Рішення

від 04.12.2024 по справі 473/2585/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2585/24

РІШЕННЯ

іменем України

"04" грудня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої суддіРотар М.М.

за участі секретаря судових засідань Ніколаєнко Г.О.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська енергопостачальна компанія», Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії

встановив

в травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія», АТ «Миколаївобленерго», в якому просив зобов`язати відповідача АТ «Миколаївобленерго» відновити електропостачання житла позивача за адресою АДРЕСА_1 . Заборонити відповідачу ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія» на весь період дій, починаючи з 01.12.2019 року, Типового договору постачання електроенергії побутовим споживачам здійснювати за даними відповідача АТ «Миколаївобленерго» нарахування позивачу заборгованості та нарахування будь яких оплат за постачання електричної енергії. Зобов`язати відповідача ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія» внести зміни до Типового договору постачання електроенергії побутовим споживачам, в яких буде врегульоване питання оплати електроенергії з бюджетного рахунку органа місцевого самоврядування за місцем проживання позивача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що його житло 12.04.2024 року було відключено від електропостачання відповідачем АТ «Миколаївобленерго» в зв`язку з виявленим порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії. Однак Акт про порушення, який був складений 12.04.2024 року не може бути підставою для нарахування штрафних санкцій оскільки він не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме акти неможливо прочитати, на надісланій копії Акту контрольного огляду зроблені дописки вже після складання Акту, після складання Акту невідомо ким проставлені дати, у графі підпису споживача зазначено що споживач відмовився від підпису, однак фактично цей акт не складався на місці події. Оскільки Акт про порушення не складався у присутності споживача, то позивач вважає, що відключення його будинку від електропостачання є незаконним.

При цьому він не є боржником перед відповідачем ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія», оскільки ним була сплачена 15.04.2024 року заборгованість в розмірі 2050 грн.

Крім того позивач зазначає, що відповідачі створили схему по незаконному заволодінню коштами споживачів під виглядом стягнення заборгованості за надання фіктивної послуги з постачання електроенергії. Крім того у відповідачів здійснюють свою господарську діяльність без документів, які підтверджують правовий режим власності ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія» на електричні мережі, без паперового документу Ліцензії, договірних відносин з розподільчою компанією, узгодженого та підписаного з ним Договору про постачання електричної енергії, письмової згоди щодо збору, використання та зберігання персональних даних позивача, Актів про виконання постачання або документів про продаж споживачу енергоресурсів.

Всі ці обставини, на думку позивача, свідчать про те що відповідачі ведуть свою господарську діяльність порушуючи Конституцію України на інші законодавчі акти, незаконно укладає договори з населенням та вимагає кошти на свої рахунки.

Крім того позивач зазначає, що він та його дружина є пенсіонерами і не отримують дохід, тому не мають оплачувати комунальні послуги.

Ухвалою суду від 21 травня 2024 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

19 червня 2024 року на адресу суду від відповідача АТ «Миколаївобленерго» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, а саме зобов`язати відновити електропостачання в житловому будинку позивача, оскільки позивача було правомірно відключено від електропостачання за порушення ПРРЕЕ, а саме за самовільне підключення до електромережі оператора системи, що підтверджується Актом про порушення № L1089 від 12.04.2024 року. На сьогоднішній день вартість обсягу не облікованої електричної енергії, яка була розрахована за період з моменту відключення електроустановки споживача 28.03.2024 року до дня виявлення порушення 12.04.2024 року в розмірі 2065,06 гривень позивачем не сплачена. Враховуючи викладене позовна вимога до АТ «Миколаївобленерго» про зобов`язання відновити електропостачання житла позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

29 липня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що він не є побутовим споживачем, та до учасників ринку електричної енергії не відноситься , не має жодної електроустановки. Жодного порушення Правил користування електричної енергії він не вчиняв, всі документи були складені відповідачем після події, а тому мають ознаки підробки документів.

Ухвалою судувід 29липня 2024року клопотання представника відповідача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» Конограй В.М. про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та прийняття відзиву на позовну заяву залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, зазначив, що відповідачем АТ «Миколаївобленерго» було неправомірно відключено його житло від електропостачання, оскільки Акт про порушення не є дійсним, складений з порушення вимог діючого законодавства.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» Пономаренко Л.В. в судове засідання не з`явилась, на адресу суду надіслала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати у її відсутності, заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» Конограй В.М. в судове засідання надала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати у її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Заслухавши учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

В судовому засіданні було встановлено, що з 1 січня 2019 року відповідач - АТ «Миколаївобленерго» здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Миколаївської області, виконує функції, має права і обов`язки Оператора системи розподілу, а відповідач - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» як постачальник універсальних послуг, виконує функції, права і обов`язки постачальника електричної енергії.

На умовах ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), який набрав чинності з 11.06.2017, постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», Договору про користування електричною енергією від 29.01.2014 № 2040696 за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.01.2019 відбулося приєднання позивача ОСОБА_1 до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, текст якого розміщено на офіційному вебсайті АТ «Миколаївобленерго» www.energy.mk.ua та на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, із змінами (далі - ПРРЕЕ), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із. договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні, права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 11.5.2 гл. 11.5 р. XI Кодексу систем розподілу (далі - КСР), затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, встановлено випадки припинення розподілу електричної енергії,

Зокрема, пп. 2 п. 11.5.2 гл. 11.5 р. XI КСР передбачено, що припинення електроживлення користувача (споживача електричної енергії) за зверненням електропостачальника здійснюється у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п.п.2 п. 7.5 р. VII ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що оскільки позивач мав прострочену заборгованістю за спожиту електричну енергію за договором № 42330286 станом на 01.02.2024 року в сумі 1633,80 гри. за період з червня 2023 по лютий 2024 року, то споживачу ОСОБА_1 28.03.2024 року виконано припинення електропостачання на електроопорі повітряної лінії ПЛ-0,4 кВ.

В подальшому, 12.04.2024 року представниками АТ «Миколаївобленерго» проведено контрольний огляд приладу обліку позивача, що був раніше відключений 28.03.2024 року за заборгованість перед електропостачальником.

Згідно з пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

В результаті контрольного огляду 12.04.2024 року було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку п. 5 п.8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

12.04.2024 року за фактом вказаного порушення, відповідно до п. 8.2.5 гл. 8.2 р. VIII ПРРЕЕ, в присутності споживача ОСОБА_1 було складено акт про порушення № L 1089 від 12.04.2024 року, який підписали уповноважені представники оператора системи у складі двох осіб. Споживач відмовився від підпису Акту. Самовільне підключення до електромережі оператора системи було виконано шляхом накиду двох одножильних алюмінієвих проводів перерізом 0,16 мм на електроопору повітряної лінії ПЛ-0,4 кВ. Від вказаної електроопори провід прямував до приладу обліку споживача, що розміщений на фасаді будинку.

Згідно з пп 1 п.7.6 р.VII ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання, струмоприймачів поза засобами комерційного обліку.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Згідно з актом контрольного огляду № 0002398 від 12.04.2024, пунктами 8, 9 Акту, наряду на відключення № 140 від 12.04.2024 та повернення до наряду № 140 житловий будинок позивача повторно відключений від електроживлення на повітряній лінії ПЛ-0,4 кВ.

Відповідно до п. 8.2.6 гл. 8.2 р. VIII ПРРЕЕ, у разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Відповідачем АТ «Миколаївобленерго» листом від 15.04.2024 року № 12.02/062-2019 було направлено на адресу позивача ОСОБА_1 запрошення на комісію Вознесенського РЕМ АТ «Миколаївобленерго», примірник акту про порушення № L 1089 від 12.04.2024 та примірник акту контрольного огляду вузла обліку електричної енергії № 0002398 від 12.04.2024 у відповідності до вимог ПРРЕЕ.

Згідно фіскального чеку №5650116830852 рекомендований лист з вищевказаними документами було направлено позивачу 16.04.2024 року та вручено відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 24.04.2024 року .

Проте, позивач ОСОБА_1 на засідання комісії не з`явився. За результатами розгляду Акта, комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом від 23.05.2024 року № 30, про причетність споживача до порушення ПРРЕЕ, визначено обсяг необлікованої електричної енергії, який склав 360 кВттод та вартістю 2065,06 грн.

При цьому вартість обсягу необлікованої електричної енергії розрахована за період з моменту відключення електроустановки споживача (28.03.2024) до дня виявлення порушення (12.04.2024) та з урахуванням суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на балансуючому ринку та тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, що діяли в період за який розраховано розмір необлікованої електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Пунктом 7.12 р. VII ПРРЕЕ визначено, що відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених у пунктах 7.5 та/або 7.6 цього розділу, здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу, протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

При цьому, витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.

Згідно п.3 ч.3 ст. 58 Закону, споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно - правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів.

Відповідно до п. 5.5.5 гл. 5.5 р. V ПРРЕЕ, Споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону, учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

У п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , здійснивши самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку, що є порушенням Правил роздрібного електричної енергії, самостійно та за своєю ініціативою створив для себе негативні наслідки у вигляді припинення розподілу електричної енергії на його об`єкт.

Як було встановлено в судовому засіданні позивачем несплачено на користь оператора системи заборгованість за актом про порушення, а саме, вартість необлікованої електричної енергії в сумі 2065,06 грн.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Тільки їх наявність є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Отже, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до зазначеного таким спеціальним законом є Закон України «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, оскільки складення акту про порушення ПРРЕЕ, припинення електропостачання, подальший розгляд акта про порушення комісією та розрахунок обсягу і вартості необлікованої електричної енергії здійснено на їх підставі.

Враховуючи вищевикладене,суд приходитьдо висновку,що позивачемв судовомузасіданні небуло наданодоказів, щопри припиненніелектропостачання 12.04.2024року узв`язку зскладанням Актупро порушення, йогоправа булипорушені.Натомість всудовому засіданнібуло встановлено,що позивачемв порушенняЗакону іПравил булоздійснено cамовільнепідключення струмоприймачів.На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, слідує, що процедура складання акту про порушення та протоколу засідання комісії по розгляду цього акту проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. В акті зазначені обставини порушення, пукти акту не суперечать один одному, а схема електроживлення оформлена як додаток до акта про порушення.

Зазначені документи та дії працівників АТ «Миколаївобленерго» є належними доказами, які підтверджують наявність вказаного порушення з вини позивача, що в свою чергу є підставою для нарахування збитків.

Крім того, у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії, зазначені акт, додатки до нього та протокол засідання комісії з нарахуванням можуть бути визнані в якості доказів при вирішенні іншого спору, передбаченого положеннями ПРРЕЕ. При цьому суд на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду обставин справи вказані докази аналізує і оцінює, окремо або в їх сукупності згідно із вимогами закону.

Аналогічні висновки в подібних правовідносинах містяться в ухвалах Верховного Суду України від 15 жовтня 2008 року у справі № 6-18297св08 та від 29 квітня 2009 року у справі № 6-22492св08, постановах Верховного Суду України від 06 червня 2011 року у справі № 6-4ц11 та від 12 вересня 2011 року № 6-25цс11, постановах Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 285/1893/17 та від 26 вересня 2018 року у справі № 306/2659/16-ц.

Отже, заявлена позовна вимоги до відповідача АТ «Миколаївобленерго» про зобов`язання відновити електропостачання житла позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Що стосується вимоги позивача заборонити відповідачу ТОВ Миколаївська енергопостачальна компанія» на весь період дій, починаючи з 01.12.2019 року, Типового договору постачання електроенергії побутовим споживачам здійснювати за даними АТ «Миколаївобленерго» нарахування позивачу ОСОБА_1 заборгованостей та нарахування будь-яких оплат за постачання електричної енергії, то суд приходить до висновку про безпідставність та необгрунтованість позовної вимоги, огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні» положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з 1 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджену Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП) № 1469 від 27.12.2017р., та видану відповідно до постанови НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 року.

У статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів (зокрема, електричної енергії) споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Електрична енергія по своїй суті є специфічною споживною річчю, визначеною родовими ознаками (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 511/1915/20 (провадження № 61-4527сво23)).

За своєю сутністю договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу є публічним договором. Для вирішення того, які норми підлягають застосуванню (ЦК України чи пункт 4.5.5. Кодексу систем розподілу) потрібно застосовувати статтю 4 ЦК України з урахуванням того, що Кодекс систем розподілу затверджений постановою НКРЕКП, до повноважень якої не віднесено видання нормативно-правових актів, що регулюють цивільні відносини (стаття 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»). Оскільки Кодекс систем розподілу не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо порядку укладення договорів. Тому до спірних відносин в частині визначення моменту укладення договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу застосуванню підлягають норми ЦК України. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2023 року в справі № 641/8379/21 (провадження № 61-12617св23)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 521/15457/19-ц (провадження № 61-12596св20) зазначено, що: «договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу».

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору опублікованого в засобах масової інформації та на вебсайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Отже, з 01.01.2019 р. між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та ОСОБА_1 , шляхом приєднання укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов Договору та пунктів 5.2.2 та 5.5.5 Правил, постачальник укладає договори, обов`язкові для здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачу та виконує умови таких договорів, а споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно пунктів 4.12, 4.19 Правил розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць відповідно до умов договору. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричної енергії вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Частиною 5 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Вимога позивача зобов`язати відповідача ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія» внести зміни до Типового договору постачання електроенергії побутовим споживачам, в якому буде врегульоване питання оплати електроенергії з бюджетного рахунку органа місцевого самоврядування за місцем проживання позивача, також задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Типові договори є особливою формою угод, які покликані врегулювати однотипні цивільні правовідносини. Типові договори, їх істотні умови мають бути затверджені нормативно-правовим актом, що прийнятий або Кабінетом Міністрів України, або у випадках, прямо передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Примірний договір постачання електричної енергії споживачу затверджує Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.(п.11 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергію").

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до ст. 633 ЦКУ, Публічним є договір, в якому одна сторона взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, при цьому умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, та не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору, так регламентує ч. 1 ст. 634 ЦКУ.

Частиною 2 ст. 634 ЦК України передбачені особливі підстави для розірвання договорів приєднання.

Сторона, яка приєдналася, наділяється правом вимагати зміни або розірвання договору приєднання, у випадку: 1) якщо внаслідок укладення договору вона позбавляється прав, які звичайно мала; 2) якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання; 3) якщо в договорі містяться інші умови, що є явно обтяжливими для сторони, яка приєдналася.

Зазначені вимоги можуть бути задоволені у випадку, якщо сторона, яка приєдналася, доведе, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б таких обтяжливих для себе умов, якби могла приймати участь у визначенні умов договору.

В судовому засіданні позивачем не було надано доказів того, що протягом часу з січня 2019 року і по теперішній час він звертався до ТОВ «Миколаївська енергопостачальної компанії» з заявою про розірвання договору посилаючись на випадки передбачені ч.2 ст. 634 ЦК України.

Отже, виходячи з вищезазначеного позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог, що є підставою для відмови у задоволені вимог позовної заяви.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська енергопостачальна компанія», Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 13 грудня 2024 року.

Суддя: М.М. Ротар