Ухвала

від 11.12.2024 по справі 932/418/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3254/24 Справа № 932/418/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про повернення речових доказів по кримінальному провадженню № 12013040650001281,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою повернути ОСОБА_7 та/або адвокату/представнику ОСОБА_7 квартиру за АДРЕСА_1 (до 15.10.2014р. АДРЕСА_2 ), (після 21.09.2017р. АДРЕСА_3 ), який знаходиться за координатами 48°28' 10.0''N 35°02'28.1"Е, та який був збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, а зараз земельна ділянка має інші кадастрові номери 1210100000:02:422:0126 та 1210100000:02:422:0127, який було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013040650001281.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що в ході досудового розслідування було винесено постанову від 25.04.2019 року, якою весь будинок, зі всіма квартирами (у тому числі квартирою АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_7 ) за вказаною адресою було визнано речовим доказом.

17.01.2023 року кримінальне провадження за результатами досудового розслідування слідчим було закрито, вказане рішення про закриття кримінального провадження прокурором не скасовано, тому передача власнику речового доказу - квартири АДРЕСА_4 , не спричинить шкоду кримінальному провадженню.

Зазначає, що повернення речових доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, здійснюється у порядку, встановленому КПК України.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про повернення речових доказів по кримінальному провадженню № 12013040650001281.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що будь-яких процесуальних рішень щодо визнання речовим доказом по зазначеному кримінальному провадженню квартири АДРЕСА_1 , органом досудового розслідування не приймалося, як і не приймалося будь-яких рішень щодо накладення арешту на зазначену квартиру. Відомості щодо заборони відчуження зазначеного нерухомого майна або накладення арешту відсутні.

Таким чином, будь-яких даних про вилучення квартири АДРЕСА_1 у натурі, як речового доказу по кримінальному провадженню, про накладення арешту на зазначене нерухоме майно суду не надано, а тому у задоволенні клопотання адвоката судом відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд, розглядаючи клопотання про повернення речового доказу в порядку ст. 98, 100 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави його повернення або відмови у поверненні.

З клопотання представника ОСОБА_6 вбачається, що ним порушується питання про повернення в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України речового доказу, а саме, квартири АДРЕСА_1 (до 15.10.2014р. АДРЕСА_2 ), (після 21.09.2017р. АДРЕСА_3 ), у кримінальному провадженні № 12013040650001281, яке 17.01.2023 року слідчим було закрито.

Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

З положень вказаної норми кримінального процесуального закону випливає, що у визначеному нею порядку судом вирішується питання про долю речей, які одночасно: по-перше, мали статус речових доказів у кримінальному провадженні, що було закрите слідчим або прокурором; по-друге, питання про їх долю не було вирішене на етапі досудового розслідування.

З матеріалів провадження вбачається, що заходи забезпечення у кримінальному провадженні № 12013040650001281 були застосовані до недобудованого будинку АДРЕСА_3 (колишня АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 ), який передано на відповідальне зберігання КП "Муніціпальна варта".

Водночас, в матеріалах провадження відсутні дані про застосування заходів забезпечення у виді арешту квартири АДРЕСА_1 , окрім того, судом першої інстанції встановлено та в ухвалі зазначено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наданої представником заявника станом на 11.10.2023 року на квартиру АДРЕСА_1 , відомості щодо заборони відчуження зазначеного нерухомого майна або накладення арешту відсутні.

Колегією суддів також не встановлено, що в Державному реєстрі речових прав містяться будь-які відомості щодо заборони відчуження та/або розпорядження вказаною квартирою.

Таким чином, під час апеляційного перегляду не встановлено, що вказана представником квартира була тимчасово вилучена в ході проведених слідчих дій в рамках кримінального провадження №12013040650001281, або на неї у цьому провадженні накладався арешт. Будь-які відомості про визнання квартири речовим доказом - відсутні.

Враховуючи наведене, доводи представника ОСОБА_6 щодо незаконності ухвали суду, якою відмовлено у задоволенні клопотання про повернення речового доказу, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження, та положеннями кримінального процесуального закону.

З урахуванням наведеного, ухвала суду постановлена згідно із нормами кримінального процесуального закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів і підстав, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2024 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про повернення речових доказів по кримінальному провадженню № 12013040650001281 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4