Рішення

від 02.12.2024 по справі 908/1191/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/92/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024 Справа № 908/1191/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Красніковій С.І. розглянув матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД (вул. Олексія Терьохіна, буд. 8-А, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 39643477)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат ЗАПОРІЖСТАЛЬ (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191230)

про стягнення 629 685,19 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Шонія М.В., ордер серії АР №1172950 від 17.04.2024;

від відповідача: Прокопенко М.О., довіреність №20-144 від 25.12.2023;

ВСТАНОВИВ:

19.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД до Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат ЗАПОРІЖСТАЛЬ про стягнення 569 412,78грн.

19.04.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1191/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 24.04.2024 вказану позовну заяву на підставі ч. 2 ст. 162, ст. 174 ГПК України залишено без руху.

06.05.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1191/24 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 11.06.2024,

Ухвалою суду від 09.07.2024 вирішено розгляд справи № 908/1191/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Відкрите провадження у справі № 908/1191/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою та запропоновано відповідачу у строк до першого судового засідання здійснити відповідні процесуальні дії.

26.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД до суду надійшла заява № б/н від 26.07.2024 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 629 685,19 грн., в т.ч. основну заборгованість у розмірі 541 691,90 грн., 3 % річних на суму 33 491,25 грн. та інфляційні витрати у розмірі 33 491,25 грн.

Ухвалою суду від 29.07.2024 вказану заяву прийнято до розгляду; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.09.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

У судовому засіданні 16.09.2024 судом оголошено перерву до 09.10.2024 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 09.10.2024 № 908/1191/24 судом вирішено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/1191/24. Підготовче засідання призначено на 04.11.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано сторонам подати усі наявні докази, які стосуються предмету спору.

Ухвалою від 04.11.2024 судом закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті розпочато 04.11.2024 з повідомленням (викликом) сторін, за наслідками якого оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 02.12.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Крім цього, 11.06.2024 від ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД до суду надійшла заява № б/н від 10.06.2024 про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну (правничу) допомогу на загальну суму 24 500,00 грн. та стягнення вказаної суми з відповідача.

18.06.2024 від ПАТ ЗМК ЗАПОРІЖСТАЛЬ до суду надійшли заперечення № б/н від 17.06.2024 на заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, згідно якої відповідач зазначив про неспівмірність заявленої позивачем суми та просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1 000,00 грн.

04.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД до суду надійшли письмові пояснення в підтвердження заявлених позовних вимог.

Вищевказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 02.12.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК Акорд.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на те, що 10.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат ЗАПОРІЖСТАЛЬ (Покупець) укладений договір № 20/2022/2935, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався передати, а покупець - прийняти та оплатити лісоматеріали (Ресурси) на умовах, передбачених цим договором. На виконання умов договору, протягом його дії сторонами укладені специфікації, відповідно до яких позивачем були поставлені на адресу відповідача ресурси на загальну суму 8 576 959,07 грн. Ресурси прийняті відповідачем без зауважень, претензій щодо якості або кількості не надходило. Відповідачем частково сплачено поставлені ресурси на загальну суму 8 035 267,17 грн., у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість за вказаним договором у розмірі 541 691,90 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість на суму 541 691,90 грн., 3 % річних за період з 30.03.2023 по 15.04.2024 у розмірі 10 582,37 грн. та інфляційні витрати за період з квітня 2023 по березень 2024 включно на суму 17 138,51 грн. Також, просить суд стягнути витрати на професійну (правничу) допомогу на загальну суму 24 500,00 грн.

У відзиві на позовну заяву Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що строк виконання грошових зобов`язань за договором № 20/2022/2935 від 10.12.2022 не настав. Крім цього, позовна заява не містить будь-яких посилань позивача на конкретні докази своєчасності надання відповідачеві повного переліку товаросупровідних документів та рахунку, а також позивачем не надано доказів своєчасного надання усіх перелічених у п. 6.4. договору документів на адресу відповідача. Також, позивачем не доведено, за якою саме специфікацією здійснювалась поставка товару за договором № 20/2022/2935 від 10.12.2022. Відповідач зазначає, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 280/10765/23 відкрито загальне позовне провадження за позовною заявою ПАТ ЗМК ЗАПОРІЖСТАЛЬ до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Станом на 30.05.2024 розгляд вказаної справи триває. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Крім цього, просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1 000,00 грн.

10.06.2024 від Позивача до суду надійшла відповідь на відзив № б/н від 09.06.2024, у якій позивач зазначив, що відповідачем не доведено безпосередньо порушення ТОВ ТД РЕДВУД норм діючого законодавства та п. 10.14. Договору. Крім цього, права ПАТ ЗМК ЗАПОРІЖСТАЛЬ на отримання податкового кредиту реалізовані у повному обсязі. Зобов`язання позивача за договором поставки виконані у повному обсязі, невиконаним залишається зобов`язання відповідача оплатити товар у повному обсязі. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

26.07.2024 від Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат ЗАПОРІЖСТАЛЬ до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач не погодився із доводами позивача. Заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

В судовому засіданні 02.12.2024р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2022 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» (Постачальник) уклали договір № 20/2022/2935, за умовами якого:

п.1.1. Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити лісоматеріали (далі - Ресурси) на умовах, передбачених цим Договором.

п.2.1 Кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються в специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

п.3.1. Поставка Ресурсів здійснюється видами транспорту; вказаними в Специфікаціях. Постачальник зобов`язується поставити Ресурси на умовах поставки, вказаних в Специфікаціях, у відповідності З Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010р.

п.3.2. Строки поставки "Ресурсів вказуються В Специфікаціях. У разі поставки Ресурсів відповідно до графіку - графік оформлюється як додаток до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

п.3.4. Право власності на Ресурси та ризик випадкового знищення або пошкодження Ресурсів переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Ресурсів.

п.4.1. Поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, вказані в Специфікаціях та включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, пов`язані з поставкою Ресурсів.

п. 4.3. Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість Ресурсів, поставка яких здійснюється згідно зі Специфікаціями, що додаються до нього.

п.5.1. Оплата Покупцем Ресурсів здійснюється В національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі.

п.5.2. Оплата за поставлені Ресурси провадитиметься протягом строку, зазначеного у специфікації, що обчислюється з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у п.6.4 цього. Договору. Датою оплати Ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

6.1. Приймання Ресурсів за кількістю здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р. № П-6 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ДСТУ для даного виду Ресурсів.

6.4. Постачальник зобов`язаний надати Покупцю до з початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату Ресурсів та видаткова накладна;

- супровідні та транспортні документи;

- сертифікат або паспорт якості Постачальника - від виробника (у разі якщо Постачальник не являється виробником);

- карантинний сертифікат.

Постачальник зобов`язаний надати "Покупцеві в електронній формі податкову накладну на всю суму податкових зобов`язань, що виникли у Постачальника, згідно з чинним законодавством України.

7.1. За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

7.2. У випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді.

На виконання умов Договору протягом його дії сторонами укладені Специфікації, відповідно до яких, Позивачем були поставлені на адресу Відповідача Ресурси на суму 8 576 959,07 грн. (згідно переліку видаткових накладних та супровідних документів, які додані Позивачем до позову та досліджені судом у судовому засіданні).

Ресурси були прийняті Відповідачем без зауважень, претензій щодо якості або кількості не надходило. Доказів зворотного Відповідачем суду не надано.

Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлені Ресурси на загальну суму 8 035 267,17 грн. , що підтверджується доданими до позову платіжними інструкціями.

Таким чином, залишок неоплаченої Відповідачем частини Ресурсів, складає 541 691,90 грн., за наступними супровідними документами:

РахунокВидаткова накладнаДата поставкиВартість за вид. накладною (коригування)Оплата, грн. дата/сумаЗалишок недоплати, грн.Спец. №Строк оплати за спец. (днів)Кінцева дати оплатиСФ-0000007РН-000000317.02.23178853,29 (-359,93)20.04.2023/ 175849,462643,9014029.03.23

СФ-0000055РН-000005227.04.23150089,9406.06.23/ 37441,09112648,85114006.06.23

СФ-0000058РН-000005403.05.23150712,02 (-63,64)27.07.23/ 12376,53 16.02.24/ 124707,6013564,2514012.06.23СФ-0000092РН-000008513.06.23143684,02 (-1007,64)15.08.23/ 119615,0323061,3514014.07.23СФ-0000111РН-000010427.07.23139988,93 139988,93214504.09.23СФ-0000117РН-000010907.08.23139061,86 139061,86214520.09.23СФ-0000128РН-000011717.08.23106614,08 (-96,14) 106517,94214501.10.23СФ-0000138РН-000012719.08.23185556,7010.10.23/ 181351,884204,82214503.10.23Судом встановлено, що Відповідач проти самого факту поставки ресурсів за спірними первинними документами не заперечує, а лише посилається на те, що строк виконання грошових зобов`язань за Договором № 20/2022/2935 від 10.12.2022р. не настав в силу п. 5.2 , п. 6.4, р. 10.14 Договору.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 ЦК України, замовник зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язанні поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як вбачається з наведених матеріалів справи, на виконання умов договору та відповідних специфікацій Позивач передав, а Відповідач прийняв ресурси на загальну суму 8 576 959,07 грн., які були прийняті Відповідачем без зауважень, претензій щодо якості або кількості.

