Рішення

від 11.12.2024 по справі 688/3090/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/3090/24

№ 2/688/914/24

Рішення

Іменем України

(заочне)

11 грудня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Гошовської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Янцеловського Миколи Францовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту непроживання особи із спадкодавцем на день смерті та визнання особи такою, що не прийняла спадщину,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

10.07.2024 року адвокат Янцеловський М.Ф. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не прийняла спадщину.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: на земельні ділянки, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та домоволодіння по АДРЕСА_2 .

З метою оформлення спадкових прав 28.02.2023 року ОСОБА_3 звернулась до державного нотаріуса Першої шепетівської державної нотаріальної контори Камфорович О.А., у зв`язку із чим нотаріусом була заведена спадкова справа до майна померлого. Іншим спадкоємцем за законом є дочка померлого ОСОБА_2 08.12.2023 року позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно, однак державним нотаріусом Першої шепетівської державної нотаріальної контори Камфорович О.А. у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено з підстав наявності іншого спадкоємця дочки ОСОБА_4 , якою також подано заяву про прийняття спадщини через засоби поштового зв`язку. Вважає, що з матеріалів спадкової справи вбачається, що державним нотаріусом відповідну заяву прийнято не було, оскільки ОСОБА_2 не дотримано вимог законодавства щодо подання заяви про прийняття спадщини. Повторно відповідачем в строк, визначений законом, заяви подано не було, порушення не усунуто, а також відповідач з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не зверталась. Зазначає, що остання за місцем проживання померлого ОСОБА_3 фактично не проживала, оскільки з 2016 року виїхала проживати до РФ. На даний час відомості про її повернення на територію України відсутні. Окрім цього, з 2016 року відповідач документується як громадянка РФ ОСОБА_5 та проживає в тимчасово окупованому Криму, протягом 2022-2024 років на територію України не в`їжджала. За таких обставин, вважає, що положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України застосуванню не підлягають.

Враховуючи, що іншим шляхом, окрім як судового, захистити права позивача на спадкове майно неможливо, просить суд встановити факт непроживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати ОСОБА_2 такою, що не прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, адвокат Янцеловський М.Ф., який згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1127315 від 19.04.2024 року не обмежений в повноваженнях, до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи у його та позивача відсутність, позов підтримав, просив його задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, хоча про час, день та місце його проведення була повідомлена у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13 год. 00 хв. 18.09.2024 року; витребувано у Першої шепетівської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалами Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.09.2024 року та від 15.10.2024 року за клопотаннями представника позивача ОСОБА_1 адвоката Янцеловського М.Ф. витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України в період часу з січня 2016 року по дату виконання ухвали із зазначенням дати перетину кордону, напрямку слідування та на який час: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, місце народження смт Гриців Шепетівського району Хмельницької області, Україна; ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою РФ, місце народження смт Гриців Шепетівського району Хмельницької області, Україна; відкладено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 11.12.2024 року.

11.12.2024 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8ст. 178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини з приводу прийняття спадщини, які регулюються нормамиЦивільного кодексу України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.02.2023 року Шепетівським відділом реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №98.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку з кадастровим номером 6822188100:01:001:0087 площею 0,23 га, земельну ділянку з кадастровим номером 6822188100:01:001:0086 площею 0,1662 га, земельну ділянку з кадастровим номером 6822188100:01:001:0037 площею 0,3613 га, земельну ділянку з кадастровим номером 6822188100:01:001:0085 площею 0,2482 га, квартиру АДРЕСА_1 , домоволодіння по АДРЕСА_2 , що належали останньому на праві приватної власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №370712276 від 20.03.2024 року.

Згідно довідки №61 від 27.02.2023 року, виданої виконавчим комітетом Ізяславської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_3 . На день смерті ОСОБА_3 за даною адресою зареєстровані особи відсутні.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №11498 від 27.05.2021 року, виданої відділом реєстрації місця проживання Шепетівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_4 .

Позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги за законом до майна померлого, у визначений законом строк після смерті чоловіка звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 05.05.2021 року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та заявою ОСОБА_1 , зареєстрованої 28.02.2023 року за №110, на підставі якої державним нотаріусом Першої шепетівської державної нотаріальної контори Камфорович О.А. заведено спадкову справу №43/2023.

З копії спадкової справи №43/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що із заявами про прийняття спадщини, окрім ОСОБА_1 , також звернулися ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким 18.01.2024 року державним нотаріусом Першої шепетівської державної нотаріальної контори Камфорович О.А. видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за №№ 209, 210, на земельні ділянки з кадастрови номерами 6822188100:04:012:1023, 6822188100:04:012:0064 площею 3,1781 га та 2,611 га відповідно, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Тишевицької сільської ради Шепетівського (до змін Ізяславського) району Хмельницької області. Крім того, з матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою від 11.08.2023 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 також звернулась його дочка ОСОБА_4 , заява зареєстрована державним нотаріусом 15.08.2023 року.

З довідки завідувача Першої шепетівської державної нотаріальної контори Камфорович О.А. № б/н від 08.12.2023 року слідує, що ОСОБА_1 повідомлено про те, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 6822188100:01:001:0085 тільки їй дружині спадкодавця неможливо, оскільки 15.08.2023 року дочкою ОСОБА_4 також подано заяву про прийняття спадщини через засоби поштового зв`язку. Для вирішення питання спадкування рекомендовано звернутись до суду та надати відповідне рішення в нотаріальну контору.

З повідомлення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №03-16/3897 від 16.10.2024 року слідує, що інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 на території Шепетівської міської ради відсутня.

Згідно даних свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 , виданого 22.12.2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила ім`я на ОСОБА_4 .

З інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України Є. Власова №19-68077/18/24-Вих від 04.10.2024 року та №19-73799/18/24-Вих від 24.10.2024 року вбачається, що громадянка України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.10.2019 року та 08.11.2019 року перетинала державний кордон України. Інформація щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянкою України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 08.11.2017 року по 04.10.2024 року в базі даних відсутня. Відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянкою рф ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 08.11.2017 року по 24.10.2024 року в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» не виявлено.

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1221, 1222,1270 ЦК України).

Частинами першою та другоюстатті 1223 ЦК Українипередбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зідно ст 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296, ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Разом з тим, законодавством не встановлено строку, протягом якого спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов`язаний вчинити такі дії.

Згідно з пункту 1.2 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції на момент відкриття спадщини), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття (п.п. 3.1).

З матеріалів спадкової справи №43/2023, заведеної до майна померлого ОСОБА_3 , довідки державного нотаріуса Камфорович О.А. від 08.12.2023 року №б/н судом встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після його смерті звернулись дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 . Подані ними заяви зареєстровані Першою шепетівською державною нотаріальною конторою та їм присвоєно порядкові номери, що спростовує доводи позивача та його представника про те, що заява відповідача ОСОБА_4 про прийняття спадщини не була прийнята нотаріусом. При цьому судом також встановлено, що із заявою про відмову від прийняття спадщини відповідач ОСОБА_4 до нотаріальної контори не зверталась, отже є особою, яка у встановлений законом строк, її прийняла.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 зазначено, що: «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 759/7632/20 (провадження № 61-6222св22) зазначено, що: «під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права. […] Позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими».

У постанові від 26.07.2023 р. у справі №641/3893/20 Верховний суд чітко висловився щодо вимоги про встановлення факту спільного непроживання разом із спадкодавцем. Верховний суд зазначив, що предметом позову позивач визначила вимогу про встановлення факту непроживання відповідача із спадкодавцями на час відкриття спадщини та неприйняття відповідачем спадщини після померлих батьків. Однак, виходячи зі змісту позову, позивачка фактично намагалася довести те, що лише вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавців. З огляду на викладене у задоволенні позову має бути відмовлено у зв`язку із застосуванням позивачкою способу захисту, який не узгоджується із положеннями ст. 16 ЦК України. Таким чином, позивачем та її представником помилково обрано спосіб захисту, який сам по собі не захищає стверджуване право, а створює лише передумову для перерозподілу між спадкоємцями спадкових прав, оминаючи вимоги ст. 1270 ЦК України та встановлений порядок. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Обраний позивачкою спосіб захисту не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, тому суд обґрунтовано з цих підстав відмовив їй у позові.

Адвокат Янцеловський М.Ф. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд встановити факт непроживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати ОСОБА_2 такою, що не прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Однак, виходячи зі змісту позову позивач та його представник фактично намагалися довести те, що лише ОСОБА_1 , як дружина померлого, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 . Ні позивач ОСОБА_1 , ні її представник ОСОБА_6 взагалі не вказали те, яким саме чином встановлений факт непроживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем та те, що від визнання відповідача такою, що не прийняла спадщину, залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав позивача, які не можна встановити в іншому порядку.

Вимога про встановлення факту постійного непроживання зі спадкодавцем не є належним способом судового захисту позивача у розумінністатті 16 ЦК України. Вказаний юридичний факт підлягає встановленню при вирішенні спадкового спору, а не як окрема позовна вимога. Вимог про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, як за єдиним спадкоємцем, позивач не заявляв.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року, у справі № 592/7860/17.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.03.2023 року у справі № 463/6829/21-ц, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України «Захист права власності».

З огляду на викладене у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку із обранням позивачем способу захисту, який не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України, тобто є неналежним, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу в задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають, а залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову адвоката Янцеловського Миколи Францовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту непроживання особи із спадкодавцем на день смерті та визнання особи такою, що не прийняла спадщину - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає по АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає по АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК