Рішення

від 10.12.2024 по справі 344/10809/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10809/24

Провадження № 2/344/2886/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Бабій О.М.,

секретаря Волощук Є.Ю.,

за участі прокурора Гаркот Л.Б., представника відповідача адвоката Крупей С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом за позовом Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник окружної прокуратури міста Івано-Франківська, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.07.2021 приблизно о 23 годині 05 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався у м. Івано-Франківську по вул. Івасюка, зі сторони вул. Вовчинецької у напрямку вул. Миколайчука. При цьому швидкість руху автомобіля марки ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1 становила приблизно 5861 км/год, що перевищувала максимально-дозволену швидкість в межах населеного пункту. В той час, попереду автомобіля марки ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1 у правій смузі, прямолінійно, у попутному напрямку, рухався велосипедом білого кольору ОСОБА_2 . При наближенні до останнього, водій ОСОБА_1 проявив неуважність, не урахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав дозволеної та безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, з моменту виникнення перешкоди для руху у вигляді велосипедиста, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, унаслідок чого вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 .

При цьому водій ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п.2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п.12.4., який дозволяє у населених пунктах рух транспортних засобів зі швидкістю не більше 50 км/год;

п.13.1., відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стані транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції.

У результаті порушення ОСОБА_1 ПДР України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої велосипедист ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми органів грудної клітки з переломами 6, 7, 8, 10 ребер зліва, з крововиливом в ліву плевральну порожнину, закритої черепно-мозково-лицевої травми зі струсом головного мозку, переломами передньої та задньої стінок лівої верхньо-щелепової пазухи, нижнього краю орбіти, скроневого відростка лівої виличної кістки з крововиливом в ліву верхньо-щелепову пазуху, які, згідно висновку судово-медичного експерта №507 від 10.09.2021, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.01.2024 у справі №344/15589/21, закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з примиренням потерпілого та обвинуваченого. Заявлений прокурором цивільний позов за його клопотанням залишено без розгляду.

Відповідно до інформації КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» витрати закладу охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 , за період із 07.07.2021 по 30.07.2021 року становлять в загальному розмірі 37 791.31 грн.

З огляду на зазначене, керівник Івано-Франківської окружної прокуратури просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , в розмірі 38 791.31 грн., які перерахувати в дохід державного бюджету.

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 11.06.2024 відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08 липня 2024 року від представника відповідача адвоката Крупей С.Є., на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.08.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Крупей Станіслава Євгенійовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

10 липня 2024 року через інформаційну систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого сторона відповідача просить у задоволенні позову відмовити. Вимоги позивача, викладені в позовній заяві, не визнаються повністю з наступних причин - підставою цивільного позову є факт завдання потерпілому безпосередньо кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, що є предметом кримінального провадження, майнової та/або моральної шкоди. Обов`язковим тут є наявність прямого причинного зв`язку між вчиненим діянням та шкодою. Тому цивільними позивачами у кримінальному провадженні можуть бути фізичні особи, яким вказаними діяннями завдано майнової та/або моральної шкоди, а з-поміж юридичних осіб лише ті, які зазнали майнової шкоди. Якщо цивільний позов подається не з наведених підстав чи не вказаними особами, а наприклад, у порядку регресу , то суд постановляє ухвалу про повернення цивільного позову. Вказує, що позивачем зазначено, що факт лікування потерпілого та витрати на лікування підтверджується листом-довідкою комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 30.09.2021 №1725, де прокурор зазначає суму 37 791,31 грн. (хоча ціна позову вказана: 38 371,31).

Окрім того вважає, що у даній категорії справи позивач не звільнений від сплати судового збору. Окрім того відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, тому вимоги ч.3 ст.28 ЦПК України до цих правовідносин не застосовуються, відтак, поданий прокурором позов повинен пред`являтися за загальними правилами підсудності справ, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України. Відповідач ОСОБА_1 , значиться зареєстрованим за адресою: Надвірнянський район, с. Пасічна, з 16.10.1997 р. по теперішній час, а тому дану справу необхідно передати до суду за належною підсудністю.

Також вказав, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого у межах страхового відшкодування, на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. На дату дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність відповідача була застрахована, а автомобіль, яким він керував, був забезпечений, на підставі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів Поліс № 201270875, страхова компанія ПрАТ СК "ПЗУ Україна" у зв`язку з чим, вимога про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину має нести ПрАТ СК "ПЗУ Україна. За наведених підстав у задоволення позову просив відмовити.

18 липня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої сторона позивача вважає зазначену позицію представника відповідача у відзиві необґрунтованою та безпідставною.

25 липня 2024 року через інформаційну систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив згідно яких відповідач вважає, що позивач, хибно вважає, що дані правовідносини в даній цивільній справі врегульовані статтею 1206 ЦК України, та жодним чином не коментує застосування ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських та придбанням лікарських засобів. Просив у задоволенні позову відмовити із підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

29 серпня 2024 року від представника відповідача адвоката Крупей С.Є., на електронну адресу суду надійшли клопотання про залишення позовної заяви без руху та про направлення справи за підсудністю.

Ухвалою суду від 29.08.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Крупей Станіслава Євгенійовича п про направлення справи за підсудністю - відмовлено.

Також, того ж числа в судовому засіданні, ухвалою, яка занесена до Журналу судового засідання відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки питання відкриття провадження у справі вже вирішено і судом під час відкриття провадження у справі встановлено, що підстав для залишення позову без руху немає.

29.08.2024 року через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, згідно яких факт лікування потерпілого ОСОБА_2 та розмір витрат на його лікування підтверджуються листом - довідкою КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», у якому наведено відповідний розрахунок (оскільки форма встановленого зразка відсутня). Як вбачається із листа-довідки КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», у якому зазначено розрахунок вартості лікування ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні в відділенні торокальної хірургії КНП «ОКЛ ІФ ОР» з 07.07.2021 по 30.07.2021, витрати на лікування становлять 38 791,31 грн., що включає: вартість ліжко-дня - 33 792,29 грн. (за 23 л/д), або ж 1469,23 грн. за один ліжко-день, медикаменти по факту - 1 707,02 грн., обстеження по факту - 3 292 грн. Листа КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 29.08.2024 із розрахунком витрат на лікування отримано цього ж дня (з метою спростування заперечень представника відповідача) та оригінал знаходиться в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Щодо зазначення прокурором суми позову, то сума позовних вимог, зазначених прокурором у позовній заяві, складає 38791,31 грн., що підтверджується зазначенням вказаної суми як ціни позову, так і у прохальній частині позову. Зазначення в описовій частині позову суми 37791,31 грн. є опискою, що не має істотного характеру, оскільки позовні вимоги прокурора підтверджуються шляхом додавання складових витрат на лікування потерпілого, а також долученими до позовної заяви документами. Щодо сплати судового збору за подання позовної заяви. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Оскільки керівником Окружної прокуратури міста Івано-Франківська подано позов в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, орган прокуратури звільняється від сплати судового збору.

Вказані пояснення представник відповідача отримав в ході судового засідання 29.08.2024 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.155), яка була долучена до матеріалів справи 02.09.2024 року.

29 серпня 2024 року від представника відповідача адвоката Крупей С.Є., на електронну адресу суду надійшло клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 (а.с.137-138)

У судовому засіданні 29.08.2024 року клопотання представнику відповідача про виклик свідка задоволено.

30 вересня 2024 року через інформаційну систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло заперечення, згідно якого в рамках розгляду справи учасником справи прокурором Гаркот Л.Б, 29.08.2024 було заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень від 29.08.24 р. та довідки №2066 від 29.08.24 р. З зазначеним клопотанням представник відповідача не згодний, та вважє його задоволення недоцільним (незаконним), через те, що його подання не передбачено чинним ЦПК України. Вказав, що копії доказів, що подаються до суду, не було заздалегідь надіслано або надано особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Оскільки копію пояснення від 29.08.24 р. та копію довідки №2066 від 29.08.24 р. було вручено безпосередньо в ході судового засідання 29.08.24 р. Крім того відповідно до частини шостої статті 24 Закону України "Про прокуратуру" змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня. Позовну заяву було подано Керівником окружної прокуратури міста Івано-Франківська. Проте додаткові пояснення від 29.08.24 року за підписом першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська Віталія Гураша. Тому просив відмовити в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень від 29.08.24 р. та довідки №2066 від 29.08.24 р. поданого під час судового засідання 29.08.2024 року в повному обсязі.

У судовому засіданні 02 жовтня 2024 року у даному клопотанні представнику відповідача судом було відмовлено, про що постановлено ухвалу із занесенням до Журналу судового засідання (а.с.168).

02.10.2024 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (а.с.163-167).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02 жовтня 2024 року клопотання задоволено, поновлено процесуальний строк на подання клопотання та ухвалено витребувати від Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» належним чином завірену копію медичної довідки стаціонарного хворого ОСОБА_2 № 10120/2021, довідку про відвідування консультацій лікарів та інших документів щодо лікування ОСОБА_2 за період із 07.07.2021 по 30.07.2021 рік, оскільки представник відповідача висловлював сумніви щодо кількості днів перебування потерпілого на лікуванні.

10.10.2024 до суду надійшли копії медичної карти стаціонарного хворого № 10120/2021 ОСОБА_2 (а.с.178-211).

12 листопада 2024 року через інформаційну систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим, оскільки представлений документ не є ні оригіналом ні належно завіреною копією, документ є не завірений у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 12 листопада 2024 року було встановлено, що копії медичної карти №10120/2021 на 33 арк., яка зареєстрована за Вх № 55737/24-Вх від 10.10.2024 року завірено відповідно до законодавства.

У судовому засіданні 12.11.2024 року відмовлено у задоволенні такого клопотання представника відповідача із занесенням відповідної ухвали суду до Журналу судового засідання, оскільки доказ оформлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові, просив позов задоволити, щодо продовження розгляду справи без допиту свідку не заперечив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити, щодо продовження розгляду справи без допиту свідку не заперечив, оскільки йому не відомо не точно проживає свідок. Також вказав, що вважає, що його клопотання судом розглянуто не належним чином, без постановлення відповідних ухвал.

Від представника Національної служби здоров`я України 02.07.2024 року на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задоволити.

Представник Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в судове засідання не прибув, повідомлявся у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до висновку про доцільність задоволення вимог, виходячи з наступного.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.03.2024 у справі № 344/15589/21 встановлено, що ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за наступних обставин. Так, 06.07.2021 приблизно о 23 годині 05 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався у м. Івано-Франківську по вул. Івасюка, зі сторони вул. Вовчинецької у напрямку вул. Миколайчука. При цьому швидкість руху автомобіля марки ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1 становила приблизно 5861 км/год., що перевищувала максимально-дозволену швидкість в межах населеного пункту. В той час, попереду автомобіля марки ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1 у правій смузі, прямолінійно, у попутному напрямку, рухався велосипедом білого кольору ОСОБА_2 . При наближенні до останнього, водій ОСОБА_1 проявив неуважність, не урахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав дозволеної та безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, з моменту виникнення перешкоди для руху у вигляді велосипедиста, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, унаслідок чого вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 .

При цьому водій ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п.2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п.12.4., який дозволяє у населених пунктах рух транспортних засобів зі швидкістю не більше 50 км/год;

п.13.1., відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стані транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції.

У результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої велосипедист ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми органів грудної клітки з переломами 6, 7, 8, 10 ребер зліва, з крововиливом в ліву плевральну порожнину, закритої черепно-мозково-лицевої травми зі струсом головного мозку, переломами передньої та задньої стінок лівої верхньо-щелепової пазухи, нижнього краю орбіти, скроневого відростка лівої виличної кістки з крововиливом в ліву верхньо-щелепову пазуху, які, згідно висновку судово-медичного експерта №507 від 10.09.2021, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.01.2024 у справі №344/15589/21, закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з примиренням потерпілого та обвинуваченого. Заявлений прокурором цивільний позов за його клопотанням залишено без розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно довідки КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» №1725 від 30.09.2021 та від 09.08.2024 № 206 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні торокональної хірургії КНП «ОКЛ ІФ ОР» з 07.07.2021 по 30.07.2023. Витрати закладу охорони здоров`я на проведення стаціонарного лікування ОСОБА_2 становлять 38 791,31 гривень із них вартість ліжко дня 33 792,29 грн., медикаменти по факту 1 707,02 грн., обстеження по факту 3 292 грн.

Також період перебування потерпілого ОСОБА_2 на лікуванні та надання йому медичної допомоги підтверджується копією медичної карти стаціонарного хворого.

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з п. 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (п. 27 зазначеної постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері (ч. 3 ст. 18 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров`я»).

Стягнення коштів здійснюється на підставі «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545.

Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної карти стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць

Фінансування закладу охорони здоров`я відповідно до ст. 89 Бюджетного Кодексу України, здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

Згідно статуту комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», затвердженого рішенням обласної ради від 20.09.2019. №1227-30/2019, підприємство є неприбутковим підприємством, об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, цьому особи міст Івано-Франківської області. Власником Підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Івано-Франківської області в особі Івано-Франківської обласної ради.

Згідно п. 5.1. Статуту майно Підприємства є комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області і закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Тобто, послуги КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ, як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, що підтверджується зокрема і відповідними довідками КНП «ОКЛ ІФ ОР» (а.с.36, а.с.38).

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

У даній справі, звертаючись до суду з даним позовом відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертої статті 56 ЦПК України, прокурор обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначив прокурор, ні Івано-Франківською обласною радою, ні НСЗУ, ні комунальним закладом охорони здоров`я, з моменту завершення лікування потерпілого не вживались заходи щодо стягнення в установленому порядку витрат понесених на лікування останнього, чим порушуються інтереси держави внаслідок ненадходження таких коштів до державного та міського бюджету, що є підставою для представництва прокурором цих інтересів у суді (а.с.27, а.с. 33).

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

Оскільки Національна служба охорони здоров`я не звернулася самостійно до суду із позовом про відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, вказане свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави, а відтак, у прокурора виникає право на звернення із позовом до суду на захист державних інтересів, оскільки вказана бездіяльність позивача призводить до ненадходження коштів до обласного бюджету.

Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська на адресу Національної служби здоров`я України 31.08.2023 надіслано лист щодо вжиття заходів представницького реагування, спрямованих на відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Водночас, згідно листа Національної служби здоров`я України від 08.09.2023 N?31233/2-16-23 нею повідомлено, що НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Разом з Тим, Національної служби здоров`я України не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень та готова до співпраці в межах повноважень.

07.05.2024 Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська повторно повідомлено Національну службу здоров`я України про факт порушення інтересів держави та встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, однак НСЗУ не вжила заходів та не звернулася із позовом до суду про стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів.

05.06.2024 прокурором, попередньо, до звернення із позовом до суду, повідомлено Національну службу здоров`я України про намір звернення до суду.

Наведені обставини, дають право Окружній прокуратурі міста Івано-Франківськ вживати заходи представницького характеру на захист інтересів держави в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Питання відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, врегульовано ст. 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину (ст. 1206 ЦК України).

За змістом наведеної норми матеріального права обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.

Таким чином, законодавець відмежовує поняття витрат на лікування потерпілого від злочину та інституту шкоди, відповідальність за заподіяння якої не завжди покладається на винну особу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від07.07.1995№ 11«Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи,яка потерпіла від злочину,та судових витрат» постановлено звернути увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Пунктом 3 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993№ 545 встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Згідно вказаного Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого форма 003 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно зі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.01.2022 у справі № 344/15589/21 встановлено, що порушення водієм ОСОБА_1 , вимог п.п.2.3 (б), 12.1, 12.3, 12.4, 13.1 ПДР, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_2 , тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 , перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні торокональної хірургії КНП «ОКЛ ІФ ОР» з 07.07.2021 по 30.07.2023, що підтверджується довідкою КНП «ОКЛ ІФ ОР» №1725 від 30.09.2021 року та довідкою № 2066 від 29.08.2024 року (а.с.143).

Вартість лікування, відповідно до довідок наданих лікувальним закладом становить 38 791,31 гривень із них вартість ліжко дня 33 792.29 грн., медикаменти по факту 1 707.02 грн., обстеження по факту 3 292 грн.

Із копії медичної карти стаціонарного хворого №10120/2021 ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_2 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні торокональної хірургії КНП «ОКЛ ІФ ОР» травми спричинені йому були внаслідок ДТП, він був збитий автомобілем, їхав на велосипеді, зазнав пошкоджень середньої тяжкості (а.с. 178-211).

Відтак,враховуючи,що внаслідок винних дій ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» та відповідно,закладом охорони здоров`я понесено витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 , у сумі 38 791,31 гривень, при цьому вказані витрати не відшкодовані, що свідчить про порушення інтересів держави, за захистом яких до суду звернувся керівник окружної прокуратури м. Івано-Франківська, а тому,суд вважає,що дані кошти,підлягають до стягнення із ОСОБА_1

Вказаний висновок узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, яка, в тому числі викладена у постанові від 24.01.2016 у справі № 6-1343цс15.

Щодо порушення судом, на думку представника відповідача, правил підсудності у справі, то суд вважає, що такі правила підсудності не порушено зважаючи також на ч. 3 ст. 28 ЦПК України та на постанову Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 358/469/16-к.

На підставі вищевикладеного, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь держави, слід стягнути 1211.20 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.4,12,13,81,89,263,268,273,352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України, код ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження якої: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. № 19, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 38 791 (тридцять вісім тисяч сімсот дев`яносту одну) гривню 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь держави (UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2024 року.

Суддя Бабій О.М.