Проте, Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлені Ресурси на загальну суму 8 035 267,17 грн., що підтверджується доданими до позову платіжними інструкціями.

Отже, в порушення умов договору відповідач своєчасно та у повному обсязі оплату за отримані ресурси не здійснив, контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати у повному обсязі суду не надав.

При цьому суд також враховує, що Відповідач, отримавши ресурси у вказаному розмірі в період з лютого по серпень 2023р., вже більше одного року безоплатно використовує їх у власній виробничій діяльності, що не є добросовісною та правомірною поведінкою, оскільки завдає значних матеріальних втрат Позивачу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що Позивачем в установлений законом спосіб та належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами, які досліджені судом у судовому засіданні, доведено наявність заборгованості Відповідача за вказаними вище специфікаціями, рахунками та видатковими накладними на загальну суму 541 691,90 грн., а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання Позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.07.2024, заявлено до стягнення з Відповідача: 33491,25 грн. інфляційних нарахувань; 15066,87 грн. 3 % річних; 39435,17 грн. - пені.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді.

У зв`язку з неоплатою за поставлені товари за Договором №20/2022/2935 на суму заборгованості 541 691,90 грн. Позивачем нараховано пеню за період з 26.01.2024 року по 25.07.2024 у сумі 39 435,17 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», враховуючи обмеження нарахування подвійною обліковою ставку НБУ, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення пені за період з 26.01.2024 року по 25.07.2024 у сумі 39 435,17 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 15066,87 грн., а також розрахунок інфляційних витрат за на суму 33491,25 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку, що вказані суми розраховані вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з Відповідача, яким контррозрахунку вказаних 3 % річних та інфляційних витрат суду не надано.

Відносно доводів Відповідача щодо ненастання строку оплати з посиланням на пункти 5.2, 6.4, 10.14 Договору суд зазначає наступне.

Пунктом 10.14 Договору сторони домовились про те, що Постачальник зобов`язаний 3 дотриманням. вимог: чинного законодавства(зокрема, із застосуванням відтвореного у встановленому порядку цифрового підпису уповноваженої Постачальником особи та спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкової накладної на всю суму податкових зобов`язань з ПДВ, що виникли в Постачальника, - з дотриманням термінів, визначених чинним законодавством, але не пізніше 5-го (п`ятого) числа календарного. місяця, наступного за місяцем виникнення податкових зобов`язань з ПДВ.

У разі, якщо внаслідок порушення Постачальником встановлених чинним законодавством та цим Договором вимог до форми, порядку заповнення, надання та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної, або первинних документів, пов`язаних з виконанням Договору, ПАТ «Запоріжсталь» втратить право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, Постачальник зобов`язаний відшкодувати ПАТ «Запоріжсталь» всі пов`язані 3 таким порушенням збитки протягом трьох робочих днів з моменту відправки йому відповідного повідомлення ПАТ «Запоріжсталь» або в інший термін, узгоджений Сторонами.

У разі якщо на підставі документів, складених за наслідками перевірки, проведеної уповноваженими державними органами будуть виявлені порушення Постачальником або контрагентами Постачальника визначених чинним законодавством вимог, що підлягають виконанню платниками податків (у т:ч., але не виключно, вимог, пов`язаних з державною реєстрацією, знаходженням за місцем реєстрації та своєчасною сплатою податків, зборів та інших обов`язкових платежів), у зв`язку з якими для ПАТ «Запоріжсталь» виникнуть негативні фінансові наслідки, виражені у втраті права на включення до податкового кредиту певних сум податку на додану вартість, у штрафних санкціях, що підлягають застосуванню до ПАТ «Запоріжсталь», або в іншій формі, умови виконання визначених Договором грошових зобов`язань ПАТ «Запоріжсталь» вважатимуться зміненими з дати оформлення Документів за наслідками перевірки наступним чином:

- грошові зобов`язання в сумі, що відповідає розміру негативних фінансових наслідків, що виникли для ПАТ «Запоріжсталь», підлягають виконанню протягом 20 календарних; днів з моменту завершення оскарження Документів за наслідками перевірки, якщо пізніший строк виконання грошових зобов`язань не визначений умовами Договору;

- на термін до Моменту завершення о оскарження ПАТ «Запоріжсталь» не несе відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій компенсацій, пов`язаних з порушенням строків виконання грошових зобов`язань в сумі, яка відповідає розміру негативних фінансових наслідків, що виникли для ПАТ «Запоріжсталь»;

- рішення про скасування у повному обсязі документів за наслідками перевірки, прийнятого державним органом, яким були складені Документи за наслідками перевірки, або іншим уповноваженим державним органом; або

- судового рішення, що набуло законної сили, про скасування у повному обсязі Документів за наслідками перевірки, за умови, що таке судове рішення не скасовано судом вищої інстанції та не оскаржується сторонами спору, в межах якого було винесено судове рішення (у випадку оскарження судового рішення про скасування Документів за наслідками перевірки, Момент завершення оскарження вважається таким; що не настав до отримання ПАТ «Запоріжсталь» судового рішення, що набуло законної сили про скасування Документів за наслідками перевірки у повному обсязі за підсумками оскарження).

ПАТ «Запоріжсталь» зобов`язується у письмовій формі повідомити Постачальника про настання Моменту завершення оскарження протягом 10 днів з моменту отримання документів, з якими пов`язане його настання.

Відповідач стверджує, що строк оплати за Договором не настав, оскільки податковими органами були виявлені порушення в діяльності Позивача, що позбавило його права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

1. Так, 29.03.2023р. та 31.03.2023р. Відповідачем були отримані податкові повідомлення-рішення (ППР) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (СМУ ДПС по роботі з ВПІ) від 27.03.2023 р.:

- N 222/32-00-51-01-04 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за жовтень 2022 р. на суму 2 089 573,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 044 786,50 грн.

- N 223/32-00-51-01-04 про зменшення розміру від?ємного значення суми податку - додану вартість, а саме від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2022 р. на суму 15 012 104,00 грн.

Вказані ППР були прийняті СМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі Акту перевірки від 17.02.2023 № 93 /32-00-51-01-04/00191230, якою було встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" (код ЄДРПОУ 39643477) у період за вересень 2022 року з урахуванням сукупності обставин:

- відповідно до ЄРПН не встановлено виробника товару (неможливо встановити законне джерело походження ТМЦ);

- відповідно до бази даних ІТС «Податковий блок» жоден з постачальників немає достатньої кількості працівників та основних засобів для можливості виробництва ТМЦ, зазначених у податкових накладних, складених на адресу ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 00191230) протягом вересня 2022 року;

- у наданих до перевірки первинних документах, договорах та специфікаціях не зазначено виробника товару.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" (код ЄДРПОУ 39643477) здійснення виробництва навіть за умови наявності власних та орендованих виробничих потужностей.

Позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою № 08/2009082 від 11.04.2023 р., в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.03.2023р. №№ 222 /32-00-51-01-04, 223 132-00-51-01-04, які відповідно Рішення про результати розгляду скарги від 21.06.2023 р. N 16212/6/99-00-06-01-01-06 Державною податковою службою України було залишено без змін, а скаргу Позивача без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням ПАТ «Запоріжсталь» звернулось 06.07.2023р. до Запорізького окружного адміністративного суду.

Результатів судового розгляду Відповідачем суду не надано.

2. Також 13.09.2023 Відповідачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 06.09.2023 р. № 0001847/5101, яке було прийнято СМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі Акту від 16.08.2023 N 858/32-00-51-01-04/0019123, про зменшення розміру від`ємного значення с податку на додану вартість, а саме від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2023 р. на суму 19 377 324,00 грн.

За результатами перевірки документально не підтверджено правомірність формування податкового кредиту ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 00191230) за рахунок податкових накладних, складених ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" (код ЄДРПОУ 39643477) протягом січня 2023 року, протягом лютого 2023 року, протягом березня 2023 року.

Позивачем було подано СМУ ДПС по роботі з ВПП заперечення N 08/2018413 від 05.07.2023 р. на Акт перевірки № 645 щодо незгоди з висновками перевірки та необхідності скасування висновків Акту перевірки N 645.

В період з 26.07.2023 р. по 15.08.2023 р. СМУ ДПС по роботі з ВП була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Запоріжсталь» з питання дослідження фактів, викладених у запереченні ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» від 05.07.2023 N 08/2018413 до акту від 19.06.2023 N 645/32-00-51-01-04/00191230, за результатами зазначеної якої перевірки СМУ ДПС по роботі з ВП було складено Акт перевірки N 045 щодо незгоди з висновками перевірки та необхідності скасування висновків Акту перевірки N 645.

Результати перевірки за вказаним актом були оскаржені ПАТ «Запоріжсталь» до Запорізького окружного адміністративного суду 26.03.2023р. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023р. у справі № 280/7908/23 відкрито загальне позовне провадження. Розгляд справи на даний момент триває.

3. Надалі, в період з 24.07.2023 р. по 11.08.2023 р. СМУ ДПС по роботі з ВПП була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Запоріжсталь» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року (від 20.06.2023 N 9146331385). За результатами зазначеної перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено Акт від 17.08.2023 N878/32-00-51-01-04/00191230, в якому зроблено висновок про завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на 4 002 654,00 грн., що призвело до: завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2) на суму ПДВ 4 002 654,00 грн.

При цьому перевіркою також встановлена неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій по реалізації брусу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" (код ЄДРПОУ 39643477) у період за квітень 2023 року - травень 2023 року. Зокрема за даними фінансової звітності ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" на 31.12.2022р. основні засоби відсутні. ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД"не є виробником зазначеного товару. Підприємство не мало можливості самостійно виготовити товари, не маючи при цьому необхідної кількості трудових, матеріальних ресурсів. У ході аналізу ЄРПН не встановлено придбання сировини, комплектуючих для здійснення виробництва товарів. Не встановлено отримання послуг з опалення, водо-, теплопостачання, придбання електроенергії. Здійснення господарської діяльності за вiдсутностi таких витрат фактично є неможливою. Відсутні об`єкти виробничі потужності. Перевіркою не встановлено: виробництво товару від виробника або від первісного продавця чи імпортера; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення господарських

З метою документального підтвердження або спростування господарських відносин платника податків ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 00191230) з ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" (код ЄДРПОУ 39643477), для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків, на адресу ГУ ДПС у м. Києві направлено запит на проведення зустрічної звірки або отримання податкової інформації №2778/7/32-00-51-01-09 від 25.07.2023 р. На дату складання акту позапланової виїзної перевірки відповідь не отримано.

За результатами перевірки документально не підтверджено правомірність формування податкового кредиту ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 00191230) за рахунок податкових накладних, складених ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" (код ЄДРПОУ 39643477) протягом квітня 2023 року та протягом травня 2023 року.

На підставі вказаного вище акту, СМУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2023р. № 904/32-00-51-01-04 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за травень 2023 р. у розмірі 4 002 654,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 001 327,00 грн.

Результати перевірки за вказаним актом були оскаржені ПАТ «Запоріжсталь» до Запорізького окружного адміністративного суду. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2023р. у справі № 280/10765/23 відкрито загальне позовне провадження Розгляд справи на даний момент триває.

Електронною поштою ПАТ «Запоріжсталь» повідомило позивача про вказані обставини (лист з доказами направлення додається), а тому Позивач вважає, що позивачу було відомо про наявність актів перевірки та виявлені в них порушення.

Оскільки процедура адміністративного та судового оскарження актів ненормативного характеру, винесених податковим органом відносно взаємовідносин ПАТ «Запоріжсталь» з ТОВ "ТД РЕДВУД» на даний момент не завершена, то Позивач вважає, що вимоги щодо стягнення заборгованості заявлені позивачем передчасно, просить у задоволенні позову відмовити.

Оцінюючи доводи Відповідача суд враховує, що відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що податкове зобов`язання є грошовим виразом існуючого для платника податків (в тому числі податкового агента) податкового обов`язку зі сплати певного податку, виникнення, а також порядок та строки сплати якого, обумовлені нормами податкового законодавства.

Водночас до складу суми грошового зобов`язання включається як сума податкового зобов`язання, так і сума штрафної (фінансової) санкції, якщо податковим законодавством передбачено її застосування. При цьому виникнення у платника податків обов`язку по сплаті грошового зобов`язання зумовлене встановленням податковим органом порушення ним (платником податків) вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов`язань. Наслідком встановлення такого порушення є донарахування на підставі рішення податкового органу сум відповідного податкового зобов`язання та/або застосування штрафної (фінансової) санкції.

Отже, розглядаючи ситуацію заниження платником податків суми належних до сплати податків, слід зазначити, що якщо податкове зобов`язання виникає на підставі податкового законодавства, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв`язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов`язання, яке підлягає сплаті у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк після його узгодження.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 54.3 статті 54 ПК України визначає випадки, коли на контролюючий орган покладено обов`язок визначити суми грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених ПК України). Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом).

Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган.

За змістом статті 58 ПК України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених ПК України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків.

Згідно з частиною першою статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У відповідності до підпункту 153 пункту 1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

За змістом пункту 18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Пунктом 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1037, протягом строків оскарження суми грошових зобов`язань, визначених Податковим кодексом України, податкова вимога з податку, що оскаржується не надсилається.

Отже, з поданих Відповідачем актів перевірок та податкових повідомлень-рішень податкового органу вбачається, що визначені ним суми зменшення задекларованого Відповідачем у певних податкових періодах від`ємного значення податку на додану вартість є до цього часу неузгодженими внаслідок їх оскарження ПАТ «Запоріжсталь» в адміністративному чи судовому порядку.

До моменту узгодження податкового зобов`язання воно не є таким, що покладає на платника податків (в даному випадку ПАТ «Запоріжсталь») будь-які додаткові фінансові витрати. Вказане означає, що на день прийняття цього рішення склад податкових зобов`язань, а також сума від`ємного значення ПДВ задекларовані Відповідачем не змінилися і для нього не настало жодних негативних фінансових наслідків.

Виходячи зі змісту п. 10.14. договору, на який посилається відповідач, податковим органом повинні бути виявлені порушення вимог законодавства, що підлягають виконанню платником податків. В той же час ані акти перевірок, ані відзив відповідача не містять посилання на норму діючого законодавства та фактичні обставини щодо дій, які не були виконані або що підлягають виконанню позивачем.

Порушення, що закладені в умови п. 10.14 договору (вимог пов`язаних з державною реєстрацією, знаходженням за місцем реєстрації, у своєчасній сплаті податків, зборів та інших обов`язкових платежів) перевірками з боку Позивача не виявлені.

Що стосується неможливості реалізації права відповідача на бюджетне відшкодування, то єдине, на що міг вплинути постачальник, є податковий кредит, який був сформований за операціями між сторонами.

Проте, відмова податкового органу в реалізації права відповідача на отримання бюджетного відшкодування носить характер взаємовідносин, що виникли на підставі податкового законодавства, і не може поширюватись на спірні господарські відносини з позивачем.

У випадку, якщо визначені податковим органом суми зменшення від`ємного значення ПДВ у відповідних періодах стануть узгодженими, тобто фактично призведуть до неможливості Відповідачем скористатися податковим кредитом на такі суми, то завдані цим збитки, за наявності усіх інших умов, в тому числі вини Позивача, можуть бути предметом іншого спору про стягнення Відповідачем з Позивача таких збитків.

Також суд враховує, що ПАТ «Запоріжсталь» є великим платником податків, а тому податкові органи здійснюють його перевірки щодо формування податкового кредиту з ПДВ фактично щомісяця, про що йому достеменно відомо.

Вказане означає, що відкладальні умови п. 10.14 Договору надають можливість Відповідачу (Покупцю) ухилятися від свого обов`язку з оплати отриманих від постачальників товарів на невизначений час, в даному випадку - ресурсів від Позивача, що не відповідає умовам ст. 212 ЦК України (Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина), а також принципу справедливості та рівності сторін у господарських взаємовідносинах.

Також суд погоджується з доводами Позивача в цій частині, який відповідно до Податкового кодексу України, з дотриманням встановлених строків подав податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні були зареєстровані (цей факт не заперечується Відповідачем і відображений в актах перевірки також), що надало ПАТ «Запоріжсталь» право на беззаперечне включення до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з поставки по цим операціям. Тобто, права ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на отримання податкового кредиту (на що міг вплинути Позивач) реалізовані у повному обсязі.

Крім цього, ст. 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ст.. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Отже, законом визначені правові наслідки не передачі документів при поставці продукції, до яких не відноситься відмова від оплати товару, на чому наполягає Відповідач.

Підсумовуючи викладене, суд виходить з того, що відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД (вул. Олексія Терьохіна, буд. 8-А, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 39643477) 541 691 (п`ятсот сорок одну тисячу шістсот дев`яносто одну) грн. 90 коп. - основного боргу; 17 138 (сімнадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 51 коп. - інфляційних втрат; 10 582 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн. 37 коп. - 3 % річних, а також 8541 (вісім тисяч п`ятсот сорок одну) грн. 19 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне судове рішення складено та підписано 09.12.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.