Постанова

від 12.12.2024 по справі 697/2565/15-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року

м.Черкаси

Справа № 697/2565/15-цПровадження № 22-ц/821/1817/24категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря: Ярошенка Б.М.

учасники справи:

скаржник (стягувач): ОСОБА_1

представник скаржника: адвокат Роїк Володимир Іванович

орган, дії якого оскаржуються: Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович

представник ОСОБА_2 адвокат Кияниця Роман Віталійович

заінтересована особа (боржник): ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 жовтня 2024 року (постановлену в приміщенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Деревенського І.І.) у справі за скаргою адвоката Роїка Володимира Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог скарги

25 вересня 2024 року адвокат Роїк В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С.В

В обґрунтування скарги вказує, що 08.02.2016 Канівський міськрайонний суд Черкаської області прийняв рішення у справі №697/2565/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, яким позов задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики на загальну суму 2 953 242 грн. 09 коп.

23.02.2022 за заявою ОСОБА_1 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. відкрив виконавче провадження №38771643 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми, яка дорівнює 2953242,09 грн., а також відкрив виконавче провадження №68772843 про стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 суми судового збору в розмірі 6090 грн.

23.02.2022 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. своєю постановою об`єднав вищезазначені виконавчі провадження у зведене виконавче провадження №68773078.

Окрім того, 23.02.2022 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. видав постанови про арешт коштів і про арешт майна боржника на всю суму боргу зведеного виконавчого провадження з урахуванням виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів загальним розміром 3256265,30 грн..

18.01.2023 представником стягувача ОСОБА_1 - адвокатом Роїк В.І. було надіслано приватному виконавцю Плесюку О.С. електронною поштою завірені електронним підписом лист-заяву з додатками, в яких зазначено інформацію про займані ОСОБА_3 відповідні посади. Однак жодних виконавчих дій, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», приватний виконавець Плесюк О.С. після 23.02.2023 не здійснив.

07.09.2024 представником стягувача адвокатом Роїк В.І. було надіслано рекомендованим листом приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Плесюку О.С. клопотання про вчинення ряду виконавчих дій, в якому надав інформацію про місця роботи боржника ОСОБА_3 , займані ним посади, адреси юридичних осіб, в яких боржник займає названі посади. Вказане поштове відправлення було вручене за довіреністю представнику приватного виконавця Плесюка О.С. 10.09.2024.

Лише 11.09.2024, через 30 місяців після відкриття виконавчих проваджень, приватний виконавець прийняв постанову у ВП №68771643, якою оголосив в розшук КМЗ, реєстраційний номер 9683ЧКИ, VIN номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , що належить боржнику. Однак протягом тижня з дня отримання клопотання приватний виконавець не вчинив та не почав вчиняти інших з запропонованих представником стягувача виконавчих дій, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження».

В зв`язку з вище викладеним, просить визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. у виконавчих провадженнях №68771643 і №68772843 зведеного виконавчого провадження №68773078 та зобов`язати вчинити ряд виконавчих дій таких як:

- провести стосовно боржника ОСОБА_3 розшук його коштів у фінансових установах, цінних паперів, іншого майна (майнових прав),корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об`єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- отримати інформацію про заробітну плату ОСОБА_3 у керівному органі громадської організації Айкідо айкікай Київської області, код ЄДРПОУ 26068099, що знаходиться за адресою: вул. Лазаретна, 31, кв. 1 м. Біла Церква, Київської області, 09100;

- отримати інформацію про заробітну плату ОСОБА_3 у керівному органі громадської організації Канівська федерація айкідо, що знаходиться за адресою: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. 206 Дивізії, 8, кв. 196;

- отримати інформацію про заробітну плату ОСОБА_3 у керівному органі громадської організації Канівської міської партійної організації політичної партії «Наш край», що знаходиться за адресою: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. 206 Дивізії, 8, кв. 196;

- провести опис майна боржника ОСОБА_3 за адресою його проживання, для чого отримати вмотивоване рішення суду про безперешкодне проникнення до місця проживання боржника та видати постанову про залучення працівників поліції територіального органу поліції для проведення виконавчих дій;

- звернутися до суду із клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України до погашення заборгованостей за рішенням суду від 08 лютого 2016 року у справі №697/2665/15-ц.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 жовтня 2024 року скаргу задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича у виконавчих провадженнях №68771643 і №68772843 зведеного виконавчого провадження №68773078.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича провести стосовно боржника ОСОБА_3 розшук його коштів у фінансових установах, цінних паперів, іншого майна (майнових прав),корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об`єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича отримати інформацію про заробітну плату ОСОБА_3 у керівному органі громадської організації Айкідо айкікай Київської області, код ЄДРПОУ 26068099, що знаходиться за адресою: вул. Лазаретна, 31, кв. 1 м. Біла Церква, Київської області, 09100.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича отримати інформацію про заробітну плату ОСОБА_3 у керівному органі громадської організації Канівська федерація айкідо, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича отримати інформацію про заробітну плату ОСОБА_3 у керівному органі громадської організації Канівської міської партійної організації політичної партії «Наш край», що знаходиться за адресою: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. 206 Дивізії, 8, кв. 196.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича провести опис майна боржника ОСОБА_3 за адресою його проживання, для чого отримати вмотивоване рішення суду про безперешкодне проникнення до місця проживання боржника та видати постанову про залучення працівників поліції територіального органу поліції для проведення виконавчих дій.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича звернутися до суду з клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України до погашення заборгованостей за рішенням суду від 08 лютого 2016 року у справі №697/2665/15-ц.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості та доведеності обставин, на які вказував скаржник.

Оскільки завданням приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом, а виконавцем після 23.02.2022 не вчинялося жодних виконавчих дій, які передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», то суд вбачав бездіяльність приватного виконавця.

Також суд вказав, що подане представником стягувача клопотання про вчинення ряду виконавчих дій залишилось не виконаним в повному обсязі та матеріали скарги не містять будь-яких повідомлень зі сторони приватного виконавця, щодо неможливості його виконання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі,поданій 23жовтня 2024року, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, вважаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції постановленою при неправильному застосуванні норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 жовтня 2024 року та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні скарги відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення на підставі доказів, поданих скаржником, при цьому з матеріалами зведеного виконавчого провадження суд ознайомлений не був та не витребовував останні.

Виконавець стверджує, що в судове засідання 07.10.2024 року не з`явився у зв`язку з сімейними обставинами та своєчасно повідомити суд про такі обставини не мав можливості. В такому випадку, на переконання виконавця, суд мав відкласти розгляд справи у зв`язку з неявкою сторін в судове засідання.

Також особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що відповідь на клопотання представника ОСОБА_1 була надана та направлена 10.10.2024 року на адресу адвоката Роїка В.І.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що ним вчинено ряд виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, проте останні не дали результату. Зокрема, згідно відповідей ДПС України, ПФУ України вбачається, що заробітна плата чи інші доходи у боржника відсутні. Приватним виконавцем Плесюком О.С. направлялись запити до реєстраційних органів щодо наявного майна у боржника, здійснювався виїзд, отримувалась інформація з електронних реєстрів та офіційних сайтів органів державної влади, проте майна у боржника не виявлено. Нерухоме майно, в якому зареєстрований боржник, йому не належить, а примусове входження може бути застосовано тільки як виключний захід.

Відносно зобов`язання приватного виконавця звернутися до суду з поданням про обмеження боржника у праві виїзду за кордон вказує, що в цій справі Канівським міськрайонним судом Черкаської області вже накладено таке обмеження на строк до повного погашення заборгованості за рішенням суду від 08 лютого 2016 року у справі №697/2665/15-ц на підставі ухвали від 20.02.2019 року.

Відзив на апеляційну скаргу

14 листопада 2024 року до Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Роїка В.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвала суду підлягає залишенню без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Учасники судового процесу та їхні представники, як зазначено у частині першій статті 44 ЦПК України, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Установивши, що приватний виконавець Плесюк О.С., будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням з відміткою «вручено за довіреністю 30.09.2024» (том 1,а.с.291), про причини неявки суд не повідомив та не скористався правом подати відзив на скаргу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку здійснювати розгляд справи без його участі, враховуючи що представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Роїк В.І., в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд скарги за відсутності представника стягувача, а боржник ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, про час та дату повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу, зазначену в скарзі та шляхом розміщення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Судової влади.

Перевіривши доводи приватного виконавця Плесюка О.С. у відповідній частині, апеляційний суд приходить до висновку про їх помилковість та враховує, що останній не був позбавлений можливості скористатись наданими йому процесуальними правами, зокрема скерувати до суду відповідне клопотання про розгляд справи без його участі, відкладення судового засідання або ж повідомити причини неявки в судове засідання.

До того ж, посилаючись в апеляційній скарзі на ніби то поважні причини неявки в судове засідання 07.10.2024 року, приватний виконавець не обгрунтовує, в чому такі полягали як і не підтверджує їх будь-якими доказами.

Що стосується доводів приватного виконавця про не витребування судом першої інстанції матеріалів зведеного виконавчого провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Колегія суддів зважає на ту обставину, що приватний виконавець є безпосереднім розпорядником інформації у виконавчому провадженні, а тому має безперешкодну можливість надати суду відомості з виконавчого провадження, зважаючи на те, що така інформація має безпосереднє відношення до розгляду скарги.

Враховуючи, що приватний виконавець, будучи завчасно належним чином повідомленим про розгляд справи, не скористався правом на подачу відзиву на скаргу, не повідомив причини неявки в судове засідання, не зазначив про наявність доказів, які він не може своєчасно подати, колегія суддів вважає, що обґрунтованих підстав для витребування за ініціативою суду матеріалів зведеного виконавчого провадження у суду першої інстанції не було.

У контексті наведеного доводи приватного виконавця Плесюка О.С. у цій частині не знайшли свого об`єктивного підтвердження за наслідками їх перевірки судом апеляційної інстанції.

Надаючи оцінку твердженням апелянта, що викладені ним в апеляційній скарзі по суті справи судова колегія враховує таке.

Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності тощо (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (ст. 447, 449 ЦПК України).

Судом встановлено, що Канівським міськрайонним судом Черкаської області 08.02.2016 було винесено рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, за яким з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість на загальну суму 2953242 грн. 09 коп. та судовий збір у сумі 6090 грн. (том 1, а.с.34-38), яке на даний час не виконане.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. від 23.02.2022 було відкрито виконавче провадження №68771643 з виконання дубліката виконавчого листа №697/2565/15-ц, виданого 13.08.2021 Канівським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики на загальну суму 2 953252,09 грн.(том 1, а.с.254-256).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. від 23.02.2022 було відкрито виконавче провадження №68772843 з виконання дубліката виконавчого листа №697/2565/15-ц, виданого 13.08.2021 Канівським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 6090 грн. сплаченого останнім при подачі позову (том 1, а.с.257-258).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. від 23.02.2022 було об`єднано виконавчі провадження №68771643 та 68772843 у зведене виконавче провадження № 68773078 (том 1, а.с.259-260).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. від 23.02.2022 (ВП №68771643) було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_3 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 3256265,30 грн. (том 1. а.с.261-262).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. від 23.02.2022 (ВП №68771643), було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 3256265,30 грн. (том 1, а.с.264-266).

06.09.2024 року представником стягувача адвокатом Роїком В.І. було надіслано клопотання про вчинення виконавчих дій приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Плесюку О.С., яке було надіслано останньому рекомендованим листом 07.09.2024 (том 1, а.с.269-275). Вказане поштове відправлення було вручене за довіреністю представнику приватного виконавця Плесюка О.С. 10.09.2024 (том 1, а.с.276-277).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. від 11.09.2024 (ВП №68771643), було оголошено розшук майна боржника: КМЗ, реєстраційний номер 9683ЧКИ, VIN номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_3 (том 1, а.с.278-279).

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За положеннями статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Звертаючись до суду зі скаргою, представник ОСОБА_1 адвокат Роїк В.І. вказав, що саме на приватного виконавця покладено обов`язок вчиняти дії щодо своєчасного, повного та ефективного виконання рішення суду.

Надаючи оцінку доводам поданої скарги, суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про її обґрунтованість з огляду на те, що з 23.02.2022 року виконавцем у виконавчих провадженнях не вчинялися дії, спрямовані на виконання рішення суду від 08.02 2016 року. Також суд врахував, що без належного реагування (відповіді) залишилось клопотання представника стягувача адвоката Роїка В.І. про вчинення виконавчих дій, що в свою чергу свідчить про протиправну бездіяльність приватного виконавця у виконавчих провадженнях.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

Твердження приватного виконавця в апеляційній скарзі про те, що відповідь на клопотання представника стягувача була надана, апеляційний суд оцінює критично, оскільки з даної відповіді, яка долучена приватним виконавцем до апеляційної скарги вбачається, що остання датована 10 жовтня 2024 року, тобто вже після прийняття Канівським міськрайонним судом Черкаської області ухвали від 07.10.2024 року про відкриття провадження за скаргою на бездіяльність приватного виконавця та після отримання приватним виконавцем Плесюком О.С. рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (30 вересня 2024 року).

Відтак, така відповідь не може свідчити про добросовісну поведінку приватного виконавця Плесюка О.С. та своєчасне реагування останнього на клопотання представника стягувача про вчинення ряду виконавчих дій.

Що стосується посилань приватного виконавця на те, що ним вчинено ряд виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, колегія суддів зважає на те, що такі твердження не підтверджені конкретними засобами доказування, а відтак не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як такі, що заслуговують на увагу в якості підтвердження своєчасності та ефективності вчинення виконавчих дій приватним виконавцем Плесюком О.С. в рамках виконавчих проваджень №68771643 і №68772843 та зведеного виконавчого провадження №68773078.

Винесення постанови у ВП №68771643 про оголошення в розшук КМЗ, реєстраційний номер 9683ЧКИ, VIN номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , що належить боржнику не свідчить про те, що виконавцем у повній мірі вживаються заходи з примусового виконання рішення суду, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Водночас, апеляційний суд приймає до уваги твердження приватного виконавця Плесюка О.С. відносно безпідставного зобов`язання приватного виконавця звернутися до суду з поданням про обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Так з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2019 року вже накладено таке обмеження на строк до повного погашення заборгованості за рішенням суду від 08 лютого 2016 року у справі №697/2665/15-ц. (том 1, а.с .200-201).

Вищезазначена ухвала не скасована, а відтак продовжує свою дію до повного погашення заборгованості.

Враховуючи наведене, підстави для звернення до суду з клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України до погашення заборгованостей за рішенням суду від 08 лютого 2016 року у справі №697/2665/15-ц, наразі відсутні.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість скарги представника ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця в цілому, за виключенням зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича звернутися до суду з клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України до погашення заборгованостей за рішенням суду від 08 лютого 2016 року у справі №697/2665/15-ц.

Суд першої інстанції належним чином не врахував вищевикладене, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість скарги у даній частині.

Відповідно до п.2 ч.1ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень п.1 та п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції від 07 жовтня 2024 року в частині зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича звернутися до суду з клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України до погашення заборгованостей за рішенням суду від 08 лютого 2016 року у справі №697/2665/15-ц з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні скарги в цій частині.

Таким чином, апеляційна скарга приватного виконавця Плесюка О.С. підлягає частковому задоволенню.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 452 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Водночас заявники, які є стягувачами у виконавчому провадженні, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, не повинні сплачувати судовий збір як за подання скарги до суду першої інстанції, так і на наступних стадіях судового процесу (за подання апеляційної і касаційної скарг), оскільки така особа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, винесену за наслідками розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, прийнятого у провадженні, де стягувач вже сплачував судові витрати відповідно до вимог законодавства, а покладення на таку особу обов`язку зі сплати судового збору не буде відповідати меті правосуддя - захисту прав і свобод. (постанова Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі № 1423/19804/2012, провадження № 61-1264св24).

Частиною 7 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду з апеляційною скаргою приватним виконавцем Плесюком О.С. сплачено 3028 грн.

Зважаючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, а стягувач у виконавчому провадженні, який є заявником, звільнений від сплати судового збору згідно висновків Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі № 1423/19804/2012, вказані судові витрати слід компенсувати приватному виконавцеві Плесюку О.С. за рахунок держави пропорційно розміру задоволених вимог 1514 грн (50%).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича задовольнити частково.

Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 жовтня 2024 року скасувати в частині зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича звернутися до суду з клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України до погашення заборгованостей за рішенням суду від 08 лютого 2016 року у справі №697/2665/15-ц та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні вимоги скаржника про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича звернутися до суду з клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України до погашення заборгованостей за рішенням суду від 08 лютого 2016 року у справі №697/2665/15-ц відмовити.

В іншійчастині ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 жовтня 2024 року залишити без змін.

Сплачений приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком Олексієм Степановичем судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1514 грн. компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Т.Л .Фетісова

Л.І. Василенко

/повний текст постанови суду виготовлено 12 грудня 2024 року/