УХВАЛА
06 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 283/2921/21
провадження № 61-16085ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Торганом Віктором Богдановичем, на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 15 серпня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Торгана Віктора Богдановича, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,
ВСТАНОВИВ:
20 листопада 2023 року приватний виконавець подав подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу.
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 27 листопада 2023 року у задоволенні подання відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 27 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволенні заяви. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання ним зобов`язань відповідно до рішення Малинського районного суду Житомирської області від 17 червня 2022 року у цивільній справі № 283/2921/21.
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 15 серпня 2024 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
02 грудня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвала суду першої інстанції щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 31-1 частини першої статті 353 ЦПК України).
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Ухвала суду першої інстанції щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки це не передбачено пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України. Самостійним предметом перегляду у касаційному порядку не може бути і постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали.
ЦПК України не передбачено оскарження в касаційному порядку як ухвали суду першої інстанції щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, так і постанови суду апеляційної інстанції прийнятої за результатами перегляду зазначеної ухвали суду першої інстанції (див., зокрема, пункт 6 ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2022 року в справі № 754/11076/19 (провадження № 61-11567 ск 22)).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, №21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 283/2921/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123719396 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні