Ухвала

від 16.12.2024 по справі 368/166/24

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/166/24

2/368/357/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Кагарлицький районнийсуд Київської області

в складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Токовенко Н.О.

- розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,-про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , -про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини,суд,-

В С Т А Н О В И В :

31.01.2024року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в прохальній частині якої позивач просив суд винести рішенні, на підставі якого:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Позовні вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви, позивач ОСОБА_1 в мотивувальній її частині обгрунтовує наступними обставинами танормами права:

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно.

До спадщини ОСОБА_3 увійшла 1/2 частина земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і. споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3222282801:02:012:0007.

Власником іншої 1/2 частини вказаної вище земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №479439 від 02.10.2009 року є ОСОБА_4 , нині покійний.

Спадщину після ОСОБА_4 прийняла його дочка - ОСОБА_2 (далі - Відповідач), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13.07.2021 року, виданим державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. та зареєстрованим в реєстрі за №3-370.

Крім того, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13.07.2021 року, виданим державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. та зареєстрованим в реєстрі за №3-369, Відповідач також є власником 1/4 частини житлового будинку, що розташований на вказаній вище земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222282801:02:012:0007.

Отже, на даний час власником 1/2 частини зазначеної земельної ділянки є Відповідач, а іншим власником була померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Станом на день звернення до суду з цим позовом, спадщина ОСОБА_3 ніким не була прийнята та оформлена. Заповіту на випадок смерті ОСОБА_3 не залишила.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та спадкоємцем її майна за законом першої черги.

Отже, Позивач може успадкувати майно, що належано ОСОБА_3 , у тому числі 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222282801:02:012:0007.

Для цього Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О.

11.10.2023 року державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3574/02-31, в якій роз`яснено, що Позивачу не може бути видано свідоцтво про право на спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оскільки він пропустив 6-місячний термін для прийняття спадщини та у встановлений законом строк спадщину ОСОБА_3 не прийняв.

Отже, Позивач не може через державну нотаріальну контору оформити спадщину своєї матері ОСОБА_3 та змушений звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особщ яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно, зі ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи. визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту. визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалелсно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодаві{ем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України-, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Слід заначити, що Позивач з поважних причин своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини своєї матері ОСОБА_3 , оскільки вважав, що уся земельна ділянка у АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га з кадастровим номером 3222282801:02:012:0007 належала його брату - ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є Відповідач.

Втім, на даний час виявилося, що половина зазначеної земельної ділянки все-таки належала його матері та її можна успадкувати. Проте, коли Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, то виявилося, що ним уже пропущено строк на прийняття спадщини ОСОБА_3 та без визначення додаткового строку прийняти та оформити її спадщину неможливо.

Таким чином, строк на прийняття спадщини Позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення Позивач не може реалізувати свої права як спадкоємець та отримати спадщину ОСОБА_3 .

Крім того, до цього часу, крім Позивача, ніхто не звертався до нотаріуса про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , а тому визначення додаткового строку Позивачу у цій справі не порушить прав та інтересів інших осіб.

Виходячи з наведеного, наявні усі підстави для задоволення даного позову та визначення Позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 .

На підставі ч. 1 ст. 1223, ч. З ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» та керуючись статтями 4, 174 - 175, 315 - 319 ЦПК України, - позивач просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.

Прийняти позовну заяву до розгляду.

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

31.01.2024 року автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної справи на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України був визначений суддля Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно - справа № 368/166/24, провадження № 2/368/357/24.

29.02.2024року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в загальному позовному провадженні, призначено справу до підготовчого судового засідання на 15 год. 00 хв. 08.04.2024 року.

08.04.2024 року на адресу Кагарлицькогоорайонного суду Київської області від відповідачки ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява, наступного змісту:

- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 368/166/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Проти заявленого позову я не заперечую, проте відповідно до статті 193 ЦПК України пред`являю зустрічний позов.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер мій батько ОСОБА_4 .

Після його смерті я успадкувала 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222282801:02:012:0007, а також 1/4 частину житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, який розташований на вищевказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 8,3 кв.м.

