Постанова

від 13.12.2024 по справі 904/2061/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2061/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/2061/24 (суддя Васильєв О.Ю.)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

До: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий», м.Дніпро

Про: стягнення 184 035,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСББ «Садовий» (відповідач) про стягнення 184 035,48грн. (в т.ч.: 132 059,41грн. - заборгованість, 35 260,95грн. - пеня, 5 889,32 грн. - 3% річних, 10 825,80грн. - інфляційні втрати) заборгованості за поставлений природний газ відповідно до умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» від 01.09.22р. в період з 01.09.22р. по 30.09.22р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/2061/24 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 132 059,41грн. - заборгованості, 35 260,95грн. - пені, 5 889,32 грн. - 3% річних, 10 825,80грн. - інфляційних втрат та 2 422,40грн. - витрат по сплаті судового збору ,пропорційно до задоволених позовних вимог.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.17р. № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.20р. № 917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується наступними доказами :

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010HRD500O;

- формою 10 від оператора ГРМ «Дніпропетровськгаз» , у зоні ліцензійної діяльності якого є відповідач ЕІС - кодом - 56XQ00010HRD500O;

- листом оператора ГТС від 07.03.24р. №ТОВВИХ-24-3558 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» з ЕІС-кодом - 56XQ00010HRD500O.

З огляду на викладене, договір постачання природного газу між відповідачем та позивачем, як постачальником «останньої надії», за висновком суду першої інстанції, є укладеним з 01.09.22р. - з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

Як свідчать дані оператора ГТС, у період з 01.09.22р. по 30.09.22р. позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 1,34143м3 на суму 142 212,68грн.

Для здійснення оплати зазначеного обсягу поставленого газу відповідачу було направлено рахунок №26005 від 10.10.22р. на загальну суму 142 212,68 грн., що підтверджується наданими у справу доказами . Як зазначає позивач, відповідачем здійснено 03.10.23р. часткову оплату спожитого природного газу на суму 10 153,27грн.

Належність споживача до тієї чи іншої категорії (промисловість, бюджет, виробники теплової енергії, населення, інші, передбачені законодавством) визначає Оператор ГРМ.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий», в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/2061/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за усіма зазначеними критеріями підпадає під визначення побутового споживача, окрім визначення його як фізичної особи.

Судом першої інстанції не було належним чином з`ясовано обставини щодо неналежності Відповідача до категорії виробників теплової енергії, що має істотне значення для об`єктивного та всебічного розгляду цієї справи. Також Судом першої інстанції не було надано оцінки аргументам Відповідача щодо його неналежності до категорії виробників теплової енергії, детально викладеним у Відзиві на позовну заяву та Запереченнях.

Також судом не було враховано і застосовано наступні норми чинного законодавства, які також свідчать про неналежність Відповідача до категорії виробників теплової енергії.

Відповідач не є і за своєю метою діяльності не може належати до категорії виробників теплової енергії, оскільки:

1) Відповідач не здійснює господарську діяльність (відповідно до ч.5 ст.4 ЗУ "Про ОСББ", господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання);

2) Відповідач не виробляє теплову енергію як товарну продукцію з метою її продажу, оскільки така діяльність протирічить власне меті створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Об`єднання співвласників багатоквартирного , будинку (Відповідач) є не виробником теплової енергії, а споживачем природного газу для забезпечення власних потреб співвласників.

Відповідач зазначає також, що в Оскаржуваному рішенні Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме:

- застосував до спірних правовідносин ст.712 ЦК України щодо договору поставки;

- не застосував до спірних правовідносин норми ЗУ «Про житлово- комунальні послуги», оскільки постачання Позивачем природного газу відповідно до спірного Договору не є комунальною послугою.

Апелянт вважає, що в оскаржуваному рішенні Суд першої інстанції:

-прийшов до неправильного висновку про те, що: «суд також критично оцінює твердження відповідача про безпідставність нарахування інфляційних втрат , пені та 3 % річних з посиланням на наявність карантину ; оскільки від сплати вищенаведених платежів звільняються лише особи, що отримують житво-комунальні послуги ,а не споживачі природного газу»;

-невірно застосував до спірних правовідносин у частині нарахування інфляційних втрат, пені та 3% річних норми Цивільного кодексу України: ст.ст.526,530,610,612, 625 ЦКУ;

-натомість Суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин у частині нарахування інфляційних втрат, пені та 3% річних п.4 розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУП)-19)" №530-ІХ від 17.03.2020 року, а також абз.1 п.1 Постанови КМУ від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Відповідач вважає за необхідне підкреслити, що категорично заперечує проти позовних вимог щодо стягнення пені за неналежне виконання умов Договору, інфляційних збитків, відсотків за користування грошовими коштами, вважає їх безпідставними, протиправними та необгрунтованими.

Наведені Позивачем доводи щодо нарахування Відповідачу пені, 3% річних та інфляційних збитків, не враховують положення Закону № 530- IX, який є спеціальним по відношенню до статті 625 Цивільного кодексу України (загального припису), а отже, здійснення такого нарахування є неправомірним, помилковим та порушує норми матеріального права.

Вказує, що оскільки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садовий" створене із числа побутових споживачів - співвласників багатоквартирного будинку, з метою захисту їх інтересів та забезпечення отримання співвласниками житлово-комунальних послуг належної якості, доцільним є поширення на Відповідача зазначеної вище заборони; нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово- комунальні послуги.

Також в Оскаржуваному рішенні Судом першої інстанції не було застосовано абз.1 ч.2 ст.1 ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», відповідно до якої, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб`єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.

Тобто, нарахування Відповідачу вартості спожитого природного газу у вересні 2022 року за ціною, значно вище ніж встановлений чинним законодавством тариф для побутових споживачів, порушує встановлений державою мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання.

Відповідач зазначає, що він заперечує проти наявності заборгованості за спожитий природний газ у вересні 2022 року, та проти розрахованої Позивачем суми цієї заборгованості у розмірі 132 059,41 грн, оскільки:

-виключення Відповідача з реєстру споживачів постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", та, відповідно, включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надїї» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії», було здійснено неправомірно у зв`язку із внесенням до договору постачання природного газу із ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" обов`язку укладення споживачем банківського договору щодо здійснення договірного списання, і визначення цього обов`язку умовою набрання чинності договором постачання природного газу;

-Відповідач, який являється фактично колективний побутовим споживачем природного газу, задовольняючи потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення, має право відповідно до ч.2 ст.1 ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, отримувати природний газ за ціною, що застосовувалася станом на 24 лютого 2022 року.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 09.08.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/2061/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

14.08.2024 матеріали справи №904/2061/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/2061/24 залишено без руху.

Скаржнику надано можливість протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: доплатити судовий збір у сумі 908,40 грн на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції, докази чого надати суду.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/2061/24.

Розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.17р. № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.20р. № 917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується наступними доказами :

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010HRD500O;

- формою 10 від оператора ГРМ «Дніпропетровськгаз» , у зоні ліцензійної діяльності якого є відповідач ЕІС - кодом - 56XQ00010HRD500O;

- листом оператора ГТС від 07.03.24р. №ТОВВИХ-24-3558 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» з ЕІС-кодом - 56XQ00010HRD500O.

Як свідчать дані оператора ГТС, у період з 01.09.22р. по 30.09.22р. позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 1,34143м3 на суму 142 212,68грн.

Для здійснення оплати зазначеного обсягу поставленого газу відповідачу було направлено рахунок №26005 від 10.10.22р. на загальну суму 142 212,68 грн., що підтверджується наданими у справу доказами . Як зазначає позивач, відповідачем здійснено 03.10.23р. часткову оплату спожитого природного газу на суму 10 153,27грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин, які підтверджують або спростовують підстави для стягнення з ОСББ «Садовий» на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» грошових коштів у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5, 6 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, чинне законодавство встановлює, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, яка цілком унормовується із положеннями ст. 509 Цивільного кодексу Укораїни, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За положеннями ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери постачання природного газу.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015, постачальник «останньої надії», яким є позивач у даній справі, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Пунктом 2 цього розділу Правил встановлено, що Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції на дату внесення ОСББ в Реєстр споживачів постачальника "останньої надії" - 01.09.2022р.) (а.с. 22) вразливі споживачі - побутові споживачі, які набувають право на державну допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи; побутовий споживач що не включає професійну та комерційну діяльність; постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції на дату внесення ОСББ в Реєстр споживачів постачальника "останньої надії" - 01.09.2022) визначено, зокрема, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами. Договір постачання повинен містити такі істотні умови: 1) обов`язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника; 2) обов`язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі; 3) обов`язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними; 4) обов`язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" (частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом №124-IX від 20.09.2019, в редакції Закону №1850-IX від 02.11.2021) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Договір постачання природного газу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії". Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до типового договору постачання постачальником "останньої надії". Ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", що затверджуються Регулятором. Регулятор затверджує правила для постачальника "останньої надії" і типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Постачальник, визначений Кабінетом Міністрів України як постачальник "останньої надії", веде окремий облік господарської діяльності постачальника "останньої надії".

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.20р. № 917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

У постанові Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (в редакції від 26.10.2021), зокрема, визначено, що переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник "останньої надії" буде здійснювати постачання природного газу за ціною, що з 01.10.2021 визначається за визначеною формулою; переможець конкурсу погоджується, що для побутових споживачів постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість;

Колегія суддів констатує, що положення постанови КМУ від 25 жовтня 2021 р. № 1102 « Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236» пунктом 2 якої доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 пунктами 41-7 і 41-8 такого змісту:

41-7. Установити з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. граничну ціну на природний газ за договорами постачання:

між побутовими споживачами та постачальником останньої надії - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість);…» діяли як на час винекнення спірних правовідносин, так є чинними і на час перегляду рішення суду судом апеляційної інстанції.

Тобто, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (в редакції від 30.11.2021), зокрема, установлено з 01 жовтня по 30 листопада 2021 граничну ціну на природний газ за договорами постачання: між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість); з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року: 1) акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем: забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником; забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: - побутові споживачі; - бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); - заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); - виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива; 2) акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності забезпечити: укладення до 1 грудня 2021 договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії"; укладення підприємствами теплоенергетики, які перебувають в портфелі постачальника "останньої надії", з постачальником "останньої надії" та товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанії "Нафтогаз Трейдинг" договорів постачання природного газу. Для укладення побутовими споживачами, бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) договорів постачання природного газу з новим постачальником природного газу споживач подає новому постачальнику такі документи: заяву про укладення договору, в якій зазначає свій персональний ЕІС-код та очікувані об`єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору; належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт споживача; копії документів на право укладення договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах. Оператори газорозподільних систем в одноденний строк забезпечують передачу постачальнику "останньої надії" інформацію про побутових споживачів, постачання яким розпочав постачальник "останньої надії", зокрема ЕІС-код, прізвище, ім`я, по батькові, поштову адресу об`єкта споживача, з метою укладення договорів для забезпечення безперервності постачання природного газу.

У п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" встановлено, зокрема, що непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Згідно з п. 9 розділу 2 Правил за умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника "останньої надії", зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.

Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕС-код споживача або ЕС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу(п. 1 гл. 1 розділу 1 Кодексу ГТС).

Відповідно до абз. 1 п.2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу(абз.10 п.2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС).

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі(абз. 14 п. 2 гл. 5 Кодексу ГТС).

У разі якщо за п`ять днів до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов`язками або постачальника "останньої надії", інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов`язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об`єкти такого споживача.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачальник який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії", має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Частиною 1 ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, зокрема, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна (ст. 12 вказаного Закону).

За приписами ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Таким чином, у даному випадку ОСББ шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, та в їхніх інтересах уклав договір з позивачем про постачання природного газу для роботи газової дахової котельні для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

Судова колегія зауважує, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема газу. Цей газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема як то роботи індивідуального теплового пункту, котелень, тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.

Діяльність ОСББ «Садовий» спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, а відтак така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку.

А отже, теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня, яка перебуває у спільній сумісній власності співласників , призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб його мешканців в опаленні приміщень. При цьому, позивач ніяким чином не спростував суду належними доказами по справі наявність у відповідача такої теплової котельної.

Тобто, ОСББ, як зазначалося вище за текстом постанови, фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем (постачальником "останньої надії" за договором) виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах мешканців будинку.

Водночас, спірний період у даній справі становить з 01.09.2022 по 30.09.2022, в якому ОСББ "Садовий " спожило природного газу у загальному обсязі 1 341,63 м.куб. і даний обсяг спожитого природного газу за наведений період споживачем не оспорюється.

При цьому, з наявних матеріалів справи вбачається, що ОСББ "Садовий " у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 було включено до реєстру постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а тому, як вже зазначалось вище, позивачем складались рахунки на оплату поставленого природного газу за ціною, визначеною за формулою, передбаченою пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач в своєму відзиві на позовну заяву зазначав в тому числі про наступне:

«… Як уже було зазначено вище, між ОСББ "САДОВИЙ та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" було укладено договір постачання природного газу №8163-ПСО-4 від 08.09.2022 року (далі за текстом також - Договір). Пунктом 5.2. Договору передбачений обов`язок Споживача у строк до початку дії Договору в частині зобов`язань Постачальника щодо передачі природного газу, укласти договори або додаткові угоди до договорів банківського рахунку щодо здійснення договірного списання з рахунків Споживача, на який надходять кошти в оплату за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ. У випадку ж порушення Споживачем вищезазначеного обов`язку, відповідно до п.8.1. Договору, Постачальник має право припинити постачання газу шляхом виключення Споживача з Реєстру без погодження із Споживачем. Припинення (обмеження) постачання природного газу Споживачеві здійснюється Постачальником з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому Споживач мав здійснити остаточний розрахунок за розрахунковий період.

З метою належного виконання зазначеного вище обов`язку щодо укладення договору щодо здійснення договірного списання, ОСББ «САДОВИЙ» було підготовлено та узгоджено у відповідній банківській установі необхідний пакет документів. Однак, у зв`язку із знаходженням керівника ОСББ «САДОВИЙ» поза межами країни (а підписання договору з банківською установою можливе лише за особистою участю керівника об`єднання/організації/у станови тощо), підписання документів щодо договірного списання виявилося неможливим у встановлений Договором строк, і могло бути здійснене з відстроченням на один тиждень. З метою належного виконання своїх обов`язків як споживача природного газу, ОСББ «САДОВИЙ» невідкладно повідомило ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» листом на офіційну електронну адресу щодо існуючої проблеми із вчасним підписанням зазначених вище документів та можливих шляхів її вирішення, при цьому зазначивши, що об`єднання жодним чином не ухиляється від виконання обов`язків, покладених на неї Договором(роздруківка скріншотів звернень Відповідача додається).

Однак, співробітники ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», чи то через значний обсяг роботи та зайнятість, чи то через байдужість до виконання своїх обов`язків, жодним чином не виявили зацікавленості у підтриманні діалогу з ОСББ «САДОВИЙ» та спільному пошуку виходу із ситуації, що склалася. Відповідно, на неодноразове звернення об`єднання до компанії «Нафтогаз Трединг», нами не було отримано жодної відповіді.

Відповідно, у зв`язку із затримкою у підписанні договору банківського рахунку щодо здійснення договірного списання, Відповідачу було припинено постачання природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та віднесено до портфеля постачальника «останньої надії» - Позивача.

Однак, відповідно до абз.2 ч.2 ст. 1 ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який набрав чинності 19.08.2022 року, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, у договорах постачання природного газу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) забороняється передбачати умови щодо попередньої оплати, надання банківської гарантії на обсяг грошових зобов`язань споживача та безакцентне списання коштів з банківського рахунку споживача.

Таким чином, вважаємо, що положення Договору постачання природного газу №8163-ПСО-4 від 08.09.2022 року з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг у частині обов`язкового укладання Відповідачем банківського договору щодо здійснення договірного списання як обов`язкової умови чинності договору, порушують вищезазначені норми чинного законодавства України та призвели до неправомірного віднесення Відповідача до сфери відповідальності постачальника «останньої надії» без належних підстав. V Адже Відповідач мав укладений договір з іншим постачальником - 08.09.2022 року з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Проте, при укладенні договору постачання природного газу для забезпечення роботи дахової котельні у багатоквартирному будинку, Відповідачу було запропоновано тільки зазначений варіант договору із включенням положень щодо обов`язкового укладання банківського договору щодо здійснення договірного списання, жодних інших варіантів для об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не передбачено не зважаючи також на те, що відповідно до Господарського кодексу України сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором.

Також вважаємо акцентувати увагу на тому, що відповідно до абз.1 ч.2 ст. 1 ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб`єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.

Тобто, нарахування Відповідачу вартості спожитого природного газу у вересні 2022 року за ціною, значно вище ніж встановлений чинним законодавством тариф для побутових споживачів, порушує встановлений державою мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання…» (а.с. 71-73).

Окрім того, в матеріалах справи наявний підписаний шляхом накладення 08.09.2022р. електронної печатки та електронного цифрового підпису ОСББ «Садовий» та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (а.с. 96) Договір № 8163-ПСЮ-4 постачання природного газу від 08.09.2022року (далі за текстом Договір№ 8163-ПСЮ-4) , відповідно до розділу « 2.Кількість та фізико хімічні показники природного газу», якого:

2.1.Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлені Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно), в кількості 67,8 тис.куб.мвтрів (Шістдесят сім тисяч вісімсот куб.метрів), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис.куб.м.):

Розрахунковий періодЗамовлений обсяг, тис.куб.м Обсяг І(фіксований)Обсяг ІІОбсяг ІІІ (фіксований)Загальний обсягСерпень 2022----Вересень 20221,3--1,3Жовтень 20222,0--2,0Листопад 202211,0--11,0Грудень 202215,0--15,0Січень 202315,0--15,0Лютий 202313,5--13,5Березень 202310,0--10,0всього67,8--67,8Даний пункт Договору набуває чинності після настання відкладальних обставин,зазначених в п. 13.1 Договору. Сторони визнають, що до набуття чинності даним пунктом:

-передача газу у відповідні розрахункові періоди не здійснюється, навіть якщо вони зазначені у вищенаведеній таблиці пункту 2.1. Договору;

-у Постачальника не виникають обов`язки передати природний газ Споживачу та відповідальність за нездійснення передачі газу;

-у Постачальника не виникають обов`язки щодо включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

2.2.Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в п.2.1 цього Договору повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору.

2.2.1.Обсяг І (фіксований) природного газу використовується Споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.

Обсяг III (фіксований) природного газу використовується Споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям.

Обсяг II природного газу використовується Споживачем для потреб, відмінних від тих, що покриваються за рахунок обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований).

2.2.2.Споживач самостійно зазначає в п. 2.1 Договору замовлені обсяги.

При цьому, значення Обсягу І (фіксований) Споживач визначає самостійно на підставі своїх прогнозних даних.

Значення Обсягу ІП (фіксований) Споживач підтверджує інформацією про затвердження Міністерством розвитку громад та територій (надалі - Мінрегіон) фіксованих обсягів природного газу згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 р. № 812 Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам на період з 1 вересня 2022 р. по 31 березня 2023 р. (включно), що надається відповідно до підпункту 1) пункту 1 Додатку до Положення.

Обсяг II природного газу розраховується Споживачем як різниця між загальним замовленим обсягом газу, визначеним Споживачем на відповідний розрахунковий період, та сумою Обсягу І (фіксованого) та Обсягу III (фіксованого), зазначеним на відповідний розрахунковий період.

Постачальник не несе відповідальності за достовірність та обгрунтованість обсягів, зазначених у п. 2.1 Договору.

2.2.3.Обсяг (об`єм) природного газу, що передається за договором в частині Обсягу III (фіксований), не повинен у відповідні розрахункові періоди (місяці постачання) перевищувати обсяг (об`єм), що затверджений Мінрегіоном відповідно до підпункту 1) пункту 1 Додатку до Положення та зазначений в п. 2.1 Договору.

Фактично передані в розрахунковому періоді Обсяг І (фіксований) та/або Обсяг ІІ можуть відрізнятися від замовленого відповідно Обсягу І (фіксований) та/або Обсягу ІІ за цим Договором і визначених в п. 2.1 Договору, як в меншу, так і в більшу сторону.

2.2.4.Відповідальність за використання природного газу за цим Договором у відповідності до призначення, визначеного пп. 2.2.1 Договору та п. 2 Додатку до Положення, несе виключно Споживач.

Відповідно до пункту 4.1.1 Договору № 8163-ПСЮ-4 Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн;

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи -124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.

Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн. (а.с. 90-91) .

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги сукупність наявних в матеріалах справи доказів та встановлені судом обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ОСББ "Садовий " вчинило дії для укладення договору з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за пільговою ціною, а ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" не вчинило дії щодо включення споживача ОСББ "Садовий " до власного реєстру споживачів, що призвело до ситуації, що ОСББ "Садовий ", вважаючи, що споживає природний газ за пільговою ціною, що була забезпечена державою, знаходилась в реєстрі постачальника "останньої надії" понад строк, що визначений Типовим договором та Правилами.

Проте, як було встановлено судом, факт споживання ОСББ "Садовий " природного газу у з 01.09.2022 по 30.09.2022 у загальному обсязі 1 341,63 м.куб сторонами не оспорюється, а тому з урахуванням вищевстановлених судом обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що змістом правового регулювання відносин держави з виробниками теплової енергії, яким зокрема є і ОСББ, є надання державою за наслідками карантину пільгових умов таким виробникам теплової енергії, яким є відповідач. Такі пільгові умови, гарантовані державою, полягають у фіксованій ціні 7,42 грн. за один кубометр газу та поширюються на обсяг природного газу, який споживається ОСББ до 08.09.2022р. - дати укладання договору № 8163-ПСЮ-4 для забезпечення потреб співвласників.

За таких обставин державою були забезпечені природним газом для населення виробники теплової енергії, яким є ОСББ "Садовий " за ціною 7420 грн. за 1000 куб.м, в тому числі і у спірному періоді з 01.09.2022р. по 08.09.2022р., який згідно акту приймання передачі № 12574 становить об`єм 0,2925 тис.куб.м = 2 92,35 куб.м із розрахунку: 29,22куб.м (01.09.2022р.)+27,9куб м. (02.09.2022р.) +65,66куб.м (03.09.2022р.)+34,67куб.м (04.09.2022р.)+ 26,84 куб.м(05.09.2022р.)+38,72куб.м(06.09.2022р.)+34,67куб.м (07.09.2022р.)+34,67м (08.09.2022р.)

Відповідно, вартість газу, спожитого відповідачем з 01.09.2022р. по 08.09.2022р. становить: 2 169,237грн із розрахунку 0,2925 тис.куб.м х 7420грн

Решта газу, спожитого відповідачем в період з 01.09.2022р. по 08.09.2022р. в об`ємі 1 046,13 (1 341,63 м.куб-292,5 куб.м ) підлягає оплаті на умовах п. 4.1.1 Договору № 8163-ПСЮ-4 за ціною 7583,89 грн за 1000 куб.м, що становить 7 933,73 грн

Всього за спожитий в вересні 2022року газ відповідач має сплатити позивачу 10 103,01грн. 7 933,73 грн + 2 169,28 грн

Здійснення 03.10.2022р. оплати спожитого в вересні 2022року природного газу на загальну суму 10 153,27грн визнається позивачем.

Враховуючи вищевстановлені фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що з 03.10.2022р. у позивача наявна переплата за спожитий відповідачем в вересні 2022року природний газ в об`ємі 1 341,63 м.куб в розмірі 50,26грн,

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом "jura novit curia" ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Принцип "jura novit curia", з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов?язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі "Гусєв проти України" (скарга №25531/12)).

Господарський суд з урахуванням принципу "jura novit curia" надає правову кваліфікацію коштам у розмірі 10 103,01грн, як витратам відповідно до даних алокації ОСББ "Садовий " в вересні 2022 року у розмірі 1 341,63 м.куб. Так, з урахуванням того, що у вересні 2022 року ОСББ "Садова ", відповідно до реєстру споживачів було включено до реєстру ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (хоча, на переконання суду, мало бути включено до реєстру ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"), витрати відповідно до алокації ОСББ "Скісна-78 Б"),

При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що зайве покладання відповідальності за дії/бездіяльність інших учасників ринку природного газу, які призвели до понесення збитків ТОВ "ГК "Нафтогаз України", виключно на ОСББ не відповідає принципам справедливості та добросовісності.

Вищенаведене спростовує висновки суду першої інстанції в частині « …на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем складає 184 035,48грн. (в т.ч.: 132 059,41грн. - основна заборгованість, 35 260,95грн. - пеня, 5 889,32 грн. - 3% річних, 10 825,80грн. - інфляційні втрати).

За викладених обставин, враховуючи факт здійснення позивачем постачання природного газу та порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної сплати за нього визначеної договором суму, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі…»

Відповідно до частини 3 статті 262 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи , що позивач самоусунувся від захисту своїх прав в суді апеляційної інстанції, колегія суддів доходить висновку, що зміст даної постанови сам по собі надає вичерпну відповідь Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному і матеріальному сенсах, а доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив відхиляються як такі, що грунтуються на помилковому тлумачені на свою користь позивачем спірних правовідносин.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позиавача та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Оскільки розглядаючи справу, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, яка підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухвалення нового, про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга, відповідно, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевказане, апеляційний господарський суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий» та доходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/2061/24 з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/2061/24 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/2061/24 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий» (код ЄДРПОУ 36639473, м.Дніпро, вул. Старокозацька, 52б, 49000) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус