Рішення

від 12.12.2024 по справі 520/34812/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року № 520/34812/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 3 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39786528), в якому просять суд:

- визнати неправомірним і таким, що порушує права ОСОБА_1 , наказ директора Харківського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №15/1 від 07.08.2023 року про припинення надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги;

- скасувати наказ директора Харківського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №15/1 від 07.08.2023 року про припинення надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги; визнати, що Харківський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги під час надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги, порушив встановлені і розумні строки;

- зобов`язати Харківський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу за заявою від 30.05.2016 року щодо виконання постанови Фрунзенського районного суду №2033/2-а-891/11 від 11.05.2011 року законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення відповідача про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправним та таким, що порушують право позивача на правовий захист до доступ до правосуддя.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в частині позовних вимог по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Від відповідача відзив на адміністративний позов до суду не надійшов.

Ухвалою суду від відповідача витребувано докази у справі.

Відповідач у визначений судом строк надав витребувані документи.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги за заявою від 30.05.2016 року щодо виконання постанови Фрунзенського районного суду №2033/2-а-891/11 від 11.05.2011.

Відповідачем видано відповідне доручення та здійснено надання правової допомоги.

Харківським міським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги видано наказ №15/1 від 07.08.2023 року про припинення надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги.

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду.

Нормативним актом, що регулюють правовідносини у сфері надання безоплатної вторинної правової допомоги регулюються Законом України «Про безоплатну правову допомогу».

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Відповідно до статті 15 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», суб`єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної правничої допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські), місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) та міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) центри з надання безоплатної правничої допомоги. Центри з надання безоплатної правничої допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правничої допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідних адміністративно-територіальних одиниць та забезпечення доступу осіб до безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 № 967/5, центри з надання безоплатної правничої допомоги (далі - центри) утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Міністерством юстиції України за пропозицією Координаційного центру з надання правничої допомоги (далі - Координаційний центр) з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної правничої допомоги і є територіальними відділеннями Координаційного центру.

Центри є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.

Згідно з частиною 1 статті 18 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу.

У зверненні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобів зв`язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Письмове звернення підписується такою особою або її представником та подається до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або надсилається поштою.

Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги подаються документи (копії документів, завірені в установленому порядку), що ідентифікують особу, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, та підтверджують її належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.

Центр з надання безоплатної правничої допомоги має право отримувати інформацію про підтвердження належності особи до суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу з відповідних державних реєстрів.

Подання електронного звернення та копій документів, що підтверджують належність особи до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, засобами електронного зв`язку здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», у разі звернення особи про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, яка належить до однієї з категорій фізичних осіб, визначених пунктами 1, 2, 9-29 частини першої статті 14 цього Закону, або її законного представника, патронатного вихователя/представника центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення та документів, що підтверджують належність такої особи до відповідної категорії, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає такій особі або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення.

Згідно з положеннями статті 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо:

1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;

2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону, припинили своє існування;

3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;

4) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;

5) особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов`язковою;

6) особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою;

7) особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

8) особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав;

9) особа безпідставно не виконує обов`язки суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 цього Закону;

10) кримінальне провадження, в якому особі надається безоплатна вторинна правнича допомога, зупинено.

На підставі ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 про витребування доказів, відповідачем подано, зокрема, оскаржуваний Наказ директора Харківського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №15/1 від 07.08.2023 року про припинення надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги, виданий на підставі заяви ОСОБА_1 25.07.2023; Заяву ОСОБА_1 від 25.07.2023 вих.№153/01-30 про припинення надання вторинної правової допомоги.

Суд дослідивши подані документи, встановив, що відповідачем припинено надання вторинної правої допомоги на підставі пункту 5 статті 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» - Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо: особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов`язковою.

Разом з тим, зі змісту самої заяви ОСОБА_1 вбачається, що підставою для припинення надання правової допомоги вказав пункт 4 частини 1 статті 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» - особа використала всі національні засоби правового захисту у справі.

Тобто, підставою відмови від отримання вторинної правової допомоги позивачем вказано у заяві не безпосереднє бажання та волевиявлення особи, а вичерпання засобів національного рівня якими можна було досягнути переслідуваного особою результату.

Відповідно до частини 2 статті 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» , за наявності підстав, передбачених пунктами 4, 7, 8 частини першої цієї статті, рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру.

Оскільки наказ від 07.08.2023 №15/1 видано на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» без надання оцінки підставам заяви позивача від 25.07.2024 щодо використання всіх національних засобів правового захисту (пункт 4 частини 1 статті 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу») та не приймався відповідний правовий висновок, суд дійшов висновку, що відповідач діяв усупереч вимогам чинного законодавства, відтак наказ від 07.08.2023 №15/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в даній справі буде зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2023 вих.№153/01-30, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу за заявою від 30.05.2016 року щодо виконання постанови Фрунзенського районного суду №2033/2-а-891/11 від 11.05.2011 року законодавства України, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 подав відповідачу заяву від 25.07.2023 вих.№153/01-30 про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги. Предметом спору в межах цієї справи, як вбачається з викладеного судом вище, є виключно питання конкретної підстави та в порядку якої норми ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» такі правовідносини щодо виконання постанови Фрунзенського районного суду №2033/2-а-891/11 від 11.05.2011 року законодавства України мали бути припинені.

Фактично, правовідносини за заявою від 30.05.2016 є визначеними, виходячи зі змісту заяви від 25.07.2023 вих.№153/01-30.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» , особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання.

Тобто питання вирішення надання/ненадання повторної безоплатної вторинної допомоги з одного і того ж питання віднесено до повноважень суб`єкта надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Разом з тим, зазначає, що позивач не позбавлений права повторно звернутись до суб`єкта надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відтак, позовні вимоги зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу за заявою від 30.05.2016 року щодо виконання постанови Фрунзенського районного суду №2033/2-а-891/11 від 11.05.2011 року законодавства України не підлягають задоволенню.

Щодо порушення відповідачем встановлених і розумних строків надання вторинної правової допомоги суд зазначає таке.

Позивач зазначає, що мотивом його звернення до відповідача з заявою від 25.07.2023 є недотримання Харківським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги «встановлених та розумних строків надання правової допомоги».

Відповідно до пунктів 7-8 частини 3 Порядку надання безоплатної правової допомоги працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого Наказом Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України, якщо клієнт повідомив про бажання відмовитись від надання йому БВПД, інформує клієнта про можливі правові наслідки, у тому числі передбачені пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України "Про безоплатну правову допомогу; дотримується встановлених законом процесуальних строків під час надання БВПД. Протягом 7 робочих днів після завершення відповідної стадії судового процесу, а у разі невідкриття провадження по справі з моменту завершення надання БВПД, формує звіт про надання такої допомоги, примірна форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку, подає його на затвердження начальнику відділу та на погодження керівнику центру. Звіт надається клієнту за його вимогою (пункт 37).

Суд зауважує, що поняття розумності строків є оціночним в залежності від конкретних обставин справи виходячи з об`єктивно необхідного часу для виконання тієї чи іншої процесуальної дії та/або виконання рішення. При оцінці співрозмірності строків враховуються всі обставини, що перешкоджали/сприяли досягненню результату.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем не надано доказів на підтвердження порушення відповідачем розумних строків. Як вже зазначалось судом, поняття «розумності» є оціночним і визначається у контексті обставин конкретної справи, разом з тим позивачем не надано доказів на підтвердження цієї позовної вимоги, що позбавляє суд можливості надати правову оцінку.

Також суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись до відповідача з вимогою надати звіт, щодо виконаних дій та узгодити правову позицію з адвокатом, якому доручено надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 3 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39786528), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ директора Харківського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №15/1 від 07.08.2023 року про припинення надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги.

Зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2023 вих.№153/01-30 про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов