Постанова

від 10.12.2024 по справі 700/436/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 700/436/23Провадження № 22-ц/821/1376/24категорія: 304030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л.І.,

суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,

секретаря - Мунтян К. С.,

учасники справи:

позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрін Погибляк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_17 та апеляційну скаргу представника ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 адвоката Хоріщенка Андрія Васильовича на додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрін Погибляк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання договору поновленим на той самий строк і на тих же умовах та скасування рішення про припинення права оренди, у складі: головуючого судді Пічкура С. Д., повний текст рішення складено 24 червня 2024 року,

в с т а н о в и в :

Додатковим рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року заяву представника відповідачів ОСОБА_19 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Агрін Погибляк» на користь: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 по 547,54 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову.

У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що питання про скасування заходів забезпечення позову після розгляду справи вирішується ухвалою, а не додатковим рішенням. Крім цього, ст. 270 ЦПК України також не передбачено вирішення питання скасування заходів забезпечення позову винесенням додаткового рішення.

Суд зазначив, що відмова в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову не позбавляє права сторони на звернення з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у встановленому процесуальним законом порядку.

Не погоджуючись із додатковим рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року, ОСОБА_17 та представник ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 адвокат Хоріщенко А. В. оскаржили його в апеляційному порядку, подавши апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_17 просила суд скасувати додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області в частині відмови у скасуванні заходів забезпечення позову до ОСОБА_17 .

Скасувати заходи забезпечення позову у справі № 700/370/23, а саме: скасувати заборону ОСОБА_17 вчиняти дії щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 7122884000:02:001:0833, 7122884000:02:001:0247, в тому числі укладати договори оренди, продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 7122884000:02:001:0833, 7122884000:02:001:0247, а також заборону змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 7122884000:02:001:0833, 7122884000:02:001:0247 з іншими земельними ділянками.

Скасувати заборону органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються реєстрації права власності, користування, в тому числі вносити будь-які записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо розпорядження та відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами 7122884000:02:001:0833, 7122884000:02:001:0247.

Стягнути із ТОВ «Агрін Погибляк» на користь ОСОБА_17 судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення у справі судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат та не скасовано заходи забезпечення позову, порушено строки розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 адвокат Хоріщенко А. В. просив суд скасувати заходи забезпечення позову у справі № 700/375/23, а саме: скасувати заборону ОСОБА_20 (земельна ділянка з кадастровим номером 7122884000:02:001:0804, площею 2,2516 га), ОСОБА_5 (земельна ділянка з кадастровим номером 7122884000:02:001:0353, площею 2,7125 га), ОСОБА_14 (земельна ділянка з кадастровим номером 7122882000:02:001:0253, площею 2,8 га), ОСОБА_18 (земельна ділянка з кадастровим номером 7122884000:02:001:0422, площею 3,2796 га), ОСОБА_6 (земельною ділянка з кадастровим номером 7122884000:02:001:0699, площею 2,042 га), ОСОБА_16 (земельні ділянки з кадастровими номерами 7122884000:02:001:0385, 7122884000:02:001:0386), ОСОБА_21 (земельна ділянка з кадастровим номером 7122884000:02:001:0698, площею 2,0419 га), ОСОБА_8 (земельні ділянки з кадастровими номерами 7122884000:02:001:0088, 7122884000:02:001:0811, 7122884000:02:001:0812), ОСОБА_7 (земельна ділянка з кадастровим номером 7122882000:02:001:0273, площею 2,6601 га).

Скасувати заборону вчиняти дії щодо розпорядження в тому числі укладати договори оренди, продажу земельних ділянок, а також заборонити змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, їх об`єднання з іншими земельними ділянками.

Скасувати заборону органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються реєстрації права власності, користування (прав оренди, суборенди, сервітуту), в тому числі вносити будь-які записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо розпорядження та відчуження вказаних земельних ділянок.

Стягнути із ТОВ «Агрін Погибляк» на користь відповідачів судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення у справі, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат та не скасовано заходи забезпечення позову, порушено строки розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення. Також суд розтлумачив клопотання адвоката Хоріщенка А. В. від 26.06.2024 про розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без його участі, як клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Завданням цивільного судочинства, в силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. Разом із тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Водночас, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом. Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмета спору.

Відтак, перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначений статтею 270 ЦПК України, є вичерпним і доводи скаржника не свідчать про існування жодної з них для можливості ухвалення судом додаткового судового рішення, оскільки питання про скасування заходів забезпечення позову, яке адвокат Хоріщенко А. В. просив вирішити суд першої інстанції в порядку ухвалення додаткового рішення у справі, є процесуальним, та не відноситься до предмету позову, і для його вирішення цивільним процесуальним законодавством встановлений інший порядок.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені ст. ст. 149-159 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст. 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено ст. 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали, а не додаткового рішення.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Метою застосування інституту скасування заходів забезпечення позову є закінчення розгляду справи шляхом постановлення судового рішення.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що порядок вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову регламентований положеннями ст. 158 ЦПК України, а не ст. 270 ЦПК України, та вирішується шляхом подання відповідної заяви про скасування заходів забезпечення позову, а не заяви про ухвалення додаткового рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви адвоката Хоріщенка А. В. про скасування заходів забезпечення позову шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

Слід також зазначити, що ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 15 липня 2024 року було вирішено питання щодо скасування заходів забезпечення позову. Вказана ухвала не оскаржувалась.

Щодо доводів апеляційних скарг про не розподіл судових витрат слід зазначити наступне.

Як було вже зазначено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник відповідачів адвокат Хоріщенко А. В., крім іншого, просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ТОВ «Агрін Погибляк» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_22 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 судових витрат за сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову по 547,54 грн.

Суд, розглядаючи вказану заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судового збору, дійшов висновку про її задоволення в цій частині та стягнув на користь зазначених в заяві відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 судовий збір у розмірі 547,54 грн.

Слід зазначити, що питання щодо стягнення судового збору на користь інших відповідачів по справі у заяві про ухвалення додаткового не ставилося і відповідно судом першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні не досліджувалось та не вирішувалось, тому не може бути предметом розгляду апеляційного суду, а повинно вирішуватись в порядку ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що додаткове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_17 та представника ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 адвоката Хоріщенка Андрія Васильовича залишити без задоволення.

Додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2024 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

О. М. Новіков