Постанова

від 12.12.2024 по справі 360/880/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року справа №360/880/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 р. у справі №360/880/24 (головуючий І інстанції І.В. Тихонов) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.05.2024 року №121630011562 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2024р. про призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 із застосуванням Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувавши ОСОБА_1 до пільгового стажу: навчання в Донбаському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1994р. по 14.01.2000рр.; періоди роботи на шахті з 27.06.1996 по 31.07.1996 рр., з 23.06.1997 по 01.08.1997рр., з 04.01.1998 по 28.02.1998рр., з 04.05.1998 по 31.05.1998 рр., з 29.12.1998 по 14.02.1999 рр., 29.07.1999 по 09.06.2003 рр., з 11.02.2004 по 11.06.2007рр., з 12.06.2007 по 11.12.2007рр., з 07.02.2008 по 27.07.2010 рр, 16.08.2010 по 28.11.2012 рр., 01.03.2013 по 15.03.2017рр.; періоди роботи в ООО «Сакнахшири» з 03.08.2022 по 10.04.2023р. на посаді заступника директора по капітальному будівництві зайнятий повний робочий день під землею в шахті, з 10.04.2023р. по 03.01.2024р. на посаді головного інженера зайнятий повний робочий день під землею в шахті на підставі довідок №63 та №64 від 10.04.2024 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії від 02.05.2024 № 121630011562. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25.04.2024 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу періодів навчання в Донбаському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1994 по 14.01.2000, періодів роботи з 27.06.1996 по 31.07.1996, з 23.06.1997 по 01.08.1997, з 04.01.1998 по 28.02.1998, з 29.07.1999 по 09.06.2003, з 11.02.2004 по 17.02.2004 до підземних робіт за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови № 202 від 31 березня 1994 року, періодів роботи з 04.05.1998 по 31.05.1998 та з 29.12.1998 по 14.02.1999 до пільгового стажу на провідній посаді, періодів роботи з 15.06.2006 по 20.06.2006, з 22.06.2006 по 06.07.2006, з 08.07.2006 по 20.08.2006, з 21.08.2006 по 23.08.2006, з 24.08.2006 по 05.09.2006, з 07.09.2006 по 09.09.2006, з 10.09.2006 по 12.09.2006, з 13.09.2006 по 03.10.2006, з 04.10.2006 по 18.10.2006, з 22.10.2006 по 21.11.2006, з 25.11.2006 по 10.12.2006, з 14.12.2006 по 03.01.2007, з 04.01.2007 по 07.01.2007, з 08.01.2007 по 10.01.2007, з 11.01.2007 по 24.01.2007, з 25.01.2007 по 27.01.2007, з 28.01.2007 по 05.02.2007, з 06.02.2007 по 08.02.2007, з 09.02.2007 по 15.02.2007, з 17.02.2007 по 23.02.2007, з 24.02.2007 по 28.02.2007, з 04.03.2007 по 04.03.2007, з 05.03.2007 по 09.04.2007, з 01.05.2007 по 06.05.2007, з 08.06.2007 по 11.06.2007, з 01.01.2009 по 31.12.2009, з 01.03.2013 по 31.12.2013, з 01.08.2016 по 28.02.2017 та з 01.03.2017 по 15.03.2017, 03.08.2022 по 03.01.2024 за Списком № 1 згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів зазначає, що в заяві від 25.04.2024 позивач просив призначити пенсію за віком.

В ході розгляду документів, до пільгового стажу не враховано періоди роботи:

- з 14.06.2006 по 11.06.2007, оскільки в довідці № 158/8 від 15.07.2019, некоректно зазначена дата відрядження (14.06.2008);

- 12.06.2007 по 11.12.2007, оскільки довідка № 224 від 17.07.2019, завірена печаткою не придатною для читання. Період роботи зараховано згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- довідки № 116, № 117, № 118, від 04.07.2019, та № 55, № 59, від 05.04.2019, від 23.08.2019 № 6060, № 6061, № 6062, № 6057, від 19.04.2019 № 178, № 175, оскільки довідки видані підприємствами на окупованій території, є недійсними і не створюють правомірних наслідків. Період роботи зараховано згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- довідки від 10.04.2024 №63 та № 64 період роботи в Грузії, оскільки відсутній переклад печатки.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , 25.04.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №121630011562 від 02.05.2024 відмовлено позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

В оскаржуваному рішенні зазначено:

«…вік заявника 46 років,

страховий стаж особи становить 34 роки 1 місяць 14 днів,

пільговий стаж особи становить за 13 років 1 місяць 28 днів, з них:

- як працівника провідних професій (20) 10 років 3 місяці 4 дні;

- на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (25) складає 2 роки 10 місяць 19 днів.

В ході розгляду документів, до пільгового стажу не враховано періоди роботи:

- з 14.06.2006 по 11.06.2007, оскільки в довідці № 158/8 від 15.07.2019, некоректно зазначена дата відрядження (14.06.2008);

- з 12.06.2007 по 11.12.2007, оскільки довідка № 224 від 17.07.2019, завірена печаткою не придатною для читання. Період роботи зараховано згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

- довідки № 116, № 117, № 118 від 04.07.2019, та № 55, № 59 від 05.04.2019, від 23.08.2019 № 6060, № 6061, № 6062, № 6057, від 19.04.2019 № 178, № 175, оскільки довідки видані підприємствами на окупованій території, є недійсними і не створюють правомірних наслідків. Період роботи зараховано згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

- довідки від 10.04.2024 № 63 та № 64 період роботи в Грузії, оскільки відсутній переклад печатки.

Права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону заявник не має, в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону заявник набуде після досягнення 50-річного віку, з 10.09.2027. Рішення про відмову може бути переглянуте у разі надання додаткових документів».

Згідно із формою РС-право «Стаж для розрахунку права: ОСОБА_1 », страховий стаж позивача становить 21 рік 0 місяців 27 днів, робота за списком № 1: 13 років 1 місяць 28 днів.

Спірними питаннями цієї справи є саме правомірність неврахування до пільгового підземного стажу позивача спірних періодів роботи на підставі відомостей його трудової книжки, а також наявність в нього понад 25 років пільгового підземного стажу за списком №1 для призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону №1058 на момент звернення.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не враховано період роботи з 14.06.2006 по 11.06.2007, оскільки в довідці № 158/8 від 15.07.2019, некоректно зазначена дата відрядження (14.06.2008), суд зазначає наступне.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 158/8 від 15.07.2019 виданої ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», встановлено, що позивач за період з 14.06.2006 по 14.06.2008 перебував у відрядженні.

Суд звертає увагу, що довідка № 158/8 від 15.07.2019 містить описку в частині визначення періоду відрядження, а саме: визначено з 14.06.2006 по 14.06.2008, замість належного з 14.06.2006 по 14.06.2006, що вбачається з хронології періодів зазначених в довідці.

Крім цього помилковість визначеної в довідці № 158/8 дати вбачається з даних трудової книжки, в якій зазначено, що 11.06.2007 позивач звільнений з ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» за п.5 ст.36 КЗпП України за переводом та з 12.06.2007 прийнятий виконуючим обов`язки директора шахти «Золота» ДП «Первомайськвуголь».

Отже, суд вважає, що довідка № 158/8 містить не вірні дані, проте ці дані є виключно опискою і не ставлять під сумнів пільговість роботи позивача у вказаний період.

Відмовляючи в зарахуванні до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи, відповідач надав перевагу не даним, що містяться у трудовій книжці позивача та в системі персоніфікованого обліку, а даним, відображеним у довідці.

З огляду на наведене суд вважає, що у разі суперечності даних, вказаних в таких документах, перевага має надаватися даним, що містяться у трудовій книжці та даним персоніфікованого обліку, а не документам про стаж, що визначені Порядком № 637.

Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не враховано період роботи: з 12.06.2007 по 11.12.2007, оскільки довідка № 224 від 17.07.2019, завірена печаткою не придатною для читання, суд зазначає наступне.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 224 від 17.07.2019 виданої шахта «Золота» ДП «Первомайськвуголь», встановлено, що позивач у період з 12.06.2007 по 06.08.2007 та з 07.08.2007 по 11.12.2007 виконував гірниче виробництво за посадою в.о. директора шахти та директора шахти відповідно, що передбачена Списком № 1 розділу 1 підрозділу 1 код КП 1.1в Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року.

Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 27.03.1999 встановлено, що 12.06.2007 він прийнятий виконуючим обов`язки директора шахти «Золота» ДП «Первомайськвуголь»; 07.08.2007 призначений директором шахти; 11.12.2007 звільнений за ст.38 КЗпП України у зв`язку із зміною місця проживання.

Згідно Форми РС-право встановлено, що спірний період роботи позивача зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 (ЗПЗО13А1).

Щодо посилання відповідача на відсутність у вказаній довідці завіреної печатки придатною до читання слід звернути увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення, неналежний порядок ведення та заповнення будь-якої документації з вини підприємства. Існуючий недолік не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист, що також відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 та від 06.03.2018, 29.03.2019, у справі № 548/2056/16-а, №754/14898/15-а.

Разом з тим, записами у трудовій книжці та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній не підтверджено, що позивач 80% робочого часу на день проводив у шахті.

Постанова КМУ № 202 чітко визначає перелік посад, які дають право особі на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 14 Закону № 1788 та ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, та відповідно не містить такої посади як «в.о. директора шахти, директор шахти».

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, позовні вимоги позивача в частині зарахування вказаного періоду до підземного пільгового стажу відповідно до Постанови КМУ № 202 не підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не враховано довідки №116, № 117, № 118, від 04.07.2019, та № 55, № 59, від 05.04.2019, від 23.08.2019 № 6060, № 6061, № 6062, № 6057, від 19.04.2019 № 178, № 175, оскільки довідки видані підприємствами на окупованій території, є недійсними і не створюють правомірних наслідків, суд зазначає наступне.

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа №569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів", у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що можливо застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

Таким чином, суд не погоджується з висновком відповідача щодо неможливості врахувати вказану вище довідку, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, з огляду на те, що надання нових довідок, виправлення недоліків у наявних та можливість перевірки не залежить від волі позивача, оскільки підприємство розташоване на тимчасово непідконтрольній території України, де наразі відбуваються бойові дії.

В даному випадку, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для неврахування довідок №116, № 117, № 118, від 04.07.2019, та № 55, № 59, від 05.04.2019, від 23.08.2019 № 6060, № 6061, № 6062, № 6057, від 19.04.2019 № 178, № 175, оскільки відсутні докази зловживання пенсіонером своїми правами чи зазначення роботодавцем неправдивих відомостей.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення.

Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Системний аналіз наведених вище положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 637 дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.

В той час, зазначені вище спірні періоди роботи позивача підтверджено копією трудової книжки.

Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не враховано довідки від 10.04.2024 №63 та № 64 період роботи в Грузії, оскільки відсутній переклад печатки, суд зазначає наступне.

Згідно із довідкою № 63 від 10.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 03.08.2022 по 10.04.2023 працював в ООО «Сакнахшири» на посаді заступника директора по капітальному будівництві зайнятий повний робочий день під землею в шахті, у період з 10.04.2023 по 03.01.2024 на посаді головного інженера зайнятий повний робочий день під землею в шахті.

Згідно із довідкою № 64 від 10.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 ) працював в ООО «Сакнахшири» з 03.08.2022 по 10.04.2023 на посаді заступника директора по капітальному будівництві на підставі трудового договору, а з 10.04.2023 по 03.01.2024 на посаді головного інженера на підставі трудового договору і його заробітна плата склала 182 999,99 лари.

Згідно із довідкою № 65 від 10.04.2024 вбачається, що ООО «Сакнахшири» знаходиться в місті Ткібулі, Імєрєтія, Грузія. Місто Ткібулі розташоване на позначці +560 м. від рівня моря.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27.03.1999, наявної в матеріалах електронної пенсійної справи, записи про періоди роботи з 03.08.2022 по 10.04.2023, з 11.04.2023 по 03.01.2024 не внесено.

Довідки №№63, 64, 65 від 10.04.2024 підписані генеральним директором ООО «Сакнахшири» Директором ООО «Коал Менеджмент» Михайлом Соцьким і засвідчені печаткою підприємства код 230868120.

До спірних правовідносин підлягає застосуванню Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення (дата підписання: 09.01.1995, дата ратифікації: 22.11.1995, дата набрання чинності: 22.12.1995 ) (далі Угода від 22.12.1995).

Відповідно до ст. 1 Угоди від 22.12.1995, пенсійне забезпечення громадян Сторін, а також осіб без громадянства Сторін, членів їх сімей, крім випадків, передбачених статтями 6, 7 цієї Угоди, здійснюється компетентними установами по законодавству і за рахунок коштів Сторони, на території якої вони постійно проживають.

Статтею 3 Угоди від 22.12.1995 визначено, що при визначенні права на пенсію, зокрема на пільгових умовах і за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території України (і) або Республіки Грузія, а також трудовий стаж, що визнається на території будь-якої зі Сторін.

Поряд із цим, ст. 4 Угоди від 22.12.1995 визначено, що потрібні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території однієї Сторони, приймаються без легалізації на території другої Сторони.

Статтями 5 та 8 Угоди від 22.12.1995 визначено, що обчислення пенсій здійснюється із заробітку (прибутку) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Розміри заробітку (прибутку) визначаються виходячи з офіційно встановленого курсу національної валюти на момент призначення пенсії.

Взаємні розрахунки між Сторонами у випадках, передбачених у статтях 6, 7 цієї Угоди, здійснюються компетентними органами управління, що фінансують виплату пенсій, на підставі спеціальної угоди.

Відповідно до ст. 10 Угоди від 22.12.1995, питання, пов`язані із застосуванням цієї Угоди, вирішуються центральними компетентними органами управління, що здійснюють пенсійне забезпечення на території Сторін.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005№ 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).

Згідно п. 2.1 Порядку № 22-1, особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, (!) отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків (!).

Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.

Згідно п. 2.9 Порядку № 22-1, документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак, виходячи із системного аналізу правових норм, суд дійшов висновку, що документи щодо пенсійного забезпечення, видані на території Республіки Грузія, не потребують легалізації в Україні.

За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 р. у справі № 360/880/24 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 р. у справі №360/880/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення 12 грудня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко