Рішення

від 28.11.2024 по справі 920/1105/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

28.11.2024м. СумиСправа № 920/1105/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участю секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду клопотання від 19.11.2024 №б/н представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №4991 від 19.112024) у справі №920/1105/24

за позовомПриватного підприємства «Фірма Каре» (вул. Андрія Шептицького, буд. 26, м. Фастів, Київська обл., 08500, код за ЄДРПОУ 19409105),

до відповідачаДочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Роменська, буд. 79/2, м. Суми, 40002; код за ЄДРПОУ 31931024),

про стягнення 1019137,52 грн

за участю представників сторін:

від позивача:не прибув,

від відповідача:не прибув,

установив:

03.09.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 1019137,52 (один мільйон дев`ятнадцять тисяч сто тридцять сім грн 52 коп.) заборгованості, з якої: 1012200,00 (один мільйон дванадцять тисяч двісті грн 00 коп.) основний борг, 313,78 (триста тринадцять грн 78 коп.) пені, 4048,80 (чотири тисячі сорок вісім грн 80 коп.) інфляційні втрати, 2574,94 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири грн 94 коп.) 3% річних, а також судові витрати у справі.

У позовній заяві позивачем зазначено, що орієнтовна сума судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає: 12229,65 грн. судового збору та 50610,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням від 06.11.2024 у справі №920/1105/24 позов задоволено; стягнуто з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Приватного підприємства «Фірма Каре» 1012200,00 основного боргу, 313,78 пені, 4048,80 грн інфляційних втрат, 2574,94 грн 3% річних, а також 12229,65 грн судового збору.

19.11.2024 представник відповідача подав клопотання про ухвалення додаткового рішення (вх №4991 від 19.11.2024), в якому заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Приватного підприємства «Фірма Каре» 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 21.11.2024 у справі № 920/1105/24 прийнято до розгляду клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №4991 від 19.11.2024); призначено розгляд зазначеного клопотання у судове засідання на 28.11.2024, 14:30, без виклику сторін; запропоновано відповідачу надати письмове обґрунтування своєї позиції у справі з огляду на подане представником позивача клопотання.

У судовому засіданні 28.11.2024 встановлено:

Учасники справи в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи достатність часу, наданого відповідачу для підготовки та подання пояснень своєї позиції з огляду на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду заяви позивача за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 233 ГПК України додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши клопотання від 19.11.2024 №б/н представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №4991 від 19.112024), надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої заяви, господарський суд установив:

Відповідно до поданого представником позивача клопотання останній просить постановити додаткове рішення суду, яким стягнути з відповідача на користь позивача 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заява представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (вх №4991 від 19.11.2024) подана з дотриманням норми ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження розміру понесення позивачем витрат, заявником було, зокрема, надано: договір про надання правової допомоги №б/н від 20.08.2024 та додаток №1 від 20.08.2024 до договору; акт приймання-передачі наданих послуг від 18.11.2024 №б/н.

Відповідно до умов укладеного між Приватним підприємством «Фірма Каре» (далі позивач, клієнт) та адвокатським бюро «Адвокатська фірма «Едвайс» (далі адвокатське об`єднання, адвокат) договору про надання правової допомоги від 20.08.2024 №б/н (далі договір) за даним договором клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання за плату надавати клієнту правову допомогу (п. 1.1 договору); представництво інтересів здійснюється, в тому числі, шляхом підготовки та подання позовної заяв (інших заяв по суті та процесуальних заяв) щодо стягнення заборгованості з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», представлення інтересів клієнта у суді першої інстанції (п. 1.1.1 договору); вартість послуг, що надаються адвокатським об`єднанням визначено сторонами в додатковій угоді до даного договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.2.3 договору виконання умов даного договору доручається здійснювати працівником адвокатського об`єднання - адвокатом Римець Христиною Богданівною, шляхом видачі ордеру на надання правової допомоги.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що після надання адвокатським об`єднанням клієнту послуг, визначених умовами даного договору, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 3.3 договору клієнт здійснює оплату загальної вартості правової допомоги, що зазначена в акті приймання-передачі наданих послуг, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання, протягом 15 робочих днів з дати підписання між сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Додатком від 20.08.2024 №1 до договору клієнтом та адвокатським об`єднанням визначено наступний перелік та вартість послуг, що надаються: вивчення документів та формування правової позиції відносно суті справи 10000,00 грн/год; надання клієнту роз`яснень та консультацій по суті справи та погодження подальшого алгоритму дій для вирішення справи - 10000,00 грн/год; складання позовної заяви - 35000,00 грн; підготовка та складання клопотань, процесуальних заяв - 10000,00 грн/од.; підготовка до судових засідань та участь в судових засіданнях - 10000,00 грн/од.

18.11.2024 між адвокатським об`єднанням та клієнтом підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору, відповідно до п. 1 якого виконавець надав, а замовник прийняв послугу з підготовки позовної заяви у справі №920/1105/24 вартістю 35000,00 грн.

Таким чином, представник позивача просить стягнути з відповідача 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг від 18.11.2024 №б/н адвокатом була надана позивачу правова послуга (складання позовної заяви) вартістю 35000,00 грн.

Як зазначено вище, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, з урахуванням такого критерію, як пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, суд дійшов висновку про непропорційність розміру вартості правової допомоги зі складністю справи, ціною позову, завищенням розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на незначну складність справи.

З матеріалів справи вбачається, що спір у цій справі для кваліфікованого адвоката є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Водночас, оцінивши вищевказані докази, ураховуючи як те, чи були ці витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, фактично понесені, так і їх необхідність і розумність, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу у суді, виходячи з критерію реальності та розумності розміру цих витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача.

Суд при вирішенні питання розподілу витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Отже, дослідивши клопотання про ухвалення додаткового рішення та додані до нього документи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 35000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг (у даному випадку складання лише однієї позовної заяви), отже їх розмір є необґрунтованим.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, зважаючи на складність справи, є розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 15000,00 грн, з розрахунку виконаної адвокатом роботи. У відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 20000,00 грн суд відмовляє в їх розподілі за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, на відповідача покладаються витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Частково задовольнити клопотання від 19.11.2024 №б/н представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №4991 від 19.112024) у справі №920/1105/24.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Роменська, буд. 79/2, м. Суми, 40002; код за ЄДРПОУ 31931024) на користь Приватного підприємства «Фірма Каре» (вул. Андрія Шептицького, буд. 26, м. Фастів, Київська обл., 08500, код за ЄДРПОУ 19409105) 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3.В іншому відмовити.

4.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У зв`язку з відпусткою судді Котельницької В.Л. повне додаткове рішення складено 12.12.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька