

7.31. Судом встановлено, що у діях Галицької митниці Державної митної служби України є склад цивільного правопорушення (протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою заподіяною позивачу), що має вираження в завданні інфляційних збитків позивачу за період з 14.05.2020 до 31.05.2021 нарахованих на суму 488 311, 91 грн та за період з 25.05.2020 до 31.05.2020 нарахованих на суму 69 836, 01 грн.

7.32. За час перебування коштів, сплачених позивачем за скасованими рішеннями митниці, не у власності позивача, позивач зазнав втрат від інфляційних процесів.

7.33. Таким чином, з огляду на доведення позивачем наявності неправомірних дій Галицької митниці Державної митної служби України (що встановлено рішенням суду у справі № 380/4700/20), завданої позивачу шкоди в розмірі 54 415, 51 грн та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою (прийняття скасованих рішень про коригування митної вартості товарів) суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення інфляційних втрат.

7.34. Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та встановив, що заявлені до стягнення суми інфляційних нарахувань за період з 14.05.2020 до 31.05.2021 нараховані на суму 488 311, 91 грн та за період з 25.05.2020 до 31.05.2021 нараховані на суму 69 836, 01 грн є арифметично правильними, обґрунтованими та становлять 54 415, 51 грн.

7.35. Водночас вирішуючи питання про стягнення 3% річних судом враховано, що згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

7.36. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

7.37. З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що у Галицької митниці Державної митної служби України, як органу, який приймав скасовані рішення, виникло перед позивачем грошове зобов`язання на підставі факту набуття майна без достатньої правової у вигляді повернення позивачеві сплачених коштів щодо кожного прийнятого рішення про коригування митної вартості товару. Адже, правова підстава, у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України, на якій були набуті надмірно сплачені кошти - відпала. Вказаний обов`язок щодо повернення переплачених коштів відповідач виконав, і що не заперечується позивачем.

7.38. При цьому суд зазначає, що у зв`язку із скасуванням рішень митниці в судовому порядку, такі рішення втратили свою юридичну силу з моменту їх прийняття. Відповідно, зобов`язання у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України повернути кошти у митниці виникли не з моменту набрання законної сили судових рішень в адміністративних судах, а з моменту отримання коштів відповідачем за скасованими рішеннями - на підставі факту набуття ним майна (коштів) без достатньої правової підстави.

7.39. Протиправні рішення митниці призвели до позбавлення можливості позивача здійснювати свої права щодо майна за період перебування цих коштів не у вільному обігу позивача, а тому, на переконання суду, справедливим, законним та обґрунтованим є стягнення з митниці трьох відсотків річних саме за період з дати отримання переплаченої суми коштів до дати їх фактичного повернення - тобто, за період, коли позивач був позбавлений можливості з незалежних від нього причин та внаслідок прийнятих протиправних рішень Галицькою митницею Держмитслужби розпоряджатись своїм майном.

7.40. Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та встановив, що заявлені до стягнення суми 3% річних за період з 14.05.2020 до 31.05.2021 нараховані на суму 488 311, 91 грн та за період з 25.05.2020 до 31.05.2021 нараховані на суму 69 836, 01 грн є арифметично правильними, обґрунтованими та становлять 17 478, 14 грн

7.41. При вирішенні даного спору судом враховано постанову КГС ВС від 17.10.2024 у справі №910/17506/24. Водночас, суд зазначає, що спірні правовідносини не регулюються Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, який набрав чинності з 26.09.2017 (далі - Порядок № 643), а також положеннями кодексів щодо повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, оскільки сплачені позивачем за скасованими рішеннями про коригування митної вартості кошти та заявлені у розглядуваному позові суми інфляційних втрат та 3% річних за своєю правовою природою не є такими, що помилково/надміру сплачені.

