Ухвала
від 12.12.2024 по справі 260/751/24
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2024 року

м. Київ

справа №260/751/24

адміністративне провадження № К/990/39068/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №260/751/24 за позовом Комунального підприємства «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Петра Вест» про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

15 лютого 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Комунального підприємства «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Петра Вест» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-14-009442-а Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, що оприлюднений 31 січня 2024 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року в позові відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року апеляційні скарги Комунального підприємства «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Петра Вест» задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 260/751/24 - скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги Комунального підприємства «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-14-009442-а Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.

Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали. Виявлені недоліки скаржнику запропоновано усунути шляхом подання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

22 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга.

В уточненій касаційній скарзі в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 18 березня 2021 року у справі №924/1240/18, від 12 лютого 2020 року у справі №913/166/19, від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19, від 25 серпня 2022 року у справі №903/357/21.

Також скаржник зазначає практику Верховного Суду, яка викладена у постановах від 11 жовтня 2018 року у справі №813/4101/17; від 08 травня 2018 року у справі №826/3350/17; від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 10 листопада 2022 року у справі №200/10092/20-а, від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21, від 29 жовтня 2021 року у справі № 160/9990/20, від 29 жовтня 2021 року у справі № 520/258/20, від 29 жовтня 2021 року у справі № 520/258/20, від 02 червня 2022 року у справі № 160/2951/20, від 17 серпня 2022 року у справі № 520/14902/2020 від 02 листопада 2022 року у справі № 120/14951/21-а, від 04 листопада 2022 року у справі №620/6134/20, від 10 листопада 2022 року у справі №200/10092/20-а, від 17 листопада 2022 року у справі № 620/6135/20, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21, від 09 лютого 2023 року у справі № 520/6848/21, від 04 травня 2023 року у справі №640/17543/20, від 19 жовтня 2023 року у справі №420/25126/21.

Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.

У цьому контексті Суд зауважує, що висновки, викладені Верховним Судом у згаданих справах, не є релевантними до цієї справи.

Зокрема, предметом спору у справі №924/1240/18 є визнання недійсною додаткової угоди від 16 жовтня 2018 року № 1 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10 жовтня 2018 року № ПК-16285, укладеної між Центром медичної допомоги та ТОВ "Нафтотрейд Ресурс".

У справі №913/166/19 предметом розгляду було визнання недійсними двох додаткових угод № 1 від 20 лютого 2019 року та № 2 від 22 лютого 2019 року до договору постачання природного газу №19-476 від 05 лютого 2019 року, та стягнення з ТОВ "Укртранссервіс-Груп" на користь КЗ "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 безпідставно отриманих коштів в сумі 12987,15 грн.

Предметом спору у справі №927/491/19 є визнання недійсними додаткових угод від 05 вересня 2018 року № 2, від 17 вересня 2018 року № 3, від 25 вересня 2018 року №4, від 16 жовтня 2018 року № 5 до договору на постачання природного газу від 02 серпня 2018 року № 621(18)Б та стягнення з ТОВ "АС" 253 229,67 грн збитків у вигляді надмірно сплачених позивачем грошових коштів на користь відділу.

У справі №903/357/21 предметом розгляду було стягнення на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України 142 100,97 грн безпідставно набутих коштів, 6 199,15 грн - 3 % річних, 15 021,35 грн - інфляційні втрати.

Натомість, у справі, в якій подано дану касаційну скаргу спір стосується визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-14-009442-а Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, що оприлюднений 31 січня 2024 року.

Окрім того касатор вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо порушення вимог підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 (далі - Особливості) (в редакції від 25 лютого 2023 року) в частині внесення змін до Договору про закупівлю без наявності обгрунтованих підстав для внесення таких змін під час укладення додаткових угод.

Водночас посилання скаржника на неврахування апеляційним судом під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 березня 2021 року у справі №924/1240/18, від 12 лютого 2020 року у справі №913/166/19, від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19, від 25 серпня 2022 року у справі №903/357/21 є помилковим з огляду на те, що Особливості були прийняті після розгляду вказаних справ.

Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в мотивувальній частині постанови.

Отже, зазначені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин, а тому посилання заявника касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції було прийнято рішення у цій справі без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є необґрунтованими.

Разом з тим, скаржник посилаючись на практику Верховного Суду у справах №813/4101/17; №826/3350/17, №160/9513/18, №200/10092/20-а, № 420/11945/21, № 160/9990/20, № 520/258/20, №520/258/20, №160/2951/20, №520/14902/2020, №120/14951/21-а, №620/6134/20, №200/10092/20-а, №620/6135/20, №260/2993/21, №520/6848/21, №640/17543/20,№420/25126/21 не зазначає норму матеріального права, яку неправильно застосовано судами, висновок щодо якої викладено Верховним Судом, не зазначає який саме висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові та застосований судом апеляційної інстанції, на його думку, неправильно, не указує в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи, цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас, у касаційній скарзі скаржник посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що, на його думку, є підставою для допуску судових рішень судів попередніх інстанцій у цій справі до касаційного перегляду.

У касаційній скарзі не наведено належних обґрунтувань в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики та не обґрунтовано значний суспільний інтерес та виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Скаржнику було роз`яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 06 листопада вересня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху в частині обгрунтвання підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

За наслідками не виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідно до частини другої статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.

Враховуючи, що у встановлений строк недоліки касаційної скарги не усунуто, касаційну скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №260/751/24 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Соколов

Судді А. Г. Загороднюк

Л. О. Єресько

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення12.12.2024
Оприлюднено13.12.2024
Номер документу123733473
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них

Судовий реєстр по справі —260/751/24

Ухвала від 12.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Соколов В.М.

Ухвала від 06.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Соколов В.М.

Ухвала від 10.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Постанова від 10.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 20.06.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 20.06.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 20.06.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 20.06.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 20.05.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 16.04.2024

Адміністративне

Закарпатський окружний адміністративний суд

Дору Ю.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні