Рішення

від 03.12.2024 по справі 274/4296/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/4296/24

провадження № 2/0274/1166/24

Рішення

Іменем України

03.12.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., представника позивача - Антонюк О,М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Пашинський Олег Миколайович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -

в с т а н о в и в :

17.05.2024 ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Антонюк О.М., звернувся в суд з позовом до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визначення йому додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті прабаби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (прабаба позивача). Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. Спадкоємцем за законом є правнук померлої - ОСОБА_1 , оскільки дочка спадкодавиці (бабуся позивача) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а внук спадкодавиці (батько позивача) ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вказує на те, що не знав про наявність будь-якого спадкового майна у покійної прабаби, не може належним чином оформити своє право на спадкове майно, оскільки вважається, що він пропустив термін для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавиці і постановою нотаріуса №46/02-31 від 05.03.2024 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Зазначає, що оскільки не проживав разом із спадкодавицею, тому не знав про існування власності у вигляді земельної ділянки, що потім стало спадковим майном. Про існування спадкового майна він дізнався випадково, відвідавши сільську раду, де дізнався, що у прабаби був сертифікат на право на земельну частку (пай). Окрім того на момент смерті прабаби він був малолітнім і юридично не міг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Таким чином, вважає, що пропустив термін звернення за видачею свідоцтва про право спадщину за законом з незалежних від нього обставин та з поважної причини.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 20.05.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, витребувано у приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Пашинського О.М. спадкову справу №17/2024, яка відкрита після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25 -26).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 20.06.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с. 53).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві, просила задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив.

Приватним нотаріусом Пашинським ОМ. подано заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 30).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Сингаївка Бердичівського району, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №5 (а.с.16).

На підтвердження факту родинних відносин з ОСОБА_2 позивачем надано такі документи.

Посвідку про народження № НОМЕР_2 відділу актів громадянського стану народного комісаріату внутрішніх справ СРСР, якою засвідчено народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 (а.с.11).

Згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 07.04.1970 07.02.1939 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , яка взяла прізвище чоловіка - " ОСОБА_7 " (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_5 у подружжя ОСОБА_8 народилася дочка - ОСОБА_9 - свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 16.01.1951 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 31.12.1971 ОСОБА_9 , 1951 р.н. уклала шлюб з ОСОБА_10 , 1951 р.н. (а.с.14).

У шлюбі подружжя ОСОБА_11 народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 19.12.1972 (а.с.15).

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 14 лютого 1997 підтверджується факт, що позивач - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та його батьком є ОСОБА_4 (а.с.9).

Донька спадкодавиці, бабуся позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 17.03.2008 (а.с.17).

Онук спадкодавиці, батько позивача - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 18.08.2022 (а.с.18).

Згідно довідки Семенівської сільської ради від 19.04.2024 №57 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 на день смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується погосподарською книгою №4 на 2001-2005 роки (а.с.19).

Згідно довідки Семенівської сільської ради від 19.04.2024 №56, зазначено, що при виготовленні технічної документації актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів на земельну частку (пай) Закутинецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області ОСОБА_2 (сертифікат на право на земельну частку (пай) ЖТ №0081403 від 15.11.1996 року) була помилково в списках пропущена (а.с.20).

Згідно сертифікату серії ЖТ №0081403 ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності КСП "Дружба" розміром 3,31 умовних кадастрових гектарах (а.с.10).

Згідно матеріалів спадкової справи №17/2024 до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 05.03.2024 звернувся до приватного нотаріуса Пашинського О.М. із заявою про прийняття спадщини на спадкове майно: права на земельну частку (пай) у землі розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке перебуває в колективній власності КСП "Дружба" в с.Закутинці Закутинецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, яке належало спадкодавиці на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0081403, виданого 15.11.1996 року на підставі рішення Бердичівської районної державної адміністрації від 16.10.1996 року №232 та зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частка (пай) 15.11.1996 року за №399 (а.с.30-47).

Постановою приватного нотаріуса Пашинського О.М. від 05.03.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що не доведені родинні стосунки (а.с.47).

Постановою приватного нотаріуса Пашинського О.М. від 05.03.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 з заявою у встановлений шестимісячний строк про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не звертався (а.с.47).

Як вбачається з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 СК України 16.01.1951 року виконавчим комітетом Сингаївської сільської ради Бердичівського району Житомирської області складено актовий запис № 1 про народження ОСОБА_12 , батьком якої записано ОСОБА_6 , мати ОСОБА_2 .

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як передбачено ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ст. 1261 ЦК України).

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа ( ст. 1265 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, яка відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду України викладеної від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

За змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Норми частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (ч.2 ст. 1223 ЦК України).

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 663/2151/17 та інших.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на таку причину пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як необізнаність про наявність у прабаби спадкового майна, а також його малолітній вік на момент смерті прабаби.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Отже, право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії може бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця.

Тобто смерть спадкоємця, який би мав право на спадщину, має наступити в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця. Право на прийняття спадщини за спадковою трансмісією переходить до спадкоємців цієї особи у межах строків для прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину і помер після спливу строку, встановленого для її прийняття, спадкова трансмісія не застосовується. У даному випадку вважається, що спадкоємець відмовився від прийняття спадщини шляхом юридичної бездіяльності.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, звертає увагу на те, що спадкодавиця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її дочка ОСОБА_3 ( баба позивача ) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - через три роки після відкриття спадщини, внук спадкодавиці ОСОБА_4 ( батько позивача ) загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 - через 17 років після відкриття спадщини.

Таким чином, усі спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , про яких зазначає позивач у позові, були живі протягом строку прийняття спадщини передбаченого ст. 1270 ЦК України, але не прийняли її через юридичну бездіяльність. Тому положення ст. 1277 ЦК України про спадкову трансмісію суд не може застосувати до досліджених обставин справи. Тверджень про інше позивачем не висловлювалося, доказів не надавалося.

Таким чином, ОСОБА_1 не доведено основного предмету доказування за даним позовом наявності в нього права на прийняття спадщини після смерті прабаби ОСОБА_2 , а тому по відношенню до позивача відсутній механізм реалізації права на спадкування права на земельну частку (пай).

Згідно з цим, вимоги ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідних нормах матеріального права, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.4, 12-13,76-81, 89, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Пашинський Олег Миколайович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2024 року

Суддя : Т.М. Вдовиченко