7.42. Відповідно до частини 2 статті 2, частини 1 статті 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

7.43. Згідно з частиною 4 статті 56 ГПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

7.44. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009, від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 зробила наступні висновки: "55. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (пункт 21), від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 15 лютого 2022 року у справі № 910/6175/19 (пункт 7.45), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.16) і № 922/1830/19 (пункт 7.1)).

7.45. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і № 922/1830/19 (пункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 5 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3))";

7.46. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц: "44. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. 46. ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові";

7.47. Відповідно до частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

7.48. Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

7.49. Відповідно до Класифікатора Державної митної служби України, територіальних органів та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2019р. №495 (в редакції, що діяв на момент прийняття рішень Галицькою митницею Державної митної служби України про коригування митної вартості) код місця митного оформлення «UA209220» належить відділу митного оформлення №2 митного поста «Тернопіль» розташованого за адресою: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська область. Даний відділ в цей час був структурним підрозділом Галицької митниці Державної митної служби України в якому здійснювалось митне оформлення товару позивача за митними деклараціями.

7.50. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» (надалі - Постанова), реорганізовано територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком, зокрема і Галицьку митницю Держмитслужби, шляхом їх приєднання до Державної митної служби.

7.51. Пунктом 2 Постанови передбачено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням ЄДРПОУ даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичних особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

7.52. Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби як відокремлених підрозділів» утворено Тернопільську митницю як відокремлений структурний підрозділ Державної митної служби України.

7.53. Згідно із даними з ЄДРПОУ, проведено державну реєстрацію Тернопільської митниці (ідентифікаційний код - код ЄДРПОУ ВІ 43985576, місцезнаходження: Україна, 46400, Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 38) як відокремленого підрозділу юридичної особи Державної митної служби України.

7.54. Також згідно із даними з ЄДРПОУ, проведено державну реєстрацію Львівської митниці (ідентифікаційний код - код ЄДРПОУ ВІ 43971343, місцезнаходження: Україна, 79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) як відокремленого підрозділу юридичної особи Державної митної служби України.

7.55. Згідно з положеннями п. 12 Порядку здійснення заходів, пов?язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1074 (далі - Порядок №1074), орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється. Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

7.56. У Постанові визначено таким моментом прийняття відповідного рішення Державною митною службою. Згідно з наказом Державної митної служби України від 30.06.2021 М472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», митниці як відокремлені підрозділи Державної митної служби України розпочали з 00год. 00хв. 01.07.2021 здійснення покладених на них функцій і повноважень.

7.57. Отже, Львівська та Тернопільська митниці, як відокремлені підрозділи юридичної особи Державної митної служби України розпочали виконання своїх повноважень з 01.07.2021.

7.58. Таким чином, на даний час Галицька митниця Державної митної служби України перебуває у стані припинення та з 01.07.2021 свої повноваження не здійснює, крім тих, що пов?язані з її припиненням. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2023р. по справі N0380/3710/21 та ухвалі Верховного Суду від 07.10.2021 у справі М°380/2737/20.

7.59. Львівська та Тернопільська митниці Державної митної служби України, Державна митна служби України є правонаступниками Галицької митниці Державної митної служби України, до яких, у відповідності до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, перейшли права та обов?язки Галицької митниці Державної митної служби України.

7.60. Ч. 2 ст. 211 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України. Статтею 45 ГППК України передбачено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

7.61. Згідно зі ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

7.62. Отже, відповідачем у цій справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами у цій справі є Львівська митниця Державної митної служби України, Тернопільська митниця Державної митної служби України та Державна митна служба України - як правонаступники Галицької митниці Державної митної служби України, а також, враховуючи, що на даний час не внесено запису до реєстру про припинення Галицької митниці Держмитслужби, а саме Галицькою митницею Держмитслужби були прийняті протиправні рішення, якими заподіяно шкоду позивачу, то вказана особа має бути співвідповідачем у справі та солідарно відповідати за завдану шкоду.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОВНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

8.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про повне задоволення позову. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 54 415,51 грн інфляційних втрат та 17 478,14 грн 3% річних.

8.2. Конституційний Суд України в Рішенні від 30.05.2001 р. у справі № 1-22/2001 зазначив: «…Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов`язків держави (статті 3, 16, 22). Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки юридичної відповідальності держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов`язків». Завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого (митного) органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи.

8.3 Враховуючи позитивну практику Верховного Суду, суб`єкти господарювання мають законне право на компенсацію збитків, завданих в результаті дій або бездіяльності органами державної влади.

8.4. Митний орган - державний орган, основним призначенням діяльності якого є сприяння реалізації громадянами та суб`єктами господарювання свого права на переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України, організація та здійснення контролю за дотримання ними (громадянами та суб`єктами господарювання) правил переміщення товарів, предметів і транспортних засобів та використання в межах своїх повноважень інших інструментів реалізації митної політики.

8.5. Підставою для стягнення збитків, завданих в результаті застосованих митних процедур, є наявність доказів успішного оскарження дій чи бездіяльності митних органів у порядку адміністративного судочинства. Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу суд визнано доведеними всі складові: неправомірна поведінка посадових осіб митного органу, заподіяння шкоди юридичній особі та причино- наслідковий зв`язок між такою поведінкою і шкодою.

8.6. Доводи відзивів не спростовують висновку суду про наявність підстав для повного задоволення позову з огляду на вищевикладене.

9. СУДОВІ ВИТРАТИ.

9.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3 028, 00 грн покладаються на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1, код ЄДРПОУ ВП 43971343), Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (46400, Тернопільська обл., місто Тернопіль(з), вул. Текстильна, будинок 38, код ЄДРПОУ ВП 43985576), Державної митної служби України (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11Г, код ЄДРПОУ 43115923) та Галицької митниці Держмитслужби (79000, Львівська обл., місто Львів, вулиця Костюшка, будинок 1, код ЄДРПОУ 43348711) на користь Приватного підприємства «УКРТЕКСТРЕЙДИНГ» (80381, Львівська обл., Львівський р-н, місто Дубляни, вул.Підкови І., будинок 30, код ЄДРПОУ 33663016) 54 415,51 грн інфляційних втрат та 17 478,14 грн 3% річних.

3. Стягнути з Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (79000, Львівська обл., місто Львів, вул.Костюшка Т., будинок 1, код ЄДРПОУ ВП 43971343) на користь Приватного підприємства «УКРТЕКСТРЕЙДИНГ» (80381, Львівська обл., Львівський р-н, місто Дубляни, вул. Підкови І., будинок 30, код ЄДРПОУ 33663016) 757, 00 грн судового збору.

4. Стягнути з Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (46400, Тернопільська обл., місто Тернопіль(з), вул. Текстильна, будинок 38, код ЄДРПОУ ВП 43985576) на користь Приватного підприємства «УКРТЕКСТРЕЙДИНГ» (80381, Львівська обл., Львівський р-н, місто Дубляни, вул. Підкови І., будинок 30, код ЄДРПОУ 33663016) 757, 00 грн судового збору.

5. Стягнути з Державної митної служби України (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11Г, код ЄДРПОУ 43115923) на користь Приватного підприємства «УКРТЕКСТРЕЙДИНГ» (80381, Львівська обл., Львівський р-н, місто Дубляни, вул. Підкови І., будинок 30, код ЄДРПОУ 33663016) 757, 00 грн судового збору.

6. Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (79000, Львівська обл., місто Львів, вулиця Костюшка, будинок 1, код ЄДРПОУ 43348711) на користь Приватного підприємства «УКРТЕКСТРЕЙДИНГ» (80381, Львівська обл., Львівський р-н, місто Дубляни, вул. Підкови І., будинок 30, код ЄДРПОУ 33663016) 757, 00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.12.2024.

Суддя Ігор Курдельчук