Інші частини будинку було розподілені наступним чином: 1/4 частина належала ОСОБА_3 , 1/4 частина будинку - ОСОБА_1 .

Щодо земельної ділянки, то інша її 1/2 частина, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1641 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222282801:02:012:0007, - належала її бабусі ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла.

Проте, як нещодавно стало відомо, спадщину після смерті ОСОБА_3 ніхто не прийняв, та не оформив.

Оскільки її батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до смерті її бабусі, був спадкоємцем першої черги, вона за законом має право на спадкування його частини у спадщині після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Для прийняття спадщини та оформлення права власності на нерухоме майно після смерті бабусі, 27.03.2024 року вона звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено, так як я пропустила встановлений 6 місячний строк для прийняття спадщини, про що нотаріусом складено відповідну постанову.

Отже, вона не може оформити свої спадкові права, а тому є необхідність звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини для можливості оформити право власності в порядку спадкування на вказане спадкове майно.

Таким чином, Позивач позбавлений можливості реалізувати свої майнові права на спадкове майно, яке залишилося після смерті її бабусі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Згідно положень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Слід зауважити, що Позивач з поважних причин своєчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 , так як вважала, що все нерухоме майно після її смерті успадкував Відповідач за заповітом, і лише після отримання ухвали суду про відкриття провадження за позовною заявою Відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, Позивач дізналася що майно не оформлене і вона має право за законом прийняти спадщину, яка залишилася після смерті бабусі.

Проте, коли Позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, то виявилося, що строк звернення пропущено, і без визначення додаткового строку прийняти та оформити спадщину не можливо.

Таким чином, строк для прийняття спадщини Позивачем пропущено з поважних причин та без його поновлення Позивач не може реалізувати свої права як спадкоємець та отримати спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Позивач має рівні права з Відповідачем на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов, який приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин.

Іншого позову до відповідачів з тим самим предметом і з тих самих підстав подано не було.

Відповідно до статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його частини.

З огляду на вищенаведене, керуючись вимогами ст.41 Конституції України, ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст.ст. 4,5,12,13, 30, 81,160,161,193 ЦПКУкраїни, - позивачка зустрічного позову просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині її зустрічної позовної заяви.

08.04.2024року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 13 год. 00 хв. 03.05.2024 року в зв`язку з клопотанням позивача.

03.05.2024року підготовче судове засідання відкладено на 11 год. 00 хв. 12.06.2024 року в зв`язку з неявкою сторін.

12.06.2024року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 12 год. 00 хв. 19.07.2024 року в зв`язку з неявкою сторін.

19.07.2024 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, на підставі якої:

1. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , -про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщнини,-

- прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

- для їх спільного розгляду в одному провадженні.

2. Об`єднаній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщнини, - присвоїти, - справа № 368/166/24, провадження № 2/368/357/24.

19.07.2024року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 12.09.2024 року.

12.09.2024слухання справи відкладено на 11 год. 00 хв. 23.10.2024 року в зв`язку з письмовим клопотанням представника позивача.

В підготовчомусудовому засіданні,яке відбулося23.10.2024року,позивач первинногопозову ОСОБА_1 ,-не з`явився,хоча,- повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте,-з`явився їїпредставник,- адвокат Клапчук Ф.П.

В підготовчомусудовому засіданні,яке відбулося23.10.2024року,представник позивачапервинного позову,- ОСОБА_1 , -адвокат КлапчукФ.П.,- просив провести підготовче судове засідання, по результатах якого винести ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначити справу до слухання по суті поданої позовної заяви.

Інших заяв та клопотань під час підготовчого судового засідання, - представник позивача, - не заявляв.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 23.10.2024 року, відповідачка первинного позову, - ОСОБА_2 , - просила провести підготовче судове засідання, по результатах якого винести ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначити справу до слухання по суті поданої позовної заяви.

Інших заяв та клопотань під час підготовчого судового засідання, - відповідачка, - не заявляла.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 23.10.2024 року, представник відповідачки первинного позову, - ОСОБА_2 , -адвокат ЛисюкО.В.,- просила провести підготовче судове засідання, по результатах якого винести ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначити справу до слухання по суті поданої позовної заяви.

Інших заяв та клопотань під час підготовчого судового засідання, - відповідачка, - не заявляла.

23.10.2024року Кагарлицьким районним судом Київської області проведено підготовче судове засідання (за участі представника позивача, відповідачки, представника відповідачки, без участі позивача), по результатах якого судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу про закриття підготовчого судового засідання, та призначено справу до слухання по суті на 09 год. 00 хв. 18.11.2024 року.

18.11.2024року слухання справи відкладено на 16 год. 00 хв. 16.12.2024 року в зв`язку з неявкою сторін.

16.12.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла мирова угода сторін, наступного змісту:

- Ми, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сторони у справі №368/166/24, з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок уклали мирову угоду, яка подана суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 207 ЦПК України, -

ПРОСИМО СУД:

Постановити ухвалу про затвердження даної мирової угоди та закриття провадження у справі у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди.

Наслідки закриття провадження у справі у зв`язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 207, 208, 256 ЦПК України, нам роз`яснені та зрозумілі.

МИРОВА УГОДА

у справі М 368/166/24 за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та зустрічним

позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про визначення додатково го строку для прийняття спадщини

16.12.2024 р. м. Кагарлик

В місті Кагарлик Київської області ми, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сторони у справі №368/166/24 (далі - Сторони) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додатково го строку для прийняття спадщини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додатково го строку для прийняття спадщини, з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок уклали дану мирову угоду на наступних умовах:

1.Підписуючи дану Мирової угоди Сторони визнають, що:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з поважних причин та такий строк підлягає поновленню на 3 (три) місяці з моменту вступу в силу ухвали про затвердження даної Мирової угоди.

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з поважних причин та такий строк підлягає поновленню на 3 (три) місяці з моменту вступу в силу ухвали про затвердження даної Мирової угоди.

2. Після винесення судом ухвали про затвердження даної Мирової угоди щодо продовження строків прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Сторони подають заяви до нотаріуса про прийняття спадщини та поділ об`єктів спадщини, а саме 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,1641 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3222282801:02:012:0007, а також частини житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Сторони цієї Мирової угоди дійшли згоди про те, що відсутні будь-які інші спадкоємці (треті особи), які б могли претендувати на спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

4. Сторони цієї Мирової угоди дійшли згоди про те, що понесені ними судові витрати залишаються за Сторонами, що їх понесли та не підлягають розподілу судом.

5. Мирова угода підлягає затвердженню ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області і набуває чинності з моменту підписання її Сторонами.

6. Мирова угода укладена у трьох примірниках по одному для кожної зі Сторін угоди та один для суду з метою приєднання до матеріалів цивільної справи №368/166/24. Кожний примірник має однакову юридичну силу.

7. Зміст ст. ст. 207, 208, 256 ЦПК України про наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі Сторонам відомий і зрозумілий.

Підписи сторін:

(підпис) ОСОБА_1

(підпис) ОСОБА_2 .

В судове засідання, яке відбулося 16.12.2024 року, сторони не з`явилися, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшли письмові заяви від позивача первинного позову ОСОБА_1 та відповідачки первинного позову ОСОБА_2 , в яких вони просять суд слухати справу в частині затвердження мирової угоди, - без їхньої участі, та просять затвердити мирову угоду в порядку та на умовах, які вказані в тексті мирової угоди.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, розглянувши обопільнеклопотання сторінпо справі (позивача,відповідачки)про затвердженнямирової угоди,розглянувши мировуугоду,дослідивши матеріалисправи вчастині,що стосуєтьсяможливості затвердженнямирової угодита вирішенняпроцесуальних питань,що стосуютьсязатвердження мировоїугоди та,відповідно,-закриття провадженняу справі,приходить довисновку щодозадоволення клопотаннясторін посправі (сторонипозивача тасторони відповідача),та,відповідно,- затвердити мирову угоду в даній справі, закрити провадження у справі, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

Позовні вимоги, та текст мирової угоди судом наведено вище в мотивувальній частині даної ухвали в повному обсязі, а тому суд приходить до висновку щодо відсутності їх повторного викладення в даній частині мотивувальної частини ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами.

Норми процесуального права, використані судом при вирішенні питання щодо затвердження мирової угоди.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали.

Згідно ч.4ст.200ЦПК Україниухвалення впідготовчому судовомузасіданні судовогорішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мировоїугоди проводитьсяу порядку,встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Згідно ст. 207 ЦПК України:

1. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних інтересів третіх осіб.

Судом з`ясовано в позивачки, що укладення та підписання мирової угоди є її вільним волевиявленням, що підписання даної мирової угоди не є наслідком погроз чи інших незаконних дій із сторони відповідача та/чи третіх осіб.

Судом з`ясовано у відповідача, що укладення та підписання мирової угоди є його вільним волевиявленням, що підписання даної мирової угоди не є наслідком погроз чи інших незаконних дій із сторони позивачки та/чи третіх осіб.

Судом встановлено, що мирова угода не порушує права чи охоронювані інтереси третіх осіб.

2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Суд констатує, що сторони повідомили про мирову угоду та подали текст мирової угоди на стадії підготовчого судового провадження, мирова угода підписана сторонами та приєднана до матеріалів справи.

3. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Перед видаленням до нарадчої кімнати суд роз`яснив сторонам процесуальні наслідки укладення мирової угоди в даній цивільній справі, які їм зрозумілі.

4. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд приходить до висновку щодо закриття провадження у цій справі, з роз`ясненням сторонам процесуального наслідку закриття провадження у справі

5. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд в даному випадку констатує, що обставин, які були б підставою для відмови у затвердженні мирової угоди, - на даній стадії немає.

Згідно ст. 208 ЦПК України:

1. Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

2. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

3. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Отже, дана мирова угода є багатостороннім (позивач та відповідач) волевиявленням, спрямована на врегулювання спору шляхом взаємних поступок.

Мирова угода укладена сторонами (між позивачкою та відповідачем) і стосується прав та обов`язків сторін та предмета позову.

Судом було роз`яснено сторонам під час підготовчого судового засідання можливість укладення мирової угоди, та суд сприяв примиренню сторін, - чим сторони і скористалися під час підготовчого судового провадження в даній справі.

Сторони укласти мирову угоду поза судом, - шляхом її підписання поза судовим засіданням, текст мирової угоди було виготовлено сторонами поза судом. Сторони повідомили суд про укладення мирової угоди, зробивши спільну заяву, тобто заяву, яка підписана обома сторонами. Ця заява приєднана до справи.

Мирова угода укладена з урахуванням загальних правил вчинення правочинів у письмовій формі. В мировій угоді в дотримання вимог ЦПК України зазначено: найменування документа, - «Мирова угода», місце та дата її укладення, найменування та місце знаходження сторін, цивільну справу, за якою укладається мирова угода, конкретні умови мирової угоди, строки виконання зобов`язань, підписи сторін.

Суд перевірив, чи не суперечить мирова угода закону, а також, чи не порушує вона прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, та встановив, що умови даної мирової угоди не суперечать інтересам сторін по справі та інтересам третіх осіб.

Слід зазначити, що затвердження судом мирової угоди як форма вирішення спору є спрощеною процесуальною процедурою, в якій не передбачено обов`язку доказування та оцінки доказів.

Отже, мирова угода приєднана до матеріалів справи. Сторонам роз`яснені наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбачено ч. 4 ст. 207, ч. 2 ст. 256 ЦПК України.

Суд, розглянувши вказане клопотання, письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що дане обопільне клопотання сторін по справі про визнання мирової угоди підлягає задоволенню, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинено в інтересах обох сторін, а тому суд затверджує мирову угоду та, - відповідно, - закриває провадження у справі на підставі наступних норм процесуального права:

Згідно п.2ч.2ст.200ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно ч.4ст.200ЦПК України ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Згідно ч.2ст.255ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Процесуальні наслідки затвердження мирової угоди сторін та закриття провадження у справі:

- згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 142, ч.ч. 1, 9 ст. 158, п. 2 ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 200, ст.ст. 207, 208, п. 5 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 256, п. 5 ч. 1 ст. 257, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260 264, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. Затвердити мирову угоду в справі № 368/166/24, провадження № 2/368/357/24, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,-про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за наступних умов:

2. Підписуючи дану Мирової угоди Сторони визнають, що:

- ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Київ, громадянином України, паспорт громадянина України ID картка № НОМЕР_1 , виданий 19.05.2017 року органом 3232, РНОКПП: НОМЕР_2 ), пропущено шестимісячнийстрок дляприйняття спадщинипісля померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки село Талалаї Погребищенського району Вінницької області, громадянки України, місце смерті, - місто Київ, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 20 березня 2024 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис про смерть № 5865 від 03 квітня 2018 року), - з поважних причин та такий строк підлягає поновленню на 3 (три) місяці з моменту вступу в силу ухвали про затвердження даної Мирової угоди.

- ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою м. Київ, громадянкою України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий 31 жовтня 2006 року Святошинським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП: НОМЕР_5 ), пропущено шестимісячнийстрок дляприйняття спадщинипісля померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки село Талалаї Погребищенського району Вінницької області, громадянки України, місце смерті, - місто Київ, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 20 березня 2024 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис про смерть № 5865 від 03 квітня 2018 року), - з поважних причин та такий строк підлягає поновленню на 3 (три) місяці з моменту вступу в силу ухвали про затвердження даної Мирової угоди.

2.Після винесеннясудом ухвалита набранняухвалою законноїсили прозатвердження даноїМирової угодищодо продовженнястроків прийняттяспадщини післяпомерлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки село Талалаї Погребищенського району Вінницької області, громадянки України, місце смерті, - місто Київ, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 20 березня 2024 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис про смерть № 5865 від 03 квітня 2018 року), -

- ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, Україна, громадянин України, паспорт громадянина України ID картка № НОМЕР_1 , виданий 19.05.2017 року органом 3232, РНОКПП: НОМЕР_2 ), та, -

- ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Київ, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий 31 жовтня 2006 року Святошинським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП: НОМЕР_5 ), -

- подають заяви до нотаріуса про прийняття спадщини та поділ об`єкту спадщини, а саме:

-1/2частини земельноїділянки загальною площею 0,1641 га, цільове призначення, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, - кадастровий номер земельної ділянки 3222282801:02:012:0007, -

3. - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, Україна, громадянин України, паспорт громадянина України ID картка № НОМЕР_1 , виданий 19.05.2017 року органом 3232, РНОКПП: НОМЕР_2 ), та ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Київ, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий 31 жовтня 2006 року Святошинським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП: НОМЕР_5 ), обгрунтовано, усвідомлено, беззастережно вважають спір врегульованим і підтверджують відсутність будь-яких претензій як один до одного так і до третіх осіб, а також стверджують про відсутність будь-яких претензій відносно один один до одного.

4. Судові витрати, що понесли сторони:

- ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, Україна, громадянин України, паспорт громадянина України ID картка № НОМЕР_1 , виданий 19.05.2017 року органом 3232, РНОКПП: НОМЕР_2 ), та, -

- ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Київ, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий 31 жовтня 2006 року Святошинським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП: НОМЕР_5 ), -

- залишаються за Сторонами, що їх понесли, та, відповідно, - не підлягають розподілу судом.

5. Мирова угода затверджена судом і набуває чинності з моменту набрання законної сили ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області про її затвердження.

6. Дана мирова угода та ухвала суду про визнання мирової угоди є підставою для реєстрації (оформлення) Сторонами спадкового права у нотаріуса.

7.У разіневиконання умовмирової угоди Сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.

8. Дана мирова угода складена в трьох екземплярах, один з яких надається до суду, а два інших залишається у Сторін цієї угоди.

9.Сторони підтверджують,що їмвідомі тазрозумілі наслідкиукладання тазатвердження судомданої мировоїугоди.

10. Провадження в справі № 368/166/24, провадження № 2/368/357/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,-про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - закрити на підставі ч. 4 ст. 207, п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

11. Роз`яснити сторонам процесуальні наслідки закриття провадження в справі в зв`язку з укладенням мирової угоди, які передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України.

Ухвала суду на підставі п.п. 11, 15, 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту проголошення, а особами, які не були присутні при проголошенні ухвали, - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали.

Суддя: О.В. Закаблук