Постанова

від 04.12.2024 по справі 185/10338/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10589/24 Справа № 185/10338/24 Головуючий упершій інстанції: Головін В. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 наухвалу Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 09жовтня 2024року посправі заскаргою ОСОБА_1 на бездіяльністьоргану примусовоговиконання,заінтересована особа-Мар`їнський відділдержавної виконавчоїслужби уПокровському районіДонецької областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся досуду зданою скаргою,посилаючись нате,що перевіркоюАвтоматизованої системивиконавчого провадженняним встановлено,що навиконанні уМар`їнському відділідержавної виконавчоїслужби перебуваловиконавче провадження№41124491з виконаннявиконавчого листавід 12.11.2012року №2/0531/2026/2012,виданого Куйбишевськимрайонним судомм.Донецька,про стягненняз ньогоаліментів накористь ОСОБА_3 на утриманнянеповнолітньої дитини- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі1/4частини зусіх видівзаробітку (доходів),але неменш 30відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку,щомісяця додосягнення неюповноліття,починаючи з21.08.2012року.Узв`язку з утворенням заборгованості за виконавчим провадженням, 21.01.2014 року державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено інформацію про обтяження №4331562. В результаті вжитих державним виконавцем заходів було встановлено, що боржник отримує дохід в Донецькому юридичному інституті МВС України, який знаходився на той момент за адресою АДРЕСА_1 , що за територіальною належністю відносилося до Київського ВДВС РУЮ м.Донецьк. У зв`язку з цим, керуючись пунктом 10 частини 1 статті 49 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІУ державним виконавцем 28.04.2014 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №41124491 та направлено її разом із оригіналом виконавчого документу за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, а саме до Київського ВДВС РУЮ м.Донецьк. Державним виконавцем Київського ВДВС РУЮ м.Донецька було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43285078. Виконавчий документ повторно до відділу не пред`являвся, інформації щодо повного фактичного виконання рішення про стягнення аліментів до Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надходила. На сьогоднішній день донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь якої стягувалися аліменти з ОСОБА_1 , має 22 роки, тобто повнолітня уже чотири роки. А аліменти стягувалися лише до її повноліття, тобто до 18 років. Тобто виконавчий лист від 12.11.2012 року №2/0531/2026/2012, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - виконаний. Виконавче провадження закінчене з досягненням доньки повноліття, тобто з 19.06.2020 року. На сьогодні арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , який зобов`язаний був сплачувати аліменти до 19.06.2020 року, втратив своє правове призначення забезпечення стягнення аліментів. З 19.06.2020 року у ОСОБА_1 припинені зобов`язання зі сплати аліментів. На сьогоднішній день жодних дій з боку державної виконавчої служби стосовно скасування арешту з майна боржника здійснено не було. Заборона у вигляді арешту не була скасована та продовжує діяти, порушує права та обмежує право скаржника на вільне володіння майном. Тому скаржник просив:

визнати протиправною бездіяльність начальника Мар`їнського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо нескасування арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою відділу державної виконавчої служби Мар`їнського районного управління юстиції Донецької області про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2013 року;

скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , відомості про який в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомою майна, - значаться наступні: «номер запису про обтяження: 4331562 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації: 21.01.2014, державний реєстратор Реуцька К.С., Мар`їнське районне управління юстиції Донецька обл., на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження (період, платежі, конф. майна, забезп. позовних вимог, з ідентифікатором), виданої 09.12.2013 року, видавник Зайцева Наталія Олександрівна, Відділ державної виконавчої служби Мар`їнського районного управління юстиції, Донецька область, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 10111798 від 21.01.2014, Реуцька Катерина Сергіївна, Мар`їнське районне управління юстиції, Донецька обл. вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач - Відділ державної виконавчої служби Мар`їнського районного управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_1 .

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. У відзиві на апеляційну скаргу Мар`їнський ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просив провести судове засідання без участі їх представника. 22 листопада 2024 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у відсутність скаржника та його представника.

У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог скарги, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) встановлено, що на виконанні у Мар`їнському відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №41124491 з примусового виконання виконавчого листа від 12.11.2012 року №2/0531/2026/2012, виданого Куйбишевським районним судом м.Донецька Донецької області, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення нею повноліття, починаючи з 21.08.2012 року (а.с. 11).

09.12.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви стягувача про прийняття виконавчого документу до виконання.

У зв`язкуз утвореннямзаборгованості за виконавчим провадженням 21.01.2014 року державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено інформацію про обтяження №4331562.

В результаті вжитих державним виконавцем заходів було встановлено, що боржник ОСОБА_1 отримує дохід в Донецькому юридичному інституті МВС України, за адресою м. Донецьк, проспект Засядька 13, що за територіальною належністю відносився до Київського ВДВС РУЮ м. Донецька.

В зв`язку з цим, керуючись пунктом 10 частини 1 статті 49 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІУ, державним виконавцем 28.04.2014 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №41124491 та разом з оригіналом виконавчого документу направлено за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби Київського РУЮ м. Донецька.

Державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ м. Донецька Зайковською Л.О. відкрито виконавче провадження №43285078.

Станом на 18.09.2024 виконавчий документ від 12.11.2012 року №2/0531/2026/2012, виданого Куйбишевським районним судом м.Донецька Донецької області, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення нею повноліття, починаючи з 21.08.2012 року - повторно до Мар`їнського відділу не пред`являвся, інформації щодо повного фактичного виконання рішення про стягнення аліментів до Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надходило.

Вказане вище підтверджується копією листа Мар`їнського ВДВСу Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.09.2024 №33589 (а.с. 11).

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Мар`їнського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 16.09.2024 з питанням зняття арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_1 згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2013 (а.с. 10).

Мар`їнський ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції своїм листом від 19.09.2024 №33589 повідомив скаржника, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна (а.с. 11).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №394537237 від 12.09.2024, у вказаному реєстрі 21.01.2014 зареєстроване обтяження за №4331562 у вигляді арешту всього нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Мар`їнського районного управління юстиції Донецької області про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2013 (а.с. 8).

Відповідно до листа Донецького державного університету внутрішніх справи МВС України від 26.09.2024 №26аз/7-2024, повідомлено скаржнику про неможливість надання довідки про утримання із заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 аліментних сум на підставі виконавчого листа, із зазначенням часу утримання та місцезнаходження виконавчого листа, адже запитувана інформація є архівною, до якої відсутній доступ через окупацію рф м.Маріуполя Донецької області (а.с. 13).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На час прийняття державним виконавцем постанови від 09 грудня 2013 року про відкриття виконавчого провадження №41124491, у якому був накладений арешт на майно боржника, та постанови від 28 квітня 2014 року про закінчення виконавчого провадження спірні правовідносини були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV).

Згідно зі статтею 11 Закону №606-XIV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Статтею 49 Закону №606-XIV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону №606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону №606-XIV у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За змістом пункту 3.16 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до пункту 10 частини першої статті 49 Закону державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії (якщо стягнення проведено частково, зазначається про фактично стягнену суму коштів), якщо боржник відсутній, вказується дата складання акта про відсутність боржника. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець додає також постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності.

Отже, з огляду на наведені норми Закону №606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону №606-XIV, у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, арешт, накладений на майно боржника - не знімається.

Судом також установлено, що у подальшому державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ м.Донецька Зайковською Л.О. було відкрито виконавче провадження №43285078.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII).

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даною скаргою, не зазначає про виконання ним у повному обсязі вимог виконавчого листа від 12.11.2012 року №2/0531/2026/2012, виданого Куйбишевським районним судом м.Донецька Донецької області, про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дочки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення нею повноліття, починаючи з 21.08.2012 року.

Скаржник не зазначає про відсутність заборгова6ності перед стягувачкою зі сплати аліментів на утримання дочки.

Будь-яких доказів виконання у повному обсязі вимог вказаного вище виконавчого листа, доказів відсутності заборгованості по аліментам на утримання дочки ОСОБА_5 суду не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено.

Виходячи з викладеного, встановивши, що у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону №606-XIV, у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, арешт, накладений на майно боржника - не знімається; приймаючи до уваги відсутність доказів повного виконання вимог виконавчого листа від 12.11.2012 року №2/0531/2026/2012 та відсутності заборгованості по аліментам, які стягуються на користь ОСОБА_3 , - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, визнання протиправною бездіяльність начальника Мар`їнського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо нескасування арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою відділу державної виконавчої служби Мар`їнського районного управління юстиції Донецької області про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2013 року.

Посилання апелянта на те, що дочці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось 18 років, а аліменти стягнуті до її повноліття, - не свідчить про повне виконання боржником вимог виконавчого документу та відсутність заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, згідно частини першої статті 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Як установлено судом, обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №4331562 у вигляді арешту всього нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , накладене на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Мар`їнського районного управління юстиції Донецької області про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2013 (ВП №41124491).

Боржник ОСОБА_1 (в особі свого представника) звернувся самедо Мар`їнськогоВДВС уПокровському районіДонецької областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції іззаявою від16.09.2024з питаннямзняття арешту 09.12.2013, а останній своїм листом від 19.09.2024 №33589 повідомив скаржника, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна (а.с. 10, 11).

Отже, висновки суду першої інстанції, що вимоги скарги пред`явлені не до того відділу ДВС, є помилковими.

Мар`їнський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є належною заінтересованою особою за скаргою ОСОБА_1 , адже його державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника у виконавчому провадженні.

Колегія звертає увагу, що у даній справі безпідставно не залучено як заінтересовану особу стягувачку за виконавчим листом - ОСОБА_3 .

Таким чином, оскаржувана ухвала підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги; в іншій частині ухвала підлягає залишенню без змін.

Суд наголошує, що скаржник не позбавлений можливості, на захист своїх прав та законних інтересів, звернутись до суду з новою скаргою, за іншого обгрунтування.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги.

В іншій частині ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова