Рішення

від 04.12.2024 по справі 367/722/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/722/24

Провадження №2-о/367/114/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голованівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла зазначена заява, у якій просив встановити факт неправильності в поновленому актовому записі про народження № 222 від 17 березня 1949 року, зробленого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільшанського районного управління юстиції у Кіровоградській області на ім?я « ОСОБА_2 », в частині запису:1) Ім ?я дитини « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_2 », 2) Місця народження дитини «відсутнє» замість вірного «Україна, Одеська область, Вільшанський район, село Чорний Ташлик»; 3) Даних батька дитини « ОСОБА_4 , національність українець» замість вірного « ОСОБА_5 , національність румун»; 4) Даних матері дитини « ОСОБА_6 , національність українка» замість вірного « ОСОБА_7 , національність румунка»; зобов?язати Голованівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до поновленого актового запису про народження № 222 від 17 березня 1949 року, зробленого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільшанського районного управління юстиції у Кіровоградській області на ім?я « ОСОБА_2 », а саме в графі: Ім ?я дитини « ОСОБА_2 » замінити на « ОСОБА_2 »; Місце народження дитини «відсутнє» замінити на «Україна, Одеська область, Вільшанський район, село Чорний Ташлик»; Дані батька дитини « ОСОБА_4 , національність українець» замінити на « ОСОБА_5 , національність румун»; Дані матері дитини « ОСОБА_6 , національність українка» замінити на « ОСОБА_7 , національність румунка».

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що заявник, через свого представника - сина ОСОБА_8 , звернувся до відділу ДРАЦС з метою отримання витягу про смерть своєї бабусі - ОСОБА_7 , та витягу про народження свого дядьки - ОСОБА_9 , але йому відмовили, бо у реєстрі актового запису про народження його матері ОСОБА_2 , є неточності, та неможливо прослідкувати родинний зв`язок. Мати заявника померла. Заявник зазначає, що при житті знав свою бабу ОСОБА_11 , спілкувався з нею, вона повідомляла що під час війни у с. Чорний Ташлик при захопленні їх Радянськими військами було знищено метричні книги усього села (довідки від архіву що не має метричних книг додаємо). Радянська влада переслідувала їх родину, багато кого було вислано у Сибір, багато кого було страчено. Мати заявника поновлювала у 1949 році свій актовий запис про народження з її слів, побоюючись переслідування від Радянської влади, змінювала дані про своїх батьків. Вже дядько заявника поновлював свій актовий запис про народження пізніше, у нього більш менш правильний актовий запис про народження, але все одно так як у Радянські часи такого ім`я як ОСОБА_12 не було то вписали до актового запису про народження матір як « ОСОБА_13 ». У 50-х роках 19 століття село Чорний Ташлик (це було болгарське село) було повністю знищено, всіх мешканців було розселено по території СРСР.

Вказує, що встановлення юридичного факту необхідно для усунення розбіжності в актовому запису про народження своєї матері, для подальшого отримання отримання витягу про смерть своєї бабусі - ОСОБА_7 , та витягу про народження свого дядьки - ОСОБА_9 .

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Шестопалову Я.В.

30 січня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голованівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту неправильності актового запису в частині запису щодо національності батька та матері ОСОБА_2 було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.07.2024 року вказану ухвалу було залишено без змін.

06 лютого 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було відкрито провадження за заявою та призначено судове засідання. Також даною ухвалою витребувано від Голованівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію поновленого актового запису про народження № 222 від 17 березня 1949 року, зробленого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільшанського районного управління юстиції у Кіровоградській області на ім`я « ОСОБА_2 »; повний витяг про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №19 від 14.12.1984 року, складеного Горностаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); повний витяг про народження ОСОБА_9 , актовий запис №161 від 17.09.1958 року, складеного Голопристанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

29.02.2024 року від представника Голованівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Конякіної Лариси надійшли заперечення на заяву, просили відмовити у задоволенні заяви. Крім того, на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 06.02.2024 року направили копію актового запису про народження №222 (поновлений) від 17.03.1949 року на ОСОБА_2 , складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільцанського районного управління юстиції у Кіровоградській області. Також повідомили, щонадати повний витяг про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №19 від 14.12.1984 року, складений Горностаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не можливо, так як перший примірник паперового носія знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області. Другий примірник паперового носія під час окупації м. Херсона був вивезений на територію АРК, а тому актовий запис не верифікований та відсутня скан-копія актового запису в Державному реєстрі. Надати повний витяг про народження ОСОБА_9 , актовий запис №161 від 17.09.1958 року, складений Голопристанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не можливо, так як перший примірник паперового несія знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області. Другий примірник паперового носія під час окупації м.Херсона був вивезений на територію АРК, а тому актовий запис не верифікований та відсутня скан-копія актового запису в Держвному реєстрі.

У судове засідання заявник та його представник не з`явились, хоча були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У заяві просили провести розгляд справи за відсутності заявника та його представника.

Від заінтересованої особи через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника Голованівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини - в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Зважаючи на розумні строки розгляду справи, наявні клопотання про розгляд справи за відсутності учасників справи, суд прийняв рішення про розгляд заяви у відсутності осіб, що не з`явились.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеному у свідоцтві про народження або паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).

Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18.11.2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25.11.2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19.06.2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05.12.2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7, 15 квітня 1965 року уклав шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, після реєстрації одруження присвоєно прізвища: чоловікові ОСОБА_1 , дружині ОСОБА_2 , що вбачається із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 15.04. 1965 року.

Зважаючи на витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00043015757, 15 квітня 1965 року складено актовий запис про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_16 та ОСОБА_2 .

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00043015302 встановлено, що після укладення шлюбу між ОСОБА_16 та ОСОБА_2 17 лютого 1952 року зазначено прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_1 .

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу №00043015422 встановлено, що 08 березня 1965 року складено актовий запис №44 про розірвання шлюбу між ОСОБА_16 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 від батьків: батько ОСОБА_16 , мати ОСОБА_2 , що вбачається із свідоцтва про народження (виданого повторно) серії НОМЕР_2 від 14.10.2014 року.

У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.07.1993 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Згідно запису акта про народження №222 (поновлений) від 17.03.1949 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 19.01.2024 року.

Заявником, крім того, до матеріалів справи долучено докази неможливості отримання архівної довідки та архівної копії актового запису про народження ОСОБА_2 у 1928-1932 роках.

Так, заявником надано суду копію повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.07.1993 року на ОСОБА_2 , в якому вказані відомості про батьків, які не відповідають даним паперового носія актового запису про її народження.

Відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян є в наявності поновлений актовий запис про народження №222 від 17.03.1949 року, складений відділом ДРАЦС Вільшанського РУЮ Кіровоградської області на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в якому зазначені відомості про батьків: відомості про батька - ОСОБА_4 , відомості про матір - ОСОБА_6 , а не так, як у поданому свідоцтві з відомостями про батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Як вказав Голованівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до актового запису про народження №222 від 17.03.1949 року зміни та виправлення не вносилися, а тому можна припустити, що заявник надав суду копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 з недостовірними відомостями, так як згідно книги обліку приходу і видатку бланків свідоцтв за 1993 рік свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 отримувала особисто ОСОБА_2 09.07.1993 року, що засвідчено підписом про отримання повторно свідоцтва власноручно, також почерк спеціаліста відділу, який видавав свідоцтво про народження, відрізняється від почерку на свідоцтві наданого суду.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Таким чином, задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, допускається виключно у разі, якщо цей факт безпосередньо породжує для заявника конкретні юридичні наслідки. Відповідно, заявник у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, має визначити з якою саме метою він просить установити такий факт, виникнення яких саме прав та обов`язків ставиться в залежність від встановлення таких фактів.

Заявнику встановлення факту родинних відносин необхідне для отримання витягу про смерть своєї бабусі - ОСОБА_7 , та витягу про народження свого дядьки - ОСОБА_9 .

Відповідно до 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ч.ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Так, з наданих суду доказів неможливо встановити факт неправильності в поновленому актовому записі про народження № 222 від 17 березня 1949 року, зробленого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільшанського районного управління юстиції у Кіровоградській області на ім?я « ОСОБА_2 ». Заявником інших доказів надано не було, додатково клопотаннь про витребування доказів не заявлялось, а тому суд приходить до висновку, що вимоги заяви є такими, що не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та зібраними доказами, у зв`язку із чим, вимоги заяви задоволенню не підлягають.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що досліджених судом документів не є достатньо для встановлення факту неправильності в поновленому актовому записі про народження ОСОБА_2 .

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 318, 263, 265, 273, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голованівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення фактів, що мають юридичне значення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ірпінський міський суд Київської області.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова