Постанова

від 09.12.2024 по справі 922/2087/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2087/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання : Погребняк А.М.,

за участі представників сторін:

від позивача , Горбач А. М.,

від інших , не прибули ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційні скарги позивача, за вх. №2321 х/1, відповідача, за вх. №2458 х /1, на рішення господарського суду Харківської області від "11" вересня 2024 р. (повний текст складено 13.09.24, суддя Трофімов І. В. ) у справі №922/2087/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" , м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугспецтехносервіс" , м. Харків,

про стягнення 1'272'121,74 грн .

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугспецтехносервіс" про стягнення штрафних санкцій на загальну суму 1'272'121,74 грн, а саме: пені у розмірі 809'823,54 грн та штрафу у розмірі 462'298,20 грн, у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару за Договором від 17.12.2021 № 2112000139. Також, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09. 2024 р. у справі №922/2087/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугспецтехносервіс" (61044, м. Харків, вул. Боротьби, 6; ідент. код 38088364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44; ідент. код 42795490) 395'005,38 грн пені, 231'149,10 грн штрафу та 18'784,64 грн судового збору. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем було неправильно визначено початок порушення строку щодо постачання товару, а також на підставі приписів статті 233 Господарського кодексу України зменшено розмір пені та штрафу на 50 %.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» не погодилося з рішенням суду першої інстанції та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2024 р. у справі № 922/2087/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 414 818, 16 грн та штрафу у розмірі 231 149, 10 грн. та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, зокрема, що судом першої інстанції було неправильно визначено дату початку прострочення виконання зобов`язання. Так, відповідно до Специфікації, строки поставки Товару зазначаються кількістю календарних днів та становлять для поставки Товару «Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання ( Щити пожежні)» 90 календарних днів з дати отримання постачальником заявки.

Відповідно до Заявки № 1 від 13.01.2022 постачальник повинен поставити Товар (щит пожежний відкритого типу з ящиком) в кількості 51 штука та товар ( щит пожежний закритого типу з ящиком) в кількості 244 шт.

Зазначена заявка була направлена на адресу відповідача 14.01.2022, а тому початок виконання зобов`язання починається з 15.01.2022 та триває до 14.04.2022. Натомість поставка товару відбулася лише 22.08.2022 ( Акт приймання товару за кількістю та якістю №575 від 22.08.2022) чим прострочена виконання на 129 календарних днів

Відповідно до заявки покупця від 06.09.2022 № 2 постачальник повинен поставити Товар ( Щит пожежний відкритого типу з ящиком) в кількості 191 шт. та Товар (Щит пожежний закритого типу з ящиком) в кількості 353 шт. Вказана заявка була направлена відповідачу 06.09.2022, а тому початок виконання зобов`язання починається з 07.09.2022 та триває до 05.12.2022 Проте поставка товару відбулася лише 04.04.2023 р. ( Акт приймання товарів за кількістю та якістю № 997 від 04.04.2023 ), чим прострочена виконання на 119 календарних днів. Крім того, суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір неустойки (пені та штрафу).

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р. А., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача , за вх. №2321 х /1, на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2024 р. у справі №922/2087/24, встановлено учасникам справи строк до 08.11.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали оскарження №922/2087/24 з Господарського суду Харківської області.

Крім того, не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУГСПЕЦТЕХНОСЕРВИС» через систему Електронний суд звернулося з апеляційною скаргою в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції щодо стягнення 395 005,38 грн пені та 231 149, 10 грн штрафу, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 18 784,64 та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що судом першої інстанції не було враховано надані відповідачем докази, які підтверджують настання для нього форс-мажорних обставин. Крім того, відповідач не є самостійним виробником товару, який поставляється за договором. Звертає увагу суду, що відповідач до початку збройної агресії перебував на території Луганської області та його переєстрація у місто Харків відбулася лише 31.03.2023 р. Наполягає, що в матеріалах справи відсутні докази, що для позивача внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару було заподіяно збитки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 р. поновлено пропущений процесуальний строк відповідачу на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 11.09. 2024 р. у справі №922/2087/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача , за вх. №2458 х /1, на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2024 р. у справі №922/2087/24 , та розгляд скарг об`єднано в одне апеляційне провадження зі скаргою позивача , встановлено учасникам справи строк до 14.11.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 р. розгляд справи призначено на 28.11.2024 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.11.2024 р. , приймав участь представник позивача, який підтримав свої вимоги та заперечення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 р у судовому засіданні оголошувалася перерва до 09.12.2024 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.12.2024 приймав участь представник позивача, який просив вимоги його апеляційної скарги задовольнити, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Від відповідача до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд його апеляційної скарги без участі його представників. Судовою колегією зазначене клопотання було задоволено. Розгляд справи відбувся без участі представника відповідача.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши апеляційні скарги, відзиви на апеляційні скарги, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

17.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лугспептсхносервіс" (далі - Постачальник, Відповідач) укладено Договір №2112000139 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (далі - Договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у визначений Договором строк передати у власність Покупця "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щити пожежні)" (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною (далі - Специфікація), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Згідно з пунктом 5.7. Договору приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов`язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутності у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів.

Відповідно до пункту 5.8. Договору датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього Договору та передача Постачальником Покупцю в повному обсязі передбачених пунктом 5.8. Договору документів.

Пунктом 5.13. Договору передбачено, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Відповідно до Специфікації строки поставки Товарів зазначаються кількістю календарних днів та становлять для поставки Товарів "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щити пожежні)" - 90 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки.

Відповідно до Заявки Покупця від 13.01.2022 № 1 Постачальник повинен поставити Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний відкритого типу з ящиком)" в кількості 51 шт. та Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний закритого типу з ящиком)" в кількості 244 шт.

Водночас поставка Товару "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний відкритого типу з ящиком)" в кількості 51 шт. та Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний закритого типу з ящиком)" в кількості 244 шт. відповідно до видаткової накладної № ЛС-050 від 19.08.2022 відбулася 22.08.2022, що підтверджується актом приймання товарів за кількістю та якістю № 575.

Відповідно до Заявки Покупця від 06.09.2022 № 2 Постачальник повинен поставити Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний відкритого типу з ящиком)" в кількості 191 шт. та Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний закритого типу з ящиком)" в кількості 353 шт.

Водночас поставка Товару "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний відкритого типу з ящиком)" в кількості 191 шт. та Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний закритого типу з ящиком)" в кількості 353 шт. відповідно до видаткової накладної № ЛС-066 від 31.03.2023 відбулася 04.04.2023, що підтверджується актом приймання товарів за кількістю та якістю № 997.

Відповідно до пункту 6.3.1. Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені Договором.

Згідно з пунктом 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцяти) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Позивач зазначає, що оскільки Відповідач не поставив Товар, у строки встановлені Специфікацією, тим самим порушивши умови Договору, то в силу вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умов Договору зобов`язаний сплатити на користь Покупця пеню у сумі 809'823,54 грн та штраф у сумі 462'298,20 грн.

Позивач надіслав Відповідачу претензію №1 (№ТОВВИХ-23-7787 від 12.06.2023) про сплату штрафних санкцій.

Проте вказана претензія залишена Відповідачем без задоволення (лист вх. №ТОВВХ-23-14266 від 06.07.2023).

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено частково. Крім того, судом першої інстанції, при прийнятті рішення по справі, було зменшено розмір штрафних санкцій на 50 %.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. ( ст.509 ЦК України)

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні положення закріплені у статтях 173-175 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст.525 ЦК України)

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

Стаття 662 Цивільного кодексу України встановлює, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Умовами Договору про закупівлю товарів від 17.12.2021 року, який було укладено між позивачем та відповідачем передбачено:

- найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації. (п.1.2. Договору)

- постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації. ( п.5.1. Договору)

Відповідно до Специфікації строки поставки Товарів зазначаються кількістю календарних днів та становлять для поставки Товарів "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щити пожежні)" - 90 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки.

Згідно до Заявки Покупця від 13.01.2022 № 1 Постачальник повинен поставити Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний відкритого типу з ящиком)" в кількості 51 шт. та Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний закритого типу з ящиком)" в кількості 244 шт.

Згідно до Заявки Покупця від 06.09.2022 № 2 Постачальник повинен поставити Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний відкритого типу з ящиком)" в кількості 191 шт. та Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний закритого типу з ящиком)" в кількості 353 шт.

Як встановлено судом першої інстанції, Заявку від 13.01.2022 № 1 відправлено на адресу Відповідача 14.01.2022, а заявку від 06.09.2022 № 2 відправлено на адресу Відповідача 06.09.2022, що підтверджується відповідними списками згрупованих поштових відправлень.

Матеріали справи не містять доказів стосовно дати отримання зазначених вище заявок Відповідачем, а тому суд першої інстанції враховував положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Як зазначив суд першої інстанції, пересилання поштових відправлень відбувалось між обласними центрами України (м. Київ та м. Харків), а тому пересилання мало бути здійснено протягом 3 днів після дня подання поштових відправлень до пересилання в об`єкті поштового зв`язку.

Таким чином поставка товару за Заявкою від 13.01.2022 № 1 мала відбутись до 17.04.2022 включно, а поставка товару за Заявкою від 06.09.2022 № 2 мала відбутись до 08.12.2022 включно.

Наведене спростовує твердження позивача, про неправильне визначення судом першої інстанції початкової та кінцевої дати постачання товару, оскільки строк виконання зобов`язання щодо постачання товару починає свій перебіг саме з дати отримання відповідачем відповідної заявки, що прямо передбачено Специфікаціями.

Водночас поставка Товару "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний відкритого типу з ящиком)" в кількості 51 шт. та Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний закритого типу з ящиком)" в кількості 244 шт. відповідно до видаткової накладної № ЛС-050 від 19.08.2022 відбулася 22.08.2022, що підтверджується актом приймання товарів за кількістю та якістю № 575, чим прострочено виконання на 126 календарних днів.

Поставка Товару "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний відкритого типу з ящиком)" в кількості 191 шт. та Товар "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Щит пожежний закритого типу з ящиком)" в кількості 353 шт. відповідно до видаткової накладної № ЛС-066 від 31.03.2023 відбулася 04.04.2023, що підтверджується актом приймання товарів за кількістю та якістю № 997, чим прострочено виконання на 116 календарних днів.

Згідно до приписів статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. ( ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України)

Щодо посилань Відповідача ( заявник апеляційної скарги) на форс-мажорні обставини, то судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні положення містяться у частині 2 статті 218 Господарського кодексу України.

Положеннями частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Системний аналіз змісту зазначених положень свідчить, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17.

Чинним законодавством та умовами Договору передбачено особливості правового регулювання відповідальності особи за умови настання форс-мажору та підтвердження його настання.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Згідно з пунктом 8.3 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Таким чином, при наявності форс-мажорних обставин сторона, яка попала під дію таких обставин, зобов`язана у встановлений строк (10 календарних днів) письмово повідомити про це контрагента і надати відповідні докази (сертифікат Торгово-промислової палати України).

Невиконання цієї вимоги позбавляє сторону права посилатись у подальшому на форс мажорні обставини.

Згідно правових висновків Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду, викладених у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21:

- повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору;

- водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Судом першої інстанції встановлено, що в порушення вимог пунктів 8.2. та 8.3. Договору Відповідач у строк 10 календарних днів від початку настання обставин непереборної сили (форс-мажору) не повідомив Позивача про настання таких обставин, що визнається Відповідачем.

За таких обставин, несвоєчасне повідомлення Відповідачем Позивача про форс-мажорні обставини позбавляє першого права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, оскільки це прямо передбачено Договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Відповідачем також не було додано відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання саме зобов`язання за укладеним сторонами Договором.

Згідно з пунктом 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцяти) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Судова колегія, перевіривши розрахунки пені, з врахуванням положення Специфікації, зазначає, також приходить до висновку, що прострочення Відповідача з поставки товару за заявкою №1 виникло з 18.04.2022, а за заявкою № 2 з 09.12.2022.

Судовою колегією було перевірено розрахунок пені, виконаний судом першої інстанції та встановлено, що він є арифметично вірним. Розмір пені складає 790 010,76 грн (301 349,16 грн за період з 18.04.2022 по 21.08.2022 + 488 661,60 за період з 09.12.2022 по 03.04.2023).

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом зазначеної норми, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України, на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Судом першої інстанції було взято до уваги, що Відповідачем було поставлено Товар в повному обсязі, про що свідчать наявні у справі видаткові накладні та акти приймання товарів за кількістю та якістю. При цьому поставка Товару виконувалась Відповідачем вже під час воєнного стану.

Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності та розміру збитків у Позивача через прострочення поставки Відповідачем Товару за Договором.

З огляду на наведене. судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення 790'010,76 грн пені на 50% до 395'005,38 грн та 462 298,20 грн штрафу на 50 % до 231 149,10 грн.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України).

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ, вх. №2321 х/1, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугспецтехносервіс", м. Харків, вх. №2458 х /1, на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі № 922/2087/24 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі №922/2087/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.12.2024

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян