Рішення

від 03.12.2024 по справі 383/728/24

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/728/24

Номер провадження 2/383/343/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання - Могиленко В.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвоката Замши Д.Д.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Органу опіки і піклування виконавчого комітету Кетрисанівської сільської ради - Піц Ю.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Орган опіки і піклування виконавчого комітету Кетрисанівської сільської ради, військова частина НОМЕР_1 , про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Замшу Дмитра Дмитровича звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що з 29.05.2020 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.06.2023 року, справа №383/428/23 було розірвано. Від шлюбу мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син ОСОБА_3 залишився проживати з матір`ю, яка не маючи постійного місця роботи, періодично виїжджає за кордон на заробітки, в цей час дитина знаходиться разом з бабусею. Позивач проходив службу в Збройних Силах України та 23.03.2023 року отримав поранення. Наразі позивач, будучи військовослужбовцем, має постійну роботу в м. Кропивницький. Упродовж 2023 року відповідач попрохала позивача взяти на нетривалий час сина ОСОБА_3 до себе, у зв`язку з необхідністю лікування. Однак, як з`ясувалося згодом відповідач на тривалий час поїхала за кордон, а малолітній ОСОБА_3 весь час перебував у сім`ї батька. В грудні 2023 року відповідач здійснила спробу суїциду у зв`язку з чим перебувала на лікуванні в КНП «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради. Наразі, малолітній син ОСОБА_3 продовжує перебувати у сім`ї батька, хоча згоди на це між сторонами не досягнуто. При цьому, перешкод у спілкуванні дитини з матір`ю з боку позивача жодного разу не було. Органом опіки надано висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком. Посилаючись на вищевикладене, позивач вважає, що визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом з батьком буде як найкраще забезпечувати та відповідати інтересам дитини.

Ухвалою суду від 19.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача - адвоката Замши Д.Д. про витребування доказів (а.с.34-35).

Ухвалою суду від 02.08.2024 року встановлено відповідачу ОСОБА_2 додатковий строк до 03.09.2024 року для подання доказів. Цією ж ухвалою продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів, з 19.08.2024 року (а.с.140-141).

Ухвалою суду від 12.09.2024 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - військову частину НОМЕР_1 . Підготовче судове засідання відкладено до 03.10.2024 року, 11 год. 00 хв. (а.с.184-185).

Ухвалою суду від 03.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. На розгляд справи по суті викликано свідка заступника Бобринецького міського голови ОСОБА_5 (а.с.200-201).

22.07.2024 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначила, що окрім спільного з позивачем сина ОСОБА_3 має також сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу з позивачем проживала зі своїми дітьми у АДРЕСА_2 . В подальшому у зв`язку із фінансовим станом проживала з дітьми у домоволодінні її матері за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає і по даний час. На її прохання, у зв`язку із потребою у лікуванні, позивач взяв на короткий термін сина ОСОБА_3 для проживання з ним у с. Сонячне Кропивницького району Кіровоградської області. У період з 10.10.2023 року по 18.12.2023 року перебувала за межами України. Після повернення на Україну одразу звернулась до позивача, щоб забрати сина ОСОБА_3 додому, але отримала відмову. ЇЇ прохання побачити сина ОСОБА_3 залишились без уваги. Через те, що не може побачити ОСОБА_3 дуже сильно хвилювалася і перебувала у стані постійного стресу. Позивач чинив їй перешкоди у зістрічі з сином ОСОБА_3 , ховав дитину, вів себе зухвало, брутально, приниджував її та всіляко погрожував. Також позивач не дозволяв її старшому сину ОСОБА_6 побачити рідного брата ОСОБА_3 , через що ОСОБА_6 сильно страждав. Через вказану поведінку позивача звернулась до органу поліції. Після перевірки її звернення орган поліції повідомив про відсутність правових підстав для втручання у вирішенні ситуації, що склалася між нею та позивачем, у зв`язку з тим, що батько та мати мають рівні права. У зв`язку з чим переживала сильну стресову ситуацію, внаслідок якої спричинила собі самоушкодження та була доставлена до лікарні м. Бобринець. За даним фактом органом поліції було відкрито кримінальне провадження. Під час лікування на стаціонарі хірургічного відділення КНП «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради була проконсультована лікарем психіатром, встановлено діагноз «гостра реакція на стрес». Станом на 03.07.2024 року пройшла психіатричний огляд, у тому числі на предмет вживання психоактичних речовин, не має розладів та вад психічного здоров`я. З 09.07.2024 року перебуває на обліку як безробітня. Має доходи від ведення особистого господарства, утримує худобу, птицю, свиней. Займається городництвом на земельній ділянці площею 0,12 га. Також має у власності земельну ділянку площею 0,04 га. За місцем її проживання створені всі належні умови для проживання та виховання дітей. Зазначає, що між її синами є прихильність один до одного, позитивні братні стосунки, спільні інтереси. Дуже любить своїх синів та бажає, щоб вони росли в одній сім`ї та жили разом з нею. Звертає увагу на те, що позивач не здійснює профілактичних щеплень сина ОСОБА_3 за час спільного проживання з ним дитини. Уклав іншу декларацію із сімейним лікарем ОСОБА_8 , на прийом до сімейного лікаря з 19.04.2024 року по 02.07.2024 року не звертався. Вважає висновок органу опіки та піклування Кетрисанівської сільської ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Кетрисанівської сільської ради від 31.01.2024 року №37, неналежним та недостовірним доказом, оскільки містить неправильну дату народження дитини та недостовірну інформацію про лікування дитини позивачем. Висновок органу опіки та піклування не містить складу осіб, які його приймали і їх повноваження, підписаний сільським головою ОСОБА_9 . Висновок органу опіки та піклування не визначає, яким чином можуть бути забезпечені інтереси малолітнього ОСОБА_3 на спілкування зі своїм рідним братом ОСОБА_6 у разі роздільного проживання братів, тому такий висновок порушує інтереси одночасно двох малолітніх дітей. Орган опіки та піклування при прийнятті свого висновку перевищив надані йому повноваження, оскільки вніс до тексту свого висновку своє бачення щодо потреби здійснення перевірки обставин отримання нею травми у грудні 2023 року, і саме з цією метою орган опіки і піклування зажадав від неї отримання пояснень, неодноразово навів текст про вчинення нею спроби суїциду як негативну характеризуючу її обставину, яка забороняє визначати проживання зі нею сина ОСОБА_3 (а.с.51-66).

25.07.2024 року від представника позивача адвоката Замши Д.Д. до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якого зазначає, що твердження про те, що позивач не надає відповідачу побачитися з дитиною не відповідає опису, зазначеному у відзиві. Дійсно дитина в той період хворіла на вітрянку (вітряна віспа), відпустити сина разом з відповідачем означало б поставити під загрозу не тільки життя і здоров`я інших, а і сина ОСОБА_3 . Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу щеплень, оскільки дитина не може пройти медичний огляд без відомостей про вакцинацію, а дані з цього приводу в реєстрах АДРЕСА_4 та HELSI відсутні і, як наслідок, не може бути влаштована до дошкільного закладу. Однак відповідач категорично відмовлялася надавати повні карти профілактичних щеплень сина ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_2 самостійно змінювала сімейного лікаря дитини, що додатково унеможливлювало отримання батьком повної інформації про щеплення. Лише з квітня 2024 року знову укладено з сімейним лікарем ОСОБА_8 декларацію на медичну допомогу ОСОБА_3 . У свою чергу, сімейний лікар ОСОБА_14 підтвердив факт звернення до нього позивача з приводу лікування вітряної віспи у сина ОСОБА_3 , на що він також надавав відповідні консультації з цього приводу. Додатково сімейний лікар підтвердив факт отримання в нього одного обов`язкового щеплення ОСОБА_3 на час, коли він перебував під опікою ОСОБА_2 . Крім того, наданими відповідачем доказами підтверджено ще три вакцинації, однак останньою проігноровано календар профілактичних щеплень та не зроблено близько 13 обов`язкових вакцинацій сину ОСОБА_3 , чим наразі займається позивач. Також відповідач прямо звинувачує позивача у власній спробі суїциду. При цьому сама ж додає певні документи щодо її психічного здоров`я, водночас зазначаючи, що орган опіки і піклування Кетрисанівської сільської ради порушує презумпцію психічного здоров`я, визначену Закону України «Про психіатричну допомогу». Разом з тим, і у позовній заяві і у висновку органу опіки, жодним чином не надається оцінка психічного здоров`я відповідача, лише констатується висновок лікарів. Твердження відповідача про неналежність та недопустимість висновку органу опіки та піклування є надуманим та таким, що не відповідає дійсності (а.с.125-129).

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що є військовослужбовцем, який проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у заявах по суті справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 208, 230-231).

Представник третьої особи Органу опіки і піклування виконавчого комітету Кетрисанівської сільської ради підтримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання дитини з батьком.

Представник третьої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника військової частини за наявними матеріалами справи на розсуд суду (а.с.195).

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази, в їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29.05.2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.06.2023 року по справі №383/428/23 розірвано, що підтверджується копією вказаного рішення суду та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 29.05.2020 року (а.с.10-14).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 31.03.2021 року (а.с.15).

ОСОБА_2 також має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька якого записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 13.02.2018 року та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України №00019574931 від 13.02.2018 року (а.с.80-81).

Згідно копії довідки Бобринецької міської ради від 18.08.2023 року №03-42/1049/03 за підписом заступника міського голови Кулика Євгенія встановлено, що на підставі акту обстеження житлово-побутових умов проживання, складеного комісією, було встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та має на повному утриманні дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько ОСОБА_1 участі у вихованні сина ОСОБА_3 не приймає (а.с.92).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що обіймає посаду заступника Бобринецького міського голови. На підставі акту служби у справах дітей від 18.08.2023 року, складеного за результатом обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , підписав довідку про місце проживання ОСОБА_2 , а також про те, що ОСОБА_1 участі у вихованні сина не приймає. Такий висновок зроблено на підставі слів заявниці та двох сусідів, які батька не бачили. Безпосереднє обстеження умов проживання та спілкування із сусідами заявника здійснювали працівники служби у справах дітей.

На час розгляду справи в суді малолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що не оспорюється сторонами.

ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання разом з дітьми в домоволодінні своєї матері ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживає за вказаною адресою разом з матір`ю та сином ОСОБА_6 . Разом ведуть спільний побут і господарство, мають в особистій власності земельну ділянку площею 0,12 га, де вирощують овочеві культури. В господарстві утримують худобу, птицю та свиней. За місцем проживання ОСОБА_2 створені всі необхідні умови для проживання та виховання обох синів. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно. Вказані обставини стверджуються копіями: довідки про склад сім`ї Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 01.07.2024 року №131 (а.с.93), витягами з реєстру Кетрисаніської територіальної громади від 12.07.2023 року (а.с.79, 86), довідки про реєстрацію місця проживання від 20.02.2018 року №124 (а.с.83), характеристики Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 01.07.2024 року №24 (а.с.108), довідки Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 01.07.2024 року №130 (а.с.113), акту обстеження умов проживання від 02.07.2024 року (а.с.115).

ОСОБА_2 не працевлаштована, перебуває на обліку як безробітня в Кропивницькій філії Кіровоградського обласного центру зайнятості з 09.07.2024 року та отримує соціальні виплати з Управління соціального захисту населення, що стверджується копіями трудової книжки НОМЕР_5 (а.с.72), довідки Бобринецького відділу Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості від 10.07.2024 року №315 (а.с.73), відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 02.07.2024 року (а.с.109-110), довідки про доходи від 03.07.2024 року №1082 (а.с.111).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №267233070 від 23.07.2021 року, ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,04 га, кадастровий номер 3520884800:51:000:0243 (а.с.112).

З копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 , виданого 29.11.2019 року, орган видачі 3515 встановлено, що ОСОБА_2 в період з 10.10.2023 року по 18.12.2023 року, та з 31.12.2023 року по 21.05.2024 року виїжджала за межі України (а.с.68).

З копії рапорту поліцейського про прийняття заяви по лінії 102 встановлено, що 22.12.2023 року ОСОБА_2 звернулась до ВП №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області з повідомленням про те, що два місяці була за кордоном, приїхала, щоб побачити дитину, знаходиться біля будинку колишнього чоловіка ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , але колишній чоловік не відчиняє двері та забороняє побачитись з дитиною ОСОБА_3 та спілкуватись з дитиною по відеозв`язку (а.с.102).

23.12.2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121050000209 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, за фактом надходження 23.12.2023 року близько 00 год. 04 хв. до відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області повідомлення від швидкої медичної допомоги про те, що до КНП «Бобринецька лікарня» було доставлено ОСОБА_2 , яка 22.12.2023 року близько 23 год. 00 хв. нанесла собі ножове поранення в ліву частину черевної порожнини спричинивши собі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пораненням тонкого кишківника, брижейки, внутрішньо-черевна кровотеча. Виїздом на місце події було встановлено, що ОСОБА_2 спричинила вищезазначені тілесні ушкодження власноруч, намагаючись покінчити життя самогубством (а.с.103).

