Справа № 204/3717/24
Провадження № 2-о/204/112/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2024 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
за участю представника заявника адвоката Карлаш І.А.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
УСТАНОВИВ:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 1990 року з дня народження заявника проживав разом з батьком ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_4 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку зі смертю батька він звернувся до Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, постановою від 26.03.2024 нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності документів, які підтверджують факт прийняття спадщини. Вказував, що встановлення цього факту йому необхідно з метою можливості оформлення спадкових прав. Заявник просив встановити факт його постійного проживання з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
В судовому засіданні заявник, його представник, заяву підтримали, просили задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, на електронну пошту суду остання надала заяву, якою просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти задоволення заяви.
Вислухавши заявника, його представника, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 357/10078/22 (провадження № 61-15033св23) зазначено, що: до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.
Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі № 638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження № 61-18132св19).
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи.
Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також має на меті повно і всебічно дослідити всі обставини справи.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки».
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (частина перша статті 1261 ЦК України).
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) вказано, що:
«згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. […]
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права».
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 09.09.1989 року, що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу, прізвища після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.20).
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками у свідоцтві про народження зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 (а.с.10). З копії паспорту заявника вбачається реєстрація заявника за адресою: АДРЕСА_1 з 02.10.2008 року; знятий з реєстрації 11.12.2018 року (а.с.8).
ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками у свідоцтві про народження зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 (а.с.107). З довідки про реєстрацію місця проживання вбачається, що ОСОБА_2 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.108).
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою.
Встановлено, що власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.07.2018 (а.с.14,15); власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.11.2018 (а.с.16,17); власником земельної ділянки площею 0,0348 га за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 (а.с.18,19).
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32).
З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).
Смерть матері заявника ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Осло Норвегії, що підтверджено повідомленням про смерть, яке апостильовано державним нотаріусом м.Осло (а.с.110-112).
З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.03.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 (а.с.12-13). Підставою для відмови у видачі свідоцтва стало те, що заявник знятий з реєстраційного обліку 11.12.2018 та за жодною адресою з того часу не був зареєстрований; не був зареєстрований і разом із померлим ОСОБА_3 на день смерті останнього; відсутні документи, що підтверджують факт прийняття спадщини ОСОБА_1 спільним проживанням та реєстрацією зі спадкодавцем на день смерті (а.с.13).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , яка є двоюрідною сестрою заявника та ОСОБА_7 , яка є тіткою заявника, зазначили, що звернення заявника до суду пов`язано із необхідністю оформлення спадкових справ. Відомо, що сестра заявника ОСОБА_2 з січня 2023 року проживає в Норвегії, проживала з нею і їх мати ОСОБА_4 , яка там померла через хворобу. В житловому будинку, який є предметом спору, проживають орендодавці.
Отже, судом встановлено, що існує спір щодо спадкового майна - житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , які належать на праві власності померлому ОСОБА_3 , після смерті якого є спадкоємці: жінка ОСОБА_4 , відомості про прийняття нею спадщини на день смерті померлого матеріали справи не містять; та діти померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
За правилом частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Суд наголошує, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
За таких обставин, заява підлягає залишенню без розгляду, а заявник має право на подачу позову на загальних підставах.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.258, 259-261, 315 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишити без розгляду.
Роз`яснити ОСОБА_1 його право на подачу позову на загальних підставах.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Дата складення повного судового рішення 13.12.2024 року.
Суддя Н.В. Токар
Суд | Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2024 |
Оприлюднено | 16.12.2024 |
Номер документу | 123740772 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: |
Цивільне
Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
Токар Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні