Постанова

від 11.12.2024 по справі 320/15276/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15276/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

за участі:

секретар с/з Кващук Т.А.

пр-к позивача Воронкова О.І.

пр-к відповідача Колесник А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.03.2024 про закінчення виконавчого провадження №68709725;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження №68709725.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Зокрема апелянт посилається на те, що висновок державного виконавця є передчасним, оскільки рішення суду на сьогоднішній день не виконано, звалище не ліквідовано, а навпаки продовжує збільшуватись.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 грудня 2024 року.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/26401/20 від 26.05.2021 позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради задоволено повністю та:

- зобов`язано Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести перевірку щодо встановлення споруд - паркану та воріт, яким обмежено доступ до вулиць Любимивської, Рожнівської, Сваромської, Хотянівської, Абрикосової, Вербної, Сетомльської та Аркасівської Оболонського району місті Києва та прийняти рішення в порядок та спосіб встановлений законом, у випадку встановлення порушень правил благоустрою міста Києва;

- зобов`язано Київську міську раду здійснити перевірку наявності/відсутності незаконно влаштованого сміттєзвалища, розташованого по вулицям Любимивської, Рожнівської, Сваромської, Хотянівської, Абрикосової, Вербної, Сетомльської та Аркасівської Оболонського району місті Києва та прийняти рішення в порядок та спосіб встановлений законом, у випадку виявлення порушень чинного законодавства;

- зобов`язано Київську міську державну адміністрацію здійснити перевірку наявності/відсутності незаконно влаштованого сміттєзвалища, розташованого по вулицям Любимивської, Рожнівської, Сваромської, Хотянівської, Абрикосової, Вербної, Сетомльської та Аркасівської Оболонського району місті Києва та прийняти рішення в порядок та спосіб встановлений законом, у випадку виявлення порушень чинного законодавства.

11.01.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва було видано виконавчі листи №640/26401/20 в тому числі і щодо зобов`язання Київську міську державну адміністрацію дійснити перевірку наявності/відсутності незаконно влаштованого сміттєзвалища, розташованого по вулицям Любимивської, Рожнівської, Сваромської, Хотянівської, Абрикосової, Вербної, Сетомльської та Аркасівської Оболонського району місті Києва та прийняти рішення в порядок та спосіб встановлений законом, у випадку виявлення порушень чинного законодавства.

18.02.2022 за вказаним виконавчим листом № 640/26401/20 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №68709725.

Листами Департаменту територіального контролю міста Києва від 14.03.2024 та від 15.03.2024 №064-2821 повідомлено державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2021 в повному обсязі.

26.03.2024 державним виконавцем у межах виконавчого провадження ВП № 68709725 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Не погоджуючись із постановою державного виконавця від 26.03.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли з приводу закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України установлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення повинно бути виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

За позицією Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є одним із аспектів права на суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За приписами пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону № 1404-VIII, відповідно до частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

За приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так у справі № 240/27324/23 Верховний Суд з аналізу наведених норм права висновував, що виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.

Отже, колегія суддів зазначає, що державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

Наразі, в даному випадку в резолютивній частини рішення у справі № 640/26401/20 суд, зокрема зобов`язав Київську міську державну адміністрацію здійснити перевірку наявності/відсутності незаконно влаштованого сміттєзвалища, розташованого по вулицям Любимивської, Рожнівської, Сваромської, Хотянівської, Абрикосової, Вербної, Сетомльської та Аркасівської Оболонського району місті Києва та прийняти рішення в порядок та спосіб встановлений законом, у випадку виявлення порушень чинного законодавства.

При цьому у мотивувальній частині рішення Окружний адміністративний суду посилався на норми статті 20 Закону № 187/98-ВР «Про відходи» від 05.03.1998 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить: забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів самостійно або за рішенням уповноважених на те органів; здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Також Окружний адміністративний суд м. Києва у рішенні звернув увагу, зокрема на листи Державної екологічної інспекції Столичного округу від 24.01.2020 №2/2/07-27/265 та №9/07-31/534 від 17.02.2020, якими було зобов`язано Київську міську раду та Київську міську державну адміністрацію вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища та посилення контролю щодо недопущення утворення несанкціонованого розміщення відходів на підпорядкованій території, які, відповідно Київською міською державною адміністрацією, здійснені не були.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказаним рішенням чітко визначено:

1) боржника - Київську міську державну адміністрацію;

2) дії які повинен вчинити боржник - здійснити перевірку наявності/відсутності незаконно влаштованого сміттєзвалища, розташованого по вулицям Любимивської, Рожнівської, Сваромської, Хотянівської, Абрикосової, Вербної, Сетомльської та Аркасівської Оболонського району місті Києва;

3) спосіб виконання рішення - прийняти рішення в порядок та спосіб встановлений законом, у випадку виявлення порушень чинного законодавства.

Наразі, колегія суддів зауважує, що з листів-звернень Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до Департаменту земельних ресурсів КМДА, Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Державної екологічної інспекції України Столичного округу, які містяться в матеріалах виконавчого провадження ВП № 68709725, не встановлено, що Київською міською державною адміністрацією було прийнято конкретне рішення, зокрема щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища.

Разом з тим, підставою для закінчення виконавчого провадження у оскаржувані постанові зазначено листи Департаменту територіального контролю міста Києва від 14.03.2024 та від 15.03.2024 №064-2821.

За змістом вказаних листів йдеться мова про звернення Департаменту до Державної екологічної інспекції Столичного округу стосовно ліквідації незаконно влаштованого сміттєзвалища та повідомлення про заходи, що вчинялися інспекцією за даним фактом(а.с.81-88).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що примусове виконання зазначеного вище рішення суду мало здійснюватися відносно боржника - Київської міської державної адміністрації, та результатом виконання рішення суду має бути, у випадку виявлення порушень чинного законодавства, прийняте саме боржником рішення в порядку та спосіб встановлений законом.

Державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову, повинен був пересвідчитися не тільки у вчиненні боржником дій, а саме надіслання листів-запитів до державних органів, а й у тому чи було прийнято боржником рішення в порядок та спосіб встановлений законом у зв`язку з виявленням порушень чинного законодавства.

Саме лише звернення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до інших структурних підрозділів не мали кінцевого результату, зокрема вжиття заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що за наведених обставин та правового врегулювання постанова про закінчення виконавчого провадження винесена відповідачем передчасно та за відсутності доказів, які б підтверджували факт належного повного виконання судового рішення.

За приписами частини першої статті 41 Закону № 1404-VІІІ, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягає похідна вимога позивача щодо зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження ВП № 68709725.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, при ухваленні рішення по суті спору, порушено норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 6 цієї правової норми закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон).

Колегією суддів встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн., що підтверджується копією квитанції від 16.09.2024 №2550-2517-3410-2053.

За вказаних обставин, зважаючи на скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, про задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1816,80 грн.

Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження № 68709725 від 26.03.2024;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження ВП 68709725.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1816,80 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 00015622; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд.13).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст постанови складено 11.12.2024р.)