Постанова

від 29.11.2007 по справі 4/2630-3/243

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/2630-3/243

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 листопада 2007 р.                                                                                    № 4/2630-3/243  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Борденюк Є.М.Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу  ТОВ "Гражда"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року

у справі за позовомТОВ "Гражда"

до

про та за зустрічним позовом

до Приватного підприємства "Престиж-сервіс Україна"розірвання договоруПриватного підприємства "Престиж-сервіс Україна"ТОВ "Гражда"

простягнення коштів

          В С Т А Н О В И В:

у грудні 2006 року, ТОВ "Гражда" звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Престиж-сервіс Україна" про розірвання договору підряду №27/0306-01 від 27.03.2006 року.  Також позивач просив постановити про стягнення на його користь з відповідача 192 726,02 грн., перерахованих на рахунок останнього в якості попередньої оплати, 21 681,19 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що укладаючи договір №27/0306-01 від 27.03.2006 року, доручив відповідачеві виконати роботи по влаштуванню системи опалення в дванадцяти квартирному житловому будинку у с. Солонка, Львівської області і зобов'язався прийняти виконане та сплатити за це винагороду, сума якої визначена розділом 5 спірного договору.

Оскільки, п.6.1 договору сторони передбачили 100% попередню оплату робіт, позивач платіжними дорученнями №№242, 246 від 18.04.2006 року перерахував відповідачу 185 844,34 грн. попередньої оплати за матеріали та 30% від вартості робіт, згідно кошторису у сумі 6 881,68 грн., а всього –192 726,02 грн.

Проте, відповідач умови договору не виконував належним чином, а тому позивач просив розірвати спірну угоду, повернути сплачені кошти та стягнути з відповідача штраф відповідно до п.12.2 договору

Під час розгляду справи судом позивач уточнив свої вимоги і, не підтримуючи позов у частині повернення суми попередньої оплати, просив договір №27/0306-01 від 27.03.2006 року розірвати, стягнувши з відповідача на відшкодування додаткових витрат по оплаті робіт, виконаних іншою особою 45 914,12 грн. та 21 681,19 грн. штрафу.

У лютому 2007 року, приватне підприємство "Престиж-сервіс Україна" пред'явило зустрічний позов до ТОВ "Гражда" про стягнення з останнього 34 408,40 грн. неодержаного доходу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.03.2007 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково, шляхом стягнення з ТОВ "Гражда" на користь приватного підприємства "Престиж-сервіс Україна" 23 990,00 грн.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року, апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неповне з'ясування судами дійсних обставин справи, неправомірність відмови у задоволенні його позову та стягнення з нього 23 990,00 грн., неправильне застосування норм матеріального права і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши нове рішення про задоволення його позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що рішення попередніх судових інстанцій в частині задоволення зустрічного позову не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно частини першої ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

При цьому, частиною четвертою ст.849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Тобто, замовник може відмовитись від договору підряду без наведення мотивів і ця відмова і ця відмова має своїм наслідком розірвання договору підряду, що не потребує додаткового визнання цього факту, зокрема, і судом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач відмовився від подальшої співпраці з відповідачем на умовах договору підряду від 27.03.2006 року, матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів позивача, відповідач повернув замовнику (а.с.119-128 т.1), спору щодо цього у даному судовому засіданні не було, а тому, при такому положенні, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд дійшли до правильного висновку щодо відсутності у позивача права вимоги сплати відповідачем штрафу та відшкодування додаткових витрат по оплаті робіт, які виконуються третьою особою, договір з якою укладався позивачем на свій розсуд і підстав для скасування судових рішень, у цій частині, судова колегія не вбачає.

В той же час, задоволення зустрічного позову щодо відшкодування відповідачу вартості неотриманого доходу від виконання підрядних робіт не можна визнати правильним, оскільки, упущена вигода може відшкодовуватися лише у разі, коли право відповідача порушено, а обставини справи не дають підстав для такого висновку, а тому судова колегія вважає за необхідне рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду у частині задоволення зустрічного позову скасувати і, враховуючи, що обставини справи не потребують додаткового з'ясування, постановити нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року у частині задоволення зустрічного позову скасувати.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року залишити без змін.

Головуючий                                                                           М.І. Остапенко

Судді                                                                                      Є.М. Борденюк

                                                                                     В.М. Харченко