Постанова

від 27.11.2024 по справі 911/3673/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. м.Київ Справа№ 911/3673/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 27.11.2024:

від позивача:не з?явився;

від відповідача:не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

на рішення Господарського суду Київської області

від 16.05.2024 ( повний текст складено та підписано 05.06.2024)

у справі №911/3673/23 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Фермерського господарства "НИВА-1"

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна"

Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків

Національної академії аграрних наук України,

про стягнення 1 087 925, 68 грн заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство "НИВА-1" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" про стягнення 1 087 925, 68 грн заборгованості за договорами оренди транспортних засобів з екіпажем.

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що між ним та Державним підприємством "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" укладено договори оренди транспортних засобів з екіпажем від 30.06.2022 № 30/06/22 та від 12.10.2022 № 12-1/10/22, умови яких, в частині повної та своєчасної оплати відповідач не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 995 990, 00 грн (165 140, 00 грн та 830 850, 00 грн), що послугувало для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3673/23 позовні вимоги Фермерського господарства "НИВА-1" задоволено повністю, а саме: присуджено до стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "ОЗЕРНА" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на користь Фермерського господарства "НИВА-1" 995 990,00 грн - основного боргу, 59 162, 87 грн- інфляційні втрати, 32 772,81 грн - 3 % річних).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що строк оплати за надані послуги та оренду настав, доказів їх оплати відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 995 990, 00 грн основного боргу, який складається із 165 140, 00 грн заборгованості за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 та 830 850,00 грн заборгованості за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 12-1/10/22 від 12.10.2022 є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат і 3 % річних та встановив, що він відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим, до стягнення з відповідача належить задовольнити 59 162, 87 грн інфляційних втрат та 32 772, 81 грн 3 % річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Державне підприємство "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3673/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 165 140,00 грн. за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині щодо стягнення основного боргу в сумі 165 140,00 грн. за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні рішення в оскаржуваній частині основного боргу в сумі 165 140,00 грн. за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 не було враховано наступних доводів:

- Договір оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 не містить домовленості сторін про ціну послуги оренди, а отже сторони не досягли згоди по всім суттєвим умовам і договір не є укладеним;

- відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, а отже, в договорі оренди суттєвою умовою є розмір оплати (ціна);

- згідно специфіки договору оренди, ціна за неї може формуватися в залежності від об`єкту, що передається в оренду (одна машина чи декілька, дорожча машина чи дешевша тощо), а також від часу перебування предмета оренди у орендаря (оренда на 1 день чи на тиждень чи інший строк);

- додаток №1 , яким позивач обгрунтовує нібито досягнення домовленості сторін щодо суттєвих умов Договору датований 2021 роком, не містить кінцевого строку оренди, а також відсутній у відповідача, тож має ознаки підписання неуповноваженою особою з боку Замовника (тобто не керівником відповідача);

- таким чином, на переконання відповідача, судом першої інстанції неправильно застосовано матеріальну норму ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

07.10.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи позивача у відзиві зводяться до того, що посилання скаржника в апеляційній скарзі щодо відсутності у Договорі оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 домовленості сторін про ціну послуги оренди спростовується наявним у даному договорі п. 5.1 розділу 5 Договору, відповідно до умов якого розмір орендної плати визначається сторонами в додатках , а відповідний Додаток № 1 до договору оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 укладено між сторонами 30.06.2022 та у ньому міститься узгоджений термін оренди та розмір оренди. Додаток № 1, датований 2021 роком, на який посилається скаржник, в матеріалах справи відсутній.

Також, 01.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024, справу №911/3673/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі : головуючий судя: Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л. Шаптала Є.Ю.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просив:

- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 року у справі №911/3673/23;

- відстрочити на підставі ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" Апелянту оплату судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду скарги по суті із врахуванням складного майнового стану Апелянта спричиненого воєнними діями протягом сезону 2022-2023 року в Київській області, які завадили повноцінним весняно-польовим та літнім роботам Апелянта, який є сільськогосподарським виробником;

-прийняти апеляційну скаргу до розгляду, відкрити апеляційне провадження, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 року у справі №911/3673/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 165 140,00 грн. за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 та постановити нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано матеріали справи № 911/3673/23

10.07.2024 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 911/3673/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі № 911/3673/23:

- залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржнику надано право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору в сумі 2972,65 грн за оскарження рішення.

25.07.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої останнім долучено:

- квитанцію про сплату судового збору #8127-5312-1761-3099 від 25.07.2024 в розмірі 2973 грн. 00 коп.

З урахуванням перебування судді Станіка С.Р., у відрядженні з 15.07.2024 по 20.07.2024 включно та у відпустці з 22.07.2024 по 13.09.2024; судді Яковлєва М.Л у відпустці з 12.08.2024 по 30.08.2024 включно, питання щодо руху справи вирішується після виходу суддів з відпусток.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення у відставку судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, справу № 911/3673/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

У відповідності до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №911/3973/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., клопотання Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про поновлення строку на апеляційне провадження - задоволено, поновлено Державному підприємству "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024, відкрито апеляційне провадження у справі №911/3973/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024, розгляд справи призначено на 10.10.2024, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3973/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 розгляд справи відкладено до 27.11.2024.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 27.11.2024 позивач та відповідач (скаржник) представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення ухвал суду в електронний кабінет в системі «Електронний суд».

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка учасників справи - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 30 червня 2022 року між Фермерським господарством "НИВА-1" (далі - орендодавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (далі - орендар) укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 (надалі - Договір № 30/06/22).

В подальшому 12.10.2022 між Фермерським господарством "НИВА-1" (далі - орендодавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (далі - орендар) укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем № 12-1/10/22 (надалі - Договір № 12-1/10/22).

Згідно із пунктами 1.1, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 6.2.1, 9.1 Договорів, орендодавець зобов`язується передати орендареві в тимчасове платне користування транспортний засіб і забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування транспортний засіб під керуванням екіпажу орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Термін оренди транспортного засобу визначається сторонами в додатках до цього договору.

Транспортний засіб вважається переданим в оренду на умовах цього договору з моменту укладання акта приймання-передачі транспортного засобу.

Розмір орендної плати визначається сторонами в додатках до цього договору.

Орендна плата сплачується протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку орендодавцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати оренду плату у встановленому договором розмірі.

Договори набувають чинності з моменту підписання сторонами та діють до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За умовами пунктів 2.1 та 3.1 Договорів, транспортними засобами, що передаються в оренду:

- за Договором № 30/06/22 є оприскувач самохідний JOHN DEERE 4830, метою використання якого є обприскування посівів орендаря;

- за Договором № 12-1/10/22 є 1 комбайн CLAAS LEXION 580 Жатка для збирання соняшнику Claas Sunspeed та 2 комбайна CLAAS LEXION 600 Жатка для збирання соняшнику Claas Sunspeed, метою використання яких є обмолот соняшнику орендаря.

Додатком № 1 до Договору № 30/06/22 від 30.06.2022 сторони узгодили термін оренди транспортного засобу - з 10.07.2022 по 16.07.2022 та розмір орендної плати, що становить 265 140, 00 грн у т.ч. 44 190, 00 грн ПДВ.

10 липня 2022 року сторонами підписано акт приймання-передачі транспортного засобу до Договору № 30/06/22 від 30.06.2022, в якому сторони підтвердили факт передачі орендодавцем та прийняття орендарем в тимчасове використання оприскувача самохідного JOHN DEERE 4830.

16 липня 2022 року сторонами підписано без жодних зауважень та претензій акт виконаних робіт до Договору № 30/06/22 від 30.06.2022, який підтверджує факт оренди транспортного засобу у період з 10.07.2022 по 16.07.2022 та виконання позивачем робіт на загальну суму 265 140, 00 грн.

Орендодавцем також було виставлено орендарю рахунок на оплату № 33 від 30.06.2022 на суму 265 140 ,00 грн.

16 липня 2022 року позивач в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрував податкову накладну № 41.

Однак, в порушення договірних зобов`язань, як вказує позивач, відповідач лише частково сплатив за оренду транспортного засобу з екіпажем у сумі 100 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 676 від 15.09.2022, у зв`язку із чим у орендаря перед орендодавцем виникла заборгованість в розмірі 165 140, 00 грн.

Щодо виконання зобов`язань за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 12-1/10/22 від 12.10.2022 позивач зазначав, що Додатком № 1 до Договору № 12-1/10/22 від 12.10.2022 сторони узгодили термін оренди транспортних засобів - з 13.10.2022 по 01.11.2022 та розмір орендної плати, яка становила 830 850, 00 грн.

13 жовтня 2022 року сторонами підписано акт приймання-передачі транспортного засобу до Договору № 12-1/10/22 від 12.10.2022, в якому сторони підтвердили факт передачі орендодавцем та прийняття орендарем в тимчасове використання комбайн CLAAS LEXION 580 та комбайн CLAAS LEXION 600.

17 листопада 2022 року сторонами підписано без жодних зауважень та претензій акт виконаних робіт до Договору № 12-1/10/22 від 12.10.2022, який підтверджує факт оренди транспортних засобів у період з 13.10.2022 по 01.11.2022 та виконання позивачем робіт на загальну суму 830 850, 00 грн.

Орендодавцем також було виставлено орендарю рахунок на оплату № 76 від 17.11.2022 на суму 830 850, 00 грн.

17 листопада 2022 року позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну № 103.

В порушення своїх договірних зобов`язань, орендар не розрахувався за надані послуги оренди техніки з екіпажем за Договором № 12-1/10/22 від 12.10.2022, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість перед орендодавцем у розмірі 830 850, 00 грн.

У зв`язку із несплатою наявної заборгованості по орендній платі за означеними Договорами, яка становить 995 990, 00 грн (165 140, 00 грн та 830 850, 00 грн), що також підтверджується актом звіряння, який підписано сторонами та скріплено печатками товариств, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 11.10.2023 про оплату заборгованості, однак, відповідач вимоги не виконав, заборгованість не погасив, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, з урахуванням меж оскарження, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

У відповідності до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як визначено статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З огляду на зміст укладених між позивачем та відповідачем Договорів оренди транспортного засобу з екіпажем від 30.06.2022 № 30/06/22 та від 12.10.2022 № 12-1/10/22, суд апеляційної інстації встановив, що такі Договори є змішаними і містить елементи договору оренди та елементи договору про надання послуг, оскільки екіпаж не може бути предметом орендних відносин, а оренда транспортних засобів з екіпажем передбачає виконання екіпажем певних робіт / послуг.

Відносини найму регулюються відповідними статтями Господарського та Цивільного кодексів України, зокрема частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 5.2 Договорів передбачено, що орендна плата сплачується протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку орендодавцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 10.07.2022, актом виконаних робіт від 16.07.2022, виставленим рахунком на оплату № 33 від 30.06.2022, який відповідачем в свою чергу оплачено частково у розмірі 100 000, 00 грн.

Також, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов`язання за Договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 12-1/10/22 від 12.10.2022, зокрема актом приймання-передачі транспортного засобу від 13.10.2022, актом виконаних робіт від 17.11.2022, виставленим рахунком на оплату № 76 від 17.11.2022, який відповідачем не оплачений.

З огляду на викладене та враховуючи, що строк оплати за надані послуги та оренду настав, доказів їх оплати відповідачем не надано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем - не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, і її розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростована, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 995 990, 00 грн основного боргу, який складається із 165 140, 00 грн заборгованості за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022, з стягненням якої скаржник не погоджується в апеляційній скарзі, та 830 850, 00 грн заборгованості за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 12-1/10/22 від 12.10.2022, що скаржником не оскаржується в апеляційній скарзі, є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо відсутності у Договорі оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 домовленості сторін про ціну послуги оренди суперечить ст. 180 Господарського кодексу України спростовується наявним у даному договорі п. 5.1 розділу 5 Договору, відповідно до умов якого розмір орендної плати визначається сторонами в додатках, а відповідний Додаток № 1 до договору оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022 укладено між сторонами 30.06.2022 та у ньому міститься узгоджений термін оренди та розмір орендної плати. Додаток № 1, датований 2021 роком, на який посилається скаржник, в матеріалах справи відсутній.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано присуджено до стягнення 165 140, 00 грн заборгованості за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022, і скаржником в апеляційній скарзі вказаних висновків суду першої інстанції не спростовано.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд першої інстанції перевірив розрахунок інфляційних втрат і 3 % річних та встановив, що він відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим обгрнутовано присудив до стягнення з відповідача на користь позивача 59 162, 87 грн інфляційних втрат та 32 772, 81 грн 3 % річних (За Договором № 30/06/22 позивач нарахував за періоди: з 06.07.2022 по 14.09.2022 на суму заборгованості 265 140, 00 грн та з 15.09.2022 по 27.11.2023 на суму заборгованості 165 140, 00 грн (частково оплата): 3 % річних в сумі 7 505, 87 грн; інфляційних втрат в сумі 21 267, 81 грн.; За Договором № 12-1/10/22 позивач нарахував за період з 23.11.2022 по 27.11.2023 на суму заборгованості 830 850, 00 грн: 3 % річних в сумі 25 266, 94 грн; інфляційних втрат в сумі 37 895, 06 грн.).

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору з урахуванням меж апеляційного оскарження, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги, зокрема в оскаржувані скаржником частині.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 у справі №911/3673/23 , за наведених доводів апеляційної скарги та з урахуванням меж вимог апеляційної скарги.

Крім того, оскільки за наслідками апеляційного розгляду справи судове рішення залишено в силі, а тому його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 165 140,00 грн основного боргу за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 30/06/22 від 30.06.2022, у справі №911/3673/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2024 у справі №911/3673/23 - залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2024 у справі №911/3673/23 .

4. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

5. Матеріали справи №911/3673/23 повернути Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 11.12.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв