Ухвала

від 18.10.2024 по справі 445/2417/24

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/2417/24

Провадження № 1-кп/445/318/24

У Х В А Л А

18.10.2024 Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

- обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про зупинення судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та зупинення судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України,

установив:

В Золочівському районному суді Львівської області перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 подав письмове клопотання, в якому просив зупинити судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до його звільнення з військової служби та змінити запобіжний захід на непов`язаний з триманням під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що сторона захисту вважає здійснення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України таким, що не ґрунтується на матеріалах досудового розсідування у кримінальному провадженні № 22024000000000312 а також не погоджується із встановленими ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2024 ризиками. Також захисник вказує, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та зарахований до розпорядження начальника Національної академії Національної гвардії України відповідним наказом №11 від 17.05.2024.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав вказане клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вважаючи його необгрунтованим і відсутніми підстави, як для зупинення судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , а вимоги клопотання про зміну запобіжного заходу прокурор вважав безпідставними.

Заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

І хоча ч. 1 ст. 335 КПК України закріплює обов`язок, а не право суду зупинити судове провадження, але відповідна норма має застосовуватися, ураховуючи не лише формальну відповідність фактичної ситуації особи, у зв`язку з якою ініціюється питання щодо прийняття відповідного рішення, словесній конструкції норми, в якій відображено зміст конкретної підстави для зупинення провадження, але й цілі, яких прагнув досягнути законодавець за наслідками доповнення норми тією чи іншою підставою.

У п. 2.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к вказано, що способи тлумачення норм права не можна використовувати ізольовано один від одного. Надання переваги словесно-граматичному (буквальному) трактуванню норм законодавства без одночасного цільового (телеологічного) їх тлумачення не дозволить встановити зміст, а також мету та практичне значення існування тієї чи іншої норми у законодавстві. Це може призвести до значних та невиправданих ускладнень у правозастосовній практиці. Тому задля досягнення мети тлумачення правових норм доцільно використовувати способи тлумачення в їхній сукупності та комплексному взаємозв`язку. Наслідком ігнорування певних способів тлумачення норм, зокрема, функціонального, системного, порівняльного, може стати також превалювання формального підходу (форми) до розуміння над змістом (суттю) обставин кримінального провадження, які мають бути досліджені всебічно, повно та неупереджено для дотримання засади законності, передбаченої статтею 9 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1 цього Кодексу.

Отже, ч. 1 ст. 335 КПК України має застосовуватися, беручи до уваги не лише формальну відповідність фактичної ситуації особи, у зв`язку з якою ініціюється питання щодо прийняття відповідного рішення, словесній конструкції норми, в якій відображено зміст конкретної підстави для зупинення провадження, але й цілі, якої прагнув досягнути законодавець за наслідками зазначення у нормі відповідної підстави.

Із наведеного вище вбачається, що за змістом підстав для зупинення судового провадження, які передбачає ч. 1 ст. 335 КПК України, вони безпосередньо пов`язані з неможливістю забезпечити присутність обвинуваченого в судовому засіданні під час судового провадження.

Конструкція ст. 335 КПК України дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об`єктивних перешкод для його продовження.

При вирішенні питання зупинення судового провадження ключовим є не сама по собі відповідність фактичної ситуації одній з обставин, закріпленій у ч. 1 ст. 335 КПК України, а й те, що її існування призводить до об`єктивної неможливості обвинуваченого брати участь у судовому провадженні, що унеможливлює здійснення розгляду справи.

Крім цього, суд бере до уваги зміст та загальну спрямованість змін до КПК України, які були внесені Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 2201-IX від 14.04.2022 та Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» № 2125-IX від 15.03.2022. Так, законодавець наділяє правозастосувача можливістю оцінювати потребу: 1) проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану (п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України), 2) звернення до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування підозрюваному чи обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (абз. 2 ч. 1 ст. 616 КПК України). Таким чином, закон передбачає існування дискреційного порядку вирішення питань, пов`язаних із мобілізацією підозрюваних (обвинувачених) для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Відтак, виходячи з викладеного вище, можна зробити висновок, що положення ст. 335 КПК України у частині зупинення судового провадження у зв`язку із мобілізацією не є імперативними. На відміну від інших підстав для зупинення судового провадження, при зупиненні у зв`язку із мобілізацією обвинуваченого необхідно враховувати реальну можливість його участі у судових засіданнях, зокрема, виходячи з: роду військ, завдань, які виконує відповідний військовій підрозділ, його дислокації; посади обвинуваченого тощо.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 616 КПК України, у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихстаттями 152-156-1,258-258-6,частиною четвертоюстатті 286-1,статтею 348Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно зпідпунктом 1пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Однак, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, зокрема у вчиненні громадянином України у складі організованої групи умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень; добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора. Дана категорія злочинів відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_5 інкримінується кримінальне правопорушення, яке відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, а також враховуючи норму ч. 1 ст. 616 КПК України, в клопотанні захисника про зупинення провадження слід відмовити.

Щодо вимог клопотання про зміну запобіжного заходу слід зазначити таке.

Частинами першою та другою статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч. 1 ст. 26 КПК України).

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що характеризується високим ступенем суспільної небезпеки, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями177та178 КПК України, та зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винними у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи, що ризики, встановлені ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року, які на даний час не зменшились, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинувачених з тримання під вартою на інші не пов`язані з триманням під вартою, тому у задоволенні клопотання сторони захисту про визначення альтернативного запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст. 2. 7, 22, 26, 38, 182, 194, 217, 331, 334, 335, 372 КПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про зупинення судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та зупинення судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1