Постанова

від 13.12.2024 по справі 641/2544/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/2544/24 Головуючий суддя І інстанції Баркова Н. В.

Провадження № 22-ц/818/2791/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про встановлення батьківства або материнства

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

розглянув у порядкуписьмового провадженнябез повідомленняучасників справиапеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвокатаТарасенко ГалиниОлександрівни наухвалу Жовтневогорайонного судум.Харковавід 07червня 2024року,по цивільнійсправі № 641/2544/24, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третього відділу державної реєстрації актів цивільного у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тарасенко Г.О. звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Третього відділу державної реєстрації актів цивільного у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, і просив суд визнати позивача батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Третій відділ державної реєстрації актів цивільного у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за №135 від 31.05.2023 року відповідно до рішення суду, де вказати батьком дитини позивача, виключивши відомості про ОСОБА_2 , та внести наступне: ОСОБА_4 .

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.04.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третього відділу державної реєстрації актів цивільного у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції про визнання батьківства передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Відповідно до супровідного листа Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.05.2024 року вказані матеріали цивільної справи направлені на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова та отримані останнім 23.05.2024 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.05.2024 позовну заяву залишено без руху, та позивачу надано строк для виправлення недоліків.

Крім того, суд звертав увагу позивача та його представника, що належними доказами у справах даної категорії є висновок лабораторного молекулярно-генетичного дослідження, яким встановлено вірогідність підтвердження біологічного батьківства позивача, або висновок експертизи, яка призначається судом за клопотанням учасників справи. Таке клопотання позивачем не заявлено, про наявність висновку молекулярно-генетичного дослідження не зазначено.

Надані допозовної заяви позивачем та його представником письмові докази є незасвідченимиксерокопіями документіві невідповідають вимогамст.ст.95,177ЦПК України. Позивачем не визначено будь-яким чином процесуальний статус матері дитини як відповідача або третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. При цьому матір дитини в описовій частині позову взагалі вказується як позивач.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.06.2024 повернуто позовну заяву позивачеві.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, адвокат Тарасенко Г.О. в апеляційній скарзі, яка була подана в інтересах позивача, просить ухвалу скасувати, поновити термін для усунення недоліків, що вказані в ухвалі Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 травня 2024 року та направити справу на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Вказано, що позивач не отримував ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а ознайомився з ухвалою про залишення позову без руху та про повернення позовної заяви лише 07.06.2024 через електронний додаток Дія, який він напередодні завантажив на свій гаджет.

Зазначено, що в умовах війни у представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тарасенко Г.О. відсутня можливість екстреного зв`язку для встановлення можливості проведення молекулярної генетичної експертизи, щоб надати її до суду для усунення зазначених судом недоліків позову, та для узгодження внесення змін до його позовної заяви, вчасно отримувати кореспонденцію та оперативно виконати обмежувальні строки реагування на судові рішення. Вважає вищевказані причини, а саме воєнні дії та прифронтовий характер судочинства у Харкові істотними причинами, які є однією з підстав поновлення терміну на усунення недоліків позовної заяви.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу судді скасувати та направити матеріали позову до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Відповіднодо вимогст.263ЦПК Українисудове рішення судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вказаним вимогам оскаржене судове рішення відповідає не повністю.

Оскаржена ухвала суду першої інстанції від 07.06.2024 мотивована тим, що недоліки, вказані в ухвалі судді від 25.04.2024 позивачем не усунуто, у зв`язку з чим на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

При цьому суд також вказав наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.05.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третього відділу державної реєстрації актів цивільного у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Разом з тим, відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 24.05.2024 року по даній справі надіслана 24.05.2024 року одержувачу ОСОБА_1 та його адвокату Тарасенко Г.О. у їх електронний кабінет на офіційну електронну адресу, документ доставлено до електронної скриньки представника позивача 24.05.2024 року о 17:26:55 год.

До теперішнього часу, всупереч вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, вказані недоліки позовної заяви позивачем та його представником не виправлені.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Зазначена обставина не позбавляє позивача права звернутись з аналогічною позовною заявою до суду, оформленою відповідно до вимог, передбачених ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно із приписами частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Відповідно дост.129СК Україниособа,яка вважаєсебе батькомдитини,народженої жінкою,яка вмомент зачаттяабо народженнядитини перебувалау шлюбіз іншимчоловіком,має правопред`явитидо їїчоловіка,якщо вінзаписаний батькомдитини,позов провизнання свогобатьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно зч.5ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається із матеріалів даної справи, позивач у квітні 2024 року звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , Третього відділу державної реєстрації актів цивільного у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції про визнання свого батьківства відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований 31 травня 2023 року, актовий запис № 135, мати ОСОБА_5 . Також позивач просить суд зобов`язати Третій відділ державної реєстрації актів цивільного у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 135 від 31 травня 2023 року відповідно до рішення суду, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_1 , виключивши відомості про ОСОБА_2 , та внести наступне: ОСОБА_4 (а.с. 1-2).

Ухвалою районного суду м. Харкова від 24.05.2024 позовну заяву залишено без руху з мотивів усунення недоліків змісту позовної заяви і при цьому в якості недоліків суд першої інстанції вказав наступне.

На підтвердження викладених в позові обставин позивач посилається на фото та показання свідка, про виклик якого відповідна заява не подана. Крім того, суд звертає увагу позивача та його представника, що належними доказами у справах даної категорії є висновок лабораторного молекулярно-генетичного дослідження, яким встановлено вірогідність підтвердження біологічного батьківства позивача, або висновок експертизи, яка призначається судом за клопотанням учасників справи. Таке клопотання позивачем не заявлено, про наявність висновку молекулярно-генетичного дослідження не зазначено.

Також частинами 2, 4, 5ст. 95 ЦПК Українипередбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Надані до позовної заяви позивачем та його представником письмові докази є незасвідченими ксерокопіями документів і не відповідають вимогам ст.ст. 95, 177 ЦПК України.

Крім того суд першої інстанції вказав, що позивачем не визначено будь-яким чином процесуальний статус матері дитини як відповідача або третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. При цьому матір дитини в описовій частині позову взагалі вказується як позивач.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України у цивільному судочинстві діє принцип пропорційності, який передбачає наступне.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Всупереч вказаного принципу пропорційності та вказаним нормам ст.ст. 175, 177 ЦПК України суд визнав в якості недоліку відсутність доказу висновку судової експертизи, які суд вважав у даній справі доречною, а також не посвідчення копій фотографій, які були в якості доказів подані до суду першої інстанції разом з позовною заявою у електронній формі через електронний кабінет засобами системи ЄСІТС «Електронний суд».

Суд не надав належної оцінки тому, що відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦПК України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. При цьому відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

У матеріалах справи засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» сформовано цифровий підпис адвоката Тарасенко Галини Олексіївни, яка подала вказаний позов разом з доданими до нього додатками фотографій, ордеру та квитанції про сплату судового збору за подачу позову ОСОБА_1 в сумі 1233,00 грн (а.с. 1-15).

Отже, за змістом вказаних норм цивільного процесуального права вказаний порядок подачі до суду позову та доданих до нього документів засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» в електронній формі передбачає ідентифікацію заявника та поданих ним документів за його електронним цифровим підписом, а отже вимога ст. 177 ЦПК України щодо підписання копій документів у даному випадку при зверненні до суду була виконана.

Що стосується інших вимог суду про усунення недоліків позовної заяви то суд за змістом ст.ст. 189, 197 ЦПК України, в яких зазначено завдання підготовчого провадження та питання, які вирішуються у підготовчому засіданні, - всі ці недоліки усуваються після відкриття провадження у справі.

Так,за змістомсказаних ст.ст.189,197ЦПК Українисуд упідготовчому провадженнівирішує: питання про вступ у справу інших осіб, залучення співвідповідача, якщо ці питання не були вирішені раніше; роз`яснення учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясування, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також вирішення про витребування додаткових доказів та визначення строків їх подання; вирішення питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішення питання призначення судової експертизи тощо.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.197ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

За таких обставин ненадання до позовної заяви певних доказів по суті спору не є підставою для залишення позовної заяви без руху, а наступне повернення її як неподаної порушує процесуальний порядок розгляду справи, що не відповідає меті цивільного судочинства, яка визначена у ст. 2 ЦПК України, є надмірним юридичним формалізмом та порушує принцип пропорційності.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченомустаттею 185цього Кодексу.

Наведене свідчить, що суд помилково, з порушенням визначеного у ст.ст. 185, 187 ЦПК України процесуального порядку розглянув питання про відкриття провадження у справі, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України оскаржена ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надання додаткового строку для усунення недоліків за змістом ст. 127 ЦПК України, в якій визначено порядок продовження наданих судом процесуальних строків, знаходиться у компетенції суду першої інстанції, який такий строк визначав, а не апеляційної інстанції. Крім того, це питання пов`язано з наданням доказу, який наразі відсутній у позивача, та з призначенням судової експертизи, тому відповідно до вищевказаних мотивів вони вирішується судом першої інстанції після відкриття провадження у справі на стадії підготовчого провадження.

Оскільки наразі не розглядався спір по суті, відповідно до ст. 141 ЦПК України питання щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з подачею апеляційної скарги на суму 616,50 грн. (а.с. 44) на цій стадії не вирішується.

Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, п.4 ч.1 ст.376, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тарасенко Галини Олександрівни задовольнити.

Ухвалу Жовтневогорайонного судум.Харкова від07червня 2024року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду питання щодо відкриття провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Повний текст судового рішення складений 13 грудня 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді Ю.М. Мальований.

Н.П. Пилипчук.