Рішення

від 06.12.2024 по справі 260/5129/24

НЕ ВКАЗАНО

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5129/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гриб А.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився,

відповідач : Головне управління ДПС в Івано-Франківській області - представник у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 43968084) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 06 грудня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено та підписано 11 грудня 2024 року.

14 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, якою просить визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення №0014354-2412-0909 від 16.03.2023 року ГУ ДПС в Івано-Франківській області за період 2020 року на суму 14 430, 81 грн., податкове повідомлення-рішення №0014353-2412-0909 від 16.03.2023 року за період 2021 року на суму 19 999,20 грн, податкове повідомлення-рішення № 0014355-2412-0909 від 16.03.2023 року за період 2022 рік 81246, 75 грн податкове повідомлення-рішення № 18498-17 від 16.06.2015 року.

19 серпня 2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

22 серпня 2024 року недоліки позовної заяви усунуто та надано суду позовну заяву у новій редакції, відповідно до якої просять суд визнати протиправними та скасувати: 1) податкове повідомлення-рішення №0014354-2412-0909 від 16.03.2023 року ГУ ДПС в Івано-Франківській області за період 2020 року на суму 14 430,81 грн, 2) податкове повідомлення-рішення №0014353-2412-0909 від 16.03.2023 року за період 2021 року на суму 19 999,20 грн, 3) податкове повідомлення-рішення № 0014355-2412-0909 від 16.03.2023 року за період 2022 рік 81 246, 75 грн.

23 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що відповідачем на підставі статті 266 ПКУ йому нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 115 676, 76 грн за об`єкт нерухомого манна, якого не існує з 2007 року (у 2004 році це були руїни, з 2007 року об`єкт взагалі відсутній на знімках), що підтверджується супутниковими знімками Google Earth. Крім того, для підтвердження того, що об`єкту не існує вже майже 20 років надаю акт № 03/15/24 від 29.07.2024 року про результати проведення технічного обстеження щодо визначення технічного стану нежитлового приміщення (будівля складу) за адресою: АДРЕСА_2 , у якому будівельний експерт ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ за номером №003848, виданий Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) виконав обстеження вищезазначеного приміщення на предмет визначення технічного стану та здійснив розрахунок фізичного зносу об`єкту: - дах та покрівля - фізичний знос 100% (відсутні); -вікна двері а внутрішні системи інженерного обладнання - фізичний знос 100% (відсутні); -стіни - фізичний знос 100% (відсутні); -перекриття та підлога фізичний знос 100% (відсутні); -фундамент та основи під ними фізичний знос 100% (відсутні). За результатами проведеного технічного обстеження, матеріалами фотофіксації надані замовником, публічним сервісом Google Earth, експерт дійшов висновку, що зазначена будівля зруйнована до 2007 року.

11 вересня 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити, оскільки беззаперечні докази того, що будинок повністю знищений - відсутні, а неможливість розпоряджатись земельною ділянкою, на якій знаходяться залишки об`єкту нерухомості, не можуть бути визнані підставою для припинення права власності. Оскільки, позивач відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вніс, а на час складання відповідачем податкових повідомлень-рішень від 16.03.2023р. № 0014354-2412-0909 на суму 14 430,81 грн за 2020 рік, від 16.03.2023р. № 0014353-2412-0909 на суму 19 999,20 грн за 2021 рік та від 16.03.2023р. № 0014355-2412-0909 на суму 81246,75 грн за 2022 рік склад літ «Г» перебуває станом на сьогоднішній день у власності ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкт нерухомості підлягав оподаткуванню. Оскільки, ОСОБА_1 відповідні зміни про припинення права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не внесено, об`єкт нерухомого майна, який належав позивачу на час винесення податкових повідомлень-рішень підлягав оподаткуванню на загальних підставах згідно вимог ПКУ.

16 вересня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, оскільки ключовим моментом є той факт, що виникнення і припинення права власності, а також відповідно момент його припинення/виникнення має значення для самого власника майна у випадку бажання ним реалізувати три правомочності (володіння, користування та розпорядження майном - так звана «цивілістична тріада»), проте у Відповідача як суб`єкта владних повноважень відповідно до Податкового кодексу України має значення виключно наявність чи відсутність об`єкту оподаткування (в даному конкретному випадку його відсутність та ще й такий довготривалий час (з 2007 року). Більше того, через протиправність дій Відповідача щодо нарахування податків на нерухоме майно та як наслідок внесення об`єктів (які знищенні) у податкову заставу унеможливлюють приведення даних державного реєстру у відповідність фактичним обставинам.

Позивач або його уповноважений представник у судове засідання не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що стверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету, (а.с. 166, зворот).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак 04 грудня 2024 року до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити участь відповідального працівника за супроводження даної справи (прим. відповідальний представник у даній справі буде брати участь в іншому судовому засіданні у справі № 0940/1407/18 о 09:30 в Івано-Франківському окружному адміністративному суді на стадії дослідження доказів 12 томів та судових дебатів).

Розглянувши клопотання представника відповідача суд вважає, що таке не підлягає до задоволення, оскільки штат відповідача - суб`єкта владних повноважень передбачає наявність декількох представників та не обмежується однією особою. Відтак, відповідач мав можливість уповноважити іншого представника для участі у даному судовому засіданні. Окрім цього, у межах судового розгляду відповідачем подано відзив та докази, а відтак, клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання є необґрунтованим та у задоволенні такого слід відмовити.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є власником нерухомого майна загальною площею 833,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Тип майна: склади літ «г», (а.с. 106).

16 березня 2023 року Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014354-2412-0909, яким на підставі підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов`язання за 2020 рік у сумі 14 430,81 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» на нерухоме майно загальною площею об`єкту 833,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (будинок промисловості та склади), (а.с. 55).

16 березня 2023 року Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014353-2412-0909, яким на підставі підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов`язання за 2021 рік у сумі 19 999,20 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» на нерухоме майно загальною площею об`єкту 833,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (будинок промисловості та склади), (а.с. 55, зворот).

16 березня 2023 року Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014355-2412-0909, яким на підставі підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов`язання за 2022 рік у сумі 81 246,75 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» на нерухоме майно загальною площею об`єкту 833,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (будинок промисловості та склади), (а.с. 56).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням відповідача позивач звернувся до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.129-1. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі;

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлює, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України зазначає об`єкти, які не є об`єктами оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема в підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України вказано, що не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є власником нерухомого майна загальною площею 833,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Тип майна: склади літ «г», (а.с. 106).

Сторонами у справі не заперечується, що склади не використовується за призначенням, зокрема з тієї причини, що об`єкту нерухомого майна не існує з 2007 року.

Враховуючи, що склади не використовується за призначенням, відсутні підстави стверджувати, що вказана будівля не є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також, Податковий кодекс України не містить норм щодо припинення виконання податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно за об`єкти, що перебувають у власності суб`єкта господарювання, однак тимчасово не використовуються. Позивач у встановленому законодавством порядку право власності на такий об`єкт нерухомості не припинив.

Судом враховано при ухваленні рішення правову позицію Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2024 року по справі №260/8694/23.

Згідно з підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Однак, ОСОБА_1 не звертався до контролюючого органу в порядку підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України щодо проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітній період.

Крім того, відповідно до приписів статті 266 ПК України, податковий орган при формуванні сум податку податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки керується даними, наявними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто, податковим органом не було допущено протиправних дій при формуванні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідач керувався наявною у реєстрі інформацією, а позивачем, в свою чергу, не було вчиненого жодних дій щодо вчасної актуалізації такої інформації.

Враховуючи вищенаведене, податкові повідомлення-рішення від 16 березня 2023 року № 0014354-2412-0909, № 0014353-2412-0909 та № 0014355-2412-0909 сформовані податковим органом у порядок та спосіб, встановлений законом та відповідно до інформації наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14,229, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль