Ухвала

від 25.11.2024 по справі 203/2664/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3182/24 Справа № 203/2664/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12024041030001514 року щодо:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Письменне, Васильківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_8

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 1 (один) рік, та відповідно до вимог до п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України на останнього покладені наступні зобов`язання; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Судом вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.

Цим вироком ОСОБА_6 визнаний винним за наступних обставин.

28 квітня 2024 року, приблизно о 12 годині 26 хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи в магазині «АТБ Маркет», що розташований за адресою: пл. Вокзальна, 5, м. Дніпро, діючи умисно, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв зазначене з торгівельних стелажів магазину «АТБ-Маркет»: консерви 325 г Своя Лінія Яловичина ; власному соку з/б, вартістю 81 гривні 33 копійки, у кількості 2-штуки; -Горілка- 0,5 л Хлібний Дар Класична 40% об ск/бут, вартістю 85 гривень 03 копійки, кількості 2-штуки; - Хліб 450 г Хлібзавод №10 Гірчичний нарізний в/г п/ет.вартістю 19 гривень 88 копійок, у кількості 1-штука;, загальною вартість: 352 гривень 60 копійок, що належать ТОВ «АТБ-Маркет», сховавши викрадене майно у кишеню своєї куртки, пройшовши повз касової зони, направився до виходу з магазину «АТБ-Маркет», розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим, потерпілому в особі TOB «АТБ-Маркет», матеріальний збиток на загальну суму 352 гривень 60 копійок.

Вказані дії ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Крім того, в період дії воєнного стану, 28 квітня 2024, приблизно о ІЗ годині 14 хвилин, ОСОБА_9 , перебуваючи в магазині «Сільпо», що розташований за адресою: вул. Пастера, буд. 6-а, м. Дніпро, діючи, умисно, повторно, умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв з торгівельних стелажів магазину «Сільпо»: Сир Wyke Farms Чеддер білий м`який кор/мол., вартістю 323 гривні 59 копійок; Сумку-майка Сільпо 260*440*120, вартістю 3 гривні 74 копійки, у кількості 2-штуки; Приправу Торчин 10 овочів, вартістю 19 гривень 08 копійок, у кількості, І - штука; Приправу Торчин з куркою, вартістю 21 гривня 86 копійок, у кількості 2 - штуки; Буженину Самобранка Українська к/в в/г мал вакуум, вартістю 221 гривня 53 копійки, та сховавши викрадене майно під куртку, пройшовши повз касової зони, направився до виходу з-магазину «Сільпо».

Однак, ОСОБА_6 виконавши усі дії, які вважав за необхідне для доведення кримінального правопорушення до кінця, не зміг розпорядитись викраденим майном, оскільки був затриманий працівниками служби безпеки магазину «Сільпо» на місці вчинення кримінального правопорушення одразу після виходу з магазину.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, чим намагався спричинити ТОВ «Сільпо-фуд» матеріальну шкоду на суму 615 гривень 40 копійок,

Вказані дії ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.

В апеляції:

- прокурор просить оскаржуваний вирок суду скасувати у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння та на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрити кримінальне провадження №12024041030001514 року щодо ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

В обґрунтування апеляційних вимог не оспорюючи кваліфікації дій, фактичних обставин та доведеності вини ОСОБА_6 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалось кримінальна протиправність діяння.

Зазначає, що Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадання чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів, який набрав законної сили 09.08.2024 року, в новій редакції викладено ст. 51 КУпАП, а саме дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати є викрадення, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Зауважує, що для кваліфікації кримінального правопорушення сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка визначена п. 169.1 ст. 169 Податкового Кодексу України на відповідний період.

Вказує, про те, що на період інкримінованих подій у 2024 році розмір податкової соціальної пільги становив 1514 грн., внаслідок чого викрадення майна на суму до 3028 грн. повинно кваліфікуватись, як адміністративне правопорушення. Враховуючи, що сума викраденого ОСОБА_6 майна за першим та другим епізодом є меншою ніж 3028 грн., вважає, що судом повинно бути застосовано положення ч. 1 ст. 5 КК України, так як вищезазначеним законом поліпшується становище особи, через що закон має зворотню дію в часі, та поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності.

Заслухавши прокурора, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, обвинуваченого який не заперечував проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Доводи прокурора щодо зворотної дії змін до ст. 185 КК України внаслідок набрання чинності Законом №3886-ІХ, є слушними, з огляду на таке.

Відповідно до 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип гарантований і ст. 7 Конвенції про захист права та основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.

Законом №3886-ІХ у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.

Звертається увага, положення що статті 185 КК України фактично містять відсилку до 51 КУпАП яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 НМ безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.

Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом №3886-ІХ кримінальна відповідальність за статтею 185 може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 НМ. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

А тому, для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтею 185 КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 НМ, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у справі №278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року.

На день апеляційного розгляду набули чинності зміни до законодавства України, що вплинули на розмір матеріальної шкоди, за заподіяння якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку.

Приймається до уваги, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.

Відповідно до Податкового Кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за 185 КК України у 2024 році, тобто на час вчинення ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень у 2024 році, розмір податкової соціальної пільги становив 1514 грн., внаслідок чого викрадення майна на суму до 3028 грн. повинно кваліфікуватись, як адміністративне правопорушення.

Згідно оскарженоговироку ОСОБА_6 обвинувачується увчиненні двохепізодів крадіжки,перший зяких вчинений28.04.2024у ТОВАТБ Маркетна загальнусуму 352грн.60коп.,а другий-28.04.2024у ТОВСільпо-фудна суму615грн.40коп.,отже,оскільки вартістьвикраденого майнана часвчинення діянняне перевищувала2НМ,до цьогодіяння маєзастосовуватися ст.5КК України,на підставічого апеляційнаскарга підлягаєзадоволенню,а вироксуду скасуваннюз подальшимзакриттям кримінальногопровадження,у зв`язкуз декриміналізацією закону,яким встановлюваласякримінальна протиправністьдіяння.

Керуючись ст.ст. 5, 404, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 , - задовольнити.

Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12024041030001514 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, - скасувати.

Кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, на підставі пункту 4-1 частини ч. 1 ст. 284 КПК України, - закрити, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4