Рішення

від 20.11.2007 по справі 14/312

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/312

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

20.11.07                                                                                           Справа№ 14/312

За позовом:  Державного підприємства “Санаторій “Кришталевий палац”, м.Трускавець

До відповідача: Малого приватного підприємства “Інтербуд”, м.Дрогобич

про стягнення   8400,00 грн.

                                                                                                        Суддя  КітаєваС.Б.

                                Секретар: Митник Ю.О.

Представники:

від позивача :Пліш А.М.- представник ( довіреність № 1843 від 29.12.06 р)

від відповідача:  Смук Х.І. –представник ( довіреність від 19.11.2007 р), Плесконос Я.В.  - керівник

    Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України   сторонам  роз”яснено.

Суть спору: Позов заявлено  Державним підприємством “Санаторій “Кришталевий палац”, м.Трускавець, до Малого приватного підприємства “Інтербуд”, м.Дрогобич про стягнення 8400,00 грн. боргу та відшкодування судових витрат по справі.    

     Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2007 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на  20.11.2007 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в засіданні зазначені в ухвалі. Зокрема, суд зобов”язував позивача уточнити позовні вимоги; надати для огляду в засіданні оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви; подати оригінал для огляду, належно засвідчену копію до справи локального кошторису на роботи по будівництву тераси їдальні ДП “Санаторій “Кришталевий палац”; докази погодження локального кошторису  2-1-1 від 12.04.2005 року обома сторонами, тощо. Відповідно, відповідача було зобов”язано подати письмовий, документально і нормативно обґрунтований відзив на позовну заяву; надати для огляду в засіданні свій примірник Договору № 2/48 від 13.04.2005 року і додатків до нього ( в тому числі кошторису, довідки про договірну ціну), а належно засвідчені копії цих документів –подати до справи, тощо.

     Ухвала про порушення провадження у справі  отримана позивачем 06.11.2007 року, що підтверджується повідомленням № 230808 0 про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідач теж отримав ухвалу суду про порушення провадження у справі 06.11.07 року, що підтверджується повідомленням № 230809 8 про вручення рекомендованого поштового відправлення. ( повідомлення знаходяться в матеріалах справи).

    На виконання вимог ухвали від 01.11.2007 року позивач надав для огляду в засіданні оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, а також в оригіналах для огляду ( засвідчені копії до справи) Договірної ціни на будівництво тераси їдальні санаторію “Кришталевий палац” м.Трускавець, що здійснюється у 2005 році, що складена в цінах станом на 12.04.2005 р; локальний кошторис 2-1-1 на декоративне оздоблення тераси  (тераса їдальні), складений в поточних цінах станом на 12.04.2005 р; локальний кошторис 2-1-1 з розрахунками одиничної вартості на декоративне оздоблення тераси ( тераса їдальні), складений в поточних цінах  станом на 12.04.2005 р.  При звірянні оригіналів з копіями зазначених документів, судом виявлено (не заперечувалось і позивачем),  що вказані кошториси відповідачем не погоджувались.

      Окрім того, позивач на вимогу суду письмово позовні вимоги не уточнив, усно пояснив, що в даному позові заявлено вимогу про повернення  коштів в сумі 8400 грн., безпідставно отриманих відповідачем по  платіжному дорученню  № 444 від 22.04.2005 року.

      Відповідач письмового, обґрунтованого документально та нормативно,  відзиву на позовну заяву не подав. На вимогу суду надав для огляду свій примірник Договору № 2/48 від 13 квітня 2005 року, а належно засвідчену копію  свого примірника Договору № 2/48 долучив до матеріалів справи. При звірянні оригіналу примірника Договору № 2/48 від 13.04.2005 р, що є у відповідача, з копією ( доданою позивачем  до позовних матеріалів) та оригіналом цього Договору , який є у позивача, судом виявлено розбіжності у змісті  Договору № 2/48 від 13.04.2005 р в примірнику позивача, зі змістом  цього Договору, у примірнику відповідача.

     Додатків до Договору № 2/48 від 13.04.2005 року відповідач суду не подав, усно  пояснив, що такі між сторонами не узгоджувались ( не укладались).

     В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позовній заяві.  Зокрема, повідомив, що згідно Договору № 2/48 від 13.04.2005 року відповідач –МПП “Інтербуд” зобов”язане було виконати роботи по влаштуванню гідроізоляції та земляного покриття тераси їдальні ДП “Санаторій “Кришталевий палац” згідно договірної ціни та локального кошторису на загальну суму 18259 грн.; що для закупівлі  будівельних матеріалів та на інші розходи відповідно до п.3 Договору позивач авансом  профінансував  відповідача в сумі 10 тис.грн. ( платіжне доручення № 444 від 22.04.2005 р).. Позивач пояснює, що   відповідачем грубо порушено умови Договору № 2/48 від 13.04.2005 р, зокрема п.10, оскільки без наявності технічного звіту про навантаження плит перекриття, без розчистки їх від попередньої гідроізоляції  МПП “Інтербуд” на початку травня 2005 року розпочав ремонтно-будівельні роботи. На вимогу позивача щодо надання технічного звіту про навантаження плит перекриття тераси, відповідач –МПП “Інтербуд” не реагував, що змусило замовника ( ДП “Санаторій “Кришталевий палац”) відповідно до п.10 Договору поставити вимоги про припинення роботи, проведення дослідження навантаження плит перекриття відповідними фахівцями і представити замовнику звіт  про навантаження плит перекриття. Вимоги позивача відповідачем не виконані, повідомляє представник позивача.

15 липня 2005 року була проведена зі сторони позивача чергова перевірка щодо виконання МПП “Інтербуд” вимог замовника ( санаторію) за результатами якої встановлено, що технічний звіт не надано і що підрядником фактично виконано будівельно-монтажних робіт лише на суму 1600 грн, які, як стверджує позивач, можуть бути прийняті і зараховані підрядником до обсягу виконаних робіт, про що підрядник був повідомлений в 2005 році, зокрема листом за № 962  від 09 вересня 2005 року( акт перевірки від 15.07.2005 р та лист № 962 від 09.09.2005 р в  матеріалах справи).

     Посилається у позовній заяві позивач і на ті обставини, що оскільки підрядник ( відповідач по справі) вимог ДП “Санаторій “Кришталевий палац”) не виконав, то останнім  для виконання роботи по облаштуванню тераси їдальні у вересні 2005 року була залучена інша будівельна організація (ТзОВ “Ізотрейд”), однак, вказані обставини позивач не підтверджує документальними доказами ні в тексті позовної заяви, ні  доданими до позовної  заяви документами. Позивач стверджує, що мав наміри врегулювати з відповідачем спір про повернення 8400,00 грн.  в добровільному порядку, однак МПП “Інтербуд” залишило дану пропозицію без реагування, зокрема, відповідач не відреагував на претензію позивача за № 01-07/570 від 23.04.2007 року  в якій позивач  повідомляв про можливе  прийняття робіт на суму 1600 грн і просив повернути решту суми –8400 грн,. перерахованих платіжним дорученням  № 444 від 22.04.2005 року.

     Відповідач   обґрунтованого відзиву на позов суду не подав. Усно висловив заперечення проти повернення коштів. Разом з тим повідомив, про відсутність у нього належних і допустимих доказів, які б підтверджували виконання МПП “Інтербуд” для ДП “Санаторій “Кришталевий палац” робіт  загальною вартістю 10 000,00 грн,  які отримав відповідач від позивача  на підставі платіжного доручення № 444 від 22.04.2005 року.    

    Відповідно до ст..75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

    В судовому засіданні 20.11.2007 року, за згодою представників сторін, що підтверджують їх підписи, та  відповідно до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Сторонам роз”яснено, що відповідно до ч.3 ст.85 ГПК України , у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.   

  Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

     Відповідно до частини 1 статті 67 Господарського кодексу України ( ГК України) відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. У тому разі, коли юридичною підставою виникнення господарського правовідношення є угода, між такими суб”єктами має місце господарсько-договірний зв”язок.

   В розумінні ст.179 ГК України  господарський договір  - це засноване на угоді сторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов”язальне правовідношення, зокрема, між суб”єктами господарювання, юридичними особами, змістом якого є взаємні права і обов”язки сторін у сфері господарювання.

     Відповідно до ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов”язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов”язкові умови договору відповідно до законодавства.

     Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови , визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

   При укладенні господарського договору сторони зобов”язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

    Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним ( таким, що не відбувся).

Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

     Частина 1 ст.181 ГК встановлює вимоги щодо форми господарських договорів. За загальним правилом господарські договори укладаються у письмовій формі, яка забезпечує визначеність позицій сторін щодо умов договору і сприяє з”ясуванню його змісту. Обов”язковим є правило стосовно скріплення печаткою договорів, що укладаються у вигляді єдиного документа.

     Позивач  стверджує, що між сторонами укладено Договір № 2/48 від 13.04.2005 р. ( надалі –Договір.).

   Дослідивши вказаний Договір  в оригіналі ,  примірники яких має кожна із сторін, суд встановив суттєві розбіжності між змістом  Договору № 2/48, у примірнику позивача ( копія з якого  додана до позовної заяви) та змістом цього ж Договору,  примірник якого наданий в оригіналі для огляду суду в засіданні відповідачем, а засвідчена копія з нього -  до матеріалів справи. При цьому,  примірники договору № 2/48 від 13.04.2005 року, що наявні у сторін, належно підписані уповноваженими особами МПП “Інтербуд” (  від підрядника) та ДП “Санаторій “Кришталевий палац” ( від замовника) і скріплені печатками  вказаних сторін Договору.  

     Так, розбіжності між змістом договору в примірникам  сторін за цим договором  виявлено у наступному.

     У примірнику позивача, відповідно до п.1 Договору , підрядник ( тобто МПП “Інтербуд”) зобов”язується на свій ризик за завданням замовника ( тобто ДП “Санаторій “Кришталевий палац”)  своїми силами зі своїх матеріалів ( ціни і розхід матеріалів вказані в ) здійснити будівництво тераси їдальні ДП “Санаторій Кришталевий палац”   (підкреслене  в примірнику позивача дописано  “від руки”) згідно локального кошторису , а Замовник повинен надати підряднику фронт робіт і оплатити роботу. Вартість робіт складає ( далі знову дописано “від руки”) 18259 грн ( вісімнадцять тисяч двісті п”ятдесять дев”ять).

     Фактично, в  пункті 1 іде мова про  предмет договору , як одну із істотних умов, яку сторони  в обов”язковому порядку повинні були узгодити при укладанні Договору № 2/48.

      Натомість, в примірнику Договору № 2/48 від 13.04.2005 року, який є у відповідача в п.1 не  вказано,  які саме зобов”язання  за цим договором і щодо яких робіт сторони взяли на себе, не визначено його предмет  ( записи про будівництво тераси їдальні ДП “Санаторій “Кришталевий палац “ і  що вартість робіт складає 18 259 грн. в примірнику відповідача відсутні).

     Зміст договору, наведений в пунктах 2,3,4,5, в примірниках обох сторін є ідентичним, без розбіжностей. Зокрема, відповідно до п.2 Договору оплата робіт на вказаному об”єкті ( як зазначалось –в примірнику відповідача об”єкт не вказаний) буде проводитись згідно кошторису і “Акта виконаних робіт”. Відповідно до п.3Договору –замовник розраховується з підрядником в термін 5 банківських днів з моменту прийняття виконаних останнім робіт. Замовник перед початком виконання підрядником робіт перераховує останньому аванс на закупівлю будівельних матеріалів в розмірі : 50 % від договірної вартості.

    Підрядник гарантував відповідність виконаних робіт вимогам держстандартів, технічних умов та інших нормативних актів ( п.4), а замовник зобов”язувався здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості, якості виконуваних робіт заявленим вимогам .  Він має право в будь-який час перевіряти хід і якість робіт, не втручаючись при цьому в діяльність підрядчика ( п.5 Договору).

    В п.6 Договору в примірниках сторін знову ж мають місце розбіжності : в примірнику позивача “від руки”  після слів “строк виконання замовлення” дописано  : 31 грудня 2005 року, а в примірнику відповідача дописана фраза відсутня.

     Зміст умов Договору № 2/48, викладений в пунктах 7-14 є ідентичним ( без розбіжностей) в примірниках обох сторін. Так, зокрема, відповідно до п.10, коли підрядник допустив відступи від умов договору, що погіршили роботу або допустив інші недоліки в роботі, замовник вправі вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню недоліків роботи або відповідного зменшення винагороди за роботу. При цьому , при наявності в роботі істотних відступів від Договору або інших недоліків замовник має право вимагати розірвання Договору з відшкодуванням збитків.

Строк дії договору   сторони не обумовили.

      Відповідно до п.11 Договору, виконані підрядником роботи приймаються замовником в день їх завершення, про що складається “Акт виконаних робіт ( форма № 2).

      Судом встановлено, що за своєю правовою природою  Договір № 2/48  є договором підряду. Відтак, повинен  містити істотні умови , які є характерними для даного виду договорів.

   Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням  другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

    Зміст підрядного договору визначається його істотними умовами, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт. Предметом договору підряду є індивідуально визначені речі і, договором мають бути чітко  визначені їх  характеристики, такі як кількість, якість, розміри, обсяги, інші необхідні характеристики, як правило, на розсуд замовника.       

    Відповідно до п.4 чт.180 ГК умови про предмет в господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції ( робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються  відповідно до обов”язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності –в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

       Якість виконаних робіт за змістом статті 857 ЦК України має визначатися в договорі. Саме в договорі має міститись посилання на відповідні державні стандарти, технічні умови тощо, а за їх відсутності –вимоги, що пред”являються замовником до якості робіт. І лише за відсутності в договорі таких вказівок може йтися про звичайні вимоги та терміни звичайного користування.

     В  п.4 договору зазначено, що підрядник гарантує відповідність виконання робіт вимогам держстандартів, технічних умов та інших нормативних актів, замовник ( п.5) здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості, якості виконуваних робіт заявленим вимогам.

    Враховуючи приписи ст..857 ЦК і  зміст п.п.4; 5 Договору № 2/48, суд прийшов до висновку, що  в договорі відсутнє посилання на відповідні державні стандарти, технічні умови щодо якості робіт як і відсутнє посилання на вимоги, що пред”являються замовником до якості робіт. Окрім того,  поскільки сторони   не узгодили предмету  договору № 2/48( конкретних підрядних робіт, їх обсягів, тощо, які підлягали виконанню підрядником на замовлення замовника)  то, відповідно,  сторонами не узгоджено ( і не могло бути узгоджено)  якість робіт за договором № 2/48.  

   З”ясоване свідчить про те, що  умови  про предмет за Договором  № 2/48 не визначають вимог щодо якості товару та кількості робіт ( як складових  предмету договору).  Таким чином, на підставі наведеного вище, суд прийшов до висновку, що підписання  Договору №с 2/48 у письмовій формі не забезпечило визначеність позицій  сторін щодо умов цього договору і не сприяло з”ясуванню його змісту . Між сторонами не узгоджено предмету Договору № 2/48, як однієї з істотних умов, в даному випадку характерних для договору підряду.

    Зміст підрядного договору визначається  і такою його істотною умовою, як  ціна та строки виконання робіт.

    Ціна в договорі підряду, як оплатному договорі, є його істотною умовою, без досягнення згоди за якою, договір вважається неукладеним.  

Відповідно до ст.844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим, якщо інше не встановлено договором.

    Відповідно до п.1 та п. 2 Договору № 2/48  сторони повинні були підписати локальний кошторис, в якому мала бути визначена ціна договору.  Проте, оскільки сторони у Договорі № 2/48 не погодили його предмету , то відповідно,  судом не можуть  бути взяті до уваги при прийнятті рішення , як належні і допустимі докази, наступні, додані до справи позивачем документи : Договірна ціна на будівництво тераси їдальні санаторію “Кришталевий палац” м.Трускавець на суму 18 259 грн ( договірна ціна підписана обома сторонами і засвідчена печатками підрядника та замовника, однак не містить посилання на Договір № 2/48 і Локальний кошторис 2-1-1 на декоративне оздоблення тераси їдальні, який не узгоджений сторонами, містить розбіжність з договірною ціною щодо виду робіт  ( за договірною ціною –будівництво тераси, по кошторису –декоративне оздоблення тераси),  та теж не містить посилання на Договір № 2/48.

     До того ж, вказані документи ( зокрема кошторис) не підтверджують , що відповідач МПП “Інтербуд” зобов”язаний був виконати роботи по влаштуванню гідроізоляції та земляного покриття тераси їдальні ДП “Санаторій “Кришталевий палац”  саме згідно Договору № 2/48 від 13.04.2005 року.

    Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.     

     Строки виконання роботи або її окремих періодів  ( ст.846 ЦК України) у договорі підряду теж є його істотною умовою, що означає визнання його неукладеним за відсутності домовленості сторін про ці строки. Строки виконання всіх робіт  встановлюються шляхом визначення у договорі календарної дати початку робіт та закінчення виконання замовлення або строку від початку до закінчення робіт.

      Разом з тим,  як вбачається і доведено матеріалами справи, у Договорі № 2/48 не погоджено сторонами  таку істотну умову, як строки виконання робіт (  оскільки не погоджено самі роботи, які мали виконуватись,  та є  розбіжності ( неузгодженість між підрядником та замовником)  щодо строків виконання замовлення, які б мали бути погоджені у   в п.6 Договору, про що вказувалось вище в рішенні.

     Таким чином, як вбачається з наведеного і доведено матеріалами справи, у Договорі № 2/48 сторонами не узгоджено істотних умов,  характерних для договору підряду зокрема, на підставі   чого суд приходить до висновку про неукладеність даного договору.

      Неукладений договір не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов”язків сторін, тобто не містить ознак правочину відповідно до ст.202 ЦК України.    Правові наслідки визнання договорів неукладеними  тягнуть до відмови у задоволенні вимог однієї зі сторін такого договору, зокрема, про стягнення заборгованості за цим договором.

     Отже, визнана судом відсутність певного договору між сторонами одночасно означає відсутність відповідних прав і обов”язків сторін за цим договором ( у будь-якому разі таких, які б користувалися судовим захистом).

    Водночас господарський суд надав належну оцінку іншим доказам, представленим позивачем в обґрунтування своїх доводів за вимогою про повернення коштів, та встановив, що предметом позову у даній справі є стягнення коштів в сумі 8400 грн,  як  часткове повернення  “ плати за виконані роботи згідно кошторису 2-1-1 від  12.04.05 р ПДВ –1666,67”, перерахованих платіжним дорученням № 444 від 22.04.2005 року. ( по вказаному платіжному дорученню було перераховано 10 000,00 грн).

      Типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт” та № КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт” затверджені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”

    Отже, акти приймання виконаних робіт ( КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт ( КБ-3) є первинними документами, що містять інформацію про господарську операцію, тобто єдиними належними доказами, що визначають вартість виконаних робіт.

     Судом встановлено, не заперечується і сторонами, зокрема відповідачем по справі, що жодних Актів  приймання виконаних підрядних робіт  ( № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт ( № КБ-3) сторони по справі не підписували, відтак, факт виконання, зокрема,  робіт,  за які позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 10 000,00 грн.  платіжним дорученням № 444 від 22.04.2005 року, є непідтвердженим, а останнє приводить до висновку про безпідставність користування відповідачем коштами позивача, оскільки їх цільове призначення –плата за виконані роботи....

      Відповідно до ст.1090 ЦК України зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ними, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківським правилам. Отже, платіжне доручення, як платіжний інструмент має містити інформацію про його емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції. Вимоги до змісту і форми платіжного доручення містять : до платіжних доручень у гривні “Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затв. Постановою правління Національного банку України від 29 березня 2001 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2001 року за № 368/5559. Кошти з рахунків клієнтів банки списують за дорученням власників цих розрахунків або за розпорядженням стягувачів.

     Реквізити платіжного доручення “призначення платежу” заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачу ( п.7 розд,111 Інструкції). Отже, відповідальність за правильне заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговування банку ( п.20 розд.1, п.3 розд.11) і кошти з рахунків клієнтів можуть бути банком списані тільки за дорученням, зокрема,  власників цих рахунків.

      Довільне трактування підстави платежу і його зарахування, законодавством не передбачено і кошти мають бути зараховані і обліковані в бухгалтерському обліку у точній відповідності з розрахунковим документом, який подається в банк і має відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, передбачені реквізити, вт.ч. і реквізити “призначення платежу”.

     Враховуючи  наведене, виходячи з призначення платежу за платіжним дорученням № 444 від 22.04.2005 року, обставин встановлених судом вище в рішенні, зокрема : що кошторис 2-1-1 від 12.04.05 р. на декоративне оздоблення тераси їдальні санаторію “Кришталевий палац” є неузгодженим сторонами і що цей кошторис не має ніякого відношення до Договору підряду № 2/48 від 13.04.2005 року, оскільки в договорі не узгоджено сторонами його предмету  ( робіт, які підлягали виконанню), а відтак, що договір є неукладеним, суд прийшов до висновку, що вказане платіжне доручення і здійснена за ним оплата не мають жодного відношення до Договору підряду № 2/48 від 13.04.2005 року.

    Разом з тим, зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договору та інших право чинів; інших юридичних фактів.

     В даному випадку, суд розцінює взаємовідносини сторін ( при неукладеності Договору № 2/48) як бездоговірні.

   Відповідно до ст..509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

   Незважаючи на те, що Локальний кошторис 2-1-1 на декоративне оздоблення тераси їдальні санаторію “Кришталевий палац”  відповідачем не узгоджений , і як встановлено судом  в ході розгляду даної справи , не має відношення до Договору № 2/48 від 13 квітня 2005 року,  матеріали справи підтверджують ( зокрема претензія відповідача за № 29 від 01.08.2005 р) що підрядник –МПП “Інтербуд” ,  зобов”язувався виконати на користь позивача   роботи по влаштуванню гідроізоляції та земляному покриттю тераси згідно локального кошторису; вбачається також ( не заперечується сторонами), що акти виконаних робіт сторонами не підписано, в тому числі і на суму 1 600,00 грн., вартість  виконаних робіт, яку позивач визнає за відповідачем у відповіді за № 962 від 09.09.05 р на претензію № 29  від 01.08.2005 р ; встановлено, що договірна ціна  на декоративне оздоблення тераси їдальні сторонами не підписувалась ( договірна ціна на суму 18 259 грн. стосується інших видів робіт –будівництва тераси їдальні, а не декоративного оздоблення тераси їдальні); з”ясовано також, що  відповідач не звертався до  господарського суду з позовом  про примусове стягнення  з позивача  вартості виконаних ним  робіт  по гідроізоляції та земляному покриттю тераси.

  23 квітня 2007 року позивач звернувся до відповідача з претензією  № 01-07/570 про повернення суми 8400 грн. авансових платежів, оскільки роботи  вартістю 84000 грн, які були оплачені позивачем  пл..дорученням № 444 від 22.04.2005 р, відповідач не виконав ( щодо робіт на 1600,00 грн. повідомляв підрядника про готовність підписання акту приймання виконаних робіт).

   Станом на час розгляду по суті даного спору, акти виконаних робіт  на суму  10 000 грн, в т.ч. на 8 400 грн, які просить позивач повернути, сторони не підписували, тобто, належних і допустимих доказів в підтвердження виконання робіт вартістю, яка б відповідала сумі отриманих від позивача по пл.. дорученню № 444  від 22.04.2005 р коштів, відповідач суду не надав, оскільки такі докази відсутні в природі;  в  примусовому ( судовому ) порядку питання стягнення вартості виконаних робіт  відповідач не вирішував,  не вирішувалось між сторонами в судовому порядку і питання щодо якості виконаних робіт чи розміру збитків, нанесених неналежним виконанням робіт, відтак, суд прийшов до висновку, що відповідач не обґрунтував належними і допустимими доказами підставність користування коштами позивача в сумі 8400,00 грн, які становлять ціну позову.

   Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов”язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов”язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення гл.83 ЦК застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

    Відповідач не надав суду жодного доказу в обґрунтування  підставності  набуття ним майна   (грошових коштів в сумі 8400,00 грн), які б спростовували вимогу позивача про повернення цих коштів.

     Позов підлягає задоволенню.

     Судові витрати покладаються на відповідача.

    На підставі наведеного,   керуючись ст..ст..2,12,32,33,34,36,44,49,82,84,85 ГПК України, суд,-   

                                                            В И Р І Ш И В :

   1.Позов задоволити.

   2.Стягнути  з малого приватного підприємства “Інтербуд”, м.Дрогобич, вул..Козловського,2 код 25231203 ( інші дані відсутні) на користь державного підприємства “Санаторій “Кришталевий палац”, м.Трускавець, вул..Суховоля,35, код 01981968 ( інші дані відсутні) 8400,00 грн. боргу, 102,00 грн.  держмита , 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    3.Наказ видати, відповідно до ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

         Суддя