Постанова

від 19.11.2024 по справі 916/4659/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 916/4659/23(914/411/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024

та рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: розпорядник майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

Учасники справи:

ТОВ "МАНІ ФЛОУ": Барила К. В. (адв);

Арбітражний керуючий: Козирицький А. С.;

ТОВ "ОПТІМУС +": Дяків В. Б. (адв.);

ТОВ "БРРЕНТ": не з`явився;

приватний нотаріус Гусак Р. Т.: не з`явився;

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "МАНІ ФЛОУ" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним укладеного між ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ" договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріально округу Гусаком Р.Т. та зареєстрованого у реєстрі за №82.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- під час укладання оспорюваного правочину було порушено вимоги частини 1, 2 статті 319, частини 1 статті 321, статті 658 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України;

- договір купівлі-продажу від 27.12.2013, за яким ТОВ "ОПТІМУС+" було набуто у власність спірне нерухоме майно, є нікчемним, що встановлено судовими рішеннями у справі № 914/2150/18. Відтак, ТОВ "Оптімус+" не мало законних підстав для відчуження вищевказаних нежитлових приміщень на користь ТОВ "БРРЕНТ" за оспорюваним позивачем договором від 29.01.2020;

- ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2020 у справі №914/2150/18, яка передувала укладенню між відповідачами договору купівлі-продажу, було застосовано заходи забезпечення позову за заявою ТОВ "МАНІ ФЛОУ" шляхом заборони ТОВ "ОПТІМУС+", державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна;

- заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору дозволить належно і ефективно захистити порушені права, адже нерухоме майно знаходиться у володінні ТОВ "МАНІ ФЛОУ" і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на це майно.

2. Хід розгляду справи

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.02.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022, позов задоволено повністю з тих підстав, що відчуження нерухомого майна відбулося під час встановленої судом заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цього майна, а тому оспорюваний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

2.2. Постановою Верховного Суду від 07.12.2022 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2022, справу № 914/411/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.3. У своїй постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив про те, що при новому розгляді справи судам слід врахувати, що суди попередніх інстанцій ототожнили наведені вище заходи забезпечення позову (заборона вчиняти реєстраційні дії, заборона на відчуження майна, арешт майна) та не надали оцінки їх правовим наслідкам. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не зазначили, яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин; не перевірили доводи та докази, якими позивач обґрунтовував порушення прав чи законних інтересів оспорюваним договором, та не встановили наявність підстав для їх захисту.

3. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій за результатами нового розгляду справи

3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020, укладений між відповідачами. Присуджено до стягнення з відповідачів на користь позивача по 1 135 грн судового збору.

3.2. Судове рішення мотивоване тим, що:

- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5281 від 27.12.2013, на підставі якого ТОВ "ОПТІМУС +" набуто право власності, є нікчемним в силу закону з 27.12.2013 та не створив жодних юридичних наслідків, у тому числі щодо переходу права власності на нежитлові приміщення, що підтверджено під час розгляду справи № 914/2150/20;

- на момент укладення оспорюваного правочину ТОВ "ОПТІМУС +", як продавець, не був власником відчужуваного майна, а тому не міг ним розпоряджатися;

- сторонами не заперечувалась обставина фактичного володіння позивачем нерухомим майном, яке було відчужене за оспорюваним правочином, тому обраний позивачем спосіб захисту відповідає критерію правомірності та ефективності захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності у відносинах між сторонами стосовно спірного майна.

3.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 залишено без змін, але змінено мотивувальну частину вказаного рішення з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

3.4. Підставою для коригування мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду слугувало те, що суд першої інстанції послався на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі №914/2150/18, яке є скасованим повністю та не створює жодних преюдиціальних обставин, тому суд безпідставно застосував частину четверту статті 75 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України замість детального аналізу та оцінки наявних доказів щодо обґрунтування нікчемного правочину.

3.5. За висновком апеляційного господарського суду, суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення, дійшов помилкового висновку про можливість використання обставин, які були встановлені у скасованому рішенні суду, як преюдиційних, чим порушив норми процесуального права, однак це не призвело до прийняття неправильного рішення по суті спору.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. 27.12.2013 між ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" (правонаступником якого є ПАТ "БГ БАНК" (продавець) та ТОВ "ОПТІМУС +" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (далі - Договір від 27.12.2013), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корнало Г.В., зареєстрований у реєстрі за № 5281.

4.2. За умовами вказаного договору:

- Банк передав у власність ТОВ "ОПТІМУС +" належні йому на праві власності нежитлові приміщення, загальною площею 4 571,2 кв.м., розташовані в м. Львові по вул. Героїв УПА, буд. №73;

- Державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за продавцем в реєстрі прав власності на нерухоме майно проведено за індексним номером 14049688 від 28.08.2009;

- нежитлові приміщення належать продавцю на праві власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л, зареєстрованого в реєстрі за № 1913 (пункт 1.2);

- загальна вартість нежитлового приміщення, згідно з Довідкою про балансову вартість об`єкта нерухомого майна №25-1900, виданої продавцем 26.12.2013, складає 2390180 грн без ПДВ (пункт 1.4);

- погоджена сторонами загальна вартість продажу нежитлових приміщень складає 2391666,67 грн, окрім того ПДВ 20% - 478333,33 грн, разом з ПДВ - 2870000 грн. Покупець зобов`язується оплатити продавцю 160000 грн, в т. ч. 26666,67 грн ПДВ в день підписання цього Договору, а 2710000 грн в т.ч. 451666,66 грн ПДВ до 30.12.2013, шляхом їх сплати на рахунок продавця № 373948002, відкритий у ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" м. Київ, Код ЄДРПОУ 20717958, код Банку: (МФО) 320995 (підпункт 1.4.1 пункту 1.4);

- правові наслідки укриття розміру дійсної продажної ціни відчужуваного майна продавцеві та покупцеві нотаріусом роз`яснено (пункт 1.5);

- право власності на нежитлові приміщення виникає у покупця відповідно до статей 182, 334 ЦК України з дня державної реєстрації прав власності на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але не раніше повної сплати покупцем продавцю суми загальної вартості продажу Нежитлових приміщень, встановленої в п. 1.4. Договору. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками продавця і покупця та нотаріального посвідчення (пункти 6.11, 6.12).

4.3. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №136802124 від 09.09.2018, державний реєстратор 27.12.2013 зареєстрував право приватної власності ТОВ "ОПТІМУС +" на придбані нежитлові приміщення згідно договору купівлі-продажу від 27.12.2013, загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 за номером запису про право власності: 4111803.

4.4. 27.11.2014 Правління Національного банку України прийняло постанову №745 "Про віднесення ПАТ "БГ Банк" до категорії неплатоспроможних", а Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - рішення № 131 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БГ Банк".

4.5. Постановою Правління Національного банку України № 134 від 26.02.2015 відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати ПАТ "БГ Банк".

4.6. Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №43 від 27.02.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БГ Банк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб.

4.7. 27.03.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10741110058002367 про державну реєстрацію припинення ПАТ "БГ БАНК".

4.8. Наказом ліквідатора ПАТ "БГ Банк" №30 від 06.09.2018 визнано нікчемним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладений між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС +". Скеровано до ТОВ "ОПТІМУС +" повідомлення про нікчемність правочину в порядку статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з вимогою повернути Банку за актом приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, як такі, що отримані на підставі нікчемного правочину.

4.9. Згідно зі Звітом про оцінку майна ринкова вартість нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, станом на 27.12.2013 (дату їх продажу), становила 10 184 000 грн, без урахування ПДВ.

4.10. 29.01.2020 між ТОВ "ОПТІМУС +" (продавець) та ТОВ "БРРЕНТ" (покупець) укладено оспорюваний у даній справі договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого передбачено наступне:

- продавець (в особі представника) передає у власність покупцю (в особі представника), а покупець приймає у власність нежитлові приміщення, літ."Б-3" загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. № 73 (пункт 1);

- нежитлові приміщення, що відчужуються, належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, серія та номер: 5281, виданий 27.12.2013 року, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 27.12.2013 року. Номер запису про право власності: 4111803. Реєстраційний номер об`єкта нерухомості - 258008746101 (пункт 2);

- продаж нежитлових приміщень вчинено за ціною 2736308,29 грн., без ПДВ, які Покупець зобов`язується сплатити Продавцю не пізніше 01.09.2020, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Факт повного розрахунку за продані приміщення підтверджується банківським платіжним повідомленням (пункт 3);

- продавець свідчить, що: незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначених нежитлових приміщень в цьому договорі немає; від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору; до укладення цього договору нежитлові приміщення іншим особам не відчужені; нежитлові приміщення, які відчужуються, під забороною (арештом) та в заставі, податковій заставі не перебувають. Факт відсутності заборони відчуження зазначених нежитлових приміщень підтверджується довідками, виданими 29.01.2020 Гусаком Р.Т., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (пункт 6).

4.11. Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., зареєстровано в реєстрі за № 82.

4.12. 22.11.2019 ПАТ "БГ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів (продавець) та ТОВ "МАНІ ФЛОУ" (покупець) уклали договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності №11/2019-4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстрований в реєстрі за № 3225.

4.13. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає майнові права/право власності на нерухоме майно, що виникне в майбутньому на об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4 571,2 кв. м (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової будівлі), розташовані за адресою: вул. Героїв УПА (колишня вулиця І. Тургенєва), 73, м. Львів, право власності на яке виникло у продавця у результаті звернення стягнення на заставлене майно на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Львівського MHO Стоцком Т. Л., зареєстрованого в реєстрі за № 1913, право власності продавця було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.08.2009 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладеного між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС +", посвідченого приватним нотаріусом Львівського MHO Корпало Г. В., зареєстрованого в реєстрі № 5281 (який відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним та який в силу закону не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю), які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме:

- визнання права власності на нерухоме майно;

- визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним;

- припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;

- права та обов`язки позивача у справі № 914/2150/18;

- та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:

- витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;

- оскарження у судовому порядку недійсності правочину, за яким Продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно;

- звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством та укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;

- набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів, на підставі яких продавець набув право власності;

- отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто продавцем;

- інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на нерухоме майно;

- пред`явлення позову про визнання права власності Покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за Покупцем.

4.14. За умовами пунктів 1.2-1.5 договору купівлі-продажу майнових прав покупець сплачує продавцю за майнові права грошові кошти (плату) у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору. До покупця переходять всі цивільні права та обов`язки продавця за майновими правами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі, але не виключно, право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що випливає із основного договору, права вчинення всіх реєстраційних дій відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від імені продавця в разі винесення тих чи інших судових рішень, що набули законної сили та виконання яких пов`язано з вчиненням дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За умовами задоволення позовних вимог у справі №914/2150/18 та фактичного виконання судового рішення у справі № 914/2150/18, даний договір є самостійною підставою в розумінні частини другої статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статей 182, 657 ЦК України для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, майнові права на яке являється предметом цього договору.

4.15. Відповідно до пункту 1.6 договору купівлі-продажу майнових прав останній є підставою для заміни продавця на покупця у наявних судових процесах та/чи наявних виконавчих провадженнях, в тому числі у справі №914/2150/18.

4.16. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.2019 замінено позивача - банк в особі уповноваженої особи Фонду його правонаступником - ТОВ "МАНІ ФЛОУ" з підстав набуття останнім майнових прав/права власності на нерухоме майно, які можуть виникнути в майбутньому, на спірні нежитлові приміщення, включаючи права та обов`язки позивача у справі № 914/2150/18.

4.17. Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що у постанові Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2023 у справі № 914/2150/18 (з урахування ухвали про виправлення описки від 19.06.2023) відносно нього та відповідачів суд встановив обставини, які мають приюдиційне значення, у справі №914/411/21. Зокрема про те, що договір між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС+" був нікчемним в силу закону вже з 27.12.2013 та не створив жодних юридичних наслідків.

4.18. Врахувавши наведене, місцевий господарський суд відхилив доводи відповідачів про те, що Банк не міг продати згідно договору №11/2019-4 від 22.11.2019 майнові права, які йому не належали. Оскільки нікчемний правочин не припинив речового права Банку на спірне майно, майнові права, які відчужувалися за Договором від 27.12.2013 фактично не вибували із власності ПАТ "БГ Банк" та не переходили до ТОВ "ОПТІМУС+", а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мав право на здійснення продажу відповідних активів неплатоспроможного з метою виведення його з ринку фінансових послуг. Вказане зумовлює правомірність звернення позивача як правонаступника Банку до суду з даним позовом.

4.19. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладений між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС +", є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому апеляційний суд встановив наступне:

- відповідно до даних первісного бухгалтерського обліку та даних АБС Б2, нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 набуто у власність банком 26.08.2009, внаслідок звернення стягнення на заставлене майно, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Право власності банку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вказане майно поставлено на балансовий облік 26.02.2010 за вартістю 16 045 886 грн. З виписки по особовим рахункам прослідковується, що на підставі звіту про незалежну оцінку від 10.12.2012, 28.12.2012 здійснено дооцінку об`єкта нерухомості на суму 35 314 грн та вказаний об`єкт переведено до групи інвестиційної нерухомості балансовою вартістю 16 081 200 грн;

- відповідно до протоколу позачергового засідання ПАТ "Банк Перший" від 20.12.2013 № 86/1 було прийняте рішення про уцінку нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 на 13 691 020 грн, тобто на 85% від балансової вартості майна;

- згідно з протоколом позачергового засідання ПАТ "Банк Перший" від 23.12.2013 № 87 надано згоду на укладення з Відповідачем Договору за ціною 2 391 666,67 грн, окрім того ПДВ 20% - 478 333,33 грн., разом з ПДВ - 2 870 000 грн;

- за звітом, який проведено ТОВ "Експертно-консультаційний центр" вих№377 (період складання звіту 28.01.2020-29.01.2020) про оцінку майна нежитлових приміщень, загальною площею 4 571,2 кв. м, що розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд 73, ринкова вартість нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв. м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, станом на 27.12.2013 (дату їх продажі), становила 10 184 000 грн, без урахування ПДВ;

- у матеріалах справи міститься також і звіт про оцінку майнових прав на вказані нежитлові приміщення станом на 01.11.2018, який проведено ТОВ "Оціночна фірма "Де Візу", відповідно до якого вартість майна становить 20 920 000 грн без урахування ПДВ;

- відтак, за вказаним договором нерухоме майно було відчужене за ціною, яка становила лише 23,48% від ринкової вартості цього майна (2 391 666,67 грн х 100%: 10 184 000 грн). Тобто продаж нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, за ціною нижчою на 76,52% від їх ринкової вартості є таким, що здійснюється на умовах значно гірших за звичайні ринкові ціни, що в силу приписів пункту 1 частини другої та частини третьої статті 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент укладення договору), свідчить про нікчемність договору.

4.20. Апеляційний суд до спірних правовідносин застосував положення пункту 1 частини 2, 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції Закону № 245-VII від 09.06.2013, здійснив перевірку відповідних доводів позивача та дійшов висновку відповідно до встановлених обставин справи про нікчемність договору і застосування правових наслідків нікчемного правочину.

4.21. Суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "ОПТІМУС +" не набуло право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, а ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") не втратив право власності на підставі такого нікчемного договору.

4.22. В той же час, суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі №914/2150/18 є скасованим повністю та не створює жодних преюдиціальних обставин. Натомість суд першої інстанції безпідставно посилався на обставини, встановлені у справі №914/2150/18, замість детального аналізу та оцінки наявних доказів щодо обґрунтування нікчемного правочину.

4.23. Суди відхилили доводи відповідачів щодо порушення підсудності даної справи, вказавши про те, що:

- позов, який розглядається у цій справі, було подано до Господарського суду Львівської області та присвоєно справі № 914/411/21;

- ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2023, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024, передано матеріали справи №914/411/21 на розгляд до Господарського суду Одеської області в межах провадження у справі № 916/4659/23 про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ";

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 справу №914/411/21 прийнято до провадження та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження у межах справи №916/4659/23 про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ";

- доводам відповідачів про порушення правил підсудності надано оцінку у вищезгаданій постанові Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024.

5. Стислий зміст касаційних скарг

5.1. ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 у цій справі, ухваливши нове рішення про задоволення позову.

5.2. У випадку, якщо суд касаційної інстанції дійде висновку про порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності), ТОВ "ОПТІМУС +" просить скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення та передати дану справу на розгляд за встановленою законом підсудністю, тобто до Господарського суду Львівської області.

6. Узагальнені доводи касаційних скарг

6.1. Суди першої та апеляційної інстанції не виконали вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у цій справі, в частині здійснення перевірки доводів та доказів, якими позивач обґрунтовує порушення своїх прав та законних інтересів оспорюваним договором, а також підстав для їх захисту.

6.2. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не вірно застосував норми матеріального права, а саме: статті 16, 177, 190, 204, 387, 392, 512, 514, 656 ЦК України, статтю 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", статті 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування наведених норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі №910/11702/18, від 05.06.2020 у справі № 920/653/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20, від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

6.3. Суди попередніх інстанцій застосували положення статей 203, 215, 216 ЦК України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 та від 27.09.2023 у справі №914/2150/18, і як наслідок не застосували норми статей 387, 388 ЦК України, які підлягали застосуванню у даному спорі.

6.4. Всі копії письмових доказів, наданих позивачем, на які послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, є недопустимими, оскільки ці докази не долучалися до позовної заяви, а були подані до місцевого господарського суду пізніше (04.06.2021), вони не засвідчені належним чином. Крім того, в ухвалі місцевого господарського суду від 04.06.2021 про закриття підготовчого провадження клопотання про залучення вищезгаданих доказів не розглядалося, а відтак ці докази не приймалися до розгляду місцевим господарським судом, що не було враховано судом апеляційної інстанції.

6.5. Дана справа розглянута з порушенням правил територіальної юрисдикції та не могла розглядатися в Господарському суді Одеської області в межах справи про банкрутство ТОВ "Мані Флоу", адже задоволення такого позову не матиме наслідком повернення майна, яке було предметом такого договору до ліквідаційної маси боржника, оскільки за правилами реституції це майно має повернутися у власність ТОВ "Оптімус+". Однак зазначене залишено поза увагою судів попередніх інстанцій.

7. Позиція інших учасників щодо касаційних скарг

7.1. Розпорядник майна ТОВ "МАНІ ФЛОУ" арбітражний керуючий Козирицький А. С. у відзиві заперечував проти касаційних скарг, просив Суд залишити скарги без задоволення, а ухвалені судами попередніх інстанцій рішення у цій справі - без змін, зазначаючи наступне:

- суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "ОПТІМУС+", який не набув право власності на спірне нерухоме майно у зв`язку з нікчемністю укладеного правочину від 27.12.2013, неправомірно перепродав таке майно на користь ТОВ "БРРЕНТ", шляхом укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020;

- твердження скаржників про те, що у позивача припинилося право власності на спірне майно є безпідставними. До того ж, наразі вказане нерухоме майно зареєстровано на праві власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ";

- посилання скаржників на відсутність у позивача порушеного права не відповідає дійсним обставинам справи, спростовується наявними у справі доказами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами;

- доводи касаційних скарг про порушення територіальної юрисдикції є безпідставним, оскільки згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства та усталеної практики Верховного Суду розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, а також спорів щодо його майна з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає;

- розгляд даної позовної заяви в межах справи про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ" сприятиме здійсненню судом контролю за формуванням ліквідаційної маси боржника та, як найбільшого, задоволенню вимог кредиторів боржника.

