Рішення

від 03.12.2024 по справі 916/3836/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3836/24Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Павлюк В.С.,

від відповідача: Мельниченко Р.В.,

від третьої особи: Карапиш К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІМ-А, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, про стягнення безпідставно збережених коштів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3836/24; призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження на 01.10.2024 р.; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (далі Департамент).

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2024 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 05.11.2024 р.

Судове засідання, призначене на 05.11.2024 р., не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Лічмана Л.В. з 05.11.2024 р. по 08.11.2024 р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 р. повідомлено учасників справи про судове засідання, призначене на 26.11.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні в зв`язку з початком повітряної тривоги та повідомлено представників учасників справи про те, що дата та час наступного судового засідання будуть визначені в ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2024 р. повідомлено учасників справи про судове засідання, призначене на 03.12.2024 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено представнику відповідача можливість участі у засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв`язку ,,EASYCON.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Одеська міська рада (далі ? Рада) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІМ-А (далі ТОВ „ТІМ-А), в якій просить стягнути за правилами ст.1212 ЦК України безпідставно збережені кошти у розмірі 62920,14 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137300:15:019:0001 загальною площею 0,302 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 35-Б, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

В обґрунтування позовної вимоги вказано на те, що ТОВ „ТІМ-А у період з 01.02.2022 р. по 05.02.2024 р., будучи власником нежитлової будівлі загальною площею 54,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 35-Б, користувалось земельною ділянкою під нерухомістю без укладеного договору оренди землі, не сплачуючи кошти в розмірі ціни позову.

У відзиві на позовну заяву ТОВ „ТІМ-А просить відмовити у задоволенні позову, оскільки:

-право власності відповідача на нерухоме майно припинено 05.05.2023 р. у зв`язку з його знищенням, що підтверджується: ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.09.2023 р. по справі № 521/8291/23, обставини встановлені якою є преюдиційними за правилами ч.4 ст.75 ГПК України; актом огляду земельної ділянки від 05.05.2023 р.; довідкою про знищення/знесення майна від 16.06.2023 р., сформованою в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

-на момент існування спірних правовідносин законодавство пов`язувало момент припинення права власності на майно безпосередньо з його знищенням, а не з внесенням відповідних відомостей до державного реєстру речових прав;

-враховуючи здійснені відповідачем оплати, станом на дату знищення майна, тобто на 05.05.2023 р., будь-яка заборгованість перед позивачем відсутня;

-саме за клопотанням Ради в рамках провадження по справі № 521/8291/23 Малиновським районним суду м. Одеси від 12.09.2023 р. накладено арешт та заборонено вчиняти буді-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна ТОВ „ТІМ-А, тому відповідач не зміг своєчасно внести відомості щодо знищення майна до реєстру речових прав.

У відповіді на відзив Рада, не погоджуючись з доводами відповідача, зазначає, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.06.2024 р. № 381753922 підставою для припинення речового права № 29014922 ухвала Малиновського районного суду міста Одеси від 12.09.2023 р. по справі № 521/8291/23 не є. Також позивач зауважує, що акт огляду земельної ділянки, датований 05.05.2023 р., оформлено несертифікованими особами з технічної інвентаризації, тому він не може бути належним доказом знищення маи?на.

У запереченнях ТОВ „ТІМ-А повідомляє, що у відповіді на відзив позивач не наводить жодних обґрунтованих аргументів та міркувань, які б підтверджували правомірність заявлених позовних вимог, та ніяким чином не спростовує факт припинення права власності відповідача на нерухоме майно ще у травні 2023 р.

Крім того, відповідачем подано письмові пояснення, в яких зауважує, що: ухвала Малиновського районного суду міста Одеси від 12.09.2023 р. по справі № 521/8291/23 не містить конкретної інформації про дату знищення нерухомого майна, проте очевидним є його знищення на дату її постановлення, адже в іншому випадку суд не закрив би провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору в частині позовних вимог про знесення нерухомого майна; повноваження інженера з інвентаризації нерухомого майна Журанського Павла Вікторовича на встановлення факту знищення нерухомості, складання відповідної довідки та внесення відомостей до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва підтверджується інформацією з офіційного державного веб-порталу цієї системи; не погоджуючись з доказовим значенням акту огляду земельної ділянки від 05.05.2023 р., позивач всупереч приписам ст.ст.13,74 ГПК України не надав докази, які б спростували знищення майна.

Департамент подав письмові пояснення, в яких просить задовольнити позовні вимоги з мотивів, названих Радою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів учасників справи фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу з Державного земельного кадастру, 20.11.2018 р. за ТОВ „ТІМ-А зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 54,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 35-Б на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:15:019:0001 загальною площею 0,302 га, яка належить на праві комунальної власності Раді.

Рішенням Господарського суду Одеськоі? області від 05.09.2022 р. по справі № 916/1198/22 стягнуто з ТОВ „ТІМ-А на користь Ради 139633,03 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою станом на 31.01.2022 р.

Вказуючи на те, що в період з 01.02.2022 р. по 05.02.2024 р. (06.02.2024 р. припинено право власності на нерухоме майно, про що свідчить запис в реєстрі речових прав) ТОВ „ТІМ-А договір оренди землі так і не було укладено, внаслідок чого кошти за користування земельною ділянкою в розмірі ціни позову не сплачено, Рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Згідно зі ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України (зі змінами)).

Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

За змістом ст.ст.122, 123, 124 ЗК України (зі змінами) міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено ч.1 ст.21 Закону України ,,Про оренду землі.

Згідно з ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.ч.1,3,4,9 ст.79-1 ЗК України (зі змінами) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Господарський суд зазначає, що на підставі наведених норм у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати.

Також слід зазначити, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки за правилами ч.1 ст.1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, правові висновки, наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. по справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 р. по справі № 922/3412/17, від 09.11.2021 р. по справі № 905/1680/20, господарський суд погоджується з доводами Ради про те, що ТОВ „ТІМ-А як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:15:019:0001 загальною площею 0,302 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 35-Б, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти у вигляді плати за користування нею, зобов`язаний їх повернути в порядку, передбаченому ст.1212 ЦК України.

Щодо періоду, за який підлягають сплаті кошти, збережені без достатньої правової підстави, суд зазначає таке.

Згідно п.4 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі знищення майна.

Відповідно до ч.1 ст.349 ЦК України (в редакції, чинній у період, за який заявлено до стягнення заборгованість) право власності на майно припиняється в разі його знищення.

В ч.4 ст.236 ГПК України передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Верховним Судом у постановах від 17.01.2019 р. по справі № 588/249/20 та від 09.06.2022 р. по справі № 759/18854/20 за результатами аналізу ч.1 ст.349 ЦК України зазначено, що: ,,Власник за своїм бажанням має право визначити фактичну та юридичну долю речі. Знищення майна належить до таких способів припинення права власності, коли власник за своїм бажанням, добровільно припиняє своє право власності, або ж право власності припиняється поза волею власника в результаті випадку, непереборної сили або неправомірних дій інших осіб. Умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з даною статтею є наявність встановленого факту знищення майна. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. Перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпними. Пунктом 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, передбачено, що для державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням подаються: 1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення; 2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об`єкта). Відповідно до частини першої статті 2 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто державна реєстрація не є способом набуття чи припинення права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. Запис в реєстрі не являється документом, який встановлює факт знищення майна, а вноситься державним реєстратором на підставі поданих йому документів, які свідчать про знищення майна, за заявою власника майна.

З довідки про знищення/знесення майна від 16.06.2023 р. з реєстраційним номером DT01:4275-2315-4850-8084, сформованої в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва інженером з інвентаризації нерухомого майна Журанським Павлом Вікторовичем, вбачається факт знищення нежитлової будівлі, розташованої на земельній ділянці 5110137300:15:019:0001 загальною площею 0,302 га, на замовлення ТОВ „ТІМ-А.

Враховуючи наведене, те, що названа довідка є належним та допустимим доказом у частині знищення майна та моменту проведення останнього, те, що законодавець в ст.349 ЦК України вже не пов`язує припинення права власності на знищене нерухоме майно з внесенням запису до реєстру речових прав, господарський суд доходить висновку про те, що матеріалами справи підтверджується знищення майна з 16.06.2023 р., а, отже, позивач може вимагати виконання кондикційного зобов`язання за період з 01.02.2022 р. по 15.06.2023 р. включно.

Відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України (зі змінами) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до ст.20 Закону України ,,Про оцінку земель (із змінами) за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно ч.3 ст.23 цього Закону України витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Як вбачається з матеріалів справи, в т.ч. витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.01.2020 р. № 34, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:15:019:0001, якою користувалося ТОВ „ТІМ-А, дорівнює 2349002,33 грн. При цьому коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2021 р. становив 1,1 (застосовується у 2022 р.), у 2022 р. 1,15 (застосовується у 2023 р.).

Згідно з рішенням Ради від 20.09.2011 р. № 1267-VІ ,,Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі з урахуванням змін, внесених рішеннями від 27.08.2014 р. № 5275-VI та від 08.02.2017 р. № 1742-VII, фіксований відсоток при визначені орендної плати за використання земельної ділянки для розміщення об`єктів промисловості становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Перевіривши представлений Радою розрахунок безпідставно збережених ТОВ „ТІМ-А коштів, господарський суд встановив, що за період з лютого 2022 р. по грудень 2022 р. плата має дорівнювати 6459,72 грн щомісячно, а за період з січня 2023 р. по травень 2023 р. 7326,96 грн щомісячно та 3663,48 грн за 15 днів червня 2023 р., що разом становить 111355,60 грн, мінус сплачені відповідачем 105089,08 грн земельного податку (про сплату коштів у названій сумі Раду повідомив орган ДПС) дорівнює 6266,52 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути 6266,52 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в період з 01.02.2022 р. по 16.06.2023 р., тому позов підлягає частковому задоволенню.

Не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.09.2023 р. по справі № 521/8291/23 та актом огляду земельної ділянки підтверджується знищення майна 05.05.2023 р., оскільки ухвала суду не містить відповідної дати, а акт огляду земельної ділянки складено несертифікованими особами з технічної інвентаризації, про що вірно зазначив позивач.

Решта доводів учасників справи на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких суд частково відмовляє у позові, ніяким чином не впливають, тому залишаються без правової оцінки суду.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІМ-А (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 35-Б, код 40194143) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код 26597691) 6266/шість тисяч двісті шістдесят шість/грн 52 коп. безпідставно збережених коштів, 241/двісті сорок одну/грн 26 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2024 р. у зв`язку з проблемами з електропостачанням до приміщення суду.

Суддя Л.В. Лічман