Постанова

від 09.12.2024 по справі 758/7625/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/7625/24 суддя в І-й інстанції Павленко О.О.

Провадження № 33/824/5536/2024 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.

Категорія: ст. 472 МКУ

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 грудня 2024 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України на постанову Подільського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «Дніпросталь-Енерго», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0043/90300/24, директор ТОВ «Дніпросталь-Енерго» ОСОБА_1 у порушення статті 472 МК України не забезпечив своєчасну передачу документів повіреному відповідно до Договору Доручення від 15.12.2020 № 21/0052 (Додаткова Угода від 11.12.2023 №3) необхідних для подання періодичної митної декларації на товар електроенергія, постачання за січень 2024 (у кількості 1785000 кВт/год, вартістю 216 810,38 EUR, митною вартістю 8 860 693,33 грн.), які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, зокрема, стосовно відповідного коду товару згідно з УКТ ЗЕД та звичайного торговельного опису, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар та не забезпечив подання періодичної митної декларації, що дає право на переміщення, користування та/або розпорядження товарами: електроенергія, постачання аз січень 2024 (у кількості 1785000 кВт/год, вартістю 216810,38 EUR, митною вартістю 8860693,33 грн.), як таких, щодо яких здійснено митне оформлення, відповідно до заявленої мети, зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 472 Митного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд виходив з того, що декларування ввезеного на митну територію України товару проведено з дотриманням норм МК України, порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651. Враховуючи відсутність доказів, що декларантом було подано недостовірні документи та/або інформація про товар, відсутні підстави вважати, що в діях директора ТОВ «Дніпросталь-Енерго» ОСОБА_1 наявні ознаки суб`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. При митному оформленні товару були подані всі документи, передбачені як обов`язкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару. Обставини та характер вчинених дій з митного оформлення товару не дозволяють стверджувати про наявність у ОСОБА_1 умислу на недекларування чи неправильне/неповне декларування товару. В матеріалах справи відсутні належні докази, які б беззаперечно вказували на те, що декларантом вчинено умисні дії по не заявленню за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Енергетична митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил за ознаками ст. 472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник Енергетичної митниці зазначає, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, які беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Матеріалами справи доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

В судове засідання представник Енергетичної митниці не з`явилася, надала до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час Енергетична митниця готує обґрунтовані доповнення до апеляційної скарги з урахуванням всіх фактів, що мають значення по вказаній справі.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку представників особи, що притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає його не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 501 МК України представник митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у справі про порушення митних правил, підтримує позицію цього органу щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, під час розгляду зазначеної справи судом.

Представник митного органу здійснює свої повноваження в суді на підставі належно оформленої довіреності, виданої митним органом.

Представник митного органу має право, серед іншого оскаржувати рішення, постанови і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову Подільського районного суду міста Києва винесено 31 жовтня 2024 року.

Строк на апеляційне оскарження обраховується з дня винесення постанови, а тому останнім днем на апеляційне оскарження постанови було 11 листопада 2024 року. Апеляційна скарга митним органом подана 11 листопада 2024 року, тобто в установлений законом строк.

В своїй апеляційній скарзі представник митниці О. Холодкова вказує, що станом на 11 листопада 2024 року постанова Подільського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року на адресу енергетичної митниці не надходила та в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.

В зв`язку з цим представник митниці просив суд надати можливість митниці доповнити апеляційну скаргу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2024 року місцевий суд направив копію оскаржуваної постанови від 31 жовтня 2024 року Енергетичній митниці на зазначену останньою електронну адресу (т. 2 а.с. 60).

Також 11 листопада 2024 року постанова Подільського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень, де оприлюднена 12 листопада 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122919921).

З огляду на встановлений ст. 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду тривалістю 10 днів, а також відведений законом строк для розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що в Енергетичної митниці з моменту оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (12.11.2024 року) до моменту розгляду справи судом апеляційної інстанції (09.12.2024 року) було достатньо часу для доповнення, уточнення чи зміни апеляційної скарги, яким вона не скористалася.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення клопотання та відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до вимог частини першої ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України - порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті, за якою особа притягується, до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку, відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Стаття 472 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Таким чином, основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, які підлягають обов`язковому декларуванню.

Згідно із статтею 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявленні за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Згідно частини першої статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Місцевий суд, ухвалюючи оскаржувану постанову встановив наступні обставини.

15 грудня 2020 року між ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» та ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» був укладений договір доручення № 21/0052, відповідно до якого ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» виступає як повірений, а ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» довірителем.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, довіритель доручає, а повірений зобов`язується за винагороду, від імені та за рахунок довірителя виконувати юридично значимі дії: оформляти вантажні митні декларації в митних органах України та інші документи, необхідні для митного оформлення.

На виконання умов цього договору, 06 грудня 2023 року ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» було оформлено митну періодичну декларацію (тип ІМ РР) № 23UA903020017931U5 щодо розмитнення товару «Електроенергія. Кількість 20160 тис. кВт*г».

Поставка товару здійснювалась на підставі Загальної угоди про доставку та приймання електроенергії від 01 грудня 2023 року, Індивідуального договору № 01/11-2023-CAS (Щомісячна угода 2) від 30 грудня 2023 року, Додаткової угоди 2 (додаток 2) від 15 грудня 2021 року. Кінцева дата переміщення товару 31 грудня 2023 року.

17 січня 2024 року ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» подано декларацію щодо фактичних обсягів імпорту електроенергії у грудні 2023 року (тип ІМ40ДР) № 24UA903020000585U0 щодо розмитнення товару «Електроенергія за грудень 2023 кількість 3077 тис. кВт*г». Вартість 11339419,41 грн.

15 лютого 2024 року ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» подано декларацію в митному режимі імпорту (тип ІМ40АА) №24UA903020001503U9 щодо розмитнення товару «Електроенергія за січень 2024 кількість 1785 тис. кВт*г» і документи: Загальну угоду про доставку та приймання електроенергії від 01 листопада 2023 року, Індивідуальний договір № 01/11-2023-CAS (Щомісячна угода 1) від 30 листопада 2023 року, Додаткову угоду №3 від 11 грудня 2023 року, Договір про надання послуг митного брокера 21/0052 від 15 грудня 2020 року, Акт приймання-передачі електроенергії № 3 від 31 січня 2024 року, погоджений у частині виконання НЕК «Укренерго», довідку НЕК «Укренерго» №01/9793 від 15 лютого 2024 року, копію митної декларації країни відправлення 24-13658653-281Н, платіжні документи щодо товару, включно з інвойсом.

29 лютого 2024 року митним органом було видано Картку відмови в прийнятті митної декларації у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 903020/2024/000113 щодо декларації від 15 лютого 2024 року № 24UA903020001503U9.

Згідно картки відмови, причинами відмови є порушення вимог ст. 257, 260, 261 МК України: в частині заповнення графи 40 митної декларації згідно з класифікатором типів декларацій та, зокрема, зазначено, що на дату подання митної декларації декларант не подав попередню митну декларацію на переміщення електроенергії у січні 2024 року), графи 44 митної декларації невірно зазначено реквізити документа за кодом 4103 (Індивідуального договору до Генеральної Угоди про поставку та прийом електроенергії від 01.11.2023-Щомісячна угода про постачання №1).

У той же день, 29 лютого 2024 року був складений протокол про порушення митних правил № 0043/90300/24.

01 березня 2024 року повіреним ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» - ТОВ «ІНТЕРПАЙП-Україна» направлено звернення до Енергетичної митниці з приводу технічної неможливості програмного забезпечення провести закриття в режимі імпорту 40 АА якщо не продовжений термін періодичної митної декларації типу ІМ РР.

28 березня 2024 року Енергетичною митницею у відповідь було направлено лист №7.6-2/17/1437 ТОВ «ІНТЕРПАЙП-Україна», про неможливість митного оформлення товару до вирішення судом по суті справи про порушення митних правил у відношенні директора ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» ОСОБА_1

01 травня 2024 року ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» звернулося з письмовою заявою до митного органу про здійснення технічного коригування періодичної митної декларації № 23UA903020017931U5 в частині періоду переміщення товару (кінцева дата - 31.01.2024).

З встановлених судом обставин справи вбачається, що ТОВ «ІНТЕРПАЙП-Україна», діючи за дорученням ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» вчиняло активні дії направлені на подачу у встановлений законом строк митної декларації, що фактично виключає як прямий, так і не прямий умисел в діях ОСОБА_1 , як посадової особи ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО». Неможливість подачі митної декларації у вставлений законом строк в даному випадку було пов`язане з допущеними помилками в частині заповнення графи 40 митної декларації згідно з класифікатором типів декларацій та графи 44 митної декларації (невірно зазначено реквізити документа за кодом 4103).

Разом з тим, очевидним є факт, що після допущення зазначених помилок, представник повіреного, а саме ТОВ «ІНТЕРПАЙП-Україна», звертався до митниці щодо надання йому можливості, подати декларацію, що підтверджує відсутність умислу в його діях, а відтак і в діях його довірителя, направленого на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

На зазначені вимоги закону Енергетична Митниця уваги не звернула та склала протокол про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, який не місить даних, про суспільно-небезпечні наслідки дій посадових осіб ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Крім того, з огляду на зміст протоколу про порушення митних правил, апеляційний суд приходить до висновку, що Енергетичною митницею в протоколі не викладено обвинувачення, визнане митним органом доведеним, яке б відповідало диспозиції статті 472 МК України, що унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності за такі дії, незалежно від обсягу наданих суду доказів, їх належності та допустимості.

Так, у відповідності до протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 обвинувачується в тому що він:

- не забезпечив своєчасну передачу документів повіреному відповідно до Договору Доручення від 15.12.2020 № 21/0052 (Додаткова Угода від 11.12.2023 №3) необхідних для подання періодичної митної декларації;

- не забезпечив подання періодичної митної декларації, що дає право на переміщення, користування та/або розпорядження товарами: електроенергія, постачання аз січень 2024 (у кількості 1785000 кВт/год, вартістю 216810,38 EUR, митною вартістю 8860693,33 грн.).

Зазначені дії не передбачені ст. 472 МК України, відтак за їх вчинення законом відповідальності не встановлено.

Як було зазначено вище, адміністративно карними є дії визначені ст. 472 МК України, а саме недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Дій, які б відповідали зазначеній диспозиції ст. 472 МК України, складений відносно ОСОБА_1 протокол не містить.

З огляду на відсутність, як у місцевого, так і в апеляційного суду повноважень виходити за межі пред`явленого особі обвинувачення, зазначене також є окремою достатньою підставою для закриття провадження у справі про порушення митних правил, через відсутність в діях особи складу даного правопорушення.

Вказане узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Європейського суду з прав людини «Малофеєв проти Росії», у відповідності до якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принцип рівності сторін процесу.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права місцевим судом, а апеляційна скарга Енергетичної митниці не містить жодних доводів незаконності чи не обґрунтованості постанови місцевого суду.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим судом було повно, всебічно і об`єктивно досліджено наявні у справі докази, належним чином перевірено обставини викладені у протоколі про порушення митних правил та надано їм вірну оцінку.

В результаті місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав до закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування вказаних висновків суду.

За таких обставин, постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни в ході апеляційного перегляду справи не встановлено, що має наслідком залишення апеляційної скарги Енергетичної митниці без задоволення, а судового рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Фінагеєв