Ухвала

від 12.12.2024 по справі 522/17542/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 522/17542/20

провадження № 61-15998ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва, визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року перший заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва, визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки,

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстрова Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Калашнік Д. С. від 07 вересня 2015 року, індексний номер № 24251886, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - машино-місце НОМЕР_2 площею 15 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано незаконним свідоцтво про право власності, видане 10 вересня 2015 року, серія та номер: 43588463, реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Могильнікову В. Д. на об`єкт нерухомого майна - машино-місце НОМЕР_2 площею 15 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 12 січня 2018 року № 79 машино-місця НОМЕР_2 площею 15 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, площею 15 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (машино-місце НОМЕР_2). У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

28 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року (повний текст постанови складено - 29 жовтня 2024 року), а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2 021 року залишити без змін.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України до касаційної скарги заявницею не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового зборуза подання касаційної скарги у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україніта відсутністю коштів для сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оскільки заявниця не надала доказів, які б підтверджували її скрутний майновий стан і відсутність можливості сплатити судовий збір, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано у грудні 2020 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2020 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2 102 грн.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 102 грн (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Враховуючи наведене, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі за чотири вимоги немайнового характеру (визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 вересня 2015 року, індексний номер № 24251886; визнання незаконним свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 10 вересня 2015 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12 січня 2018 року № 79; зобов`язання звільнити земельну ділянку) становить 16 816,00 грн ((2 102 грн*4)*200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 рокузалишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 26 грудня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников