Постанова

від 25.11.2024 по справі 466/2799/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/2799/22 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.

Провадження № 22-ц/811/1293/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,

Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

Секретар Іванова О.О.

З участю: позивача ОСОБА_1 та його представника-адвоката Куць В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №466/2799/22 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Куць Володимира Васильовича на рішення Шевченківського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технології для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого», Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого», з участю третьої особи на стороні відповідача директора Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» Халіна Станіслава Васильовича,- про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу

в с т а н о в и в :

10.05.2022 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технології для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» в якій з врахуванням заяв про збільшення і уточнення позовних вимог просив суд:

1.Визнати поважними причини пропуску строку позовної давності про скасування наказу №106к від 07 квітня 2022 року про звільнення позивача з 07 квітня 2022 з підстав, передбачених п.8 ст.36 КЗпП України та припинення дії контракту від 14.12.2021 укладеного між Укр НДІПВТ ім.Л.Погорілого та ОСОБА_1 ..

2.Визнати незаконним та скасувати наказ №106к від 07 квітня 2022 року т.в.о. директора Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» ОСОБА_2 про звільнення з 07.04.2022 директора Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» ОСОБА_1 та припинення дії контракту від 14.12.2021, укладеного між УкрНДІПВТ імені Леоніда Погорілого (код ЄДРПОУ 04604309) та ОСОБА_1 .

3.Визнати незаконним та скасувати наказ №110к від 08 квітня 2022 року т.в.о. директора Державної наукової установи «Український науково- дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» про звільнення з 08.04.2022 директора Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» ОСОБА_1 з підстав, передбачених п.8 ст.36 КЗпП України.

4.Визнати незаконним та скасувати наказ №110к від 08 квітня 2022 року т.в.о. директора Державної наукової установи «Український науково- дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» про звільнення з 08.04.2022 директора Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» Бабія Ігоря Ізидоровича з підстав, передбачених п.1 ст.41 КЗпП України.

5.Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (код ЄДРПОУ 04604309);

6. Стягнути з Державної наукової установи «Український науково- дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (код ЄДРПОУ 04604309) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 квітня 2022 року до моменту винесення рішення у справі про поновлення на роботі, за виключенням податків та інших обов`язкових платежів;

7.Звернути до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць з Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (код ЄДРПОУ 04604309), за виключенням податків та інших обов`язкових платежів;

8.Судові витрати покласти на відповідача.(а.с.7-19 т.2).

Позивач вважає, що накази №106к від 07.04.2022 про звільнення позивача із записом «Контракт від 14.12.2021 №10к, укладеного між відповідачем та позивачем вважати таким, що припинив свою дію 07.04.2022 р.»; наказ №110к від 08.04.2022 р. про звільнення позивача з підстав, передбачених п.8 ст.36 КЗпП України та наказ №110 від 08.04.2022 р. про звільнення позивача з підстав, передбачених п.1 ст.41 КЗпП України є протиправними, його звільнено з роботи незаконно тому його має бути поновлено на роботі.

Зазначає, що Наказ №106к від 07.04.2022 про звільнення позивача із записом «Контракт від 14.12.2021 №10к, укладеного між відповідачем та позивачем вважати таким, що припинив свою дію 07.04.2022 р.» є незаконним, оскільки такий контракт розірвано відповідачем достроково до закінчення дії (до 14.12.2024 п.6.1 Контракту), вважає, що пункт.5.3 Контракту він не порушив.

Що стосується наказу №110к від 08.04.2022 про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених п.8 ст.36 КЗпП України, то п.8 ст.36 КЗпП України є підставою для припинення трудового договору з підстав, передбачених трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.) Однак, підстав для дострокового припинення контракту у відповідача не було, оскільки оформлений контракт №10к від 14.12.2021 був погоджений строком дії трудового договору до 14 грудня 2024 року (п.6.1.Контракту).

Щодо наказу №110к від 08.04.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених п.1 ст.41 КЗпП України позивач зазначає, що відповідачем не зазначено у наказі яке одноразове грубее порушення ним вчинено, одноразового грубого порушення трудових обов`язків він не допускав як керівник Львівської філії УКРНДІ ім.Л.Погорілого. Йому не було запропоновано відповідачем надати пояснення по суті порушення ним трудових обов`язків. З даним наказом про звільнення з підстав, передбаченої п.1 ст.41 КЗпП України, його не ознайомили під розписку, копії наказу не надали, про такий наказ він довідався з отриманої 03.11.22 трудової книжки.

Таким чиномвважає, що наказ №110к від 08.04.2022 про звільнення з підстави, передбаченої п.1 ст.41 КЗпП України є незаконним, звільнення відбулося з порушенням норм законодавства про працю, він підлягає поновленню на роботі та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 квітня 2022 по день постановлення рішення.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 28 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 28 березня 2024 року оскаржив представник позивача-адвокат Куць В.В. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним і необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що звільнення позивача відбулося з порушенням норм трудового законодавства та за відсутності підстав для звільнення, передбачених контрактом. Відповідачем не зазначено за яке саме порушення позивача звільнено з роботи. Крім цього, звертає увагу на розбіжності записів про звільнення у особовій справі та у трудовій книжці, що є порушенням Інструкції про ведення трудових книжок. Стверджує, що позивачу не було запропоновано дати пояснення за одноразове грубе порушення. Позивача не було ознайомлено під розписку з наказом №110к від 08.04.2022 року про звільнення з підстави, передбаченої п.1 ст.41 КЗпП України та не повідомлено про існування такого наказу. Зазначає, що звільнення позивача згідно з наказом №106к від 07.04.2022 року у зв`язку з припиненням трудового договору (контракту) та звільнення відповідно до наказу №110 к від 08.04.2022 року через одноразове грубе порушення, не є одним і тим же, бо взаємно виключає одне одного, оскільки це є звільненням з різних підстав. Вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріаленого права, не враховано судову практику Верховного Суду у аналогічних справах.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

13.06.2024 року директором УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого надано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначається, що УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого було законно, з дотриманням норм чинного законодавства звільнено ОСОБА_1 із займаної посади з підстав, передбачених п.1ст.41 КЗпП України відповідно до Наказу №110-к від 08.04.2022 року про що вчинено запис у трудовій книжці позивача під пунктом №20. Вважає, що рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 28 березня 2024 року є законним, обгрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення першої інстанції-без змін.

Відповідач по справі не забезпечив явку представника після оголошеної у справі перерви 28 жовтня 2024 року.

25 листопада 2024 року надійшло клопотання від директора ОСОБА_3 про те, що розгляд апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 28 березня 2024 року відбувся з участю представника УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого - провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення Л.Никоненко. Однак, наказом №104-к від 13.11.2024 року ОСОБА_4 з 19.11.2024 року звільнено із займаної посади за власним бажанням. Іншого юриста у відділі правового забезпечення УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого станом на даний час немає, тому просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Зазначене клопотання судом отримано після розгляду справи та прийняття рішення.

В той же час, представником відповідача Л.Никоненко було надано суду пояснення на заперечення доводів апеляційної скарги, судом задоволено клопотання про відкладення судового засідання з 28.10.2024 року на 18.11.2024 року, однак представник відповідача не вийшла на зв`язок у відеоконференції, розгляд справи було відкладено на 25 листопада 2024 року.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника-адвоката Куць В.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника відповідача Л.Никоненко, вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається.

У пункті 3 Рішення від 04.09.2019 № 6-р(ІІ)2019 Конституційний Суд України прописав, що основним нормативно-правовим актом, який регулює трудові правовідносини в Україні є Кодекс законів про працю України. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинно мати об`єктивне та розумне обгрунтування і здійснюватися з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.

Відповідно до ч.1ст.4ЦПК України, ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ч.1ст.5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За положеннями ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст.81 ЦПК України).

Матеріалами справи та судом встановлено, що 14 грудня 2021 року між Українським науково-дослідним інститутом прогнозування та випробовування техніки ім..Л. Погорілого (далі по тексту УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого) в особі т.в.о. директора Денисюк Л.М. та ОСОБА_1 було укладено контракт №10к на період з 14 грудня 2021 року по 14 грудня 2024 року ( далі по тексту контракт).

14 грудня 2021 року Наказом № 316к т.в.о. директора ДенисюкЛ.М. УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого призначено на посаду директора Львівської філії УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого позивача по справі ОСОБА_1 з 14 грудня 2021 року за контрактом №10 від 14.12.2021року по 14 грудня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Львівської філії Укр НДІПВТ ім..Л.Погорілого здійснював та виконував свої обов`язки відповідно до умов контракту №10 від 14 грудня 2021 року та Положення ДНУ УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 грудня 2021 року № 438 (а.с.13-16; 18-29 т.1).

Відповідно до п.4.4 Положення відповідач має право в порядку, встановленому законодавством та Мінагрополітики вчиняти правочини, набувати майнових та немайнових прав, виконувати обов`язки, здійснювати претензійну роботу, бути позивачем або відповідачем у судах України та інших держав.

За змістом п.7.4.16 Положення, директор призначає своїх заступників, вченого секретаря, інших працівників установи та директорів філії згідно з кваліфікаційними вимогами відповідно до законодавства та звільняє їх з посади.

Згідно п.8.2 Положення Львівської філії ДНУ УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого затверджене Наказом УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого від 28.05.2021 №51, управління філією здійснюється директором, який призначається на посаду директора на умовах, визначених у контракті, в якому зазначається строк контракту, права, обов`язки і відповідальність директора філії, умови оплати його праці, порядок та умови розірвання контракту і звільнення з посади директора.

Директор філії є підзвітним директору УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого та діє на підставі довіреності.

Відповідно до п.8.3.7 Положення філії, позивач ОСОБА_1 несе відповідальність за виконання науково-дослідних робіт і проведення державних випробовувань у відповідності з технічним завданням на виконання робіт та підписаними договорами, а також за формування кошторису доходів і видатків філії та цільове використання державних коштів.

Згідно п.8.3.12 Положення філії позивач може бути звільнений з посади на підставах, передбачених чинним законодавством та контрактом.

З долучених до матеріалів справи наказів, встановлено, що 07 квітня 2022 року Наказом №106к т.в.о. директора С.Халіна УкрНДІПВТ імені Л.Погорілого позивача ОСОБА_1 звільнено з посади директора Львівської філії УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого з 07 квітня 2022 року. Підстава звільнення: контракт від 14.12.2021 року №10к, укладеного між УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого та Бабієм вважати таким, що припинив свою дію 07 квітня 2022 року. (а.с.17т.1).

У змісті наказу №106 к від 07.04.2021 зазначено, що такий прийнятий відповідно до п.п.7.4.16 п.7 Положення та згідно п.п.5.2 п.5 Контракту від 14.12.2021 р.№10.

Пункт 7.4.16 п.7 Положення констатує управління установою відповідно до якого директор установи призначає своїх заступників, вченого секретар, інших працівників установи та директорів філій згідно з кваліфікаційними вимогами відповідно до законодавства та звільняє їх з посад (а.с.25т.1).

Пункт 5, п.п.5.2 Контракту прописує, що контракт припиняється:-після закінчення терміну дії контракту; за згодою сторін; до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 5.3 і 5.4 цього контракту; з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом (а.с.15т.1).

З оглянутої трудової книжки позивача ОСОБА_1 вбачається наявність таких записів: п.№18 запис від 14.12.2021 призначений на посаду директора Львівської філії УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого, наказ №316 від 14.12.2021;

Пункт №19 запису наступного змісту: 08.04.2022 звільнений із займаної посади згідно п.8 ст.36 КЗпП України; наказ №110к від 08.04.2022. Над записом №19 прописано» запис №19 недійсний».

Під номером №20 є запис «08 квітня 2022 звільнений із займаної посади згідно п.1ст.41 КЗпП України; наказ №110к від 08.04.2022.

Отже, у трудовій книжці відсутній запис про звільнення ОСОБА_1 07.04.2022 року на що посилались учасники процесу та підтверджується оглянутою копією особової справи та трудової книжки ( а.с.180-200т.2).

Згідно пояснень позивача ОСОБА_1 такий повідомлений про звільнення на нараді у директора НДІ УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого та не працює з 07.04.2021 року, що підтверджується Протоколом наради №9 від 07.04.2022. (а.с.201т.2).

З пояснень представника відповідача ОСОБА_4 та пояснень позивача ОСОБА_1 , з матеріалів особової справи встановлено, що директор Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого був викликаний на 07 квітня 2022 року на 10-00 год. на нараду в ДНУ УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого для надання звітів та планів діяльності Львівської філії з метою показників роботи (а.с.200т.2).

Згідно протоколу наради №9 від 07.04.2022 п.2 директор Львівської філії ОСОБА_1 доповів про роботу філії у першому кварталі 2022. Планів щодо науково-випробовувальної, виробничо-господарської, соціально-побутової діяльності філії директор ОСОБА_1 не надав.

На нараді зазначалось про фактичну роботу позивача та допущені порушення філії (п.3 Протоколу). Вирішили: зав.відділу кадрів підготувати наказ про звільнення ОСОБА_1 з 07.04.2022 (а.с.201т.2).

З Акту №1 від 07.04.2022 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився надати письмові пояснення щодо причини незадовільного виконання своїх посадових обов`язків ( а.с.202 т.2).

07 квітня 2022 року наказом №106 к т.в.о. С.Халіна УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого звільнено ОСОБА_1 з посади директора Львівської філії Укр НДІПВТ ім..Л.Погорілого з 07 квітня 2022 року. В наказі №106к від 07.04.2022 прописано:»Контракт від 14.12.2021року №10к укладеного між УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого та ОСОБА_1 вважати таким, що припинив свою дію 07 квітня 2022 року.

З Акту №2 від 07.04.2022 встановлено, що ОСОБА_1 , якому було зачитано наказ про його звільнення з посади директора Львівської філії Укр НДІПВТ ім..Л.Погорілого, в кабінеті директора, відмовився від ознайомлення з наказом про звільнення та отримання копії наказу. Пояснення про відмову поставити підпис про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 не надав (а.с.204 т.2).

08.04.2022 року листом № 1-135 Наказ №106к від 07.04.2022 року відповідачем скеровано рекомендованим поштовим відправленням на ім`я позивача ОСОБА_1 та повідомлено про необхідність отримати трудову книжку або надати згоду на відправлення трудової книжки поштою. Додаток: копія наказу УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого від 07.04.2022 року №106к «Про звільнення ОСОБА_1 -1арк 1прим. (а.с.206 т.2).

21.04.2022 року листом №1-150 відповідачем направлено на адресу ОСОБА_1 копію наказу про внесення змін до наказів від 08.04.2022 №110 для ознайомлення (а.с.208т.2).

Листом №1-494 від 28.10.2022 відповідачем скеровано поштовим відправленням на адресу місця проживання ОСОБА_1 оригінал трудової книжки НОМЕР_2 (а.с.211).

Отримавши трудову книжку, позивач ОСОБА_1 виявив, що під №20 наявний запис від 08.04.2022р.:звільнений із займаної посади згідно п.1ст.41 КЗпП України-наказ №110к від 08.04.2022; підпис: відділ кадрів: В.В.Засуха. та проставлено печатку відділу кадрів ДНУ УНДІПВТ ім..Л.Погорілого.

В той же час, у трудовій книжці відсутній запис про звільнення ОСОБА_1 відповідно до наказу №106к від 07.04.2022року, який йому зачитували на нараді 07.04.2022 р. та від ознайомлення, отримання та проставлення підпису на якому він відмовився.

Вважає, що наказ №106к від 07.04.2022 є незаконним, а з наказом №110к від 08.04.2022 він не ознайомлений, не отримував, дізнався про такий із записів трудової книжки, вважає незаконним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 суд першої інстанції прописав, що ОСОБА_1 уклав 25.03.2022 року угоду про співпрацю і договір про надання послуг/виконання робіт №25/03 на суму 3002403,60 грн. та 30 березня 2022 року договір поставки/ контрактації сільськогосподарської продукції № 30/3 на суму 1200000 грн. з ТзОВ «Жовківський племптахорепродуктор» без погодження з відповідачем -1, що суперечить п.8.9 Положення філії, відповідно до якого позивач повинен погоджувати із відповідачем вчинення господарського зобов`язання, щодо якого є зацікавленість та значного господарського зобов`язання.

На зазначене посилалася представник відповідача у своїх поясненнях та у відзиві на апеляційну скаргу про таке є пояснення за підписом директора С.Халіна ДНУ УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого.

З висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується.

Із протоколу наради №9 від 07.04.2022 встановлено, що позивач ОСОБА_1 звільнений з роботи за п.8 ст.36 КЗпП України. На нараді обговорювалося питання надання звітів та планів діяльності Львівської філії з метою показників роботи. Питання укладення договору на суму більшу, ніж передбачено Положенням, не було предметом розгляду.

Враховуючи наказ №110 к від 08 квітня 2022, яким внесено зміни в п.1 наказу УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого від 07 квітня 2022 №106 про звільнення ОСОБА_1 за п.1ст.41 КЗпП України та про який дізнався ОСОБА_1 03.11.2022 із запису №20 у трудовій книжці, колегія суддів вважає, що такий винесений з порушенням норм трудового законодавства.

Стаття 41 КЗпП України містить перелік додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Пунктом 1ст.41 КЗпП України зазначено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках: п.1) одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності ( філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Звільняючи позивача ОСОБА_1 за п.1ст.41 КЗпП Україн, відповідачем не встановлено та не зазначенов наказіяке одноразовегрубе порушеннятрудових обов`язківдопущено позивачем чи ввірено йому установою-Львівською філією УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого, що стало підставою для його звільнення як керівника філії.

Рішення компетентного органу, власника підприємства і наказ про звільнення за п.1ст.41 КЗпП України мають містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення, яке стало підставою звільнення керівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити перелік або систему порушень, за які був звільнений керівник, а лише одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі № 309/3460/16-ц прописав, що вирішуючи питання чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен встановити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення.

Грубість порушення трудових обов`язків характеризується характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір.

Важливим елементом застосування пункту 1 ч.1ст.41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою у часі та вчинену саме разово ( одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за роботою підлеглих тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 01.02.2017 у справі № 815/6491/15, у постанові Верховного Суду України від 21.05.2014, справа № 6-33цс/14.

У постанові Верховного Суду від 06 червня 2018, справа № 820/1348/16 у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-І, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Зазначені вище вимоги трудового законодавства при звільненні керівника, позивача ОСОБА_1 із займаної посади за п.1ст.41 КЗпП України відповідачем не дотримано, в наказі відсутній запис, яке саме одноразове грубе порушення вчинив ОСОБА_1 , наказ №110к від 08.04.2022 року про звільнення позивачу не вручено, про звільнення за п.1ст.141 КЗпП України позивач дізнався при отриманні 03.11.2022 року трудової книжки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на грубе порушення законодавства та обов`язків ОСОБА_1 , а саме «уклав угоду про співпрацю та договори з ТОВ «Жовківський племптахопродуктор» без довіреності і погодження з УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого». Однак, зазначене питання не було предметом обговорення наради, підстави звільнення викладені у Протоколі наради №9 від 07.04.2022 року та суперечать вимогам п.1ст.41 КЗпП України.

Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом не перевірено дотримання відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні керівника з роботи за п.1ст.41 КЗпП України, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1п.п.3,4ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, визначеними Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до Довідки №65 від 04.5.2022 (а.с.53т.1) середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на посаді директора Львівської філії УкрНДІПВТ ім..Л.Погорілого становить 16707 грн. Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом додавання заробітної плати за лютий та березень 2022 року ( 16707 + 16707= 33414 грн.) та діленням отриманої суми на 43 робочих днів (20 робочих днів у лютому та 23 робочих дні у березні 2022 року, що становить 777,07 грн. одноденного заробітку.

Позивач ОСОБА_1 звільнений з роботи з 07 квітня 2022 року (останній робочий день) і до ухвалення судом рішення з 08 квітня 2022 року до 25 листопада 2024 року кількість днів вимушеного прогулу становить 687 робочих днів. Враховуючи середньоденний заробіток 777,07 х 687 = 533847,09 грн. сума заробітної плати за час вимушеного прогулу без відрахування податків та інших обов`язкових платежів, що підлягають стягненню при виплаті.

Відповідно до п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: п.2)присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; п.4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п. 2; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Куць Володимира Васильовича задовольнити.

Рішення Шевченківськогорайонного судум.Львовавід 28березня 2024рокускасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним наказ № 110-К від 08 квітня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Львівської філії Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого.

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді директора Львівської філії Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого з 08 квітня 2022 року.

Стягнути з Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (ЄДРПОУ 04604309) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату за час вимушеного прогулу з 09 квітня 2022 року по 18 листопада 2024 року у розмірі 533847,09 грн. (п`ятсот тридцять три тисячі вісімсот сорок сім гривень 09 копійок). Із нарахованої заробітної плати підлягають відрахуванню податки та інші платежі).

Стягнути з Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (ЄДРПОУ 04604309) в дохід держави судовий збір в розмірі 5338,48 грн. (П`ять тисяч триста тридцять вісім грн.. 48 коп.)

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за один місяць в розмірі 16707,00 грн. (Шістнадцять тисяч сімсот сім грн.. 00 коп).

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2024 року.

Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк