Рішення

від 12.12.2024 по справі 260/3829/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/3829/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул. Січових Стрільців, 45-а, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, якою просить: стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (код ЄДРПОУ 37472282, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.10.2022 року по 01.08.2024 року в сумі 666 276,70 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.02.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд виніс постанову у справі № 260/7974/21, згідно якої змінив рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року». Позивач вказує, що станом на 31.05.2024 р. вимоги постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі № 260/7974/21 від 22.02.2024 р. відповідачем не виконано. Тому, на думку позивача, підлягає застосуванню положення частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України. З огляду на вказане, просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.10 2022 року по 01.08.2024 року у розмірі 666 276,70 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року адміністративну справу № 260/3829/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду у справі №260/3829/24 скасовано, справу направлено на продовження розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15 жовтня 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №260/7974/21 відповідач наказом від 02.11.2022 №174-ТО поновив позивача на посаді начальника Управління Державного рибного господарства у Закарпатській області з 10.12.2021 та виплатив заробітну плату в межах одного місяця в розмірі 29770, 00 грн згідно резолютивної частини рішення суду. Зазначає, що за результатами виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду, виданого 02.05.2023 року по справі №260/7974/21 про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2021 по 13.10.2022 в розмірі 304 786, 15 грн станом на 11.10.2024 з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області відбулося безспірне списання коштів з рахунків в сумі 287 305, 00 грн. Крім того, наказом відповідача від 07.12.2022 №190-ТО позивача звільнено з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області. З огляду на вказане, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

18 жовтня 2024 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої позивач заперечує твердження відповідача про поновлення на роботі та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Звертає увагу суду, що відповідач на підтвердження доводів у відзиві на позовну заяву не надав жодного документу/доказу про те, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №260/7974/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області з 10.12.2021 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 10.12.2021 по 13.10.2022 у розмірі 304 786,15 грн. виконано. Крім того, наголошує, що накази №174-ТО від 02.11.2022 р. та №190-ТО від 07.12.2022 р., на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву є підробленими і не відповідає фактичним обставинам справи та інформації з Реєстру Міністерства Юстиції України, Порталу електронних послуг «Дія» та рішенням прийнятим Кабінетом Міністрів України.

Також позивачем скеровано до суду додаткові пояснення та докази.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №260/7974/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України, Закарпатська обласна державна адміністрація про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 08 грудня 2021 року № 127-ТО. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 із Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2021 року по 13 жовтня 2022 року в розмірі 304786,15 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяці в розмірі 29770,00 грн. звернуто до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №260/7974/21, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28.11.2024, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21 змінено, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року». В решті рішення суду залишено без змін.

Судом також встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №260/4296/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: стягнуто з Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №260/7974/21 у період з 14.10.2022 по 01.11.2022 у розмірі 18428,93 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що позивач має право на середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.10 2022 року по 01.08.2024 року, такий звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституцій України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 8 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно зі статтею 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз статей 235, 236 КЗпП України дозволяє суду дійти висновку, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає одразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде в подальшому це рішення суду оскаржуватися.

Суд зауважує, що Верховний Суд уже неодноразово викладав висновки щодо застосування статті 236 КЗпП України стосовно виконання рішення суду про поновлення на роботі/посаді, яке допущене до негайного виконання.

Зокрема у постанові від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/19103/19 Верховний Суд з цього приводу зазначив, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.

Належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Верховний Суд підкреслив, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Водночас така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.

Як зауважив Верховний Суд у справі № 640/19103/19, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Практика Верховного Суду щодо застосування вказаної норм права є сталою та послідовною.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах, зокрема від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/19103/19 та від 20 липня 2021 року у справі № 826/3465/18, зазначав, що період затримки виконання рішення про поновлення на роботі необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі.

При цьому, суд зауважує, що правова природа стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України) відрізняється від правової природи стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду (стаття 236 КЗпП України), оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як правило, вирішується одночасно зі спором про поновлення на роботі, але може бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні. У будь-якому випадку підставою позову у справах цієї категорії є незаконність звільнення з роботи. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

У даному випадку позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу були предметом судового розгляду у справі №260/7974/21, в якій прийняті відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Водночас, звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначив, що на посаді він поновлений не був, зокрема згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 260/7974/21, що, в свою чергу, свідчить про затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та свідчить про наявність права на отримання середнього заробітку за час такої затримки, в силу приписів статті 236 КЗпП України.

Однак питання щодо наявності у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у справі №260/7974/21 було предметом розгляду в адміністративній справі №260/4296/23.

Зокрема, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №260/4296/23, яке набрало законної сили 01.02.2024, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: стягнуто з Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №260/7974/21 у період з 14.10.2022 по 01.11.2022 у розмірі 18428,93 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В вищевказаній справі судом встановлено, що наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 02.11.2022 року № 174-ТО ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року та виплачено заробітну плату в межах одного місяця в розмірі 29770,00 грн.

Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за звітний 2022 рік сума фактичного заробітку/доходу за листопад 2022 року становить 29770,00 грн., за грудень 2022 року 15964,63 грн.

Згідно наказу «Про звільнення ОСОБА_1 » №190-ТО від 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області 09 грудня 2022 року відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, обставини, встановлені рішенням суду від 05.09.2023 у справі №260/4296/23, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Отже, рішенням суду від 05.09.2023 у справі №260/4296/23 встановлено, що рішення суду від 13.10.2022 у справі №260/7974/21 фактично виконано 02.11.2022 прийняттям наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства № 174-ТО від 02.11.2022 та стягнуто у зв`язку з вказаним на користь позивача середній заробіток за затримку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №260/7974/21 за період з 14.10.2022 по 01.11.2022 у розмірі 18428,93 грн.

При цьому, апеляційний суд у постанові від 22.02.2024 у справі № 260/7974/21 також встановив, що підтвердження факту перебування ОСОБА_1 на посаді начальника Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору) №F1401804 від 13.10.2023 та 15.01.2024, довідки Пенсійного фонду України про доходи форми ОК-7 №1498 4743 2734 1416 від 15.01.2024 та ОК-5 №9437474351001418 від 15.01.2024, оскільки з них вбачається, що роботодавцем (відповідачем-1) в порядку визначеним Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» складено відповідні документи в яких міститься інформація про те, що ОСОБА_1 до моменту звільнення (09.12.2021) та після поновлення у 2022 році отримував заробітну плату за основним місцем роботи на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що накази № 174-ТО від 02.11.2022 та №190-ТО від 07 грудня 2022 року є підробленими чи виданими з метою введення суд в оману, оскільки вказані накази видані Державним агентством меліорації та рибного господарства в межах своїх повноважень та на виконання рішення суду, такі не оскаржені позивачем в судовому порядку, не скасовані та є чинними на момент розгляду даної справи.

Щодо посилання позивача на невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 260/7974/21, згідно якої змінено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року, як на підставу для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.10 2022 року по 01.08.2024 року, то суд вказує наступне.

Оскільки судове рішення в частині поновлення позивача на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області підлягало до негайного виконання, то відповідач вчинив правомірні дії по виконанню свого обов`язку в цій частині.

Разом з цим, за наслідками апеляційного перегляду апеляційним судом було змінено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 260/7974/21 тільки в частині назви посади, на якій слід поновити позивача, в іншій частині рішення суду першої інстанції, яким в тому числі вирішено питання стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишено без змін.

Верховний Суд у постанові від 28.11.2024 у справі № 260/7974/21 вказав, що незважаючи на зазначення у наказі Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 08 грудня 2021 року № 127-ТО про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області, а також запис у трудовій книжці про звільнення з 09 грудня 2021 року з попередньої посади, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого та правильного висновку, що у зв`язку зі зміною назви Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області на Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, змінилась і назва посади позивача. Відповідно, оскільки з 26 жовтня 2021 року перейменовано посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області на начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення суду першої інстанції в частині визначення посади, на якій потрібно поновити позивача.

Аналізуючи доводи позивача, суд вказує, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 260/7974/21, згідно якої змінено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21, не може слугувати підставою для повторного поновлення позивача на посаді та повторного стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, так як таке поновлення вже відбулося виданням наказу від 02 листопада 2022 року №174-ТО на виконання рішення від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21.

Натомість зміна рішення суду в частині визначення посади, на якій потрібно поновити позивача, є підставою для внесення відповідних змін до записів трудової книжки позивача, зокрема записів про поновлення на роботі згідно наказу від 02 листопада 2022 року №174-ТО та про звільнення з роботи згідно наказу від 07 грудня 2022 року №190-ТО.

Таким чином, позивач дійшов помилкового висновку, що винесення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 260/7974/21 зумовило виникнення у нього права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.10 2022 року по 01.08.2024 року.

З урахуванням вищевикладеного, та з урахуванням стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах справи №260/7974/21 та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі у справі №260/4296/23, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову позивача необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул. Січових Стрільців, 45-а, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович