Ухвала від 11.12.2024 по справі 922/769/24

УХВАЛА

11 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/769/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Онтаріо" (вх.№19229 від 31.07.2024) про розподіл судових витрат по справі

за позовом Приватного підприємства "Онтаріо" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 75а, к. 6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпартнер" (61166, м. Харків, пр. Науки, 40) про стягнення 1082027,86 грн, за участю представників:

стягувача - не з`явився;

боржника - адв. Барчук А.В.;

ВСТАНОВИВ:

31.07.2024 Приватне підприємство "Онтаріо" надало через систему "Електронний суд" надало Господарському суду Харківської області заяву (вх.№19229 від 31.07.2024) про розподіл судових витрат, в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №922/769/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦПАРТНЕР (пр. Науки, 40, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 40396595) на користь Приватного підприємства ОНТАРІО (вул. Чорновола, 75а, кв. 6, м. Івано-Франківськ, 76018, ЄДРПОУ 23925976) 35000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 02.12.2024 суд призначив розгляд заяви ПП "Онтаріо" про розподіл судових витрат (вх.№19229 від 31.07.2024) у судовому засіданні на 11.12.2024 о 12:00 год, про що повідомив учасників справи, та задовольнив клопотання ПП "Онтаріо" про розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення та розподіл судових витрат без участі позивача.

09.12.2024 боржник надав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить суд: 1) заяву представника ПП «ОНТАРІО» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду; 2) у випадку відхилення доводів відповідача щодо процесуальних порушень позивача, відмовити в задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування своїх заперечень боржник посилається на допущені порушення стягувачем строку подання доказів витрат на професійну правничу допомогу адвоката, передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України, та не подання клопотання про його поновлення. Крім того, боржник зазначає, що заявлені стягувачем витрати на професійну правову допомогу є безпідставно завищеними, оскільки:

- позовна заява містила недоліки, на які вказав суд;

- подання додаткових уточнень наданих розрахунків було проведено представником позивача лише після того, як відповідачем у заяві від 04 квітня 2024 року було зазначено про те, що розрахунки проведені без урахування кількості календарних днів у 2024 році. Тобто, позивачем виправлялися власні допущені раніше помилки;

- справа є простою з процесуальної точки зору;

- сума фіксованого гонорару неспівмірна зі складністю справи та обсягом матеріалів у справі, оскільки позовні вимоги ґрунтуються виключно на самому договорі;

- договір не містить в собі складних юридичних конструкцій, його умови є доволі простими, чіткими та зрозумілими;

- спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності;

- у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту невиконання зобов`язання та нарахування 3% річних та інфляційних втрат, судова практика є сталою;

- застосування великої кількості законів та підзаконних актів спірні правовідносини не передбачають;

- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час;

- позов з вимогами про стягнення заборгованості за одним простим договором не є складним і не потребує значного часу виконання як юридичної, так і технічної роботи, оскільки не вимагає додаткового вивчення й аналізу законодавства України і судової практики;

- позов з вищевказаними вимогами обґрунтований нормами законодавства, що визначають умови виконання зобов`язання, тобто нормами чинного законодавства України незначної кількості, які за своїм змістом не є ні суперечливими, ні складними, що не зумовлює неоднозначного (спірного) сприйняття їхнього змісту;

- наданий у складі позову розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, здійснені за допомогою онлайн-калькулятора, використання яких є в загальному доступі та не потребує будь-яких додаткових витрат адвоката;

- справа не обтяжена значною кількістю доказів. Усі, без винятку, докази якими обґрунтовані позовні вимоги у справі, є в наявності у позивача, як сторони за договором, відповідно, його представником ці докази не збиралися, не потребували додаткового вивчення.

До того ж, представник стягувача жодного разу не був присутнім у судовому засіданні.

Частина 8 статті 129 ГПК України визначає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

03.06.2024 стягувач через систему "Електронний суд" надав заяву від 01.06.2024 про проведення підготовчого засідання, судових засідань у справі без участі позивача, в якій представник позивача оголосив, що докази фактичного понесення витрат на правничу допомогу у сумі гонорару 35000,00 грн будуть надані у межах строку та в порядку, передбаченому ГПК України.

Проте в які саме строки і порядок стягувач у заяві не вказав. Суд не може сам за стягувача визначити строк і порядок, у які буде реалізовувати своє право, оскільки ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачає два варіанта:

1) до закінчення судових дебатів у справі;

2) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, ЗА УМОВИ, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як убачається із змісту наведеної норми, законодавець ставить у залежність можливість надати стороною докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судом рішення від наявності зробленої заяви до закінчення судових дебатів у справі.

Однак, стягувач не зробив відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі, в зв`язку з чим суд залишив заяву стягувача без розгляду, про що було зазначено судом у рішенні від 17.07.2024.

А цю заяву надав після ухвалення судом рішення з порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, без клопотання про його поновлення.

Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки судом у рішенні по справі вже було вирішені всі позовні вимоги, всі питання про право та вирішені питання про судові витрати, то підстави для прийняття додаткового рішення відсутні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити стягувачу у прийнятті додаткового рішення.

Керуючись ст. 129, 232, - 235, 244 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою Приватного підприємства "Онтаріо" (вх.№19229 від 31.07.2024) про розподіл судових витрат повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 255 - 257 ГПК України.

Повне судове рішення складено 12.12.2024.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.