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії та в хірургічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради з 23.12.2023 року по 30.12.2023 року з діагнозом: проникаюче поранення черевної порожнини з пораненням тонкого кишківника. Внутрішньочеревинна кровотеча, в період якого 28.12.2023 року була консультована лікарем-психіртом, яким встановлено у ОСОБА_2 гострої реакції на стрес після психотравмуючої реакції в сім`ї знаходячись в стані збудження, охоче спілкується, мислення і інтелект відповідають досвіду та навичкам, критика до свого стану збережена, що підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради від 24.06.2024 року №528 (а.с.45) та довідкою лікаря-психіатра (а.с.104).

За результатом проходження 03.07.2024 року ОСОБА_2 психіатричного огляду, у тому числі на предмет вживання психоактичних речовин встановлено відсутність у неї психіатричних протипоказань, що підтверджується копією довідки Комунального некомерційного підприємства «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради від 03.07.2024 року №233 (а.с.106).

Згідно копії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09.07.2024 року, ОСОБА_2 практично здорова (а.с.107).

З копій довідок сімейного лікаря ОСОБА_8 від 02.07.2024 року №55 та від 22.07.2024 року №62 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував під медичним оглядом з дня народження і до чотирьох місяців. За цей період зроблено одне щеплення. Потім ОСОБА_2 змінила сімейного лікаря. З 19.04.2024 року ОСОБА_1 знову підписав з ним декларацію. З 19.04.2024 року і по даний час за допомогою не звертався. З грудня 2023 року по січень 2024 року ОСОБА_1 в приватному порядку звертався щодо отримання медичної консультації з приводу хвороби дитини на вітряну віспу (а.с.117, 130).

З наданих сторонами медичних документів щодо проведення профілактичних щеплень встановлено, що ОСОБА_3 проведено щеплення 20.07.2021 року, 02.11.2021 року, 13.07.2023 року (а.с.117, 118, 119, 120, 131).

З копії довідки про обставини травми (пораненя, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2023 року №631/37/2/207 встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини в районі лиман перший Харківської області, 22.03.2023 року одержав поєднане вогнепальне уламкове поранення тазу та кінцівок. Сліпе та наскрізне поранення правого плеча з багатоуламковим переломом правої плечової кістки на рівні нижньої третини зі зміщенням уламків. Наскрізне поранення м`яких тканин правого передпліччя. Сліпе поранення правої кульшової ділянки з дирчастим переломом тіла клубової кістки. Наскрізне поранення м`яких тканин лівої гомілки (а.с.16).

Згідно висновку органу опіки та піклування Кетрисанівської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 31.01.2024 року №37, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 . Рекомендовано ОСОБА_2 постійно брати безпосередню участь у спілкуванні з сином, займатись його вихованням та утриманням, ОСОБА_1 не перешкоджати матері дитини у такому спілкуванні (а.с.17-20). З висновку органу опіки та піклування також встановлено, що батько за місцем проживання створив всі необхідні умови для повноцінного розвитку сина.

Сторони не дійшли між собою остаточної згоди з питання щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 та участі матері у вихованні дитини.

З наданих відповідачем скрін-шотів переписки між сторонами також встановлено, що позивач чинить перешкоди відповідачу у побаченні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 (а.с.94-101), у зв`язку з чим відповідач після відкриття провадження у даній справі звернулась до органу опіки та піклування Кетрисанівської сільської ради із заявою від 03.07.2024 року про надання їй днів та годин для спілкування з сином ОСОБА_3 (а.с.116).

Згідно копії рішення виконавчого комітету Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 14.08.2024 року №239 визначено способи участі матері ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 та встановлено графік спілкування (а.с.163-164).

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.ч. 2, 8, 9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ч.ч. 1, 2 ст.161 СК України).

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§76).

У §54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З досліджених судом доказів встановлено, що у зв`язку із проходженням відповідачем лікування та виїзду за кордон 31.12.2023 року, малолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком. З висновку органу опіки та піклування Кетрисанівської сільської ради вбачається, що батько створив належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини (а.с.18-20). Так само з акту обстеження умов проживання відповідача від 02.07.2024 року судом встановлено, що відповідач за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , має належні умови для проживання, навчання та розвитку дитини (а.с.115). Таким чином, умови для проживання дитини, створені сторонами по справі, суд оцінює, як рівні.

Проживання відповідача в житлі, яке належить її матері, не свідчить про відсутність у відповідача житла. Позивач акт обстеження умов його проживання та інформацію про розмір своїх доходів не надав, тобто не довів наявність у нього переваг у своїй можливості забезпечення дитини кращими умовами проживання у порівнянні з відповідачем.

Судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з батьком буде мати більш позитивний вплив на дитину.

Також суд враховує, що проживання малолітнього ОСОБА_3 окремо від брата ОСОБА_6 , 2018 року народження, який проживає з матір`ю, не буде відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

Доказів становлення відповідачем будь-якої загрози для свого здоров`я чи оточуючих матеріали справи не містять, а тому таке твердження позивача судом відхиляються.

Твердженням позивача про виїзд відповідача на заробітки до Польщі, саме по собі не є достатньою підставою для визначення місця проживання дитини з батьком, адже вказана обставина має тимчасовий характер, а отже суттєвого значення для вирішення даного спору не має. Разом з тим доказів виїзду відповідача (матері) за кордон під час судового розгляду матеріали справи не місять.

Твердження сторони позивача про те, що відповідач погодилась на визначення місця проживання з батьком, так як під час розгляду справи судом відповідач зверталась до органу опіки і піклування для встановлення часу побачень з дитиною, є неспроможними так як позивач чинить відповідачу (матері) перешкоди у побаченнях з дитиною, що підтверджується їх перепискою.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по даний час.

При вирішенні спору суд також враховує, що позивач є військовослужбовцем Збройних Силах України, який проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, особливий характер проходження служби, зокрема можливість тимчасового переміщення, направлення (відрядження) у зону бойових дій, та під час воєнного стану може бути в будь-який момент залучений до виконання завдань військової служби поза межами розташування військової частини, в тому числі направлений до районів ведення воєнних (бойових) дій, що жодним чином не можна вважати таким, що сприятиме найкращих інтересам дитини, адже в разі його загибелі під час виконання обов`язків (проходження) військової служби чи ведення воєнних (бойових) дій або ж його серйозного травмування дитина може залишитися взагалі без опіки.

Вік дитини (3 повних роки) свідчить про необхідність здійснення постійної опіки над нею, чого позивач в силу особливого характеру проходження служби особисто здійснювати не спроможний.

Зважаючи на наведене, позов про визначення місця проживання малолітньої дитини у цій справі фактично пред`явлений військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з метою штучного створення умов та обставин, які можуть бути підставою для звільнення з військової служби в особливий період на підставі частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Суд звертає увагу на те, що позивач у цій справі намагається застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дитини, фактично з метою звільнення від виконання військового обов`язку (проходження військової служби).

Аналогічний висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 495/2284/23 (п.п. 93, 94).

З огляду на зазначені вище обставини, суд відхиляє висновок органу опіки і піклування - виконавчого комітету Кетрисанівської сільської ради, яким рекомендовано визначити місце проживання з батьком, так як він суперечить найкращим інтересам дитини.

Виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що сторони не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, можливостей сторін щодо особистого виконання своїх обов`язків щодо опікування дитиною, зокрема з огляду на її вік, суд виходячи із якнайкращих інтересів дитини не вбачає за можливе визначення місця проживання дитини з батьком.

Суд звертає увагу, що батько дитини, який безсумнівно має відігравати важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати.

Отже, позивач не надав достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 з батьком з огляду на інтереси самої дитини, які переважають над інтересами і бажаннями її батьків, а тому підстав для задоволення позовних вимог про визначення місця проживання малолітньої дитини з позивачем суд не вбачає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Орган опіки і піклування виконавчого комітету Кетрисанівської сільської ради, військова частина НОМЕР_1 , про визначення місця проживання неповнолітньої дитини - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , фактичне місце проживання зазначене в позовній заяві: АДРЕСА_7 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Кетрисанівської сільської ради, код ЄДРПОУ 04365508, юридична адреса: вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка Кропивницький район Кіровоградська область, п.і. 24247, фактична адреса: вул. Незалежності, 80, м. Бобринець Кропивницький район Кіровоградська область п.і. 27200.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_8 .

Повне судове рішення складено 12.12.2024 року.

Суддя В.В. Бондаренко