Ухвала

від 12.12.2024 по справі 918/26/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" грудня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/26/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне

до відповідача 1) Фізичної особи-підприємця Самкової Тетяни Миколаївни

до відповідача 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІМПУЛЬС"

про солідарне стягнення збитків 347 860,00 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача Коробенюк О.В.

від відповідача 1) Андрієвський А.О.

від відповідача 2) не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 01.05.2024 закрито провадження у справі № 918/26/24 в частині позовних вимог КЕВ м. Рівне до ТОВ "РБК Імпульс" про стягнення збитків в розмірі 347 860 грн. Відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог КЕВ м.Рівне до ФОП Самкової Т.М. про стягнення збитків в розмірі 347 860 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Квартирно - експлуатаційний відділ м. Рівне звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 рішення Господарського суду Рівненської області від 01.05.2024 у справі № 918/26/24 скасоване в частині відмови в задоволенні позовних вимог КЕВ м. Рівне до ФОП Самкової Т.М. про стягнення збитків в розмірі 347 860 грн. Прийняте в цій частині нове рішення, яким позов задоволеео. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Самкової Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м.Рівне (33001, м. Рівне, вул. Олега Дудєя, 8, код ЄДРПОУ 08005801) 347 860 грн збитків. В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 01.05.2024 у справі №918/26/24 залишене без змін. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Самкової Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне (33001, м. Рівне, вул. Олега Дудєя, 8, код ЄДРПОУ 08005801) 5 217, 90 грн судового збору за розгляд позовної заяви та 7 826, 85 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2024 року видано накази.

05 грудня 2024 року від відповідача 1 Фізичної особи-підприємця Самкової Тетяни Миколаївни надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення. Просить розстрочити виконання рішення суду у справі № 918/26/24 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Самкової Тетяни Миколаївни на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне збитків в розмірі 347 860,00 гривень строком на чотири місяців згідно наступного графіку: до 31.12.2024 року 47 860,00 грн.; до 31.03.2024 року 100 000,00 грн.; до 30.06. 2024 року 100 000,00 грн.; до 30.09.2024 року 100 000,00 грн.; та розстрочення судового збору в сумі 5 218, 90 грн за розгляд позовної заяви, 7 826,85 грн за розгляд апеляційної скарги : до 31.12.2024 року в сумі 5 217,90 грн; до 31.12.2024 року в сумі 7 826,85 грн.

Ухвалою від 06.12.2024 призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 12 грудня 2024 р. на 10:20 год.

У судовому засіданні 12.12.2024 представник заявника підтримав вимоги заяви та просив її задоволити.

Представник позивача не заперечив щодо розстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Самкової Тетяни Миколаївни про розстрочення виконання рішення у справі № 918/26/24, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення (постанови) суду. При цьому суд керувався наступним.

Заява обгрунтована тим, що у зв`язку з складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами заявник не має можливості водночас сплатити 347 860,00 грн. За 3 квартал 2024 року загальний обсяг оподатковуваного доходу без врахування витрат склав 171 720,00 грн, що підтверджується податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік. Отже дані обставини істотно ускладнюють виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 року.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Положення ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Таким чином, для надання розстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

За практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Суд зазначає, що ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК.

Таким чином, ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення суд повинен враховувати, що:

1. виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012);

2. невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012);

3. відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ);

4. за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італіїї, №22774/93, п.74, ECHR 1999-V).

Суд звертає увагу, що при розгляді відповідних заяв необхідно дотримати балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному урахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо строку розстрочення, суд враховує нормативні приписи частини п`ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Саме на заявника в контексті приписів статей 74, 76-79 ГПК України покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

В обґрунтування розстрочки виконання рішення суду Фізична особа - підприємець Самкова Тетяна Миколаївна зазначає про існування обставин, що ускладнять виконання рішення суду, у випадку стягнення судом з відповідача грошових коштів у розмірі 347 860,00 гривень та суми судових витрат. У зв`язку з складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами заявник не має можливості водночас сплатити 347 860,00 грн. Крім того, зважаючи на величезну конкуренцію вартість послуг у сфері архітектури не забезпечує надходження коштів достатніх для виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 р. За 3 квартал 2024 року загальний обсяг оподатковуваного доходу без врахування витрат склав 171 720,00 грн, що підтверджується податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік. Отже дані обставини істотно ускладнюють виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 року.

Зважаючи на вищевикладені обставини, заявник вважає, що шляхом розтермінуванням виконання рішення суду не буде порушено законних прав та інтересів стягувача та буде досягнуто відповідного пом`якшення і так скрутного фінансового становища відповідача та не призведе до його банкрутства.

Як встановлено ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Статтею 239 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи, що існування заборгованості підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь вони були винесені "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Заявник надав докази, що наразі неспроможний виконати рішення суду, однак планує виконати його у майбутньому у добровільному порядку, із розстроченням графіку сплати платежів, частинами.

Перелік "обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення" у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку розстрочки (відстрочки) виконання остаточного рішення у законі відсутнє.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Суд, давши оцінку дотримання принципу пропорційності, тобто встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав стягувача і можливістю тимчасового обмеження його права на законне сподівання отримати кошти, дійшов висновку, що наведені боржником обставини є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь стягувача наразі та будуть усунуті в майбутньому.

При цьому, у рішенні від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргументи боржника, який визначив такі підстави для розстрочення як відсутність грошових коштів на рахунках та те, що дохід боржника за 2021-2022 роки недостатній "виняткові обставини".

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

У даному випадку як виняткові обставини для розстрочення виконання рішень на загальну суму 347 860,00 грн. приймається те, що основним та єдиним видом діяльності Фізичної особи - підприємця Самкової Тетяни Миколаївни є надання послуг у сфері архітектури, оскільки у заявника на даний час існують складні фінансові взаємовідносини з контрагентами та відсутність нових замовлень, це суттєво зменшило надходження коштів на рахунок ФОП.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Суд вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може критично вплинути на діяльність відповідача.

Зібрані у справі докази вказують на те, що боржник має намір виконувати рішення суду в добровільному порядку, відтак суд приймаючи до уваги можливий строк розстрочки встановлений ст. 331 ГПК України, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи дійшов висновку про задоволення заяви, та розстрочити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 р у справі №918/26/24 на загальну суму 347 860,00 грн. щомісячними платежами до повного їх виконання шляхом сплати згідно з наступним графіком: до 31.12.2024 - 47 860,00 грн.; до 31.03.2025 - 100 000,00 грн.; до 30.06.2025 - 100 000,00 грн.; до 30.09.2025 - 100 000,00 грн. Та розстрочення сплати судового збору в сумі 5 218, 90 грн за розгляд позовної заяви до 31.12.2024, та 7 826,85 грн за розгляд апеляційної скарги до 31.12.2024.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч.7 ст.331 ГПК України).

Керуючись статтями 233, 234, 331 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву відповідача-1 Фізичної особи - підприємця Самкової Тетяни Миколаївни про розстрочення виконання судового рішення у справі № 918/26/24 задовольнити.

2. Розстрочити відповідачу-1 Фізичній особі - підприємцю Самковій Тетяні Миколаївні виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 р у справі №918/26/24 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Самкової Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (33001, м.Рівне, вул. Олега Дудєя, буд.8, (Чернишова,8) код ЄДРПОУ 08005801) в розмірі 347 860,00 гривень щомісячними платежами до повного їх виконання шляхом сплати згідно з наступним графіком:

до 31.12.2024 - 47 860,00 грн.;

до 31.03.2025 - 100 000,00 грн.;

до 30.06.2025 - 100 000,00 грн.;

до 30.09.2025 - 100 000,00 грн.;

та судового збору в сумі 5 218, 90 грн за розгляд позовної заяви до 31.12.2024, 7 826,85 грн за розгляд апеляційної скарги до 31.12.2024.

Ухвала набирає законної сили 12 грудня 2024 року в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 235 ГПК України негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Бережнюк В.В.