Постанова

від 10.12.2024 по справі 925/937/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 925/937/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Відділу комунального майна Уманської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 (повне рішення складено 16.09.2024)

у справі № 925/937/24 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Відділу комунального майна Уманської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Аджамського Олександра Миколайовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3»

про стягнення 7 068,63 грн.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся Відділ комунального майна Уманської міської ради до Фізичної особи-підприємця Аджамського Олександра Миколайовича про стягнення 7 068,63 грн. боргу, а саме: 5 898,40 грн. заборгованості з орендної плати, 176,95 грн. штрафу та 993,28 грн. інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень №18/2018 від 17 липня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати орендної плати та платежів за договором про відшкодування витрат на утримання майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Відділ комунального майна Уманської міської ради звернувся 04.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 04.10.2024, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 у справі №925/937/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду про задоволення позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/937/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/937/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Відділу комунального майна Уманської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 у справі №925/937/24.

18.10.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу комунального майна Уманської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 у справі № 925/937/24, справу призначено до розгляду на 10.12.2024 без повідомлення учасників справи.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб, тобто до 08 лютого 2025 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, справа №925/937/24 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 17.07.2018 року між відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Аджамським Олександром Миколайовичем (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №18/2018.

Орендодавцем, стороною Договору, був відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради.

Рішенням Уманської міської ради від 23.12.2020 № 8-5/8 «Про оптимізацію виконавчих органів Уманської міської ради з 01 квітня 2021 року зі статусом юридичної особи публічного права створено управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради шляхом злиття […], відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40526154), припинивши останні. Вказаним рішенням Уманської міської ради від 23.12.2020 управління визначено правонаступником прав та обов`язків […], відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40526154).

15.12.2023 р. Уманською міською радою прийнято рішення № 5-62/8 «Про припинення управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради».

Відповідно до п. 1 зазначеного рішення Уманської міської ради, з 01.03.2024 року управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 44272455) припиняється, реорганізовуючись шляхом поділу на виконавчі органи Уманської міської ради зі статусом юридичних осіб публічного права: відділ містобудування, архітектури та кадастру Уманської міської ради; відділ землевпорядкування Уманської міської ради; відділ комунального майна Уманської міської ради; відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради.

Відповідно до п. 4 вказаного рішення Уманської міської ради, відділи, зазначені в пункті 1, визначено правонаступниками управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 44272455) відповідно до затвердженого розподільчого балансу.

Отже, відділ комунального майна Уманської міської ради є правонаступником орендодавця за спірним договором.

Згідно з п. 1.1. вищевказаного договору орендодавець зобов`язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування майно міської комунальної власності: нежитлові приміщення №№ 1, 5, 6 підвалу №3, загальною площею 38,9 кв. м, в 5-поверховому житловому будинку за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Тищика, 11, які є складовою частиною захисної споруди протирадіаційного укриття (далі майно); майно перебуває в господарському віданні комунального підприємства Уманського ремонтно- експлуатаційного управління №3 (далі балансоутримувач), віднесено до сфери управління відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради.

Відповідно до п.1.2. договору майно, яке передається в оренду та; є предметом цього Договору, є частиною об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер якого 1211394671108 та який належить територіальній громаді міста Умань в особі Уманської міської ради, номер запису про право власності 19724612, дата державної реєстрації: 24.03.2017, індексний номер витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 83844657, витяг сформовано 30.03.2017.

Згідно з п.2.3. договору при переданні (поверненні) майна, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується представниками орендаря та балансоутримувача. Балансоутримувач надає у 10-денний термін копію акту орендодавцю.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна міської комунальної власності, затвердженої рішенням Уманської міської ради від 27 лютого 2008 року №2.8-29/5 і встановлена за базовий місяць оренди червень 2018 року 154,93 гривень без ПДВ.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за наступні та поточний місяці.

Пункту 3.2 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно, з моменту підписання цього договору та акта приймання-передання, на підставі рахунку балансоутримувача до 15 числа поточного місяця включно. Одержувач коштів: КП «Уманське РЕУ № 3».

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, визначених чинним законодавством (п. 3.5. договору).

Відповідно до п.3.6. договору на суму орендної плати, перерахованої несвоєчасно або не в повному обсязі нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку Украіни на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становив загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п.3.7 договору).

Це договір укладено на строк 2 роки 360 днів та діє з 17.07.2018 по 11.07.2021 (п. 8.1 договору).

18 липня 2018 року балансоутримувач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно, про що складено акт прийому-передачі.

Відповідно до пункту 3.9 договору закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, з урахуванням штрафних санкцій.

Згідно п. 5.1. договору орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору в 15-денний термін звільнити об`єкт і повернути його в належному стані балансоутримувачу по акту.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, враховуючи неповернення майна орендарем та відсутність заперечень орендодавця, договір був пролонгованим на новий строк (на 2 роки 360 днів).

30.06.2023 орендарем було повернуто орендоване майно, про що підписаний акт прийому-передачі.

Отже, датою припинення договору є 30.06.2023 року, що відображено в акті повернення.

В анкеті про стан майна і розрахунків за договором, яка є додатком до акта прийому-передачі, зазначено, що заборгованість орендаря на день повернення майна склала: 5 898,53 грн. з орендної плати; 26,14 грн. платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг орендарю.

Зазначена анкета підписана орендарем, балансоутримувачем та орендодавцем.

Заборгованість з орендної плати виникла за період: з червня 2021 року по червень 2023 року та станом на 01 липня 2024 року складає 5 898,,40 грн., що підтверджується розрахунком.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди (найму), який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). (ст. 759 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. (ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України)

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалось вище, орендна плата сплачується орендарем щомісячно, з моменту підписання цього договору та акта приймання-передання, на підставі рахунку балансоутримувача до 15 числа поточного місяця включно, при цьому, одержувачем коштів є КП «Уманське РЕУ № 3».

Сторонами погоджено наявність заборгованості, що підтверджується підписаною орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем 30.06.2023 анкетою про стан майна і розрахунків за договором оренди, у п. 4.4 якої сторони погодили, що заборгованість Орендаря зі сплати частини орендної плати, яка підлягає сплаті Балансоутримувачу (абзац 5 п. 4.8 договору оренди) становить 5 898,53 грн.

Втім, всупереч зазначеному погодженню, відповідачем у добровільному порядку заборгованість не сплачено.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору, а тому суд не вбачав порушення прав позивача, а також його права на звернення до суду з відповідною вимогою про стягнення з орендаря орендної плати на користь третьої особи.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

З огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Відповідний порядок звернення до господарського суду встановлюють положення Господарського процесуального кодексу України, частиною 1 статті 162 якого передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За змістом пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (частина 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Колегія суддів враховує, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/12224/17.

Таким чином, чинне законодавство не надає право Комунальному підприємству "Уманське РЕУ № 3" виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця. При цьому, Порядком передачі в оренду майна міської комунальної власності, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 29.03.2016 №3.23-8/7 балансоутримувач лише здійснює контроль за сплатою орендної плати орендарем.

Отже, дослідивши спірний договір, колегія суддів встановила, що відповідно до п. 3.2. орендна плата сплачується орендарем на підставі рахунку балансоутримувача та за реквізитами КП "Уманське РЕУ № 3". А тому, підсумовуючи викладене та враховуючи норми ст. 636 Цивільного кодексу України, колегія суддів доходить до висновку, що саме позивачем правомірно заявлено стягнення заборгованості на рахунок Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3", оскільки останнє є його балансоутримувачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 по справі № 910/7364/18 та у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №910/5149/21.

Умовами договору сторони передбачили, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач просив стягнути з відповідача штраф в сумі 176, 95 грн та інфляційні втрати в сумі 993,28 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу та інфляційних втрат, колегія суддів приходить до висновку про його обґрунтованість.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та вказана позивачем в його розрахунку сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 236-238 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

А тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Відділу комунального майна Уманської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 у справі № 925/937/24 підлягає задоволенню, а рішення у вказаній справі - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Відділу комунального майна Уманської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 у справі № 925/937/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 925/937/24 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Відділу комунального майна Уманської міської ради до Фізичної особи-підприємця Аджамського Олександра Миколайовича про стягнення 7 068,63 грн. задовольнити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Аджамського Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул Шухевича, буд. 12; код ЄДРПОУ 05457129) заборгованість з орендної плати в сумі 5 898 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) гривень 40 копійок, штраф в сумі 176 (сто сімдесят шість) гривень 95 копійок, інфляційні втрати в сумі 993 (дев`ятсот дев`яносто три) гривні 28 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Аджамського Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул Шухевича, буд. 12; код ЄДРПОУ 05457129) судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в сумі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.

6. Видачу наказів по справі №925/937/24 доручити Господарському суду Черкаської області.

7. Матеріали справи №925/937/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв