Постанова

від 12.12.2024 по справі 185/6745/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9881/24 Справа № 185/6745/23 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Єлізаренко І.А., Ткаченко І.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурпнс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурпнс Груп» про відшкодування моральної та майнової шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом у якому, уточнивши письмово позовні вимоги, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс», на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди грошові кошти, спрямовані на оплату моральної шкоди, розмір якої становить 30 000 грн. та франшизи, яка становить 2 600 грн., стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», на користь ОСОБА_1 грошові кошти на відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди на відновлення автомобілю та витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у сумі 30 117.81 грн., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073, 60 грн.

Позов мотивовано тим, що 12 листопада 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «MAN», д/н НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Еко-Кумунтранс» та «БМВ», н/з НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , у зв`язку з ДТП було пошкоджено автомобіль позивача. Добровільно відшкодувати завдану матеріальну та моральну шкоду відповідачі відмовляються, тому позивач звернувся до суду.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року позов задоволено частково та ухвалено:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000.00 гривень;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування суми франшизи 2600.00 гривень;

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку 19212.93 гривень;

Вирішено питання стосовно судових витрат;

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги в задоволеній частині є законними та обґрунтованими.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурпнс Груп» просить рішення суду в частині задоволених до них позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в цій частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс» просить рішення суду в частині задоволених до них позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в цій частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурпнс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року підлягають розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначні.

Так, судом встановлено, що 12 січня 2021 року Балаклійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , актовий запис № 03, після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 присвоєне прізвище ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Встановлено, що 12 листопада 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «MAN», д/н НОМЕР_1 , якій належить ТОВ «Еко-Кумунтранс» та «БМВ», н/з НОМЕР_2 , якій належить ОСОБА_1 , у зв`язку з ДТП було пошкоджено автомобіль позивача.

Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2023 року водій ОСОБА_5 12 листопада 2022 року о 09 год. 28 хв., на вул. Дніпровській, 334/1 в м. Павлограді, керуючи автомобілем «MAN», д/н НОМЕР_1 під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, не вибрав безпечний інтервал відповідно до дорожньої обстановки та скоїв наїзд на автомобіль «БМВ», н/з НОМЕР_2 , який стояв з лівого боку по ходу руху та завдав йому механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_5 порушив п.п. 10.9, 13.1 ПДР. Водія визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави. Постанова суду набрала законної сили (а.с.26-27, 23-25).

Водій ОСОБА_5 перебував в трудових правовідносинах з ТОВ «Еко-Кумунтранс» (а.с.26-27), якій є власником автомобіля «MAN», д/н НОМЕР_1 (а.с.72), вказані обставини не оспорювалися в судовому засіданні сторонами по справі.

ТОВ «Еко-Комунтранс» не відшкодувало шкоду завдану позивачу.

17 листопада 2022 року ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було відмовлено Позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку із відсутністю рішення суду, щодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні ДТП.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/104-24/8900-АВ від 10 квітня 2024 року сума матеріального збитку завдана власнику колісного транспортного засобу марки «БМВ» 5300, 2002 року випуску, н/з НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12 листопада 2022 року, станом на момент проведення судової експертизи складає 19212.93 грн.(а.с.166-171)

Згідно страхового полісу розмір франшизи складає 2600.00 грн.(а.с.65). Франшиза - це частина коштів, яку не відшкодовує страхова компанія. Це дозволяє страховику не платити по дрібним збиткам, а також не нести додаткових витрат, пов`язані з ними.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що внаслідок ДТП в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача, йому було завдано матеріальні збитки, які, згідно висновку експертизи складають 19212.93 гривень, яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Внаслідок ДТП, винним в якій є відповідач, ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду. Моральні страждання виражаються у тому, що останній постійно знаходиться в дратівливому стані, душевні хвилювання його не покидають, останній відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, відсутність нормального сну та постійну напругу, що негативно позначилось і позначається на душевному та фізичному стані внаслідок пошкодження транспортного засобу. Внаслідок грубого порушення правил дорожнього руху, ОСОБА_1 втратив можливість тривалий час користуватись автомобілем більше чотирьох місяців він не може її відремонтувати. Також через ушкодження його автомобіля, внаслідок пригоди, він втратив товарний вигляд. ОСОБА_1 втратив душевний спокій, багато часу витрачав на оформлення відповідних документів. Втративши можливість вільно користуватися своїм транспортним засобом, він змушений був витрачати час та кошти для пересування на громадському транспорті та таксі, на поїздки на СТО, до страхової компанії, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на сім`ю та роботу. Судпершої інстанції, виходячи з принципів розумності та справедливості оцінює розмір моральної шкоди в сумі 5000.00 гривень, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс». Також, згідно з приписами ст.12, 36.6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума франшизи в розмірі 2600.00 гривень підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс».

Проте, колегія суддів в повному обсязі не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно дост.5ЗУ «Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону).

За змістом ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Так, згідно зі постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Пунктом 16 Постанови передбачено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик. Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору. З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Так, матеріалами справи встановлено, що сума матеріального збитку складає 19212.93 грн., що підтверджується висновком транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/8900-АВ від 10 квітня 2024 року.

Задовольняючи позовні вимоги до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» суд першої інстанції вірно виходив з того, що внаслідок ДТП в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача, йому було завдано матеріальні збитки, які підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», проте судом першої інстанції не враховано те, що сума матеріального збитку 19212.93 грн. повинна бути зменшена на франшизу, а отже з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп`на користь позивача слід стягнути 16 612,93 грн. (19212,93 грн.-2600 грн.)

Доводи апеляційної скарги ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про те, що їх представниками 15 листопада 2022 року був оглянутий автомобіль позивача, та складено ремонтну калькуляцію № 22-0643651 від 16 листопада 2022 року, відповідно до якої максимально-гранична сума страхового відшкодування могла скласти 5188,77 грн (із вирахуванням франшизи), позивачем було підписано заяву щодо досягнення згоди в частині розміру страхового відшкодування, а отже підстави для стягнення матеріального збитку 19212.93 грн. відсутні, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки страховою компанією страхова виплата зроблена не була, а висновком транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/8900-АВ від 10 квітня 2024 року сума матеріального збитку завдана власнику колісного транспортного засобу марки «БМВ» 5300, 2002 року випуску, н/з НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12 листопада 2022 року, станом на момент проведення судової експертизи складає саме 19212.93 грн..

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Комунтранс» про те, що позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди, колегія суддів не може прийняти до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Врахувавши ступінь моральних страждань позивача, спричинених внаслідок протиправних дій відповідача, відсутність можливості користуватися транспортним засобом певний період часу, а також принципи розумності та справедливості, суд вважав, що позивачу дійсно було завдано моральної шкоди від стресу під час самої ДТП та від майнових втрат (що потребувало додаткових зусиль для організації життя), розмір якої підлягає до стягнення в розмірі 5 000 грн., з вказаним розміром погоджується й апеляційний суд.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку змінити зменшивши суму з 19212.93 грн. на 16 612,93 грн.

В решті рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурпнс Груп», Товариства зобмеженою відповідальністю«Еко-Комунтранс» задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурпнс Груп» матеріального збитку змінити - зменшивши суму з 19212.93 грн. на 16 612,93 грн..

В решті рішення суду - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді І.А. Єлізаренко

І.Ю. Ткаченко