Ухвала

від 13.12.2024 по справі 711/7044/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7044/23

Номер провадження 1-кп/711/214/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляді в Придніпровському районному суді міста Черкаси знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250000000359 від 25.09.2023 року відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор надав суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 діб, яке мотивоване тим, що обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжуючи строк застосування обраного запобіжного заходу, слідчі судді встановили наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, підтверджується у світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого, його сімейного стану, відсутності офіційного працевлаштування та засобів до існування, тобто ризик переховування є актуальним, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 307 КК України), яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини може переховуватися від суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, необхідно враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом. ОСОБА_4 перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати із свідками у даному кримінальному провадженні, в тому числі з особами, які були залучені при проведенні слідчих дій, незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно, необхідно врахувати, що ОСОБА_4 неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вчинив кримінальні правопорушення 16.05.2023 та 01.06.2023, пов`язані з незаконним обігом психотропних речовин, що вказує на те, що така його діяльність носила тривалий та цілеспрямований характер та підозрюваний може продовжити свою незаконну діяльність, що вказує на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки лише перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою зможе забезпечити виконання останнім своїх процесуальних обов`язків, та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження.

Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення кримінального провадження, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати кримінальному провадженню і вважає, ще розмір застави в сумі 161 040 грн., передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України та ухвалами слідчих суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси у повній мірі зможе забезпечити виконання, покладених на нього обов`язків. Інших обставин, які сприяють застосуванню більш м`якого запобіжного заходу, не встановлено. Встановлені в ухвалі слідчого судді ризики не зменшилися та продовжують існувати, а тому з метою їх запобігання, забезпечення належної процесуальне поведінки обвинуваченого необхідно продовжити строк запобіжного заходу на 60 днів. Просив клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.331КПКУкраїни під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 17ЗаконуУкраїни«Про виконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейськогосудуз правлюдини»від23лютого2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно даних реєстру матеріалів досудового розслідування, доданих до обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_4 02.06.2023 року Придніпровським районним судом м. Черкаси було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 30 липня 2023 року. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 липня 2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 30 серпня 2023 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.08.2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 26 жовтня 2023 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.10.2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 17 грудня 2023 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 12 лютого 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.02.2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 08 квітня 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 20 травня 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 19 липня 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 15 вересня 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 04 листопада 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 24 грудня 2024 року включно.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до вимогч.3 ст.5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбаченіст.177 КПК України.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час ризики наведені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому з додержанням правил, передбачених розділом ІІ КПК України, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб, тобто до 11.02.2025 року включно.

Керуючись ст.ст.177,178, 331, ч.2 ст.334, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 11 лютого 2025 року включно. Розмір застави та покладені обов`язки в разі її внесення визначені ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.06.2023 року, та в подальшому продовжені залишити без змін.

Ухвала може бути оскарженадо Черкаськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргибезпосередньо доапеляційного судупротягом 5діб зчасу їїпроголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 13.12.2024 року о 11 год.00хв. в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Головуючий: ОСОБА_1