Ухвала

від 12.12.2024 по справі 369/1182/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

12 грудня 2024 року місто Київ

Справа №369/1182/24

Апеляційне провадження № 22-ц/824/17629/2024

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 22 лютого 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 22 лютого 2024 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486201:01:011:5016 площею 0,0813 гектар, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 634327932224, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник скаржника - ОСОБА_5 8 жовтня 2024 року подав засобами поштового зв`язку до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

Крім того, скаржник звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відстрочення від сплати судового збору, в якому зазначив, що його майновий стан не дозволяє судовий збір у розмірі 605,60 грн, оскільки такий розмір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_2 з 2023 рік, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу. Також зазначає, що все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 арештовано. Посилається на ухвалу Верховного Суду від 23.04.2024 року у справі № 369/15932/21, яким ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року витребувано справу у Києво-Святошинського районного суду Київської області.

5 грудня 2024 року на виконання ухвали надійшла цивільна справа №369/1182/24.

Перевіривши зміст клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, вважаю що дане клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою сума судового збору становить 0,2розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн 00 к. Тобто ОСОБА_6 необхідно було сплатити 605 грн 60 коп судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

В п. 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно п.п. г. п. 2. ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Апеляційний суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Як докази свого скрутного майнового становища, скаржником надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2023 року по 4 кварталу 2023 року.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.

Щодо посилання скаржника на арешт свого рухомого, нерухомого майна та арешт коштів боржника, то суд зазначає, що такий арешт також не дає можливості встановити дійсний майновий стан особи. Апеляційний суд піддає сумніву твердження ОСОБА_2 , що у останнього станом на 2023 рік єдиний дохід складався з 85,26 грн, оскільки такий розмір доходу не може забезпечити життєдіяльність особи протягом року, між тим скаржник не доводить, що він є утриманцем членів сім`ї.

Апеляційний суд зауважує, що для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору. Суд акцентує увагу, що розмір судового збору не є значним (605,60 грн), на відміну від розміру судового збору за подання касаційної скарги (4 581,98 грн), сплату якого ОСОБА_2 відстрочили ухвалою, на яку скаржник посилається в клопотанні.

Відтак, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, а заявнику необхідно надати належні документи на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору (довідка про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду апеляційної скарги, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, довідка про перебуванні скаржника на утриманні іншої особи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка з органу Пенсійного фонду України, тощо) або сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Таким чином, ОСОБА_2 необхідно сплатити 605 грн. 60 к. на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010

Код класифікації доходів бюджету 22030101

та надати до суду оригіналу квитанції про сплату вказаних коштів.

Враховуючи вищенаведене, скаржнику необхідно подати до Київського апеляційного суду оригінал документу про сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Таким чином, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції , тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для подачі квитанції про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., -

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 22 лютого 2024 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 5-ти днів з дати отримання ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору.

У разі не усунення недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Суддя Желепа О.В.