Постанова

від 11.12.2024 по справі 120/5483/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/5483/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

11 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо незастосування в період з 29.01.2020 р. по 31.12.2020 р. та з 01.01.2022 р. по 01.05.2022 р. при обчисленні грошового забезпечення ОСОБА_1 та допомоги на оздоровлення за 2020 р., прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здіснити перерахунок та виплату з 29.01.2020 р. по 31.12.2020 р. та з 01.01.2022 р. по 01.05.2022 р. грошового забезпечення ОСОБА_1 (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2020 р. шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) щодо незастосування в період з 02.05.2022 р. по 27.01.2023 р. при обчисленні грошового забезпечення ОСОБА_1 та допомоги на оздоровлення за 2020 р., прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) здіснити перерахунок та виплату з 02.05.2022 р. по 27.01.2023 р. грошового забезпечення ОСОБА_1 (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2022 р. шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

15.07.2024 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вказаного судового рішення (подана в порядку, визначеному статтею 382 КАС України), шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року встановлено судовий контроль та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) подати звіт про виконання судового рішення у справі №120/5483/23 протягом одного місяця з дня отримання судового рішення.

Оскільки станом на 10.09.2024 р. вимоги ухвали Вінницького окружного адміністративного суду не були виконані, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 р. встановлено новий строк.

01.10.2024 р. на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання судового рішення. В цьому звіті відповідач вказує, що оскільки позивач не перебував на військовій службі у відповідача та нарахування грошового забезпечення фактично здійснював ІНФОРМАЦІЯ_2 , нараховано грошове забезпечення за спірний період склало 0 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року відмовлено уприйнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) про виконання рішення суду у справі №120/5483/23.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) подати звіт про виконання судового рішення у справі №120/5483/23 протягом 10 днів з дня отримання цього судового рішення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч.2 ст.312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням суду у цій справі від 18.09.2023 р., яке набрало законної сили 03.01.2024 р. (дата постановлення судового рішення Сьомим апеляційним адміністративним судом про залишення без змін рішення суду першої інстанції від 18.09.2023 р.), зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату з 02.05.2022 р. по 27.01.2023 р. грошового забезпечення ОСОБА_1 (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2022 р. шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) у звіті зазначає, що рішення виконано, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 лише перебував на обслуговуванні в казначействі на рахунку військової частини НОМЕР_2 .

Відтак, відповідачем 2 нараховано грошове забезпечення за період з 02.05.2022 р. по 27.01.2023 р. в розмірі 0 грн.

Відмовляючи у прийнятті звіту суд першої інстанції вказав, що з огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовою частиною НОМЕР_2 ) не здійснено перерахунок та виплату з 02.05.2022 р. по 27.01.2023 р. грошового забезпечення ОСОБА_1 (у розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2022 р. шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, суд доходить висновку, що рішення суду у цій справі не є виконаним, а отже, звіт не підлягає прийняттю.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Таким чином, грошове забезпечення підлягає виплаті або за місцем служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Так, судовим рішенням у даній справі констатовано наступне: "В період же з 02.05.2022 р. по 27.01.2023 р. згідно наказів ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_2 ).

Також слід визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо незастосування в період з 02.05.2022 р. по 27.01.2023 р. при обчисленні грошового забезпечення та допомоги на оздоровлення за 2022 р. (допомога виплачена в червні 2022 р.), прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2022 р. шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум."

Отже, судовим рішенням у даній справі зазначено, що оскільки відповідач 1 в період з 02.05.2022 р. по 27.01.2023 р. перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_2 ), то нарахування позивачу грошового забезпечення за спірний період має здійснити останній.

Крім того, із виписки по картці позивача також встановлено, що виплата заробітної плати здійснювалась в період з травня 2022 р. по січень 2023 р. військовою частиною НОМЕР_2 , що спростовує аргументи НОМЕР_3 прикордонного загону щодо відсутності підстав для здійснення відповідних нарахувань на виконання судового рішення у даній справі.

Таким чином, враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовою частиною НОМЕР_2 ) не здійснено перерахунок та виплату з 02.05.2022 р. по 27.01.2023 р. грошового забезпечення ОСОБА_1 (у розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2022 р. шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення суду у цій справі не є виконаним, а отже, звіт не підлягає прийняттю.

Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.