Рішення

від 12.12.2024 по справі 160/9214/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 рокуСправа №160/9214/24 Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі за позовною заявою Керівника Кам`янської прокуратури Дніпропетровської області (вул. І.Ясюковича, б.2, м.Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 02909938) в особі Головного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул.Короленка, б.4, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до Акціонерного товариства «Смоли» (пр.Аношкіна, 179, м.Кам`янське, 51938, код ЄДРПОУ 30168850), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Фонд державного майна України (вул.Генерала Алмазова 18/9, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

09 квітня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «СМОЛИ» (адреса: проспект Аношкіна, 179, місто Кам`янське, Дніпропетровська область, 51938, код ЄДРПОУ 30168850) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №14849, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, 179А/25, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Акціонерне товариство «СМОЛИ» (адреса: проспект Аношкіна, 179, місто Кам`янське, Дніпропетровська область, 51938, код ЄДРПОУ 30168850) привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №14849, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, 179А/25, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що на території міста Кам`янське обліковується захисна споруда цивільного захисту сховище №14849, що знаходиться за адресою: м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 179А/25. Відповідно до облікової картки та паспорту захисної споруди (сховища) № 14849 вказана захисна споруда є державною власністю Фонду державного майна України, яка перебуває на балансі Акціонерного товариства «Смоли» код ЄДРПОУ 30168850. Підприємство АТ «Смоли» є правонаступником Державного підприємства «Смоли», яке, в свою чергу, було створене в 1998 році на базі частини виробничих потужностей колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод». На даний час споруда цивільного захисту сховище не готова до використання за призначенням. Позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує свої обов`язки по утриманню захисної споруди у готовому до використання стані, у зв`язку з чим, на сьогоднішній день захисна споруда №14849 яка розташована за адресою: м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 179А/39, не здатна забезпечити захист цивільного населення/ працівників робочих змін підприємства АТ «Смоли» в умовах російської агресії та чергових обстрілів, та у разі використання за призначенням створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

14 травня 2024 року від Фонду державного майна України надійшли пояснення в якому просили позов задовольнити.

17 травня 2024 року від Акціонерного товариства «Смоли», надійшов відзив в якому вони просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що захисні споруди цивільного захисту, які знаходяться на балансі АТ «Смоли», розташовані на режимній території колишнього ВО «ПХЗ», на яку відсутній вільний доступ цивільного населення міста Кам`янське та використовуються лише для тимчасового укриття працівників товариства. Оскільки АТ «Смоли» знаходиться в стані простою виробництва, а чисельність найбільшої денної зміни становить 30-35 осіб, захисної споруди цивільного захисту №14849 цілком достатньо для розміщення персоналу товариства. Окремо зауважують, що підприємство, хоч і змінило організаційно-правову форму, було і залишається підприємством державного сектору економіки, заснованим на державній формі власності, але жодних коштів з державного або з будь-яких інших бюджетів вже багато років не надходить взагалі, і АТ «Смоли» намагається існувати у дуже складних фінансових умовах функціонування, розраховуючи виключно на кошти, які отримані від власної господарської діяльності. Внаслідок об`єктивних, незалежних від підприємства причин, у тому числі і політичних, експортно орієнтоване підприємство втратило великі сегменти ринку збуту, що призвело до значного скорочення обсягів реалізації продукції і вплинуло на значне скорочення обігових коштів підприємства. Внаслідок вищевказаного підприємство знаходиться у режимі постійних тривалих простоїв, є збитковим, знаходиться у складному фінансовому становищі і не має можливості належним чином фінансово забезпечувати свою поточну діяльність і виконування всіх зобов`язань. Внаслідок дії на території України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які є надзвичайними, об`єктивними і невідворотними і такими, що не залежать від волі підприємства, АТ «Смоли» з 24 лютого 2022 року позбавлене можливості здійснення своєї основної діяльності виробництва та реалізаії іонообмінних смол, у зв`язку із чим за результатами проведеної наради і детального аналізу впливу існуючих обставин на підприємство наказом від 24 лютого 2022 року № 13 «Про простій виробництва» на підставі ст. 34 КЗпП України було запроваджено простій виробництва на весь період дії воєнного стану на території України. Таким чином, простій підприємства на підставі відповідних наказів триває з 2021 року і продовжується на теперішній час на весь період дії воєнного стану в Україні. Враховуючи такі складні умови існування АТ «Смоли» і спричинену військовою агресією рф проти України неможливість виробництва та реалізації продукції за основними ринками збуту, що обумовлює постійний гострий брак обігових коштів, невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них та протиправна бездіяльність у даному випадку не має місце, адже у товариства об`єктивно відсутні необхідні кошти та реальні можливості для відновлення всіх захисних споруд, що знаходяться на балансі АТ «Смоли», до стану готовності. Враховуючи такі складні умови існування АТ «Смоли» і спричинену військовою агресією рф проти України неможливість виробництва та реалізації продукції за основними ринками збуту, що обумовлює постійний гострий брак обігових коштів, невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них та протиправна бездіяльність у даному випадку не має місце, адже у товариства об`єктивно відсутні необхідні кошти та реальні можливості для відновлення всіх захисних споруд, що знаходяться на балансі АТ «Смоли», до стану готовності.

22 травня 2024 року від Керівника Кам`янської прокуратури Дніпропетровської області в особі Головного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до актів технічної інвентаризації складених підприємством АТ «Смоли» від 25.03.2020 та від 07.04.2021 які долучені до матеріалів позовної заяви вбачається те, що до військової агресії захисна споруда цивільного захисту сховище № 14849 перебувала також в неготовому до використання стані, жодних заходів щодо її приведення у готовність до використання за призначенням не зважаючи на здійснення своєї діяльності підприємство також не вживало. У зв`язку з чим твердження про відсутність фінансування щодо приведення захисної споруди у придатний для використання стан є безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Суд встановив, що за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 179А/25, розташована захисна споруда сховище №14849.

Відповідно до облікової картки та паспорту захисної споруди (сховища) № 14849 вказана захисна споруда є державною власністю Фонду державного майна України, яка перебуває на балансі Акціонерного товариства «Смоли» код ЄДРПОУ 30168850. Підприємство АТ «Смоли» є правонаступником Державного підприємства «Смоли», яке, в свою чергу, було створене в 1998 році на базі частини виробничих потужностей колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод».

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 25.03.2020 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням, пристосована (придатна) для тимчасового укриття працюючого персоналу. Захисна споруда потребує у спеціальному обладнанні: потребує заміни всього інженерного устаткування.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 07.04.2021 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням, пристосована (придатна) для тимчасового укриття працюючого персоналу. Захисна споруда потребує у спеціальному обладнанні: потребує заміни всього інженерного устаткування.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 28.02.2022 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням, пристосована (придатна) для тимчасового укриття працюючого персоналу. Захисна споруда потребує у спеціальному обладнанні: потребує заміни всього інженерного устаткування.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 01.03.2023 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням, пристосована (придатна) для тимчасового укриття працюючого персоналу. Захисна споруда потребує у спеціальному обладнанні: потребує заміни всього інженерного устаткування.

Кам`янською окружною прокуратурою на лист від 09.08.2023р. №04/56-4631ВИХ-23 отримано від Кам`янської міської ради (лист від 18.08.2023 за № 8вих-15/461) облікову картку, паспорт захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849, а також складені акти технічної інвентаризації захисної споруди та оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища, що проведені протягом 2020-2023 роках.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 15.08.2023 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням та встановлено наступні недоліки: Захисні ворота, двері, відчиняються та зачиняються з зусиллям, ущільнююча гума втратила еластичність (п.3.3 акту); Фільтри ФЯР іржаві, брудні, не проварені в індустріальному маслі (п.3.7. акту); Дизель електростанція: не працює (п.3.8. акту); Герметичність конструкцій і пристроїв: герметичність захисної споруди порушена обвалування захисної споруди пошкоджено, підтоплюється ґрунтовими водами (п.3.10 акту); Документація захисної споруди відсутня (п.3.11 акту).

04.09.2023 проведено огляд захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 за участі провідного фахівця ВЦЗ Кам`янського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Радченко О.М.

Під час огляду встановлено, що в приміщенні на всій площі сховища на підлозі наявна вода. Проведена вода. Відсутня вентиляція.

20 вересня 2023 року ГУ ДСНС у Дніпропетровській області звернулось до слідчого спеціальної поліції СВ Кам`янського РУП ГУ НП у Дніпропетровській області з листом про надання інформації, щодо ЗС №14849, в якому зазначили, що 04.09.2023 провідним фахівцем відділу цивільного захисту Кам?янського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Гнатиком Р. А. було проведено огляд сховища №14849. Під час огляду були виявлені наступні недоліки:

система електроживлення відсутня;

технічний та санітарний стан непридатний для нормальної експлуатації підтоплення окремого приміщення;

система вентиляції відсутня.

Враховуючи виявлені недоліки під час огляду споруди цивільного захисту згідно додатку 13 до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту" наказу МВС №579 від 09.07.2018 р. №14849 розташовану за адресою проспект Аношкіна, 179 слід вважати як не в готове для використання за призначенням.

30 листопада 2023 року керівник Кам`янської окружної прокуратури звернувся до начальника ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з листом №04/56-7016ВИХ-23, в якому просив надати до Кам?янської окружної прокуратури грунтовну інформацію з наступних питань, а саме:

- вжиті ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області в тому числі Кам?янським районним управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області заходи щодо приведення захисної споруди сховища 14849 у стан готовності, у тому числі в судовому порядку.

- інформацію про стан готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №14849 станом на час надання відповіді.

У випадку невжиття заходів, прошу повідомити причини їх невжиття та чи будуть вживатись заходи для приведення вказаної захисної споруди у стан готовності у тому числі в судовому порядку у подальшому.

ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на лист щодо надання інформації, стосовно захисних споруд цивільного захисту повідомило, що ЗС ЦХ №14849 (м.Кам`янське, пр.Аношкіна, 179) оцінено як не готове.

28 березня 2024 року позивачем в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру здійснило повідомлення Головному управлінню ДСНС у Дніпропетровській області про пред`явлення Кам`янською окружною прокуратурою адміністративного позову в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання привести захисну споруду цивільного захисту - сховища №14849 у належний технічний стан та готовність до укриття населення.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої цієї статті представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною першою статті 24 Закону №1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин третьою п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом частини другої статті 65 КЦЗ у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ч. 1).

Статтею 68 КЦЗ встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною першою статті 69 КЦЗ передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі №240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади..

У цій справі, позивач в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області та відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради, у зв`язку із не вжиттям останнім, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Так, п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС №3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС №661 від 12.11.2018), встановлено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (скорочена назва ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Також відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 5 п. 4 цього ж Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює повноваження постійно діючого органу управління цивільного захисту у складі територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту. Бере участь у заходах щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку (у тому числі з використанням спеціального програмного забезпечення), забезпечує разом з місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, проведення їх інвентаризації.

Також п.п.35 п.4 Положення визначено, що ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області уповноважено складати акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Також згідно положень п.12 Розділу Утримання фонду захисних споруд Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Згідно зі ст.28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

При цьому звернення органів місцевого самоврядування до адміністративного суду з позовами щодо зобов`язання балансоутримувачів привести у належний стан, придатний до використання за призначенням, захисних споруд, чинним законодавством не передбачено.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту від 21.04.2021 № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Поряд із цим, вказаним Законом від 21.04.2021 року № 2228-IX Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якою такий суб`єкт владних повноважень:

-реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд (пункт 16);

-звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 48);

-перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти (пункт 51).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В приведеній вище постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 Верховним Судом також зроблено такий правовий висновок:

З огляду на вищезазначене, положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено..

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з такого.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 на території України з 24.02.2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжений і на цей час триває.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VІІІ воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З моменту введення воєнного стану в Україні діє особливий період. З 24.02.2022 року на виконання вимог ч. 16 ст. 32 Кодексу Цивільного захисту захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1.03.2017 року №138 (далі Порядок № 138).

Відповідно до п. 9 11 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди. Балансоутримувачі можуть організовувати утримання та експлуатацію сховищ як протирадіаційних укриттів у разі відсутності потреби в таких сховищах відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди: не більше 12 годин для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі захисні споруди) внормовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 року № 579 (далі Вимоги № 579).

Ці Вимоги призначені для використання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання - балансоутримувачами захисних споруд (далі балансоутримувачі) (п. 2 Розділ І Вимог № 579).

Згідно п. 1, 2 Розділу ІІ Вимог № 579 споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.

Відповідно до п. 1 розділу VІ глави 2 Вимог № 579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

У відповідності до п. 3 7 розділу VІ глави 2 Вимог № 579 періодичність і зміст оглядів стану захисних споруд та перевірок працездатності їх основного обладнання наведено в додатку 10 до цих Вимог. За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

Пунктом 8 розділу VІ глави 2 Вимог № 579 встановлено, що під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди, справність ДЕС, експлуатація в режимі захисної споруди протягом 6 годин з перевіркою роботи в режимі чистої вентиляції і фільтровентиляції (у сховищах).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням (п. 9 розділу VІ глави 2 Вимог № 579).

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням. При цьому, питання підтримання захисних споруд у готовності до використання за призначенням врегульовано главою 3 розділу VІ Вимог № 579.

Згідно з п. 1 2 розділу VІ глави 3 Вимог № 579 на підставі результатів оцінки стану готовності, а також періодичних оглядів, перевірки працездатності основного обладнання та обстежень захисних споруд їх балансоутримувачі складають плани приведення захисних споруд у готовність до використання за призначенням за формою згідно з додатком 14 до цих Вимог. Підтримання належного технічного стану приміщень захисних споруд і їх ремонт проводяться відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.

Відповідно до п. 2 розділу VІІ Глави 1 Вимог № 579 готовність фонду захисних споруд передбачає: належний технічний стан несучих огороджувальних конструкцій, гідроізоляції і захисних пристроїв захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття); надійну герметичність захисної споруди (для сховищ); справність і постійну готовність до роботи спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисної споруди, наявність нормативних аварійних запасів води, паливно-мастильних матеріалів, а також майна, необхідного для життєзабезпечення населення, що підлягає укриттю; підготовленість особового складу формування з обслуговування захисних споруд; належний протипожежний та санітарний стан приміщень споруд фонду захисних споруд.

Пунктом 4 розділу VІІ Глави 1 Вимог № 579 визначено, що у разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження.

Частиною 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Судом встановлено, що балансоутримувачем споруди цивільного захисту населення сховища №14849, є АТ «Смоли».

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 25.03.2020 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням, пристосована (придатна) для тимчасового укриття працюючого персоналу. Захисна споруда потребує у спеціальному обладнанні: потребує заміни всього інженерного устаткування.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 07.04.2021 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням, пристосована (придатна) для тимчасового укриття працюючого персоналу. Захисна споруда потребує у спеціальному обладнанні: потребує заміни всього інженерного устаткування.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 28.02.2022 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням, пристосована (придатна) для тимчасового укриття працюючого персоналу. Захисна споруда потребує у спеціальному обладнанні: потребує заміни всього інженерного устаткування.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 01.03.2023 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням, пристосована (придатна) для тимчасового укриття працюючого персоналу. Захисна споруда потребує у спеціальному обладнанні: потребує заміни всього інженерного устаткування.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 14849 від 15.08.2023 вказана захисна споруда оцінюється як неготова до використання за призначенням та встановлено наступні недоліки: Захисні ворота, двері, відчиняються та зачиняються з зусиллям, ущільнююча гума втратила еластичність (п.3.3 акту); Фільтри ФЯР іржаві, брудні, не проварені в індустріальному маслі (п.3.7. акту); Дизель електростанція: не працює (п.3.8. акту); Герметичність конструкцій і пристроїв: герметичність захисної споруди порушена обвалування захисної споруди пошкоджено, підтоплюється ґрунтовими водами (п.3.10 акту); Документація захисної споруди відсутня (п.3.11 акту).

Суд, враховуючи те, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, що передбачено п. 8 ст. 32 КЦЗ України та п. 9 Порядку № 138 погоджується із доводами позивача про те, що систематичне невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди цивільного захисту до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

При цьому, наведені відповідачем у відзиві обставини щодо ускладненого становища установи, яке полягає у не виділенні коштів за жодною бюджетною програмою не впливають на висновки суду та не є підставою для відмови в задоволення заявлених позовних вимог, на чому наполягає відповідач. Адже ключовим питанням в цьому спорі є те, що захисна споруда, яка перебуває на балансі відповідача, наразі оцінюється як не готова до використання за призначенням.

Суд зазначає, що відсутність коштів на забезпечення цивільного захисту населення тощо, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не можуть визнаватися поважними причинами для відкладення заходів щодо приведення захисних споруд цивільного захисту населення у належний для експлуатації стан.

До суду не надано доказів на підтвердження того, що з дати прийняття відповідачем на баланс сховища, відповідачем вживались дієві заходи, спрямовані на проведення поступових робіт із приведення укриття до належного стану.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав належні докази на спростування доводів органу прокуратури, який виступає в інтересах держави, і не довів те, що ним були вжиті необхідні, або можливі заходи з метою приведення укриття у стан готовності до експлуатації відповідно до вимог закону.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову з викладених вище підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд

вирішив:

Позов Керівника Кам`янської прокуратури Дніпропетровської області (вул. І.Ясюковича, б.2, м.Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 02909938) в особі Головного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул.Короленка, б.4, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до Акціонерного товариства «Смоли» (пр.Аношкіна, 179, м.Кам`янське, 51938, код ЄДРПОУ 30168850), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Фонд державного майна України (вул.Генерала Алмазова 18/9, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Смоли» щодо невжиття заходів приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №14849, що знаходиться за адресою: пр.Аношкіна, 179А/25, м.Кам`янське, Дніпропетровська область.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Смоли» (пр.Аношкіна, 179, м.Кам`янське, 51938, код ЄДРПОУ 30168850) привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту сховище №14849, що знаходиться за адресою: пр.Аношкіна, 179А/25, м.Кам`янське, Дніпропетровська область у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко