Ухвала

від 21.01.2025 по справі 260/751/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №260/751/24

адміністративне провадження №К/990/319/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №260/751/24 за позовом Комунального підприємства «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Петра Вест» про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

15 лютого 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Комунального підприємства «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Петра Вест» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-14-009442-а Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, що оприлюднений 31 січня 2024 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року в позові відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року апеляційні скарги Комунального підприємства «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Петра Вест» задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 260/751/24 - скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги Комунального підприємства «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-14-009442-а Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.

Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права винятково в тому разі:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 березня 2021 року у справі №924/1240/18, від 12 лютого 2020 року у справі №913/166/19, від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19, від 25 серпня 2022 року у справі №903/357/21, від 11 жовтня 2018 року у справі №813/4101/17, від 08 травня 2018 року у справі №826/3350/17, від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 04 травня 2023 року у справі №640/17543/20, від 24 січня 2023 року у справі №280/8475/20, від 26 жовтня 2023 року у справі №420/693/21, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21.

Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.

У цьому контексті Суд зауважує, що висновки, викладені Верховним Судом у згаданих справах, не є релевантними до цієї справи.

Зокрема, предметом спору у справі №924/1240/18 є визнання недійсною додаткової угоди від 16 жовтня 2018 року № 1 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10 жовтня 2018 року № ПК-16285, укладеної між Центром медичної допомоги та ТОВ "Нафтотрейд Ресурс".

У справі №913/166/19 предметом розгляду було визнання недійсними двох додаткових угод № 1 від 20 лютого 2019 року та № 2 від 22 лютого 2019 року до договору постачання природного газу №19-476 від 05 лютого 2019 року, та стягнення з ТОВ "Укртранссервіс-Груп" на користь КЗ "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 безпідставно отриманих коштів в сумі 12987,15 грн.

Предметом спору у справі №927/491/19 є визнання недійсними додаткових угод від 05 вересня 2018 року № 2, від 17 вересня 2018 року № 3, від 25 вересня 2018 року №4, від 16 жовтня 2018 року № 5 до договору на постачання природного газу від 02 серпня 2018 року № 621(18)Б та стягнення з ТОВ "АС" 253 229,67 грн збитків у вигляді надмірно сплачених позивачем грошових коштів на користь відділу.

У справі №903/357/21 предметом розгляду було стягнення на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України 142 100,97 грн безпідставно набутих коштів, 6 199,15 грн - 3 % річних, 15 021,35 грн - інфляційні втрати.

Натомість, у справі, в якій подано дану касаційну скаргу спір стосується визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-14-009442-а Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, що оприлюднений 31 січня 2024 року.

У справах №813/4101/17, №826/3350/17, №160/9513/18 відносини не є подібними до спірних, оскільки у вказаних справах спірні висновки Держаудитслужби не містили конкретизацію заходів, що має вжити учасник закупівлі за для усунення встановлених порушень. Натомість у даній справі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зобов`язує вжити заходи у встановленому законодавством порядку з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, направлені на усунення порушення підпункту 2 пункту 19 Особливостей, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «ПЕТРА ВЕСТ» щодо повернення зайво перерахованих коштів у розмірі 2294653,20 гривень внаслідок необгрунтовано внесених змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю дизельного палива, а також вжити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення у подальшому порушення вимог підпункту 2 пункту 19 Особливостей та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

У справах №640/17543/20, №280/8475/20, №420/693/21, №260/2993/21 відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Отже, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин, що зумовило різне правозастосування норм, що регулюють спірні правовідносини, а отже й різні висновки судів.

З огляду на викладене Суд уважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи викладене, касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням скаржнику строку для виправлення вказаних недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №260/751/24 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Соколов

Судді А. Г. Загороднюк

Л. О. Єресько