Постанова

від 10.12.2024 по справі 924/413/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/413/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючого), Жайворонок Т. Є., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

за участю представників:

прокурора - Яремчук А. В.,

позивача 1 - не з`явився,

позивача 2 - не з`явився

відповідача 1 - Шайко С. В.,

відповідача 2 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (далі - скаржник, відповідач 1, ТОВ «Промгаз Сіті»)

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.2024 (головуючий суддя Грамчук І.В.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 (головуючий суддя - Маціщук А.В., судді: Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.)

у справі № 924/413/24

за позовом Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради (далі - позивач 1) та Західного офісу Державної аудиторської служби України (далі - позивач 2)

до ТОВ «Промгаз Сіті», Комунального підприємства «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» Хмельницької міської ради (далі - КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр», відповідач 2)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 53 850,82 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2024 року заступник керівника окружної прокуратури міста Хмельницького (далі - прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби України, м. Львів, звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати недійсною додаткову угоду від 26.01.2022 № 1 до договору від 06.01.2022 № 1, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр»;

- визнати недійсною додаткову угоду від 11.10.2022 №2, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр»;

- стягнути з ТОВ «Промгаз Сіті» на користь Хмельницької міської ради 53 850,82 грн, безпідставно перерахованих за договором від 06.01.2022 № 1.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор, зокрема, зазначив, що з порушенням законодавства про публічні закупівлі, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії), згідно з додатковою угодою від 26.01.2022 № 1 до договору від 06.01.2022 № 1, укладеною між ТОВ «Промгаз Сіті» та КП «Хмельницький лікувально-діагностичний центр», підвищено ціну за одиницю електричної енергії, починаючи з дати укладання основного договору та при цьому зменшено обсяг постачання, а також за додатковою угодою від 11.10.2022 № 2 до цього ж договору сторони погодили підняти ціну за одиницю товару у зв`язку із її збільшенням на ринку, оскільки у випадку визнання недійсною спірної додаткової угоди № 1, підняття ціни за додаткової угодою № 2 у порівнянні із базовою ціною, що визначена у договорі, відбулося більше, аніж на 10 %, чим порушено вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а також пункти 5.6.1. та 13.6. цього договору, а тому вони підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать вимогам частин першої та п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

1.3. Крім того, для обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що, порушивши вимоги статей 526, 530, 629 ЦК України, постачальник допустив неналежне виконання умов договору від 06.01.2022 № 1, як наслідок, замовником на користь ТОВ «Промгаз Сіті» безпідставно та зайво перерахував кошти у розмірі 53 850,82 грн, тому отримана відповідачем оплата за товар, який не був поставлений ним, підлягає стягненню на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

1.4. Також у позовній заяві прокурор зазначив, що підставою реалізації ним представницьких функцій держави згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» є захист інтересів держави, порушених унаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу, оскільки обставини їх вчинення та наслідки оспорюваних правочинів не відповідають правовій природі здійснення публічних закупівель, яка заснована на чесній конкуренції в господарській діяльності учасників тендерів та замовників, та, крім того, порушує інтереси держави та суспільства, через те що розпорядження бюджетними коштами відбувається всупереч принципам максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання, проте орган місцевого самоврядування та орган державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах у яких прокурор визначив позивачами, усвідомлено не здійснюють відповідних функцій із захисту інтересів держави.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 29.07.2024, залишеним без змін згідно з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 924/413/24, задовольнив позовні вимоги.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 17.11.2024 ТОВ «Промгаз Сіті» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 924/413/24, ухвалити нове судове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник, посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що: підставами касаційного оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанцій, зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

4.1.2. Оскаржуючи рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, ТОВ «Промгаз Сіті» обґрунтувало касаційну скаргу тим, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували положення пункту 2 та 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 924/71/24, відповідно до яких суд касаційної інстанції, проаналізувавши зміст положень законодавства, яким врегульовано спірні відносини та умови договору, додаткові угоди до якого були предметом спору у цій справі, дійшов висновку про те, що внесення змін до договору на підставі пункту 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди (пункт 5.30).

4.1.3. Для обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України ТОВ «Промгаз Сіті» вказує на необхідність відступити від висновку щодо застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, відповідно до яких норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Необхідність відступу від цієї постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 скаржник обґрунтував тим, що зворотнє може призвести до того, що ринок постачання електричної енергії споживачам - замовникам буде знищено, адже постачальникам буде економічно доцільніше не брати участі у відповідних аукціонах (торгах), аніж нести збитки від неможливості оперативно зреагувати на тенденції ринку та змінити ціну, оскільки ринок електричної енергії має специфіку та особливості. Ціни на ринку постачання електричної енергії споживачам є «плаваючими цінами», які напряму залежать від цін, що сформувалися на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР). Отже, враховуючи специфіку ринку електроенергії, ані постачальник, ані споживач не можуть спрогнозувати її ціну на календарний рік, на який укладається договір постачання, тому з метою надання можливості сторонам вносити зміни до договору про закупівлю протягом дії договору не одноразово, але до 10 % кожного разу від попередніх змін, не обмежуючи сторони у строках зміни ціни за одиницю товару (бензину, дизельного палива, природного газу та електроенергії), законодавець у пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» закріпив таке право. При цьому зміна істотних умов договору - це процес добровільний, тому, погодившись на підняття ціни та підписання додаткової угоди на збільшення ціни електричної енергії, замовник, діючи розумно та добросовісно, відповідно до норм Закону може прийняти нові умови або відмовитися від їх них шляхом повідомлення постачальника про розірвання договору.

4.1.4. Водночас для обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України ТОВ «Промгаз Сіті» вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 44 Закону «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах (в контексті визначення кола суб`єктів, на яких покладається відповідальність за порушення вимог, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» та нормативно-правовими актами, прийнятими для виконання цього Закону, у тому числі за порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі»), оскільки, на думку скаржника, жодною нормою зазначеного Закону не передбачена відповідальність учасника публічних закупівель (який після визнання його переможцем процедури закупівлі та укладення відповідного договору набуває статусу постачальника в цьому випадку) за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими для виконання цього Закону, навпаки, така відповідальність статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі» покладена виключно на уповноважених осіб, службових (посадових) осіб замовників, службових (посадових) осіб та членів органу оскарження, службових (посадових) осіб Уповноваженого органу, службових (посадових) осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службових (посадових) осіб органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку).

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі залишити без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. У справі, яка розглядається суди встановили, що КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний цент» на вебпорталі уповноваженого органу оприлюднило відомості про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-11-18-014629-а).

6.2. Згідно з поданою 17.12.2021 тендерною пропозицією № 17-12/4/8 ТОВ «Промгаз Сіті» зазначено, що учасник має можливість та погоджується поставити комунальному підприємству 576 000 кВт*год електричної енергії за ціною 3,74 грн за 1 кВт*год з ПДВ, включаючи тариф на послуги з її передачі. Також у разі визначення його переможцем торгів бере на себе зобов`язання виконувати всі умови, передбачені договором, та дотримуватися умов своєї пропозиції протягом 90 днів із дати кінцевого строку подання пропозицій.

6.2.1. Аналогічні зобов`язання учасник підтвердив у своїх гарантійних листах щодо ціни, постачання та згоди з проєктом договору та його істотними умовами від 09.12.2021.

6.3. За результатами процедури відкритих торгів ТОВ «Промгаз Сіті» визнано переможцем із найнижчою ціновою пропозицією.

6.4. 06.01.2022 КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» (споживач) та ТОВ «Промгаз Сіті» (постачальник) уклали договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 1 (далі - договір).

6.4.1. У пункті 1.4. договору визначено, що цей договір укладений на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника, поданої згідно з процедурою закупівлі (ідентифікатор процедури UА-2021-11-18-014629-а).

6.4.2. Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник продає споживачу товар - електричну енергію (ДК 021:2015 - 09310000-5 електрична енергія), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

6.4.3 Обсяги закупівлі за договором складають 576 000 кВт/год. (пункт 2.2. договору).

6.4.4. Ціна договору становить 2 154 239,00 грн, в т. ч. ПДВ, та визначається у додатку № 1 до договору «Комерційна пропозиція» (пункти 5.1, 5.2 договору).

6.4.5. Ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії. Інформація про розмір тарифу на вказані послуги міститься в додатку № 1 до договору (пункт 5.3 договору). Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника (пункт 5.4 договору).

6.4.6. Відповідно до пункту 5.5 договору сторони домовилися, що фактична ціна поставки визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання актів приймання-передачі товару згідно із пунктом 5.14. договору. У разі зміни складової ціни товару - тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору згідно з пунктом 5.8 договору.

6.4.7. Відповідно до вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється з урахуванням з коливання ціни товару на ринку, а саме зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН) (пункт 5.6 договору).

6.4.8. У пункті 5.6.1 договору регламентовано порядок та умови збільшення ціни за одинцю товару не більше ніж на 10 % від базової ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

6.4.9. Згідно із пунктом 5.8 договору на виконання пункту 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі зміни складової ціни товару - тарифу на передачу електричної енергії, затверджених постановами НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо зміни ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору та викладенням нової редакції додатку № 1 до договору.

Додаткова угода має містити посилання на дату та номер документа, яким змінено тариф на передачу та/або розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчику 5 таблиці додатку № 1 до договору.

6.4.10. Згідно з п. 13.6. договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору, з урахуванням вимог частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

6.4.11. Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (пункт 13.1 договору).

6.4.12. Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

6.4.13. Згідно з комерційною пропозицією (додаток № 2 до договору) базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу складає 3,11666 грн за 1 кВт/год. Також у пункті 1.1. комерційної пропозиції зазначено, що відповідно до пункту 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну, за одиницю товару станом на дату проведення аукціону за процедурою, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353 та становить - 0,29393 коп. без ПДВ.

6.5. 26.01.2022 із посиланням на пункт частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» та ТОВ «Промгаз Сіті» уклали додаткову угоду № 1, у пункті 1 якої зазначено, що у зв`язку із прийняттям постанови НКРЕП від 01.12.2021 № 2454 «Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії на 2022 рік» сторони вирішили додаток № 1 до договору від 06.01.2022 викласти у новій редакції.

6.5.1. При цьому додаткова угода до договору поширюється на правовідносини, що виникли з 06.01.2022.

6.5.2. Згідно з додатком № 1 до додаткової угоди № 1 до договору у зв`язку із збільшенням сторонами тарифу на передачу електричної енергії базова ціна за одиницю товару становить 3,16837 грн кВт/год без ПДВ, а обсяг поставки товару зменшено до 566600,2287 кВт.

6.6. Відповідно до додаткової угоди від 11.10.2022 № 2 до договору сторони на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» погодили підняти ціну за одиницю товару у зв`язку із її збільшенням на ринку до 3,10216 грн/кВт/год без ПДВ без тарифу на передачу. Також за цією додатковою угодою зменшено обсяги постачання товару за договором до 542615,73 к/Вт/год. Додаткова угода та договору поширюється на правовідносини, що виникли з 01.09.2022.

6.7. TOB «Промгаз Сіті» згідно з договором поставило 363914 кВт/год електричної енергії на загальну суму 1 414 886,27 грн, що підтверджено актами приймання-передачі, які підписані сторонами, а саме:

- згідно з актом № 34 за січень 2022 року - 27022 кВт/год на суму 102 738, 83 грн з ПДВ;

- згідно з актом № ПГС00000137 за лютий 2022 року - 34640 кВт/год на суму 131 702,81 грн з ПДВ;

- згідно із актом № ПГС00000223 за лютий 2022 року - 4093 кВт/год на суму 15 561, 77 грн з ПДВ;

- згідно з актом № ПГС00000299 за березень 2022 року - 32807 кВт/год на суму 124 733,65 грн з ПДВ;

- згідно з актом № 568 за квітень 2022 року - 44203 кВт/год на суму 168 061,75 грн з ПДВ;

- згідно з актом № 890 за травень 2022 року - 43815 кВт/год на суму 166 586, 56 грн. з ПДВ;

- згідно з актом № 971 за червень 2022 року - 27454 кВт/год на суму 104 381,32 грн з ПДВ;

- згідно з актом № ПГС00000735 за липень 2022 року - 27826 кВт/год на суму 106795,67 грн. з ПДВ /а.с. 54 зв. у т.1/;

- згідно з актом № ПГС00000829 за липень 2022 року - 3 кВт/год на суму 11,41 грн з ПДВ;

- згідно з актом № 1164 за серпень 2022 року - 28798 кВт/год на суму 109 491,26 грн з ПДВ.

- згідно з актом № 1337 за вересень 2022 року - 31704 кВт/год на суму 131 170, 86 грн з ПДВ.

- згідно з актом № 1471 за жовтень 2022 року - 42605 кВт/год на суму 176 272, 22 грн з ПДВ.

- згідно з додатковим актом № ПГС000001185 за жовтень 2022 року - 2 кВт/год на суму 8,28 грнз ПДВ.

- згідно з актом № 1598 за листопад 2022 року - 18942 кВт/год на суму 78 369, 88 грн з ПДВ.

6.8. Загалом КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» сплатило TOB «Промгаз Сіті» 1 414 886,27 грн на підставі платіжних доручень від 24.02.2022 № 35 на суму 102 738, 83 грн; від 15.03.2022 № 61 на суму 131 702, 81 грн; від 08.04.2022 № 4098 на суму 15 561,77 грн; від 12.04.2022 № 4117 на суму 124 733,65 грн; від 24.05.2022 № 121 на суму 157 537,69 грн; від 24.05.2022 № 120 на суму 10 524, 06 грн; від 17.06.2022 № 145 на суму 166 586, 56 грн; від 12.07.2022 № 171 на суму 104 381, 32 грн; від 11.08.2022 № 4776 на суму 105795,67 грн; від 17.08.2022 № 4830 на суму 11,41 грн; від 20.09.2022 № 226 на суму 109 491,26 грн; від 25.10.2022 № 261 на суму 131 170, 86 грн; від 14.11.2022 № 284 на суму 176 272, 22 грн; від 20.12.2022 № 320 на суму 68 104, 82 грн; від 15.12.2022 № 5607 на суму 10 265,06 грн; від 30.11.2022 № 5489 на суму 8,28 грн.

6.9. Також суди встановили, що прокурор звертався до Хмельницької міської ради та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області з листами від 01.11.2023 № 55-6478вих-23 та від 01.11.2023 р. № 55-6477вих-23, у яких просив повідомити про вжиті заходи до повернення надміру сплачених коштів за договором унаслідок укладення додаткових угод до цього договору про постачання електричної енергії споживачу із порушенням чинного законодавства.

6.9.1. У відповідь на цей лист Хмельницька міська рада листом від 06.11.2023 № 5461-02-24-23 повідомила прокурора, що вона заходів судового захисту не вживала, а також зазначила, що у в неї відсутні належні докази для звернення до суду.

6.9.2. Листом від 14.11.2023 № 6542-23 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області повідомило прокурора про відсутність правових підстав для здійснення моніторингу спірної процедури закупівлі.

6.10. Листом від 05.04.2024 № 55-2361вих-24 55-1252-24 Окружна прокуратура міста Хмельницького повідомила Хмельницьку міську раду та Західний офіс Державної аудиторської служби України про намір звернутися до суду з позовом до ТОВ «Промгаз Сіті» про визнання недійсними додаткових угод від 26.01.2022 № 1 та від 11.10.2022 № 2 до договору від 06.01.2022 № 1 та стягнення коштів за товар, який не був поставлений згідно з договором про закупівлю електричної енергії у сумі 53 850,82 грн.

6.10.1. Хмельницька міська рада та Західний офіс Державної аудиторської служби України на таке повідомлення прокурора не відреагували.

6.11. Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в порядку представництва із цим позовом у справі № 924/413/24.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд заяв / клопотань

7.1. Ухвалою від 20.11.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 924/413/24 за касаційною скаргою ТОВ «Промгаз Сіті» на підставі пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

7.2. Згідно з розпорядженням керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.12.2024 у зв`язку з відрядженням судді Бенедисюка І. М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/413/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Ємець А. А. (головуючий), Жайворонок Т. Є., Малашенкова Т. М.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. 8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. У справі, яка розглядається, ключовим є вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними додаткових угод від 26.01.2022 № 1 та від 11.10.2022 № 2 до договору від 06.01.2022 № 1, укладеного між КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» (споживач) та ТОВ «Промгаз Сіті», згідно з якими збільшено базову ціну за одиницю товару у зв`язку із прийняттям постанови НКРЕП від 01.12.2021 № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2022 рік» та стягнення з відповідача коштів у розмірі 53 850, 82 грн.

8.2. Предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, згідно з якою залишено без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.2024 про задоволення позовних вимог з огляду на вимоги касаційної скарги.

8.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

8.4. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.5. Так, не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, скаржник зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував положення пунктів 2 та 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та не врахував правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.09.2024 у справі № 924/71/24 (пункт 5.30 цієї постанови).

8.6. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, і на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.7. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

8.8. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

8.10. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями, відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

8.11. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

8.12. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

8.13. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

8.14. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

8.15. У справі № 924/71/24, на яку посилається скаржник, вирішувалася спір щодо можливості укладання додаткових угод до основного договору про постачання електричної енергії, укладеного за цінами, визначеними станом на момент подання тендерної пропозиції, та якими збільшено базову ціну за одиницю товару у зв`язку із набуттям чинності постанови НКРЕП від 01.12.2021 № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2022 рік» та постанови НКРЕКП від 17.12.2021 № 2611 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Хмельницькобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання» та стягнення з відповідача коштів.

8.15.1. Ухвалюючи постанову від 04.09.2024 у справі № 924/71/24, на яку скаржник посилається як на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд погодився із висновками суду апеляційної інстанції про можливість внесення змін до договору на підставі пункту 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди з огляду на те, що суд апеляційної інстанції встановив дотримання постачальником електричної енергії споживчу визначеної як законодавством, так і умовами договору процедури підвищення ціни, а також наявність обставин, з якими пов`язана можливість збільшення ціни, у тому числі за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а також із пред`явленим учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку.

8.16. Натомість у справі, яка переглядається в касаційному порядку, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився із висновком останнього про те, що відповідач, підписуючи договір та погоджуючи його істотні умови, повинен був оцінити можливість виконання зобов`язання щодо поставки електричної енергії станом на 06.01.2022, а тому укладення 26.01.2021 додаткової угоди № 1 та посиланням саме на прийняття НКРЕП постанови від 01.12.2021 № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2022 рік», згідно з якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії саме НЕК «Укренерго» вже після підписання договору не є поважною підставою для внесення відповідних змін та не може вважатися добросовісною поведінкою сторін, яка забезпечує реалізацію принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, а тому не може свідчити про дотримання сторонами приписів пункту 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки передбачена умовами договору про постачання електричної енергії споживачу зміна умов цього договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором, не доводить виникнення у відповідача права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику при проведенні процедури закупівлі, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Таких доказів відповідач не надав та відповідних обставин суди не встановили. Виключно зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача про те, що договір укладений за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, оскільки умови поставки передбачалися не на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону у 2021 році, а на 2022 рік.

8.16.1. При цьому, визнаючи недійсною додаткову угоду від 11.10.2022 № 2, суд апеляційної інстанції також погодився із висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, тому додаткова угода № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2022 № 1 суперечить нормам ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки цією додатковою угодою збільшено ціну за одиницю товару на 10,6 % від ціни товару, визначеної в основному договорі (3,1166 грн кВт/год без ПДВ), тому правомірно визнана недійсною судом першої інстанції згідно з частиною першою статті 203 ЦК України додаткова угода, якою збільшено ціну за одиницю товару на 10,6 % від ціни товару, визначеної у договорі (3,1166 грн кВт/год без ПДВ).

8.16.2. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що кошти безпідставно одержані відповідачем, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу відповідно до статей 216, 1212 ЦК України , оскільки визнані недійсними додаткові угоди № 1, 2 не породжують правових наслідків, тому оплата за поставлену в період січня - листопада 2022 року електроенергію (363914 кВт/год) має розраховуватися за ціною, визначеною у договорі - 3,1166 грн кВт/год без ПДВ (3,7399 грн кВт/год з ПДВ).

8.17. Тобто у справі № 924/71/24, постанову від 04.09.2024 у якій надано для обґрунтування підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що останній встановив як дотримання постачальником електричної енергії визначеної законодавством і умовами відповідного договору процедури підвищення ціни, так і наявність обставин, з якими пов`язана можливість збільшення ціни, розмір такого збільшення та пред`явлення учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку.

8.18. Водночас у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій ухвалюючи судові рішення про задоволення позовних вимог, зазначили, що відповідач не надав доказів та суди не встановили належного обґрунтування постачальником, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику при проведенні процедури закупівлі, не наведені причин, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, а також що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), оскільки виключно прийняття НКРЕП акта індивідуальної дії, згідно з яким на 2022 рік ПрАТ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» установила тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн/МВт·год, не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами договору ціни за одиницю товару та підвищення ціни за одиницю товару на 10,6 % від ціни товару, визначеної у договорі.

8.19. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

8.20. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

8.21. Тобто при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на обставини справи, встановлені судами за доводами і доказами, наданими учасниками справи. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

8.22. Аналіз зазначеної відповідачем постанови Верховного Суду від 04.09.2024 у справ № 924/71/24, на яку зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, оскільки вони ухвалені за різних обставин, встановлених судами, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних ТОВ «Промгаз Сіті» судових рішень у справі № 924/413/24 з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

8.23. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

8.24. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 924/413/24 (у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України) на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

8.25. Крім того, ТОВ «Промгаз Сіті» вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті без урахування правових позицій Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 86, 238 ГПК України, викладених у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 911/1437/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, стосовно оцінки доказів.

8.26. Верховний Суд зазначає, що застосування приписів статей 86, 238 ГПК України як норми процесуального права має загальний (універсальний, абсолютний) характер для усіх справ. Обов`язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Тобто з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

8.27. Отже, покликання скаржника у цій частині відхиляються Судом, при цьому Суд враховує, що такі доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин всупереч імперативним приписам статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

8.28. Для обґрунтування підстав касаційного оскарження з посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України ТОВ «Промгаз Сіті» також вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, відповідно до якого норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю (пункт 42 цієї постанови).

8.29. Верховний Суд зазначає, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частину статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.

8.30. Верховний Суд вважає за необхідне у цій справі звернутися до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та у постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі №914/2614/13, такого змісту: «З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання».

8.31. Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

8.32. Колегія суддів ураховує, що основним завданням Верховного Суду відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення сталості та єдності судової практики.

8.33. Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, у тому числі Великою Палатою, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

8.34. Зважаючи на це, у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи.

8.35. Так, за наслідками розгляду справи № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 виклала правовий висновок щодо застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з яким:

- «Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається;

- Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;

- У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі».

8.35.1. Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила з огляду на системне тлумачення наведених норм ЦК України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з якими вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

8.35.2. Так, у пунктах 55- 63 своєї постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила про таке:

«55. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

56. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

57. В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

58. Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».

59. Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

60. Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

61. Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

62. Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

63. За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю».

8.36. Суд наголошує, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

8.37. Обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, скаржник зазначає, що зростання цін на ринку електричної енергії та, відповідно, укладення оскаржуваних додаткових угод між споживачем та постачальником пов`язане з дефіцитом електричної енергії після ракетних атаках російської федерації на енергетичну систему України, які почалися 10.10.2022, крім того, на РДН (ринок «на добу наперед») за даними АТ «Оператор ринку» спостерігаються значні дисбаланси між пропозицією та попитом.

8.38. Крім того, скаржник зазначає, що у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - постанова № 1178; Особливості, відповідно) сторонам договору дозволено збільшувати ціну одиниці товару у випадку коливання ціни на ринку на відсоток коливання ціни такого товару на ринку, що, на думку скаржника, свідчить про те, що 10-відсоткове обмеження збільшення ціни при зростанні ціни на ринку з прийняттям цієї постанови Уряду не діє.

8.36. Колегія суддів, надаючи оцінку доводам скаржника, якими він обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, вважає за необхідне вказати на те, що за імперативними приписами статті 58 Конституції України подальша зміна законодавства (втрата чинності законом, набрання чинності новим законом, внесення до чинних законів змін та доповнень) зворотньої дії в часі не має, не справляє вплив на правовідносини, які існували до таких змін, а зумовлює виникнення нових правовідносин.

8.37. Такі правила дії закону в часі вказують на те, що зміна законодавства не може бути підставою для відступу в порядку статті 302 ГПК України від раніше сформованих висновків Верховного Суду, а може слугувати підставою для формування Верховним Судом нових висновків щодо застосування нового законодавства.

8.39. Колегія суддів зазначає, що скаржник у контексті приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України не навів вагомих і достатніх аргументів, які б свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновків Верховного Суду, застосованих судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень, а саме: не довів наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту).

8.40. Верховний Суд, з урахуванням наведених мотивів і міркувань у цій постанові дійшов висновку про відсутності вмотивованої, обґрунтованої необхідності для відступу від висновків Верховного Суду, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

8.41. Колегія суддів також зауважує, що посилання скаржника на постанову № 1178, яку Кабінет Міністрів України ухвалив 12.10.2022, жодним чином не впливає на можливість застосування судами попередніх інстанцій у цій справі висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, до правовідносин, які виникли раніше прийняття цієї постанови, оскільки вона визначає правила та можливість зміни істотних умов договору про закупівлю, укладеного з урахуванням особливостей відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) вказаної постанови, тобто нових договорів (пункт 19 Особливостей), та не свідчить про помилковість висновків судів за результатами розгляду справи, а тому такі доводи не приймаються Верховним Судом.

8.42. Отже, підстава касаційного оскарження, обґрунтована скаржником з посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження та відхиляється Судом.

8.43. Ще однією підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 44 Закону «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах (в контексті визначення кола суб`єктів, на яких покладається відповідальність за порушення вимог, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» та нормативно-правовими актами, прийнятими для виконання цього Закону, у тому числі за порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі»), оскільки, на думку скаржника, жодною нормою зазначеного Закону не передбачена відповідальність учасника публічних закупівель (який після визнання його переможцем процедури закупівлі та укладення відповідного договору набуває статусу постачальника) за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, навпаки, така відповідальність статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі» покладена виключно на уповноважених осіб, службових (посадових) осіб замовників, службових (посадових) осіб та членів органу оскарження, службових (посадових) осіб Уповноваженого органу, службових (посадових) осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службових (посадових) осіб органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку) (пункт 4.1.4 цієї постанови).

8.44. У контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд зазначає таке.

8.45. Згідно із преамбулою до Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

8.46. Згідно із пунктом 25 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля (далі - закупівля) - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

8.47. Останніми етапами в процедурі публічної закупівлі є укладання договору про закупівлю відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі»), та складання звіту про виконання договору про закупівлю (стаття 42 Закону України «Про публічні закупівлі»).

8.48. Статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі» регламентована відповідальність за порушення вимог цього Закону, у частині першій якої визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

8.49. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог цього Закону та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України (частина друга статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі»).

8.50. Тобто положення статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають коло осіб, які несуть відповідальність за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, тобто особи які беруть участь у процедурі публічної закупівлі, а також під час здійснення державного регулювання та контролю у сфері таких закупівель.

8.51. При цьому у справі, яка розглядається, спір виник з приводу укладення між ТОВ «Промгаз Сіті» та КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» додаткових угод від 26.02.2021 № 1 та від 11.10.2022 № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2022 згідно з поданою ТОВ «Промгаз Сіті» 17.12.2021 тендерною пропозицією № 17-12/4/8, що призвело до підвищення ціни за одиницю товару від первісної ціни та стягнення надмірно сплачених за ними коштів у зв`язку підвищенням ціни на товар, що (підвищення ціни) суперечить нормам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні цих додаткових угод.

8.52. .Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається згідно з нормами Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

8.53. Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

8.54. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.55. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

8.56. За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі -ГК) ціна є істотною умовою господарського договору.

8.57. Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

8.58. Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

8.59. Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

8.60. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

8.61. Згідно із пунктами 2, 7 частини п`ятої цієї ж статті істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

8.62. Отже, з метою запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника, законодавець указав у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" про можливість сторін договору змінити його умови шляхом збільшення ціни за одиницю товару, враховуючи при цьому інтереси покупця та запобігаючи безпідставному й необґрунтованому збільшенню ціни товару.

8.63. При цьому згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 33, частини четвертої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема, тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

8.64. Крім того, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

8.65. У частині третій статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

8.66. Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

8.67. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

8.68. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

8.69. У справі, яка розглядається, суди встановили, що 06.01.2022 КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» та ТОВ «Промгаз Сіті» уклали договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 1. Ціна договору становить 2 154 239,00 грн з ПДВ (з них - кошти місцевого бюджету - 1 794 239,00 грн) та визначається у додатку № 1 до договору «Комерційна пропозиція» (пункти 5.1, 5.2 договору).

8.70. Умовами пункту 5.5 договору сторони узгодили, що у разі зміни складової ціни товару - тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору згідно із пунктом 5.8. договору.

8.71. Отже, станом на момент підписання договору про закупівлю від 06.01.2022 сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог статей 180 ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі».

8.72. Додаткову угоду № 1 КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» та ТОВ «Промгаз Сіті» уклали 26.01.2022. Сторони погодили збільшити тариф на передачу електричної енергії до 0,34564 грн за 1 кВт/год із посиланням на набрання чинності 01.01.2022 постановою НКРЕКП від 01.12.2020 № 2545.

8.73. Колегія суддів звертає увагу, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 01.12.2021 № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2022 рік» встановила Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн/Мвт-год (без урахування податку на додану вартість), визначивши, що постанова набирає чинності з 01.01.2022, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

8.74. Постанова оприлюднена на вебсайті Регулятора 01.12.2021.

8.75. Отже, постанова НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454, з посиланням на яку сторони договору збільшили тариф на розподіл електричної енергії, прийнята і оприлюднена 01.12.2021 - до подання відповідачем у процедурі закупівлі UA-2021-11-18-014629-a своїх тендерних пропозицій 17.12.2021 р.

8.76. Отже, на момент подання тендерної пропозиції та укладення договору постанова НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 щодо тарифу на передачу електричної енергії уже була оприлюднена, її зміст та строк набрання чинності були у доступі, тому, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії - 2022 рік, тарифи згідно з постановою могли бути враховані скаржником при визначенні базової ціни товару в пропозиції та договорі з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості.

8.77. Натомість скаржник як учасник ринку електричної енергії (електропостачальник), будучи обізнаним із положеннями постанови НКРЕКП щодо рівня тарифу на передачу електричної енергії, часу початку дії такого тарифу, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчий тариф на передачу, який передбачувано діяв лише до кінця 2021 року. Таким чином, досягнуто переваг перед іншими учасниками аукціону щодо визначення найбільш економічно вигідної цінової пропозиції.

8.78. Колегія суддів зазначає, що вказаною постановою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії саме НЕК «Укренерго», а не відповідачу ТОВ «Промгаз Сіті» у цій справі. Крім того, на момент укладення сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу було відомо про прийняття НКРЕКП постанови від 01.12.2021 № 2454, тому, підписуючи договір та погоджуючи його істотні умови, відповідач повинен був оцінити можливість виконання зобов`язання щодо поставки електричної енергії станом на 06.01.2022, а отже, укладення 26.01.2021 додаткової угоди № 1 та посилання на збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії постановою НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 вже після підписання договору не є поважною підставою для внесення відповідних змін та не може бути розцінено як добросовісна поведінка сторін, яка забезпечує реалізацію принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності.

8.79. Передбачена умовами договору про постачання електричної енергії споживачу зміна умов цього договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором, не доводить виникнення у відповідача права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку, оскільки сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов`язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику при проведенні процедури закупівлі, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Таких доказів відповідач не надав та відповідних обставин суди не встановили. Виключно зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

8.80. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для збільшення ціни не було і умови додаткової угоди від 26.01.2022 № 1 не відповідають вимогам пункту 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та, відповідно, - підлягає визнанню недійсною згідно із статтями 203, 215 ЦК України.

8.81. Щодо позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 11.10.2022 № 2 колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій встановили, що КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» та ТОВ «Промгаз Сіті», пославшись на коливання ціни на електричну енергію, уклали додаткову угоду від 11.10.2022 № 2 до договору, якою збільшено ціну за одиницю товару на 10,6 % від ціни товару, визначеної в основному договорі.

8.82. Отже, застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 про те, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, Верховний Суд з огляду на викладене та враховуючи встановлені судами обставини, які не спростовані скаржником належними та допустимими доказами, стосовно укладення додаткової угоди від 11.10.2022 № 2 з порушенням норм пункту 2 частини п`ятої статі 41 Закону України "Про публічні закупівлі", вважає правомірним визнання судом першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, цих угод недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України.

8.83. Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

8.84.Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

8.85. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

8.86. Отже, оскільки визнані недійсними додаткові угоди № 1, 2 не породжують правових наслідків, тому оплата за поставлену в період січня - листопада 2022 року електроенергію (363914 кВт/год) має розраховуватись за ціною, визначеною у договорі 3,1166 грн кВт/год без ПДВ (3,7399 грн кВт/год з ПДВ). Відповідно, за поставлену протягом цього періоду електричну енергію КП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» мало сплатити кошти у сумі 1361035,45 грн із розрахунку 3,7399 х 363914, тому решта сплаченої суми 53850,82 грн є такими, що безпідставно одержані відповідачем, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу відповідно до статей 216, 1212 ЦК України, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

8.87. При цьому Верховний Суд наголошує, що оскільки правова природа повернення одержаного за недійсним правочином є іншою у порівнянні із регламентованою статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальністю за порушення вимог цього Закону, тому визначене у цій статті певне коло осіб, яких може бути притягнуто до відповідальності за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, не впливає на обов`язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

8.88. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не свідчать про неправильне витлумачення та/або застосування судами норм статті 41, 44 Закону України «Про публічні закупівлі» та статей 203, 215, 216 ЦК України.

8.89. Отже, доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій, необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судами, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів з метою уникнути цивільно-правої відповідальності, а додатково перевіряти докази з огляду на статтю 300 ГПК України Верховний Суд не має права.

8.90. Верховний Суд при касаційному перегляді оскаржуваних судових рішень не виявив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а отже, з огляду на доводи та аргументи учасників справи, встановлені судами фактичні обставини справи, мотиви задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для формування окремого правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведеної скаржником норми права в правовідносинах, що склалися в цій справі.

8.91. З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційному провадженні, яке відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

8.92. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, доводи касаційної скарги, які могли / можуть вплинути на їх правову кваліфікацію у світлі застосування норм права судом, наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Інші доводи касаційної скарги не є суттєвими і вагомими та не впливають на результат розгляду касаційної скарги.

8.93. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «суду факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

8.94. Верховний Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

8.95. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

8.96. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

8.97. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.98. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

9.2. З огляду на викладене у пунктах 8.5.- 8.24. цієї постанови касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Промгаз Сіті» з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, слід закрити.

9.3. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.4. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «Промгаз Сіті» щодо оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 924/413/24 з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

10. Судові витрати

10.1. Оскільки з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, а з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, - про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 924/413/24, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» у частині підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 924/413/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Жайворонок

Суддя Т. Малашенкова