Повістка

від 19.12.2024 по справі 908/1191/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/92/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024Справа № 908/1191/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1191/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» (електронна пошта: shoniiamaka@gmail.com; вул. Олексія Терьохіна, буд. 8-А, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 39643477)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (електронна пошта: office@zaporizhtal.com; 3230506354@mail.gov.ua; вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191230)

про стягнення 629 685,19 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача:Прокопенко М.О., адвокат, довіреність №20-144 від 25.12.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001437 від 30.10.2017;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі №908/1191/24 (суддя Проскуряков К.В.), повний текст рішення підписано 09.12.2024, позов задоволено: стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» (вул. Олексія Терьохіна, буд. 8-А, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 39643477) 541 691 (п`ятсот сорок одну тисячу шістсот дев`яносто одну) грн. 90 коп. - основного боргу; 17 138 (сімнадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 51 коп. - інфляційних втрат; 10 582 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн. 37 коп. - 3 % річних, а також 8541 (вісім тисяч п`ятсот сорок одну) грн. 19 коп. витрат зі сплати судового збору.

10.12.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1191/24, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 500,00 грн.

У зв`язку із перебуванням судді Проскурякова К.В. у відпустці з 10.12.2024 до 07.01.2025, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024, заяву про виправлення описки у справі №908/1191/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 11.12.2024 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 19.12.2024 о 12:00 год.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк до 18.12.2024 для надання суду обґрунтованих письмових заперечень на заяву.

18.12.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні 19.12.2024 технічна фіксація здійснювалась на комплексі «АКОРД».

Представник позивача в судовому засіданні не з`явилась.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заяви заперечив, вважає, що обґрунтованим розміром витрат є 1000,00 грн.

У судовому засіданні19.12.2024 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240, 244 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення, повідомлено, що повний текст додаткового рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин додаткового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Під час подання позовної заяви позивачем було вказано орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу, які Позивач очікував понести при розгляді справи, в розмірі 25 000,00 грн. у заяві від 11.06.2024 позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 24 500,00 грн. За результатами розгляду справи у заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути з відповідача судові витрати позивача на правову допомогу розмірі 32 500,00 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач заперечує проти задоволення вказаних витрат з огляду на те, справа не є складною і не потребувала багато часу для опрацювання та збирання доказів, оскільки практика судів у подібних правовідносинах є однозначною та численною. Відзив поданий до суду не містив аналізу великої кількості нормативних актів, тому їх підготовка не могла зайняти великої кількості часу. Позивач у вказаній заяві не наводить розрахунок витраченого часу та обґрунтування вказаної суми. Просить зменшити розмір правничої допомоги до 1000,00 грн.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

У силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. п. 130-132, 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У даній справі встановлено фіксований розміру гонорару.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката у загальному розмірі 32 500,00 грн.

На підтвердження надання адвокатом Шонією М.В. адвокатських послуг при розгляді справи № 908/1191/24 заявником надано суду:

- копію ордеру серії АР №1172950 від 17.04.2024;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001437 від 30.10.2017;

- копію Договору про надання правничої допомоги №68 від 01.12.2023;

- копію Додатку №1 від 01.12.2023 до Договору про надання правничої допомоги №68 від 01.12.2023;

копію Додатку №2 від 01.12.2023 до Договору про надання правничої допомоги №68 від 01.12.2023;

- копію картки платника податків Шанії М.В.;

- копію Акту №1/2024 надання послуг з правничої допомоги від 07.06.2024;

- копію Акту №2/2024 надання послуг з правничої допомоги від 06.12.2024, наданих за Договором про надання правничої допомоги №68 від 01.12.2023.

Відповідно до п. 1.1 Договору №68 про надання правничої допомоги від від 01.12.2023 Адвокат (Шонія М.В.) предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги Клієнту.

На виконання п. 1.1. даного Договору Клієнт надає право (уповноважує) Адвоката при здійсненні своїх повноважень (перелік не є обмеженим): складати, підписувати, подавати позовні заяви, - представляти Клієнта перед державними органами, банками, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та будь-якими фізичними особами; - представляти Клієнта в правоохоронних та контролюючих органах, органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, органах Державної виконавчої служби, судах всіх інстанцій, у тому числі місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), судах апеляційної та касаційної інстанцій (загальних, господарських, адміністративних), Верховному Суді, Конституційному Суді України з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження та захиснику Клієнта незалежно від його процесуального статусу (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок тощо). Для вчинення вищезазначених дій Адвокату надається право: - одержувати необхідні довідки та документи, підписувати та подавати претензії, вимоги, заяви, листи, клопотання, позовні заяви, заперечення, відзиви, заяви про видачу судових наказів та виконавчих листів, скарги, апеляційні скарги, касаційні скарги, розписуватись на них від імені Клієнта, сплачувати від імені Клієнта судовий збір, а також знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення (вироки, рішення, постанови, ухвали) судів, збирати будь-які відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, а також користуватися всіма іншими правами, наданими законодавством України для такого роду повноважень та цим Договором (п.1.2 Договору №68).

Адвокат зобов`язується надати правову допомогу Клієнту із представництва та захисту законних прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Договору (п. 2.2. Договору №68).

Клієнт, відповідно до п. 2.3.1. Договору №68, зобов`язався сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк окремо погоджені між ними.

За умовами п. 3.1. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025.

Детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Клієнтом Адвокату гонорару та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього Договору (п.5.1 Договору №68).

Згідно із Додатком 1 до Договору №68 від 01.12.2023 визначено вид та вартість послуг:

ознайомлення та правовий аналіз документів пов`язаними зі стягненням заборгованості (договір, видаткові накладні щодо поставки за договором, платіжні інструкції); розрахунок 3%, пені, інфляційних витрат, що підлягають нарахуванню на заборгованість; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості 3000,00 грн;

підготовка відповіді на відзив 1500,00 грн;

представництво інтересів Клієнта в суді І інстанції (кожне судове засідання) 2000,00 грн;

винагорода адвоката за досягнення рішення за результатами розгляду в суді справи про стягнення заборгованості на користь Клієнта (І інстанція) 20 000,00 грн.

Згідно із Додатком 1 до Договору №68 від 01.12.2023 визначено вид та вартість послуг:

Додатком №2 до Договору №68 від 01.12.2023 визначено строки оплати на протязі 10 робочих днів від дня підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до акту №1/2024 загальна вартість послуг становила 4500,00 грн за ознайомлення та правовий аналіз документів пов`язаними зі стягненням заборгованості (договір, видаткові накладні щодо поставки за договором, платіжні інструкції); розрахунок 3%, пені, інфляційних витрат, що підлягають нарахуванню на заборгованість; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості (3000,00 грн) та підготовку відповіді на відзив (1500,00 грн).

Згідно з підсумковим актом №2/2024 та розрахунком до нього визначено вартість послуг за актом 8000,00 грн представництво інтересів Клієнта в суді І інстанції: 16.09.2024 вартість 2000 грн; 09.10.2024 вартість 2000 грн; 04.11.2024 вартість 2000 грн; 02.12.2024 вартість 2000 грн.

Таким чином: 4500,00 грн за актом №1/2024, 8000,00 грн за актом №2/2024, 20 000,00 гонорар за досягнення рішення за результатами розгляду в суді справи про стягнення заборгованості на користь Клієнта (І інстанція), а всього заявлено 32 500,00 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Загальний розмір витрат на правничу допомогу, заявлений позивачем, становить 32 500,00 грн.

Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Судом встановлено, що у даній справі вартість послуг, що надавались адвокатом встановлено у вигляді фіксованої суми за результатами розгляду в суді першої інстанції, а також додатково за кожним видом послуг.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги розумну необхідність судових витрат безпосередньо для даної справи, завищений розмір, як на думку суду, фіксованої суми гонорару щодо іншої сторони спору (20 000,00 грн), відсутність, за переконанням суду, складності даної справи, завищену вартість послуги за участь у судових засіданнях (2000,00 грн за 1 судове засідання), виходячи з кількості і тривалості засідань у справі, в яких брала участь представник позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат в сумі 14 000,00 грн, та відповідно не покладає такі витрати на позивача.

Отже, з аналізу матеріалів справи, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також того, що розмір заявлених витрат на професійну правову допомогу не повністю відповідає критеріям їхньої реальності та розумності, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає відшкодуванню 18 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» (вх.№24075/08-08/24 від 10.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1191/24 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (електронна пошта: office@zaporizhtal.com; 3230506354@mail.gov.ua; вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» (електронна пошта: shoniiamaka@gmail.com; вул.Олексія Терьохіна, буд. 8-А, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 39643477) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 500,00 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.). Видати наказ.

У решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 27.12.2024.

Направити додаткове рішення суду учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.

СуддяС.І. Педорич