7.2. ТОВ "МАНІ ФЛОУ" у відзиві заперечувало проти касаційних скарг з підстав їх необґрунтованості, просило Суд відмовити у задоволенні скарг з огляду на наступне:

- аргументи скаржників про відсутність у позивача прав та інтересів стосовно спірного нерухомого майна є необґрунтованими та спростовуються як договором від 22.11.2019, так і судовими рішеннями у справі № 914/2150/18;

- наведена у касаційних скаргах практика Верховного Суду не є релевантною до правовідносин сторін у цій справі;

- доводи скаржників про недопустимість наданих позивачем доказів є безпідставними, оскільки усі відповідні докази належним чином завірені і у належний строк були подані ТОВ "МАНІ ФЛОУ" до Господарського суду Львівської області в ході розгляду справи № 914/411/21;

- враховуючи, що спірне нерухоме майно знаходиться у володінні позивача та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності позивача на це майно, заявлений у даній справі спосіб захисту є ефективним, оскільки дозволить захистити права та законні інтереси ТОВ "МАНІ ФЛОУ" від протиправних посягань зі сторони ТОВ "БРРЕНТ", адже позбавить останнє можливості стверджувати про наявність у нього будь-яких прав чи законних інтересів щодо вказаного нерухомого майна;

- твердження скаржників про порушення територіальної підсудності при розгляді цієї справи спростовуються приписами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а також тим, що предмет даного спору має безпосереднє відношення до майнових прав ТОВ "МАНІ ФЛОУ", тому цілком законно і обґрунтовано розгляд цього спору (судової справи) здійснено в межах справи № 916/4659/23 про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

8. Касаційне провадження

8.1. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 і призначено справу до розгляду в судовому засіданні 22.10.2024 - 15:15.

8.2. 14.10.2024 до Верховного Суду від представників ТОВ "ОПТІМУС +" та ТОВ "БРРЕНТ" надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8.3. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024 вказані заяви задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 916/4659/23 (914/411/21) за участю представника ТОВ "ОПТІМУС+" - адвоката Дяківа В. Б. та представника ТОВ "БРРЕНТ" - адвоката Патько Н. Я. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

8.4. Представники ТОВ "ОПТІМУС +" та ТОВ "БРРЕНТ" в судовому засіданні 22.10.2024 підтримали касаційній скарги та просили Суд їх задовольнити. Представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та розпорядник майном ТОВ "МАНІ ФЛОУ" заперечували проти доводів касаційних скарг, просили Суд відмовити в їх задоволенні.

8.5. В судовому засіданні 22.10.2024 оголошено перерву до 19.11.2024 - 15:15.

8.6. До визначеної дати судового засідання на адресу Верховного Суду надійшли:

- 18.11.2024 - додаткові пояснення по справі від ТОВ "ОПТІМУС+";

- 19.11.2024 - заперечення від ТОВ "МАНІ ФЛОУ" проти додаткових пояснень ТОВ "ОПТІМУС +";

- 19.11.2024 - клопотання від ТОВ "БРРЕНТ" про відкладення розгляду справи на іншу дату;

- 19.11.2024 клопотання ТОВ "ОПТІМУС +" про передачу справи №916/4659/23(914/411/21) на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

8.7. Клопотання ТОВ "БРРЕНТ" про відкладення розгляду справи на іншу дату обґрунтоване тим, що 18.11.2024 та 19.11.2024 у даній справі здійснено реєстрацію вхідних документів, що надійшли від ТОВ "ОПТІМУС +" та ТОВ "МАНІ ФЛОУ", до яких долучено нові докази у значному об`ємі. При цьому, ТОВ "МАНІ ФЛОУ" не направляло такі докази іншим учасникам справи, що безпосередньо вбачається з поданих ним заяв, в додатках до яких відсутні квитанції про їх надсилання сторонам. З огляду на вказане, в тому числі на дату отримання нових доказів від ТОВ "МАНІ ФЛОУ", якою є день судового засідання в даній справі, ТОВ "БРРЕНТ" бажає скористатись своїм правом на ознайомлення та вивчення додаткових матеріалів, а також висловлення заперечень щодо обґрунтувань, викладених в заявах ТОВ "МАНІ ФЛОУ", що не можливо здійснити в такі короткі строки.

8.8. Присутні у судовому засіданні представник ТОВ "ОПТІМУС +" підтримав вищевказане клопотання та просив Суд його задовольнити, а представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та розпорядник майном ТОВ "МАНІ ФЛОУ" заперечували проти задоволення клопотання.

8.9. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки:

- явка учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою;

- щодо посилання ТОВ "БРРЕНТ" на подання ТОВ "МАНІ ФЛОУ" нових доказів та необхідність їх вивчення з подальшим наданням власних пояснень, колегія суддів зазначає, що суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до частини першої, другої статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги;

- відкладення розгляду справи є правом суду, передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника (-ів) учасників справи, а саме неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, чого у даному випадку заявником не було доведено.

8.10. Відносно додаткових матеріалів (доказів), наданих ТОВ "Оптімус +" та ТОВ "МАНІ ФЛОУ" з додатковими поясненнями та запереченнями на додаткові пояснення, колегія суддів зазначає, що вказані додаткові матеріали не можуть бути враховані з огляду на імперативні приписи частини другої статті 300 ГПК України, які наведені вище.

