Постанова

від 10.12.2024 по справі 202/5390/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10195/24 Справа № 202/5390/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Марченко Н. Ю. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.

при секретарі Керімовій-БандюковійЛ.К.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від11вересня 2024року посправі зазаявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріальної району, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року по справі № 202/5390/16-ц за його позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріальної району, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації.

Заява мотивована тим, що вказаним судовим рішенням було відмовлено у задоволенні позову в частині визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 , та знятті її з реєстрації місця проживання.

Позивач вважає, що зазначене судове рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки суд не навів мотивування щодо переваги показів свідків з боку відповідача над показами свідків з боку позивача щодо проживання чи не проживання відповідача ОСОБА_2 у спірній квартирі. Судом не було взято до уваги той факт, що будь-які речі відповідача у квартирі відсутні, вона не приймала участі в утриманні житла.

Крім того, суд послався, що відповідач не має іншого житла на праві власності чи законного володіння, внаслідок чого у разі задоволенні позову відповідач може втратити право користування єдиним житлом і стати безхатченком.

Водночас 28 травня 2024 року він дізнався, що відповідач ОСОБА_2 під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції, а саме 07 липня 2021 року, набула право власності на житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого залишається по цей час.

За цих позивач просить скасувати рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року по справі № 202/5390/16-ц за нововиявленими обставинами та задовольнити його позов, визнавши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року відмовлено; рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року залишено в силі.

Ухвала судумотивована тим,що наведенапозивачем обставинащодо набуттявідповідачем прававласності наінше житло07липня 2021року неє нововиявленоюу розумінністатті 423ЦПК Українита неможе бутипідставою дляперегляду занововиявленими обставинамисудового рішеннявід 14серпня 2020року,оскільки виниклапісля йогоухвалення іне віднесеназаконом донововиявлених обставин.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є передчасними та такими, що зроблені при поверхневому дослідженні матеріалів справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2021 року, було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріальної району, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації.

Суд визнав ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , а в іншій частині позову було відмовлено.

Зокрема, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 у частині визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 , суд виходив із того, що за змістом статті 71 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у випадку, коли вона була відсутня в ньому понад шість місяців і без поважних причин. Однак матеріали справи не містять переконливих доказів щодо не проживання та не користування відповідачем ОСОБА_2 зазначеною квартирою без поважних причин.

При цьому судом було також враховано, що ОСОБА_2 у 1960 роках набула право користування спірним житлом згідно із законом, тобто набула охоронюване законом право на мирне володіння цим майном як члени сім`ї наймача (батька), та з 1981 року зареєстрована в цьому житлі, іншого житла на праві власності чи законного володіння не має. Сторони мають напружені відносини через спір щодо майна, яке залишилося після смерті їх батьків.

Усі ці обставини, на думку суду, є суттєвим елементом при оцінюванні можливості спільного проживання сторін у спірному житлі, поважності причин непроживання відповідача в квартирі.

З огляду на встановлені обставини, в тому числі відсутність у ОСОБА_2 на час розгляду справи іншого житла, суд вважав, що законних підстав для визнання її такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 , немає, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наведена позивачем обставина щодо набуття відповідачем права власності на інше житло 07 липня 2021 року не є нововиявленою у розумінні статті 423 ЦПК України та не може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення від 14 серпня 2020 року, оскільки виникла після його ухвалення і не віднесена законом до нововиявлених обставин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 423 ЦПК України, рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до ч.3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У пунктах 3, 4, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої ст. 361 ЦПК (на даний час ст.423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої ст. 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, що існують на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, незадоволення певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Не є нововиявленими обставинами також ті обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинам.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції суди вважали доведеною обставиною, що у відповідача ОСОБА_2 іншого житла на праві власності чи володіння не має, тоді як з 07 липня 2021 року остання є законним власником житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_3 , що є нововиявленою обставиною у справі, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що вказані обставини не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України.

Інші твердження апеляційної скарги колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи вказане питання, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв`язку із нововивявленими обставинами.

Оскаржувана ухвала як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді І.А. Єлізаренко

Т.П. Красвітна