Рішення

від 12.12.2024 по справі 280/10145/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Справа № 280/10145/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., за участю секретаря судового засідання Шаповалової А.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області

до Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - позивач) до Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

1) визнати дії державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бунченко Альони Олександрівни щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 76145178 від 30.09.2024 та постанови про накладення штрафу від 14.10.2024 ВП № 76145178 протиправними;

2) визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 76145178 від 30.09.2024 та постанову про накладення штрафу від 14.10.2024 ВП № 76145178, винесені державним виконавцем Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бунченко Альоною Олександрівною.

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у провадженні Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження № 76145178 з примусового виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 317/3737/21. У межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем були винесені, зокрема, постанова про стягнення виконавчого збору від 30.09.2024 та постанова про накладення штрафу від 14.10.2024. Зазначено, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке виконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Зауважено, що виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області було виконано вказане рішення суду, шляхом прийняття рішень від 26.09.2024 № 8 «Щодо виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року» та від 09.10.2024 «Про виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року», на підставі чого 15.10.2024 була подана заява про закриття виконавчого провадження. Відтак, постанова про накладення штрафу від 14.10.2024 за невиконання судового рішення була винесена передчасно, без достатніх підстав та без урахування всіх обставин, тому є протиправною та підлягає скасуванню. Звернено увагу, що в даному випадку примусового виконання рішення не відбулось, а відтак державним виконавцем безпідставно прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у порушення частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

09.12.2024 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому з посиланням на норми ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. Додатково, була винесена вимога державного виконавця про зобов`язання виконати рішення у строк до 14.10.2024. Постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору та вимога державного виконавця були направлені засобами поштового зв`язку за відповідними реєстраційними номерами: 49408/6, 49410/6, 49412/6 та 49421/6. При цьому за ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. 14.10.2024 державним виконавцем перевірено стан виконання рішення, про що складено відповідний акт, проте зважаючи, що боржником рішення не виконане, були наявні підстави для накладення штрафу. У строк до 14.10.2024 від боржника не надходило жодних заяв про наявність поважних причин для невиконання рішення, у зв`язку з чим 14.10.2024 винесена постанова про накладення штрафу, в якій визначено розмір штрафу та зазначено термін виконання рішення до 25.10.2024, а також вимога державного виконавця про зобов`язання здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 . Постанова та вимога направлені боржнику за вих. №52018/6 та №52023/6 14.10.2024 за трек-номером: 0600972599155 та 0600972598159, про що свідчить реєстр відправки. 16.10.2024 від боржника надійшла заява про закриття виконавчого провадження, у зв`язку з виконанням рішення суду. не здійснена. Фактичне виконання рішення суду не відбулось, а законодавством не передбачено закриття виконавчого провадження на підставі виконання рішення виходячи з особистого трактування боржника. З урахуванням ч.3 ст.63, ч.2 ст.75 Закону 28.10.2024 було складено акт державного виконавця про невиконання судового рішення, винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі, а також до Відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області направлено Подання (повідомлення про злочин) стосовно боржника. Таким чином, підстави для визнання протиправними дії державного виконавця Запорізького ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області ПМУМЮ (м. Одеса) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у ВП 76145178 від 30.09.2024 та постанови про накладення штрафу у ВП 76145178 від 14.10.2024 відсутні, у зв`язку з дотриманням всіх вимог законодавства про примусове виконання рішень. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що відзив подано з пропуском строку для його подання, однак суд вважає за необхідне прийняти та дослідити надані разом з відзивом матеріали виконавчого провадження, оскільки це забезпечить повноту та всебічність судового розгляду, а також виконання завдання адміністративного судочинства.

10.12.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 76145178 від 30.09.2024; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 76145178 від 30.09.2024; постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 76145178 від 30.09.2024; вимога виконавця від 30.09.2024 № 49421/29.10-34, Виконавчому комітеті Долинської сільської ради Запорізького району були направлені засобами поштового зв`язку за трек-номером: 0600967827484 від 03.10.2024. Виконавчим комітетом пакет вказаних документів отримано лише 14.10.2024 через електронну пошту органу місцевого самоврядування, а 16.10.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується відповідними доказами, доданими до позовної заяви. У свою чергу 14.10.2024 в день повідомлення про відкриття виконавчого провадження боржника, Державним виконавцем Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Альоною Бунченко, за відсутності будь-яких фактичних даних щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інших відомостей про стан виконання рішення суду, протиправно винесено постанову про накладення штрафу ВП No 76145178 у розмірі 5100 грн., яку боржник самостійно, на підставі письмової заяви про видачу документів, отримав у службовому приміщенні відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лише 21.10.2024. Таким чином надані державним виконавцем документи, зокрема копія супровідного листа, копія реєстру поштового відправлення, не є доказом належного отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, позивач зауважує, що відповідачем пропущений строк подання відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань наданих відповідачем про поновлення або продовження процесуальних строків в матеріалах справи відсутні.

12.12.2024 судом отримані клопотання сторін про проведення судового засідання, призначеного на 12.12.2024 о 16:00.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05.11.2024 суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви із правильним зазначенням найменування відповідача; із зазначенням правильної адреси місцезнаходження виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; ідентифікаційного коду відповідача та відомостей щодо наявності або відсутність електронного кабінету у відповідача (відповідно до зазначеного ідентифікаційного коду); належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду у частині оскарження постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 76145178 від 30.09.2024 з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням інших обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

Ухвалою від 19.11.2024 суд задовольнив заяву виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про поновлення строку звернення до суду та поновив виконавчому комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області пропущений строк звернення до суду у частині оскарження постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 76145178 від 30.09.2024; відкрив спрощене позовне провадження у цій адміністративній справі та призначив судове засідання у справі на 29.11.2024; залучив ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; зобов`язав Запорізький відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №76145178.

Ухвалою від 29.11.2024 суд зупинив провадження у справі, призначив наступне судове засідання на 12.12.2024.

У судовому засіданні, призначеному на 12.12.2024, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, натомість представник відповідача зауважив на відсутності підстав для їх задоволення; третя особа про розгляд справи повідомлена належним чином, до суду не з`явилась.

Протокольною ухвалою від 12.12.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 12.12.2024 о 16:00.

З урахуванням положень частини третьої статті 194, частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. Фіксування судового засідання, призначеного на 12.12.2024 о 16:00 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 317/3737/21 (провадження № 2/317/50/2023), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 16.01.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені:

визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 13.01.2021 №02 «Про надання статусу службового житла житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 »;

зобов`язано виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 .

12.06.2024 виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області прийнято рішення № 86 про те, що виконавчий комітет не має компетенції у вирішенні питання щодо відчуження комунального майна на користь ОСОБА_1 через що вирішено вважати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 317/3737/21 таким, що неможливо виконати. Також констатовано відсутність у виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області механізму приватизації житлових приміщень (квартир, будинків), в тому числі приватизації квартири АДРЕСА_1 . Крім того, вирішено питання щодо здійснення приватизації вказаної квартири винести на розгляд сесії восьмого скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Рішенням 42-ї чергової сесії восьмого скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 26.09.2024 № 8 «Щодо виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року», враховуючи, що представницький орган Долинської сільської ради не є органом приватизації, сільська рада доручила виконавчому комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області здійснити приватизацію квартири.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 25.09.2024 та виконавчого листа № 317/3737/21 від 01.08.2024 державним виконавцем Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бунченко Альоною Олександрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2024 ВП № 76145178 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.09.2024 ВП № 76145178.

Крім того, 30.09.2024 у межах виконавчого провадження № 76145178 державним виконавцем Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бунченко Альоною Олександрівною було винесено постанову про стягнення з боржника (виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області) виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.

30.09.2024 державним виконавцем було складено вимогу до виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області виконати рішення Запорізького районного суду Запорізької області № 317/3737/21 від 01.08.2024 у строк до 14.10.2024, а саме здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 та надати відповідні підтверджуючі документи.

09.10.2024 за наслідками розгляду рішення 42-ї чергової сесії восьмого скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 26.09.2024 № 8, яким доручено виконавчому комітету здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , рішення про здійснення такої приватизації не прийнято.

14.10.2024 державним виконавцем складено акт, за змістом якого у ході телефонної розмови з представником виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області встановлено, що рішення виконане шляхом голосування на сесії; станом на 14.10.2024 приватизація квартири, зазначеної у виконавчому документі, не відбулась; зі слів, за приватизацію, на сесії, більшість проголосувала проти. Таким чином, рішення суду станом на 14.10.2024 не виконане.

14.10.2024 державним виконавцем Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бунченко Альоною Олександрівною винесено постанову про накладення штрафу ВП № 76145178, за змістом якої у зв`язку з тим, що станом на 14.10.2024 боржником рішення не виконано, постановлено накласти на боржника (виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області) штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів (до 25.10.2024).

14.10.2024 державним виконавцем було повторно складено вимогу до виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області виконати рішення Запорізького районного суду Запорізької області № 317/3737/21 від 01.08.2024 у строк до 25.10.2024, а саме здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 та надати відповідні підтверджуючі документи.

15.10.2024 виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області складено заяву про закриття виконавчого провадження за вих. № 2458/20.

На зазначену заяву листом Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомлено: що станом на 25.10.2024 приватизація квартири у будинку АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 не відбулась, тому не можна вважати виконаним рішення суду у справі № 317/3737/21, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області від 01.08.2024. Відтак, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 76145178 не є можливим.

28.10.2024 державним виконавцем складено акт про те, що станом на 28.10.2024 боржником не здійснено приватизацію квартири АДРЕСА_1 ; рішення суду не виконане.

28.10.2024 державним виконавцем Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бунченко Альоною Олександрівною винесено постанову про накладення штрафу ВП № 76145178, за змістом якої у зв`язку з тим, що станом на 28.10.2024 боржником рішення не виконано, постановлено накласти на боржника (виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області) штраф на користь держави у розмірі 10200 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

28.10.2024 державним виконавцем також винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 76145178 на підставі ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», а також направлено до Відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області подання (повідомлення про злочин) стосовно боржника. Також винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 547,26 грн.

Вважаючи протиправними постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 76145178 від 30.09.2024 та постанову про накладення штрафу від 14.10.2024 ВП № 76145178, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, четвертої статті 18 Закону №1404-VIII).

За частиною восьмою статті 19 Закону №1404-VIII особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

За приписами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За правилами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

При цьому, відповідно до визначення частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчим збором є збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За змістом частин другої - четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до положень статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, пунктом 8 розділу ІІІ якої встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Отже, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 28.04.2020 в справі № 480/3452/19, від 23.12.2020 у справі № 620/334/20.

Після надходження виконавчого документа 30.09.2024 державним виконавцем Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бунченко Альоною Олександрівною було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76145178 та, враховуючи положення статті 27 Закону № 1404-VIII і немайновий характер виконавчого документа, виконавцем було також прийнято постанову про стягнення з боржника (виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області) виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн (4 х 8000 грн).

За позицією позивача, постанова про стягнення виконавчого збору від 30.09.2024 ВП № 76145178 прийнята безпідставно у порушення частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки примусового виконання рішення не відбулось.

Суд зауважує, що посилання позивача на частину другу статті 27 Закону № 1404-VIII про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків відповідної суми не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, позаяк у даному випадку рішення суду у справі № 317/3737/21 має немайновий характер (зобов`язання здійснити приватизацію квартири), тому сума виконавчого збору обчислювалась державним виконавцем відповідно до правил частини третьої статті 27 Закону № 1404-VIII.

У розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Позивач не оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження, водночас стягнення виконавчого збору обумовлюється конкретною подією, а саме початком примусового виконання виконавчого документа (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених у подальшому дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо стану виконання рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.

Також суд не приймає покликання позивача на положення частини дев`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Разом з тим, з матеріалів виконавчого провадження № 76145178 судом встановлено, що державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.10.2024 на іншій підставі, а саме відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII, та направлено до Відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області подання (повідомлення про злочин) стосовно боржника. Так, зазначеною частиною статті 63 Закону передбачено виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Позивач не оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження, яка була винесена на підставі частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII, якою констатовано невиконання рішення суду у справі № 317/3737/21, через що виконавець звернувся до органу досудового розслідування із відповідним повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення. Відповідно, суд відхиляє посилання позивача на частину дев`яту статті 27 Закону №1404-VIII, якою передбачено звільнення від сплати виконавчого збору у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, оскільки такі твердження не відповідають встановленим обставинам справи.

Більш того, частина дев`ята статті 39 Закону №1404-VIII передбачає звільнення від сплати виконавчого збору у зв`язку з фактичним в повному обсязі рішення, якщо таке було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому сам позивач посилається на виконання ним рішення суду у справі № 317/3737/21 шляхом прийняття виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області рішень від 26.09.2024 № 8 «Щодо виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року» та від 09.10.2024 «Про виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року», на підставі чого він подав до державного виконавця заяву про закриття виконавчого провадження, тобто вже після відкриття виконавчого провадження, що вчергове підтверджує невідповідність посилання позивача на положення частини дев`ятої статті 39 Закону з фактичними обставинами справи.

Таким чином, перевіряючи наведені учасниками спору аргументи та докази по справі, судом не встановлено жодних порушень відповідачем процедури, передбаченої Законом № 1404-VІІІ у частині прийняття ним постанови про стягнення виконавчого збору, у зв`язку з чим така позовна вимога задоволенню не підлягає.

Стосовно оскарження позивачем постанови державного виконавця про накладення штрафу від 14.10.2024 ВП № 76145178 суд зазначає наступне.

Частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частинами першою, другою статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас, для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, але не зробив цього. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що підставою для накладення штрафу на позивача слугувало невиконання ним рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 317/3737/21 (провадження № 2/317/50/2023), залишеного без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 16.01.2024, яким зобов`язано виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Разом з тим, позивач стверджує, що ним було виконано рішення суду, у зв`язку з чим 15.10.2024 він направив до держаного виконавця заяву про закриття виконавчого провадження.

Так, позивач посилається, що ним було подано до Запорізького районного суду Запорізької області заяву про роз`яснення судового рішення, обґрунтовану відсутністю повноважень у виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області повноважень щодо здійснення дій спрямованих на вибуття з комунальної власності квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 . Також заявник посилався на те, що в Долинській сільській раді Запорізького району Запорізької області та в її виконавчому комітеті відсутня місцева програма приватизації, відсутній перелік об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; відсутній порядок та умови приватизації об`єктів комунальної власності. Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 24.05.2024 у справі № 317/3737/21 відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення з підстав того, що роз`яснення механізму виконання судового рішення не відноситься до компетенції суду та не може бути вирішене шляхом роз`яснення рішення суду, оскільки тягне за собою зміну його змісту.

При цьому суд зазначає, що позивач не звертався до Запорізького районного суду Запорізької області із заяву про зміну чи встановлення способу або порядку виконання рішення суду у справі № 317/3737/21, підставою для подання якої є саме наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (відомості про подання такої заяви до суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні).

Разом з тим, з огляду на відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, позивач дійшов висновку, що суд залишив на розсуд виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області самостійно обрати спосіб виконання рішення. Так, позивач вважає, що ним виконано рішення суду шляхом прийняття виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області рішень від 26.09.2024 № 8 «Щодо виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року» та від 09.10.2024 «Про виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року».

Суд не може погодитись з тим, що вказані рішення свідчать про виконання рішення суду. Рішенням 42-ї чергової сесії восьмого скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 26.09.2024 № 8 «Щодо виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року», враховуючи, що представницький орган Долинської сільської ради не є органом приватизації, сільська рада доручила виконавчому комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області здійснити приватизацію квартири. Надалі 09.10.2024 за наслідками розгляду вказаного рішення проект рішення виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області «Про виконання рішення суду по справі № 317/3737/21» про здійснення приватизації квартири не прийнято у зв`язку з недостатньою кількістю голосів членів виконкому.

Суд звертає увагу, що рішенням суду було чітко зобов`язано здійснити приватизацію квартири на ім`я ОСОБА_1 (а не розглянути питання щодо здійснення такої приватизації), чого зроблено не було, докази зворотного матеріали справи та виконавчого провадження не містять.

Позивач стверджує, що державний виконавець прийняв постанову про накладення штрафу, не встановивши відсутність поважних причин невиконання рішення, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від власного волевиявлення.

Разом з тим, у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що позивач повідомляв державного виконавця про наявність поважних причин невиконання рішення суду. Натомість виконавцем при перевірці виконання рішення суду не встановлено факту здійснення приватизації, докази на підтвердження такого державному виконавцю не були надані. При цьому у судовому засіданні представник відповідача зазначила, що з`ясування виконання рішення (здійснення приватизації квартири) здійснювалося шляхом перевірки відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, засобами телефонного зв`язку, внаслідок чого виконавцем були складені відповідні акти від 14.10.2024 та від 28.10.2024, а також шляхом направлення на адресу боржника вимог до виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про виконання судового рішення від 30.09.2024 та від 14.10.2024, про що також зазначалось у постанові про відкриття виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник позивача зауважив, що державний виконавець, не пересвідчившись в отриманні боржником примірників постанов від 30.09.2024 (про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору), прийняв постанову про накладення штрафу за невиконання рішення.

Водночас представник відповідача зазначила, що відповідно до положень частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Також, згідно із частиною п`ятою статті 28 Закону №1404-VIII у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Отже, вказані положення Закону №1404-VIII покладають на виконавця обов`язок надсилати сторонам виконавчого провадження копії постанов виконавця.

Суд зазначає, що приписами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку учасника виконавчого провадження слідкувати та самостійно ознайомлюватися з ходом виконавчого провадження та вчиненими діями державного виконавця. Обов`язком державного виконавця є ознайомлення учасників виконавчого провадження з вчиненими діями, а ознайомлення учасниками виконавчого провадження з вчиненими діями останнього є їх право. Законодавство не зобов`язує боржника за виконавчим провадженням самостійно вчиняти активних дій щодо отримання постанов державного виконавця, адже, обов`язок направлення сторонам виконавчого провадження процесуальних документів лежить саме на державному виконавцеві.

Виходячи з фактичних обставин справи, копії постанов про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, прийняті державним виконавцем 30.09.2024, були надіслані стягувачу (позивачу) 03.10.2024 за адресою, що відповідає даним виконавчого листа, що не заперечується сторонами. Додатково виконавець направив копії зазначених постанов на електронну адресу позивача, що підтверджується наявним у матеріалах позовної заяви звітом з електронної пошти. Відтак, копії зазначених постанов було отримано позивачем 14.10.2024 через електронну пошту органу місцевого самоврядування, а 16.10.2024 засобами поштового зв`язку.

На переконання суду, вказані дії виконавця відповідають положенням частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», а покладений на виконавця обов`язок з доведення стороні виконавчого провадження змісту свого рішення (постанови) вичерпано з моменту його надсилання у наведений спосіб.

Сталою і послідовною є практика Верховного Суду у постановах, де неодноразово визначалось, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Перевіряючи дії виконавця в контексті спірного питання, пов`язаного із направленням позивачу (стягувачу) матеріалів виконавчого провадження, у тому числі постанови про відкриття виконавчого провадження, слід дійти висновку, що такі відповідали вимогам законодавства про виконавче провадження та фактичній можливості реалізації виконавцем свого обов`язку. Натомість, зміст матеріалів адміністративної справи, а саме наявних в ній доказів, не доводить допущення виконавцем у відношенні позивача (стягувача) протиправних дій або ж ігнорування законних вимог позивача.

З наведеного у сукупності суд робить висновок про те, що позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів на одержання матеріалів виконавчого провадження у визначений законом строк і порядок. Саме лише ненадходження цих матеріалів стороні виконавчого провадження внаслідок обставин, незалежних від виконавця, не може підтверджувати допущення ним протиправної бездіяльності.

Щодо зауважень представника позивача про передчасність прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання судового рішення за відсутності доказів ознайомлення боржника з фактом відкриттям виконавчого провадження слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що, дійсно, документально підтверджується отримання позивачем постанов від 30.09.2024 (про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору) лише 14.10.2024 через електронну пошту органу місцевого самоврядування, а 16.10.2024 засобами поштового зв`язку.

Разом з тим, обставини пізнього ознайомлення позивача зі змістом постанов від 30.09.2024 (про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору) не повідомлялися виконавцю під час вчинення дій по перевірці виконання рішення, як і не було подано будь-яких заяв щодо надання можливості виконати рішення суду. Вказані обставини також не вплинули на його позицію, відповідно до якої він вважає рішення Запорізького районного суду Запорізької області № 317/3737/21 від 01.08.2024 виконаним.

З матеріалів справи судом не встановлено, а позивачем у заявах по суті справи та представником у судовому засіданні не зазначено про повідомлення державному виконавцю про наявність поважних причин, що зумовили невиконання судового рішення, або про намір у нього заявити державному виконавцю про такі обставини. Більш того, ознайомившись 14.10.2024 з документами виконавчого провадження, позивач наступного дня направив до державного виконавця заяву про закриття виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення шляхом прийняття рішень від 26.09.2024 № 8 «Щодо виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року» та від 09.10.2024 «Про виконання рішення суду по справі № 317/3737/21 від 13 липня 2023 року», яким суд надав оцінку раніше.

Щодо тверджень позивача про неможливість виконання рішення суду з огляду на відсутність чіткого порядку приватизації у Долинській сільській раді Запорізького району Запорізької області та в її виконавчому комітеті, то суд звертає увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

На переконання суду, не можна визнати пропорційним втручання у права особи, у даному випадку ОСОБА_1 , за якого внаслідок допущеної суб`єктом владних повноважень помилки в особи, яка до цього виконала залежні від неї дії для проходження певної процедури, виникає обов`язок повторного її проходження із самого початку.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За сукупністю встановлених обставин суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 14.10.2024 ВП № 76145178 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, у контексті частини другої статті 2 КАС України, через що позовній вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 271, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, місцезнаходження: вул.Центральна, буд.37, с.Долинське, Запорізький район, Запорізька область, 70420; код ЄДРПОУ 04353037.

Відповідач Запорізький відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження: вул.Героїв 93-ї бригади, буд.16-А, м.Запоріжжя, 69114; код ЄДРПОУ 35036905.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.12.2024.

Суддя К.В.Мінаєва