8.11. Клопотання ТОВ "ОПТІМУС +" про передачу справи № 916/4659/23 (914/411/21) на розгляд Великої Палати Верховного Суду обґрунтоване наступним. Однією з підстав касаційного оскарження у даній справі ТОВ "ОПТІМУС +" зазначено порушення судами попередніх інстанцій правил територіальної юрисдикції, покликаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13, в якій досліджувалося питання щодо можливості розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору у межах справи про банкрутство боржника, який не є стороною такого договору. Водночас, суд апеляційної інстанції, відхиляючи аргументи заявника з цього приводу, застосував норми права з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), а саме про те, що у разі якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу. ТОВ "ОПТІМУС +" вважає наведений висновок загальним і таким, що підлягає уточненню (конкретизації) з огляду на усталену практику Касаційного господарського суду про те, що вимоги про визнання недійсним договору у межах справи про банкрутство боржника, який не є стороною такого договору не підлягають розгляду в межах справи про банкрутство боржника. Зважаючи на викладене, ТОВ "ОПТІМУС+" просить Верховний Суд передати справу №916/4659/23 (914/411/21) на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу шляхом конкретизації від висновків, наведених у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20).

8.12. В судовому засіданні 19.11.2024 представник ТОВ "ОПТІМУС+" підтримав вказане клопотання та просив Суд його задовольнити. Представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та розпорядник майном ТОВ "МАНІ ФЛОУ" заперечували проти вказаного клопотання та просили Суд відмовити в його задоволенні.

8.13. Колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні вищезгаданого клопотання ТОВ "ОПТІМУС +" з огляду на наступне:

- відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики;

- Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики;

- виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права;

- в поданому ТОВ "ОПТІМУС +" клопотанні міститься посилання на висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13. Предметом розгляду у вказаній справі були позовні вимоги Мінекономіки про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, укладеного між відповідачами - Компанією "FRATEX BUSINESS LIMITED" та ТОВ "АВІЕШЕНТЕХНІК", як такого, що стосується прав, обов`язків та інтересів ДП ДПІ "Діпроверф", відносно якого відкрито справу про банкрутство. Наведені у вказаній постанові висновки Верховного Суду, зокрема, обумовлені тим, що ДП "ДПІ "Діпроверф" (особа, відносно якої відкрито провадження у справі про банкрутство) не є стороною в даному позові;

- натомість, на відміну від справи № 910/3704/13, предметом розгляду у справі № 916/4659/23 (914/411/21) є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень; ТОВ "МАНІ ФЛОУ" (особа, відносно якої відкрито провадження у справі про банкрутство) є позивачем у справі; спір між сторонами виник щодо об`єкта нерухомого майна і відповідно позов подано на захист майнових прав боржника, що в подальшому може вплинути на наповнення ліквідаційної маси. Тобто, висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13, стосується правовідносин, які не є подібними;

- заявлене клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм (зокрема, заявник у клопотанні вказав про те, що посилання на правові висновки, висловлені у постанові від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13, містяться у 21 постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за 2024 рік, але не навів номери відповідних судових рішень та обґрунтування щодо релевантності цих рішень до правовідносин сторін у справі, що переглядається у даному касаційному провадженні, за предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановлених фактичних обставин, а також однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин), заявником не наведено приклади протилежних і суперечливих судових рішень, розходжень у судовій практиці при розгляді аналогічних позовів;

- у даному випадку заявником не наведено вагомих та достатніх аргументів, які б свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), а саме: не доведено наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення).

8.14. В судовому засіданні 19.11.2024 представник ТОВ "ОПТІМУС +" підтримав висловлену у касаційній скарзі позицію з урахуванням додаткових пояснень, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та розпорядник майном ТОВ "МАНІ ФЛОУ" також підтримали раніше надані пояснення з урахуванням заперечень проти додаткових пояснень ТОВ "ОПТІМУС +", просили Суд залишити касаційні скарги без задоволення.

8.15. Представник ТОВ "БРРЕНТ" явку свого представника у судове засідання, призначене на 19.11.2024, не забезпечило з підстав, наведених у пункті 8.7 цієї постанови.

8.16. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника ТОВ "БРРЕНТ".

9. Позиція Верховного Суду

9.1. ТОВ "МАНІ ФЛОУ" подано позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020, укладеного між ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ", зокрема з підстав порушення вимог статей 319, 321, 658 ЦК України при укладенні оспорюваного договору та відсутності у ТОВ "ОПТІМУС +" (продавця за договором), права на відчуження нежитлових приміщень з огляду на нікчемність правочину, за яким ТОВ "ОПТІМУС +" набуло у власність спірне нерухоме майно від попереднього власника.

9.2. Місцевий господарський суд визнав обґрунтованими наведені позивачем аргументи та задовольнив позов, серед іншого, врахувавши висновки, викладені у постанові Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2023 у справі №914/2150/18 щодо нікчемності договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013 № 5281, укладеного між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС+".

9.3. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову, водночас змінив мотивувальну частину вказаного рішення.

9.4. За змістом наведеного у касаційних скаргах обґрунтування вбачається, що відповідачі не погоджуються з виносками судів попередніх інстанцій стосовно задоволення позову, зазначаючи про невірне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також здійснення розгляду даної справи з порушенням правил територіальної юрисдикції (розділ 6 цієї постанови).

9.5. Оцінивши доводи касаційних скарг та заперечень на них, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами у цій справі обставин, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

9.6. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

9.7. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

9.8. Положення статті 204 ЦК України визначають презумпцію правомірності правочину та передбачають, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

9.9. Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

9.10. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України.

9.11. Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

9.12. В частині першій статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

9.12. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (подібний висновок наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17).

9.13. Згідно з встановленими у цій справі обставинами:

- 27.12.2013 між ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" (правонаступником якого є ПАТ "БГ БАНК") (продавець) та ТОВ "ОПТІМУС +" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 4 571,2 кв.м. в м. Львові по вул. Героїв УПА, буд. №73, загальна вартість продажу - 2 870 000 грн (з ПДВ);

- 27.12.2013 державний реєстратор зареєстрував право приватної власності ТОВ "ОПТІМУС +" на придбані нежитлові приміщення;

- постановою Правління Національного банку України від 27.11.2014 №745 ПАТ "БГ Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних" та згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування № 131 запроваджено тимчасову адміністрацію;

- постановою Правління Національного банку України від 26.02.2015 №134 відкликано банківську ліцензію ПАТ "БГ Банк", прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку;

- наказом ліквідатора банку від 06.09.2018 №30 визнано нікчемним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладений між банком та ТОВ "ОПТІМУС +", та скеровано останньому повідомлення про нікчемність правочину в порядку статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з вимогою повернути банку за актом приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею;

- 22.11.2019 між ПАТ "БГ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування (продавець) та ТОВ "МАНІ ФЛОУ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, №11/2019-4, за умовами якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає майнові права/право власності на нерухоме майно, що виникне в майбутньому на об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4 571,2 кв. м (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової будівлі), розташовані за адресою: вул. Героїв УПА (колишня вулиця І. Тургенєва), 73, м. Львів;

- 29.01.2020 між ТОВ "ОПТІМУС +" (продавець) та ТОВ "БРРЕНТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого продаж нежитлових приміщень вчинено за ціною 2 736 308,29 грн (без ПДВ).

9.14. Перевіряючи доводи позивача про те, що ТОВ "ОПТІМУС +" не набуло право власності на спірне нерухоме майно і відповідно не мало законних підстав для подальшого відчуження вказаного майна на користь ТОВ "БРРЕНТ", як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції дійшли висновку про нікчемність укладеного між ТОВ "ОПТІМУС +" та ТОВ "БРРЕНТ" договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020.

9.15. Разом з цим, місцевий господарський суд в основу вказаного висновку поклав обставини, встановлені у справі Господарського суду Львівської області № 914/2150/18 за позовом ПАТ "БГ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладення фізичних осіб на ліквідацію банку Луньо І. В. до ТОВ "Оптімус+" про застосування наслідків недійсності правочину, а саме скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9623076 від 27.12.2013 щодо зміни власника нерухомого майна, внесене приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г. В. на підставі нікчемного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, номер запису 4111803 від 27.12.2013.

9.16. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.2019 у справі № 914/2150/18 здійснено замінену позивача (ПАТ "БГ БАНК") на його правонаступника - ТОВ "МАНІ ФЛОУ" з підстав набуття останнім майнових прав/права власності на нерухоме майно, які можуть виникнути в майбутньому, на спірні нежитлові приміщення, включаючи права та обов`язки позивача у справі № 914/2150/18.

9.17. Справу № 914/2150/18 господарські суди розглядали неодноразово. Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 23.03.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2020, позов задоволено повністю.

9.18. Постановою Верховного Суду від 27.10.2020 вищевказані судові рішення у справі № 914/2150/18 залишені без змін.

9.19. В подальшому за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "БРРЕНТ", яке не було залучено до участі у справі місцевим господарським судом, Західний апеляційний господарський суд постановою від 30.05.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.06.2023) скасував рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі № 914/2150/18 і ухвалив нове рішення, яким позов ТОВ "МАНІ ФЛОУ" задоволено частково, а саме: скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 9623076 від 27.12.2013 щодо об`єкта нерухомого майна; скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Оптімус+" на об`єкт нерухомого майна, номер запису 4111803 від 27.12.2013, з одночасним визнанням (поновленням запису про державну реєстрацію права власності, номер запису 4108213 від 27.12.2013, про право власності на об`єкт нерухомого майна) права власності за ТОВ "МАНІ ФЛОУ". В задоволенні решти позову відмовлено.

9.20. Постановою Верховного Суду від 27.09.2023 було скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.06.2023) у справі № 914/2150/18 в частині задоволення позову та прийнято у цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено.

9.21. Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 у справі № 916/4659/23 (914/411/21), місцевий господарський суд констатував, що укладений між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС+" договір був нікчемним в силу закону вже з 27.12.2013 та не створив жодних юридичних наслідків, що підтверджено судом у межах справи № 914/2150/18.

9.22. Однак, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, посилання місцевого господарського суду як на такі, що не підлягають повторному доказуванню обставини, встановлені рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 914/2150/18 за вищезгаданим позовом про застосування наслідків недійсності правочину, є неправомірним, адже згадані судові рішення про задоволення позову є скасованими, тому встановлені в них обставини не можуть враховуватися як преюдиціальні.

9.23. Натомість суд апеляційної інстанції проаналізував укладений між ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" (правонаступником якого є ПАТ "БГ БАНК" (продавець) та ТОВ "ОПТІМУС +" договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, та встановив наступне.

9.24. Як зазначалося вище, з листопада 2014 року ПАТ "БГ Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію, а з лютого 2015 розпочато процедуру ліквідації банку.

9.25. Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються зокрема Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

9.26. Стаття 38 вказаного Закону визначає заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку. В частині другій названої статті (у редакції чинній на момент введення тимчасової адміністрації) передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації, уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

9.27. Суд апеляційної інстанції встановив, що за договором купівлі-продажу від 27.12.2023 нерухоме майно було відчужене за ціною, яка становила лише 23,48% від ринкової вартості цього майна, тобто продаж спірних нежитлових приміщень за ціною нижчою на 76,52% від їх ринкової вартості є таким, що здійснюється на умовах значно гірших за звичайні ринкові ціни, що в силу приписів пункту 1 частини другої, третьої статті 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент укладення договору), свідчить про нікчемність договору.

9.28. 06.09.2018 Комісією з перевірки договорів (інших правочинів) ПАТ "БГ Банк" складено Акт №1, згідно з яким комісія рекомендувала уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" на підставі статей 203, 215, 216 ЦК України та пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнати нікчемним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладений між ПАТ "Банк Перший", повним правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк" та з ТОВ "ОПТІМУС +", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., який зареєстровано в реєстрі за №5281, а також вчинити наступні дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів шляхом витребування (повернення) майна банку, переданого за вказаним договором.

9.29. 06.09.2018 ліквідатор ПАТ "БГ Банк" наказом №30 від 06.09.2018 визнав нікчемним Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013 і в той же день (06.09.2018) направив на адресу ТОВ "ОПТІМУС +" повідомлення про нікчемність правочину в порядку статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за змістом якого уповноважена особи Фонду гарантування вимагала від ТОВ "ОПТІМУС +" протягом семи днів з дати отримання цього повідомлення повернути банку нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73.

9.30. З наведеного слідує, що апеляційний господарський суд, здійснюючи перевірку доводів позивача про нікчемність укладеного між ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" (правонаступником якого є ПАТ "БГ БАНК" (продавець) та ТОВ "ОПТІМУС +" договору купівлі-продажу від 27.12.2013, застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції Закону № 245-VII від 09.06.2013) та дійшов висновку про нікчемність згаданого договору від 27.12.2013 моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України, частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

9.31. Зважаючи на те, що договір купівлі-продажу від 27.12.2013, укладений між ПАТ "Банк Перший" та ТОВ "ОПТІМУС +", є нікчемним в силу закону з дати його укладення та не створив жодних юридичних наслідків, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що ТОВ "ОПТІМУС +" не набуло право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, а відтак у ТОВ "ОПТІМУС +" було відсутнє право розпоряджатися, зокрема продавати, вказане нерухоме майно на користь ТОВ "БРРЕНТ" за договором купівлі-продажу від 29.01.2020, що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним.

9.32. Заперечуючи висновки судів попередніх інстанцій, скаржники серед іншого наголошували на судами не перевірено доводи та докази, з посиланням на які позивач обґрунтовує наявність порушення своїх прав та інтересів оспорюваним договором, а також підстави для їх захисту (пункт 6.1 цієї постанови).

9.33. З`ясовуючи питання наявності чи відсутності порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції серед іншого проаналізував умови договору купівлі-продажу майнових 22.11.2019, укладеного між банком та ТОВ "МАНІ ФЛОУ", і встановив наступне.

9.34. За умовами договору купівлі-продажу майнових 22.11.2019 позивач отримав майнові права/право власності на нерухоме майно, що виникне в майбутньому на об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4 571,2 кв. м (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової будівлі), розташовані за адресою: вул. Героїв УПА (колишня вулиця І. Тургенєва), 73, м. Львів.

9.35. Крім того, ТОВ "МАНІ ФЛОУ" отримало право в тому числі, але не виключно, право: звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що випливає із основного договору, права вчинення всіх реєстраційних дій відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від імені продавця в разі винесення тих чи інших судових рішень, що набули законної сили та виконання яких пов`язано з вчиненням дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4 571,2 кв. м (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової будівлі), розташовані за адресою: вул. Героїв УПА (колишня вулиця І. Тургенєва), 73, м. Львів.

9.36. За встановленими у цій справі обставинами, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про те, що спірне нерухоме майно наразі зареєстровано на праві власності за ТОВ "МАНІ ФЛОУ". Договір купівлі-продажу майнових прав від 22.11.2019 не визнавався судом недійсним та його недійсність прямо не встановлена законом.

9.37. Так, ТОВ "ОПТІМУС +" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "МАНІ ФЛОУ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "БРРЕНТ" (на стороні позивача) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С. (на стороні відповідача) про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності № 11/2019-4 від 22.11.2019, укладеного між ПАТ "БГ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування та ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

9.38. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2022, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022, в задоволенні позову ТОВ "ОПТІМУС +" відмовлено повністю. Ухвалюючи вказані рішення суди попередніх інстанцій виходили з такого:

- укладений між Банком та позивачем Договір від 27.12.2013 є нікчемним на підставі частини другої статті 215 ЦК України і частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з моменту його вчинення, а тому є таким, що не створив юридичних наслідків для сторін цього договору, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю;

? майнові права, які відчужувалися за Договором від 27.12.2013 фактично не вибували із власності ПАТ "БГ Банк" та не переходили до ТОВ "Оптімус+";

? позивач на підставі нікчемного Договору від 27.12.2013 не набув жодних майнових прав (за винятком тих, що пов`язані з нікчемністю) щодо нежитлових приміщень загальною площею 4 571,2 кв.м. у м. Львові по вул. Героїв УПА, 73, відтак в нього відсутні цивільні права та законні інтереси, котрі б порушував спірний Договір від 22.11.2019 (стороною якого він не є) та котрі б підлягали захисту в судовому порядку;

? позивачем не доведено, що його права та інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним Договором від 22.11.2019, не обґрунтовано і не доведено яким чином в результаті визнання недійсним оспорюваного договору права позивача будуть захищені та відновлені, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові. Відтак у даній справі суд не досліджує обставини передачі прав кредитора відповідачу та не встановлює відповідність їх підставам, визначеним законодавством;

? суд критично оцінює доводи ТОВ "Оптімус +", що відповідач є неналежною особою, яка має право вимагати застосування наслідків нікчемності правочину, оскільки обов`язок позивача повернути все одержане за нікчемним правочином настає для нього в силу вимог закону, відтак повернення цього майна новому кредитору (котрий може бути неналежним) може порушувати права лише належного (первісного) кредитора, а не боржника, котрим є позивач;

? покликання позивача на те, що рішення суду у справі № 914/2150/18 про застосування наслідків нікчемності правочину на момент укладення спірного Договору від 22.11.2019 не існувало, не впливає на факт відсутності порушень прав позивача укладенням цього договору, адже як вказувалося вище, суд відповідним рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність в силу закону у зв`язку з його оспоренням та невизнанням іншими особами. Тобто укладений із позивачем Договір від 27.12.2013 є нікчемним на момент його укладення і рішення суду у справі № 914/2150/18 тільки підтвердило факт цієї нікчемності;

? не заслуговують на увагу і доводи позивача про те, що факт реєстрації за ним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на нежитлові приміщення загальною площею 4 571,2 кв.м. підтверджує наявність в нього майнових прав щодо цього майна, які порушуються укладенням спірного Договору від 22.11.2019, оскільки фактичне (неправомірне) володіння нерухомим майном не породжує в позивача жодних прав та інтересів по відношенню до цього майна, які б підлягали захисту в судовому порядку, а єдиним наслідком фактичного (неправомірного) володіння є обов`язок негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право.

9.39. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2023 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оптімус+" на рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 914/3105/21 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

9.40. Таким чином, питання щодо правомірності договору купівлі-продажу майнових прав від 22.11.2019 вже було перевірено під час розгляду справи № 914/3105/21.

9.41. Врахувавши наявність у ТОВ "МАНІ ФЛОУ" майнових прав щодо спірного нерухомого майна, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відчуження третіми особами таких об`єктів нерухомого майна безпосередньо впливає на права позивача та порушує їх, тому подання ТОВ "МАНІ ФЛОУ" позову, який розглядається у цій справі, направлене на визнання недійсним правочину третіх осіб щодо вказаного об`єкту нерухомого майна і усунення відповідного порушення прав та інтересів позивача.

9.42. З огляду на вищенаведене, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані аргументи касаційних скарг щодо відсутності у позивача прав та інтересів відносно нерухомого майна, відчуженого за оспорюваним договором купівлі-продажу від 29.01.2020, а також порушення норм процесуального права, зокрема частини п`ятої статті 310 ГПК України, щодо обов`язковості висновків суду касаційної інстанції під час нового розгляду справи.

9.43. Доводи касаційних скарг, викладених у пункті 6.2 цієї постанови, відхиляються Судом як такі, що за своєю суттю ґрунтуються на незгоді із встановленими у цій справі обставинами щодо наявності порушення прав позивача та обставин, пов`язаних з укладенням договору купівлі-продажу майнових прав від 22.11.2019, і його наслідків для сторін вказаного правочину. Відтак, вказані аргументи скаржників фактично зводяться до намагання встановити нові обставини, здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

9.44. Відносно посилання скаржників на неврахування висновків Верховного Суду у постановах, перелік яких наведено в пункті 6.2 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що скаржники виокремили вищезгадані висновки про застосування норм права з контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі №916/4659/23 (914/411/21) доказів та встановлених фактичних обставин, про що слушно зазначено позивачем у відзиві на касаційні скарги.

9.45. Щодо доводів касаційних скарг у контексті належності обраного позивачем способу захисту своїх прав та його ефективності, колегія суддів зазначає наступне.

9.46. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

9.47. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

9.48. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

9.49. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

9.50. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

9.51. Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

9.52. При цьому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (відповідний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

9.53. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 155)).

9.54. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020, укладеного між ТОВ "ОПТІМУС +" та ТОВ "БРРЕНТ".

9.55. На переконання скаржників, позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав, адже захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Натомість оспорювання інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника та його вимоги за правилами реституції не підлягають задоволенню (відповідні аргументи касаційних скарг з посиланням на практику Верховного Суду наведені у пункті 6.3 даної постанови)

9.56. Скаржники доводять Суду, що позовні вимоги ТОВ "МАНІ ФЛОУ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020, укладеного між ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ", не узгоджуються з приписами статті 216 ЦК України, а відтак є неефективними.

9.57. З цього приводу колегія суддів зазначає, що за змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним з таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo anteу фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину.

9.58. З наведеного слідує, що застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України, можливе виключно між сторонами такого правочину.

9.59. Водночас, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо:

- нікчемності з моменту укладання договору від 27.12.2013 між ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" (правонаступником якого є ПАТ "БГ БАНК") та ТОВ "ОПТІМУС +" про купівлю-продаж нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73;

- не набуття ТОВ "ОПТІМУС+" права власності на вищезгадані нежитлові приміщення і відповідно відсутності у ТОВ "ОПТІМУС+" права розпоряджатися цим майном, зокрема відчужувати (продавати) на користь ТОВ "БРРЕНТ" за оспорюваним договором купівлі-продажу від 29.01.2020;

- наявності у ТОВ "МАНІ ФЛОУ" майнових прав щодо нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 та фактичного володіння позивачем вказаними нежитловими приміщеннями, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає критерію правомірності та ефективності захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності у відносинах між сторонами (ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та ТОВ "БРРЕНТ") стосовно спірного майна, а щодо застосування статей 387, 388 ЦК України, то у даному конкретному випадку витребування майна з чужого незаконного володіння не потребується, оскільки майно, яке було предметом недійсного договору купівлі-продажу від 29.01.2020, вже знаходиться у фактичному володінні позивача.

9.60. Дійшовши вказаного висновку колегія суддів відхиляє протилежні аргументи скаржників як такі, що не знайшли свого підтвердження та мають на меті встановити нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій та здійснити надати нову оцінку доказам у справі, що не узгоджується з межами розгляду справи судом касаційної інстанції, встановленими статтею 300 ГПК України.

9.61. Відносно посилання скаржників на неврахування висновків Верховного Суду (пункт 6.3 цієї постанови), колегія суддів зазначає, що справи, вказані скаржником, не є подібними до справи, що переглядається встановленими судами обставинами та поданими доказами.

9.62. Аргументи скаржників про те, що дана справа розглянута з порушенням правил територіальної юрисдикції та не могла розглядатися в Господарському суді Одеської області в межах справи про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ", адже задоволення такого позову не матиме наслідком повернення майна, яке було предметом такого договору до ліквідаційної маси боржника, оскільки за правилами реституції це майно має повернутися у власність ТОВ "ОПТІМУС+" (пункт 6.5 цієї постанови), відхиляються Судом з наступних підстав.

9.63. Як вбачається з матеріалів справи, позов ТОВ "МАНІ ФЛОУ", який розглядається у цій справі було подано до Господарського суду Львівської області, який ухвалою від 23.02.2021 відкрив провадження у справі № 914/411/21 за вказаним позовом.

9.64. В подальшому Господарський суд Львівської області ухвалою від 21.11.2023 передав матеріали справи № 914/411/21 на розгляд до Господарського суду Одеської області в межах провадження у справі № 916/4659/23 про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

9.65. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "ОПТИМУС+", а ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.11.2023 про передачу матеріалів справи № 914/411/21 на розгляд до Господарського суду Одеської області в межах провадження у справі № 916/4659/23 про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ" залишено без змін.

9.66. Тобто, питання щодо дотримання під час розгляду даної справи правил підсудності у співвідношенні категорії спору між сторонами з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства та застосуванням актуальної практики Верховного Суду вже вирішувалося у цій справі і відповідне рішення з цього приводу набрало законної сили, тому аргументи касаційних скарг з даного приводу відхиляються колегією суддів.

9.67. Відносно посилання в касаційних скаргах на врахування судом апеляційної інстанції недопустимих доказів (пункт 6.4 цієї постанови), колегія суддів зазначає наступне.

9.68. Як вбачається з матеріалів справи, судові рішення, які переглядаються у даному касаційному провадженні, ухвалені в ході нового розгляду, адже попереднє рішення місцевого господарського суду від 17.02.2022 та постанова суду апеляційної інстанції від 29.07.2022 у цій справі були скасовані постановою Верховного Суду від 07.12.2022 з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

9.69. Докази, на які міститься посилання в касаційних скаргах, були подані позивачем до матеріалів справи у 2021 році, тобто ще під час первісного розгляду цієї справи. При цьому, на попередніх стадіях розгляду даної справи від відповідачів не надходило ніяких заперечень стосовно поданих ТОВ "МАНІ ФЛОУ" доказів.

9.70. Відтак, наведені аргументи касаційних скарг не відповідають вимогам статті 300 ГПК України, за змістом якої суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.71. Решта наведених у касаційних скаргах доводів не спростовує висновків судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову.

9.72. Відхиляючи доводи скаржників, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

9.73. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.

10. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

10.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

10.2. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

10.3. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційних скаргах, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про задоволення позову, у зв`язку з чим касаційні скарги задоволенню не підлягають.

10.4. Витрати по сплаті судового збору за подання касаційних скарг відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС+" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 у справі №916/4659/23(914/411/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк