Ухвала

від 19.07.2024 по справі 368/166/24

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/166/24

2/368/357/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2024 р. Кагарлицький районнийсуд Київської області

в складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Токовенко Н.О.

За участі сторін:

Позивач - ОСОБА_1

Представник позивача - адвокат Клапчук Ф.П.

Відповідач - ОСОБА_2

Представник відповідача - адвокат Лисюк О.В.

- розглянувши справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -

В С Т А Н О В И В :

31.01.2024року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в прохальній частині якої позивач просив суд винести рішенні, на підставі якого:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Позовні вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви, позивач ОСОБА_1 в мотивувальній її частині обгрунтовує наступними обставинами танормами права:

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно.

До спадщини ОСОБА_3 увійшла 1/2 частина земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і. споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3222282801:02:012:0007.

Власником іншої 1/2 частини вказаної вище земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №479439 від 02.10.2009 року є ОСОБА_4 , нині покійний.

Спадщину після ОСОБА_4 прийняла його дочка - ОСОБА_2 (далі - Відповідач), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13.07.2021 року, виданим державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. та зареєстрованим в реєстрі за №3-370.

Крім того, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13.07.2021 року, виданим державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. та зареєстрованим в реєстрі за №3-369, Відповідач також є власником 1/4 частини житлового будинку, що розташований на вказаній вище земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222282801:02:012:0007.

Отже, на даний час власником 1/2 частини зазначеної земельної ділянки є Відповідач, а іншим власником була померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Станом на день звернення до суду з цим позовом, спадщина ОСОБА_3 ніким не була прийнята та оформлена. Заповіту на випадок смерті ОСОБА_3 не залишила.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та спадкоємцем її майна за законом першої черги.

Отже, Позивач може успадкувати майно, що належано ОСОБА_3 , у тому числі 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222282801:02:012:0007.

Для цього Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О.

11.10.2023 року державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3574/02-31, в якій роз`яснено, що Позивачу не може бути видано свідоцтво про право на спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оскільки він пропустив 6-місячний термін для прийняття спадщини та у встановлений законом строк спадщину ОСОБА_3 не прийняв.

Отже, Позивач не може через державну нотаріальну контору оформити спадщину своєї матері ОСОБА_3 та змушений звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особщ яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно, зі ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи. визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту. визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалелсно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодаві{ем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України-, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Слід заначити, що Позивач з поважних причин своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини своєї матері ОСОБА_3 , оскільки вважав, що уся земельна ділянка у АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га з кадастровим номером 3222282801:02:012:0007 належала його брату - ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є Відповідач.

Втім, на даний час виявилося, що половина зазначеної земельної ділянки все-таки належала його матері та її можна успадкувати. Проте, коли Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, то виявилося, що ним уже пропущено строк на прийняття спадщини ОСОБА_3 та без визначення додаткового строку прийняти та оформити її спадщину неможливо.

Таким чином, строк на прийняття спадщини Позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення Позивач не може реалізувати свої права як спадкоємець та отримати спадщину ОСОБА_3 .

Крім того, до цього часу, крім Позивача, ніхто не звертався до нотаріуса про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , а тому визначення додаткового строку Позивачу у цій справі не порушить прав та інтересів інших осіб.

Виходячи з наведеного, наявні усі підстави для задоволення даного позову та визначення Позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 .

На підставі ч. 1 ст. 1223, ч. З ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» та керуючись статтями 4, 174 - 175, 315 - 319 ЦПК України, - позивач просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.

Прийняти позовну заяву до розгляду.

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

31.01.2024 року автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної справи на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України був визначений суддля Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно - справа № 368/166/24, провадження № 2/368/357/24.

29.02.2024року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в загальному позовному провадженні, призначено справу до підготовчого судового засідання на 15 год. 00 хв. 08.04.2024 року.

08.04.2024 року на адресу Кагарлицькогоорайонного суду Київської області від відповідачки ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява, наступного змісту:

- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 368/166/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Проти заявленого позову я не заперечую, проте відповідно до статті 193 ЦПК України пред`являю зустрічний позов.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер мій батько ОСОБА_4 .

Після його смерті я успадкувала 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222282801:02:012:0007, а також 1/4 частину житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, який розташований на вищевказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 8,3 кв.м.

Інші частини будинку було розподілені наступним чином: 1/4 частина належала ОСОБА_3 , 1/4 частина будинку - ОСОБА_1 .

Щодо земельної ділянки, то інша її 1/2 частина, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222282801:02:012:0007, - належала її бабусі ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла.

Проте, як нещодавно стало відомо, спадщину після смерті ОСОБА_3 ніхто не прийняв, та не оформив.

Оскільки її батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до смерті її бабусі, був спадкоємцем першої черги, вона за законом має право на спадкування його частини у спадщині після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Для прийняття спадщини та оформлення права власності на нерухоме майно після смерті бабусі, 27.03.2024 року вона звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено, так як я пропустила встановлений 6 місячний строк для прийняття спадщини, про що нотаріусом складено відповідну постанову.

Отже, вона не може оформити свої спадкові права, а тому є необхідність звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини для можливості оформити право власності в порядку спадкування на вказане спадкове майно.

Таким чином, Позивач позбавлений можливості реалізувати свої майнові права на спадкове майно, яке залишилося після смерті її бабусі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Згідно положень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Слід зауважити, що Позивач з поважних причин своєчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 , так як вважала, що все нерухоме майно після її смерті успадкував Відповідач за заповітом, і лише після отримання ухвали суду про відкриття провадження за позовною заявою Відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, Позивач дізналася що майно не оформлене і вона має право за законом прийняти спадщину, яка залишилася після смерті бабусі.

Проте, коли Позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, то виявилося, що строк звернення пропущено, і без визначення додаткового строку прийняти та оформити спадщину не можливо.

Таким чином, строк для прийняття спадщини Позивачем пропущено з поважних причин та без його поновлення Позивач не може реалізувати свої права як спадкоємець та отримати спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Позивач має рівні права з Відповідачем на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов, який приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин.

Іншого позову до відповідачів з тим самим предметом і з тих самих підстав подано не було.

Відповідно до статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його частини.

З огляду на вищенаведене, керуючись вимогами ст.41 Конституції України, ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст.ст. 4,5,12,13, 30, 81,160,161,193 ЦПКУкраїни, - позивачка зустрічного позову просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині її зустрічної позовної заяви.

08.04.2024року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 13 год. 00 хв. 03.05.2024 року в зв`язку з клопотанням позивача.

03.05.2024року підготовче судове засідання відкладено на 11 год. 00 хв. 12.06.2024 року в зв`язку з неявкою сторін.

12.06.2024року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 12 год. 00 хв. 19.07.2024 року в зв`язку з неявкою сторін.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 19.07.2024 року, предстваник відповідача, - адвокат Лисюк О.В., - підтримала клопотання відповідача ОСОБА_2 , - адвокат Лисюк О.В., - підтримала клопотання свого довірителя про об`єднання первинного та зустрічного позовів в одне провадження, обгунтовувала свою правову позицію щодо зустрічного позову обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині зустрічної позовної заяви позивача, та які судом наведено вище в мотивувальній частині даної ухвали.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 19.07.2024 року, відповідач, - ОСОБА_2 , - підтримала своє клопотання про об`єднання первинного та зустрічного позовів в одне провадження, обгунтовувала свою правову позицію щодо зустрічного позову обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині її зустрічної позовної заяви, та які судом наведено вище в мотивувальній частині даної ухвали.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 19.07.2024 року, відповідач, - ОСОБА_1 , - заперечував проти приєднання зустрічного позову.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 19.07.2024 року, предстваник позивача, - адвокат Клапчук Ф.П., - заперечував проти приєднання зустрічного позову, так як вважає, що відповідачем ОСОБА_2 пропущено строки на подання зустрічної позовної заяви.

Суд, вислухавши клопотання сторони відповідача первинного позову (відповідача, її представника) про прийняття зустрічного позову в одне провадження з первинним позовом, вислухавши думку сторони позивача (позивача та його представника), яка заперечувала проти об`єднання позовів, дослідивши матеріали справи, що стосується можливості об`єднання позовів, приходить до висновку щодо об`єднання позовів (первинного і зустрічного), - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документа, (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, та застосування до них норм процесуального права.

Згідно ст. 193 ЦПК України:

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтування судом об`єднання справ.

Як вбачається з матеріалів справ, сторони по справах є тотожними, позовні вимоги сторін випливають із одних і тих же правовідносин, - відносин права спадкування нерухомого майна, спадкодавці одні і ті ж, на обгрунтування своїх вимог сторони посилаються фактично на одні і ті ж підстави, окрім того, в разі гіпотетичного задоволення зустрічного позову виключається (частково) задоволення первинного позову.

Враховуючи вищевикладене,керуючись ст.ст. 193, 194, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , -про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщнини,-

- прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

- для їх спільного розгляду в одному провадженні.

Об`єднаній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщнини, - присвоїти, - справа № 368/166/24, провадження № 2/368/357/24.

Ухвала апеляційному порядку окремо від рішення судуд не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: О.В. Закаблук