Ухвала

від 12.12.2024 по справі 637/909/21

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 637/909/21

Провадження № 2-о/529/61/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

присяжних - Кривенка С.О. та Чуприни Т.В.,

за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,

розглянувши у порядку окремого провадження у закритому судовому засіданні у залі суду в селищі Диканька Полтавської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Органу опіки та піклування Шевченківської селищної ради Харківської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

До Диканського районного суду Полтавської області, на підставі постанови Верховного Суду від 14.12.2022 та згідно з розпорядженням Верховного Судувід 14.03.2022№ 7/0/9-22"Прозміну територіальноїпідсудності судовихсправ вумовах воєнногостану (окремісуди Донецької,Запорізької таХарківської областей)",відповідно доякого територіальнупідсудність судовихсправ Шевченківськогорайонного судуХарківської областізмінено тавизначено длярозгляду Диканськомурайонному судуПолтавської області,надійшла дляпродовження розглядуцивільна справаза заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення їй опікуна ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 09.01.2023 у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду на 11:00 год. 15 лютого 2023 року.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 15.02.2023 було задоволено заяву ОСОБА_1 та залишено без розгляду її заяву про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв`язку із поданою заявницею ОСОБА_1 заявою про це.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23.05.2024 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 15.02.2023 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

31 липня 2024 року відповідно до автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказану справу розподілено судді Кириченко О.С. для продовження судового розгляду справи.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 05.08.2024 постановлено продовжити розгляд цієї цивільної справи та призначено справу до судового розгляду у закритому судовому засіданні з викликом для участі у ньому учасників справи.

З наявних у матеріалах справи поштових рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення /том 2, а.с. 95, 120, 144, 151/ вбачається, що повідомлення суду про призначення судового засідання у справі та судові повістки були вручені заявнику ОСОБА_1 23 серпня 2024 року, 11 жовтня 2024, 07.11.2024 року та 04 грудня 2024 року за адресою, вказаною у заяві як адреса для листування із заявником ОСОБА_1 .

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 9901/471/21, саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду, а положення КАС не покладають на суд обов`язку встановлювати обсяг повноважень та особу того, хто поставив підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення щодо отримання такої кореспонденції, якщо її було доставлено за вказаною самим позивачем адресою для листування.

Судом було вжито вичерпних заходів щодо належного повідомлення заявника ОСОБА_1 про судовий розгляд справи, однак заявник в судове засідання неодноразово не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань суду не надала, в тому числі і про підтримання вимог заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуна і розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Суд зауважує, що заявник, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків.

Ініціювавши судовий розгляд справи, заявник насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Неодноразове належне повідомлення заявника ОСОБА_1 про судове засідання, її повторна неявка у засідання, відсутність у справі заяви про підтримання вимог заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуна і про розгляд справи за відсутності заявника, у відповідності до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ч. 9 ст. 10 ЦПК України, позбавляє суд можливості проведення судового розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки заявника, зобов`язуючи залишити заяву без розгляду.

Наслідки, передбачені ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки заявника до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.

Такий наслідок неявки заявника є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити справу по суті.

Сама по собі неявка заявника може свідчити про втрату інтересу до вирішення справи. Вирішення справи у такому випадку є порушенням диспозитивності за відсутності клопотання заявника про підтримання вимог заяви та про розгляд справи за його відсутності.

Вказане вище взаємоузгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду в справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якого, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вказане вище у сукупності, те, що заявник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, неодноразово не з`явилася в судове засідання, заявником не надано суду заяву про підтримання вимог заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуна і розгляд справи за її відсутності, беручи до уваги те, що заявник, яка переважно найбільш зацікавлена у розгляді справи та повинна демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків, при цьому не цікавиться станом розгляду поданої нею заяви та не вживає дій щодо повідомлення суду своєї теперішньої позиції щодо цієї заяви, суд вважає за необхідне залишити заяву про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна без розгляду на підставі ч. 9 ст. 10, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого заявника ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати по вказаній категорії справ відносяться на рахунок держави.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 9 ст. 10, ч. 2 ст. 257 ЦПК України заявник, заяву якого залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ч. 9 ст. 10, ч. 1 ст. 44, ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 260, 261, п. 16 ч. 1 ст. 353, ст. ст. 354, 355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Органу опіки та піклування Шевченківської селищної ради Харківської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - залишити без розгляду на підставі ч. 9 ст. 10, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого заявника ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 9 ст. 10, ч. 2 ст. 257 ЦПК України заявник, заяву якого залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня її постановлення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий О.С. Кириченко

Присяжні С.О. Кривенко

Т.В. Чуприна